Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія права.



Прогалина у праві — це повна або часткова відсутність у чин­них нормативно-правових актах необхідних юридичних норм. Прогалина у законі — це повна або часткова відсутність необ­хідних юридичних норм у даному законі. Прогалини в праві виникають, як правило, там, де є супере­чливість норм однакової сили, коли одна з них «знищує» іншу. Прогалини в законодавстві повинні усуватися в процесі правотворчості шляхом внесення змін і доповнень до законів, ви­дання нових, досконаліших юридичних актів.

За наявності прогалини в законі законодавець пропонує правозастосовчу різну поведінку. За наявності прогалини в галузі кримінального законодавства і законодавства про адміністративні правопорушення виходом для юриста-практика є відмова у порушенні провадження в справі, тобто ухвалення виправдувального рішення. За наявності прогалини угалузі цивільного законодавства суди не можуть відмовити у правосудді, посилаючись на відсутність закону. У разі прогалин у цивільно-правових відносинах засто­совується аналогія двох видів: • аналогія закону; • аналогія права.

Аналогія закону — це вирішення справи або окремого юри­дичного питання на основі правової норми, розрахованої на подібні випадки. Аналогія виключається, якщо вона прямо за­боронена законом або якщо закон пов'язує настання юридич­них наслідків з наявністю конкретних норм.

Аналогія права — це вирішення справи або окремого юри­дичного питання на основі принципів права, загальних засад і змісту законодавства.

Аналогія права застосовується тоді, коли:

• немає норми, яка прямо передбачає даний випадок;

• немає норми, яка передбачає подібний випадок.

При вирішенні справи за аналогією закону і аналогією права необхідно додержуватися таких умов:

1) аналогія допустима лише у разі повної відсутності або не­повноти правових норм;

2) суспільні відносини, до яких застосовується рішення за аналогією, повинні бути врегульовані хоча б у загальній формі, тобто перебувати у сфері правового регулювання;

3) наявність подібності (аналогії) аналізованих обставин і обставин, передбачених наявною нормою, повинна бути в істот­них, юридичне рівнозначних ознаках; розбіжність — у деталях, у неістотному;

4) пошук норми, яка регулює аналогічний випадок, має йти спочатку в актах тієї самої галузі права, у разі відсутності такої — в іншій галузі та у законодавстві в цілому;

5) вироблене в ході використання аналогії правове рішення; не повинно суперечити дії розпоряджень закону, його меті;

6) обов'язково має бути вмотивоване пояснення причин застосування рішення за аналогією до даного випадку.

Для усунення прогалин у законі використовується такожсубсидіарне застосування норм права — додаткове застосування од­ного інституту або галузі права до відносин, що регулюються іншим інститутом або галуззю права.

Юридичні колізії – це розбіжності або протиріччя між окремими нормативно-правовими актами, які регулюють однакові або суміжні суспільні відносини, а також протиріччя які виникають в процесі правозастосування і здійсненні посадовими своїх повноважень. Для того щоб усунути колізію необхідно високий професіоналізм особи, яка тлумачить право і застосовує вибір найбільш доцільного варіанту рішення. Протиріччя також можна зняти шляхом видання нових колізійних норм. Юридичні колізії заважають нормальній роботі правової системи, інколи зачіпають права громадян. Об’єктивні причини протиріччя – зміна суспільних відносин. Тому право постійно зводиться до нових умов. Тому одні норми відпадають, інші з’являються, але інколи вони діють поряд. Суб’єктивні причини – залежать від волі і свідомості людей, політиків, законодавців. Це може бути прогалини в праві, низька якість законів, відсутність правової культури, правовий нігілізм.

 Юридичні колізії можна розділити на 4 групи:

1) колізії між нормативними актами, або окремими правовими нормами.

2) колізії в правотворчості.

3) колізії в правозастосуванні.

4) колізії повноважень і статусів державних органів і посадових осіб.

Є такі способи вирішення колізій: 1. тлумачення; 2. прийняття нового акту; 3. відміна старого; 4. внесення змін чи уточнень у діючі; 5. судовий, адміністративний розгляд; 6. систематизація законодавства; 7. створення погоджувальної комісії. Шляхи усунення юридичних колізій, повинні бути правовими, а не силовими.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 575; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!