Застосування норм права як особлива форма його реалізації



 Правозастосування — це здійснювана в процедурно-процесу­альному порядку владна організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуаліза­ції юридичних норм стосовно конкретних суб'єктів і конкрет­них життєвих випадків в акті застосування норм права. Застосування правових норм — це ухвалення на основі норм права рішень у конкретних спра­вах. За загальним правилом основною формою реалізації права суддями та іншими посадовими особами держа­ви вважається застосування правових норм, що містяться в за­конах і підзаконних нормативних актах. Ознаки застосування норм права.1. Маєвладний характер, тому що це діяльність компетент­ного органу або посадової особи лише в рамках наданих йому (їй) повноважень. 2. Маєіндивідуалізований, персоніфікований характер, тому що являє собою вирішення конкретної справи, життєвого випадку, певної правової ситуації на основі норм права. 3.Маєпроцедурно-процесуальний характер, тому що являє собою офіційний порядок дій, складається з низки стадій. 4. Маєтворчий, інтелектуальний характер, тому що це завжди інтелектуальна діяльність. 5. Здійснюєтьсяна основі норм права. 6. Маєюридична оформлений характер — завершується ухва­ленням спеціального акта (у більшості випадків письмового), який називається актом застосування норм права або правозастосовним актом. 7. У своїй результативній частині (правозастосовний акт) завждивідіграє роль юридичного факту, який породжує, змінює або припиняє конкретні правовідносини (наприклад, вступ до шлюбу, розлучення подружжя, усиновлення дитини).

Стадії правозастосовчого процесу

Порядок застосування норм права, як правило, складається з трьох стадій правозастосувальної діяльності:1) встановлення фактичних обставин справи; 2) встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм (інакше: юридична кваліфікація фактичних обставин); 3) вирішення справи і документальне оформлення ухвалено­го рішення. 4) застосування норм права.

 І. Встановлення фактичних обставин справи (юридична квалі­фікація фактичних обставин) — це стадія підготовча, але надзви­чайно відповідальна, оскільки іноді має вирішальне значення. Її можна поділити на такі підстадії: 1.Встановлення юридичних фактів і юридичного (фактично­го) складу. Це можуть бути головні факти (тобто факти, що під­лягають доведенню) і факти, що підтверджують головні, але обо­в'язково у тому обсязі, як того вимагає нормальне вирішення юридичної справи. 2. Встановлення фактичних обставин справи здійснюється за допомогою юридичних доказів. 3. Встановлення фактичних обставин справи відбувається че­рез доведення — творчу діяльність з встановлення і надання дока­зів, участь в їх дослідженні та оцінці. 

II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм. Встановлення юридичної основи справи є юридичною квалі­фікацією фактичних обставин справи. Встановлення юридичної основи справи (юридична кваліфі­кація фактичних обставин) включає: 1. Вибір галузі, підгалузі, інституту права і знаходження нор­ми, яка може бути застосована до даного випадку. 2. Перевірку дійсності тексту того акта, в якому міститься шукана норма, тобто встановлення офіційного тексту норми. 3. Аналіз норми з погляду її дії в часі, просторі і за колом осіб. 4. З'ясування змісту норми права. Необхідна перевірка, чи немає офіційного тлумачення норми. Якщо правотворчий орган видав нормативно-правовий акт, а потім — акт, у якому наво­диться офіційне тлумачення, то таке тлумачення є обов'язковим для того, хто застосовує норму. Недостатньо перевірити, чи було офіційне тлумачення. Правозастосовний орган має сам її тлумачити, тому що без тлума­чення не можна застосовувати правову норму. Всі зазначені дії є головними вимогами до застосування норм і права і служать одній меті — правильній кваліфікації фактів, а відтак — зміцненню законності та правопорядку.

III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення. Результат вирішення юридичної справи виражається в індивідуальному державно-владному велінні, розпорядженні, акті-документі, який називається правозастосовним актом. ІV. Застосування норм права – на якій здійснюються фактичні дії, завдяки чому норма права, її настанови впроваджуються в життя.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 611; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!