Відсутність зазначених ознак не дозволяє розглядати діяння як правопорушення.



Склад правопорушення —це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.

Склад правопорушення містить чотири елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону правопорушення.

Види правопорушень (за ступенем суспільної небезпеки):

проступки (шкідливі правопорушення)

злочини (суспільно-небезпечні правопорушення).

Види проступків: конституційне, цивільне, адміністративне, дисциплінарне правопорушення. В юридичній літературі обговорюється питання про можливість виокремлення екологічних, сімейних, процесуальних та інших правопорушень.

Юридичний склад правопорушення.

Склад правопорушення — це система ознак протиправної по­ведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності. Склад правопорушення: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона. Суб'єкти правопорушення — фізичні і юридичні особи.

Фізичні особи як суб'єкти правопорушення повинні володі­ти деліктоздатністю, тобто здатністю нести юридичну відповідаль­ність. Вік настання юридичної відповідальності фізичної особи є різним, що визначено в окремих галузях законодавства. Суб'єктами кримінального, дисциплінарного правопорушення виступають лише фізичні особи, цивільного — фізичні і юридичні особи, адміністративного — переважно фізи­чні особи, а в окремих випадках, встановлених у законодавстві, й юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, невиконання вимог щодо охорони праці, порушення законодавства про захист прав споживачів та ін.). Суб'єктивна сторона правопорушення — сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчи­неного нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою се­ред них євина — безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних на­слідків Мотив (наприклад, вбивство з корисливих і хуліганських мотивів) імета (наприклад, вбивство з метою приховання іншо­го злочину) враховуються при кваліфікації правопорушення, визначенні міри покарання. Об'єкт правопорушення — порушене матеріальне чи нематеріаль­не благо: власність, життя, здоров'я громадян, суспільний по­рядок, суспільні відносини, що захищаються нормами права. Об'єктивна сторона правопорушення — сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення: протиправне діяння, протиправне діяння, причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результа­том.

 

Поняття та ознаки юридичної відповідальності

Юридична відповідальність — застосування до правопорушника уповноваженою особою передбаченої санкцією юридичної норми міри державного примусу, вираженого у формі позбавлень особистого, майнового або організаційного характеру.

Ознаки юридичної відповідальності:

Передбачає державний примус — особа виконує певні обов’язки незалежно від власної волі.

Кількісний показник — юридична відповідальність — це не державний примус „взагалі”, а певна, окреслена правовою нормою, міра державного примусу — в санкції юридичної норми, що була порушена, чітко передбачається характер і обсяг покарання (наприклад, термін ув’язнення чи визначений розмір штрафу).

Наявність визначеної підстави. Підстави юридичної відповідальності — це необхідна єдність її фактичних і правових передумов, без яких вона не може бути реалізована. Фактичною підставою юридичної відповідальності є вчинення правопорушення. Юридичною підставою відповідальності є 1) нормативні приписи, які чітко фіксують елементи складу правопорушення і містять його юридичні ознаки, та 2) правозастосувальний акт, у якому дається юридична кваліфікація вчинку і міститься рішення про накладення покарання.

1Правопорушення тягне за собою негативні наслідки для правопорушника у вигляді обмеження його прав (позбавлення волі, батьківських прав тощо) або покладення на нього додаткових обов’язків (сплата пені, здійснення певних дій тощо).

2Накладення стягнень здійснюється в ході правозастосувальної діяльності компетентним органом державної влади за строго визначеною законодавством процедурою і формою. Це означає, що поза процесуальною формою юридична відповідальність неможлива.

Види юридичної відповідальності:

-Конституційна — різновид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер (наприклад, імпічмент Президента, відставка уряду тощо).

-Адміністративна — настає за рішенням адміністративних судів чи постановою адміністративних органів на підставі Кодексу про адміністративні правопорушення.

-Цивільна — настає за рішенням суду на підставі цивільного законодавства.

-Дисциплінарна — настає на підставі наказу роботодавця відповідно до Кодексу законів про працю за вчинення дисциплінарного проступку.

-Матеріальна — настає на підставі наказу роботодавця відповідно до Кодексу законів про працю за завдання підприємству матеріальної шкоди.

-Кримінальна — настає за вироком суду на підставі Кримінального Кодексу Укр за вчинення злочину.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 409; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!