Вправа 2. Вивчення концентрації слухової уваги

Практична робота №1

Тема. Вивчення психічних пізнавальних процесів

І. Мета:

Закріпити знання психічних пізнавальних процесів, як складової психологічної структури особистості; розвинути навички щодо вивчення сприйняття, пам’яті, уваги, мислення.

ІІ. Завдання:

1. Перевірити власну зорову пам’ять на числа та слова.

2. Визначити основні якості пам’яті: продуктивність та динамічність процесу запам’ятовування.

3. Перевірити якість власної слухової уваги.

Визначити показники використання у своєму повсякденному мовленні науково-культурних та суспільно-політичних термінів та понять.
Виявити власні вміння встановлювати логічні узагальнення.

6. Назвати напрямки активізації психічних пізнавальних процесів.

ІІІ. Короткі відомості з теми:

Відображаючи природу, людина пізнає, вивчає її за допомогою психічних процесів: відчуттів, сприйняття, уявлення, уяви, пам'яті, мови, мислення, уваги, а також емоцій та почуттів.

Відчуття - це відображення у свідомості людини окремих якостей предметів і явищ, які безпосередньо впливають на психіку людини. Людина відчуває світло, колір, холод, тепло, твердість, форму і т. ін.

Відчуття вважається елементарним психічним пізнавальним процесом. Рецептор, збуджуючись, через нервові шляхи, передає збудження у відповідні ділянки кори і підкірки головного мозку, де відбувається трансформація процесу збудження як фізіологічного процесу в процесі відчуття. До основних видів відчуттів належать: зорові, слухові, шкіряні, нюхові, смакові, дотикові, рухові, органічні, вестибулярні та ін.

Існують певні засоби активізації чутливості відчуттів.. Її можна тимчасово підвищувати і розвивати. Всі умови і шляхи впливу на чутливість можна поділити на дві групи: об'єктивні і суб'єктивні.

До першої групи відносяться умови середовища, насамперед, умови діяльності людини.

До другої групи відносяться наступні засоби:

психологічні (загострення почуття відповідальності, пильності, підвищення інтересу, підняття настрою, розширення знань про предмет діяльності і т.п.);
фізіологічні (гімнастичні вправи, обтирання холодною водою і т.п.);
чай, кава .

На базі відчуттів виникають сприйняття - це відображення у свідомості людини предметів і явищ у цілому, які впливають на психіку людини

На відміну від відчуттів сприйняттю властиві деякі особливості: цілісність і вибірковість.

Цілісність сприйняття – це здатність людини по окремим відчуттям на основі досвіду виділити цілісний образ предмета. Вибірковість сприйняття дозволяє людині з багатьох подразників обрати і зосередити свою увагу на одному. Основною характеристикоюсприйняття є апперцепція - залежність сприйняття особистості від її попереднього досвіду, знань, інтересів, схильностей та настрою.

Уявлення – це психічний пізнавальний процес відображення у свідомості людини раніше сприйнятих предметів і явищ.

Уявлення розрізняються по ступені яскравості, виразності і повноті.

У цьому класифікаційному напрямку вони можуть нерідко майже збігатися з безпосереднім сприйняттям об'єкта, іноді ж нести в собі дуже мало від образа, що виник у процесі сприйняття. Це в значній мірі залежить від того, наскільки велика сила первісного враження об'єкта на людину. Уявлення, що стихійно склалися в минулому досвіді людини, звичайно бувають недостатньо узагальненими і міцно зв'язаними з будь-якою однією ситуацією. У процесі навчання в людини спеціально формуються наукові уявлення про навколишній світ, які полегшують розвиток у людини процесу мислення.

Уява– це психічний пізнавальний процес створення людиною на основі набутого досвіду образів об’єктів, яких вона безпосередньо не сприймала.

Подібно відчуттям і сприйняттям, уява є психічним пізнавальним процесом і відбиває об'єктивну реальність. З фізіологічної точки зору уява є процес утворення нових тимчасових зв'язків як результат складної аналітико-синтетичної діяльності мозку.

Розрізняють такі види уяви: активна і пасивна, мимовільна і довільна.

Особливе місце серед психічних пізнавальних процесів займає пам’ять. Пам‘ять – процес запам‘ятовування, збереження, відтворення та переробки людиною різної інформації.

Протягом усього життя людина накопичує знання та засвоює досвід інших людей. Без пам’яті неможлива жодна діяльність. Пам'ять - основна умова психологічного розвитку людини, що забезпечує єдність та цілісність людської особистості.

Фізіологічною основою пам'яті вважається утворення, збереження й актуалізація тимчасових нервових зв'язків, протікання фізико-хімічних процесів у корі головного мозку. Основна функція пам'яті - запам'ятовування. Відтворення - надання людині можливості використовувати необхідну інформацію, придбаний досвід.

Пам'ять залежить від багатьох факторів: особливостей побудови мозку та всієї нервової системи; середовища проживання; характеру діяльності; типу особистості (інтроверт, екстраверт). Розрізнюють наступні види пам'яті: наочно-образну; рухову, словесно-логічну та емоційну. За тривалістю збереження інформації пам'ять має наступні рівні: короткочасна, оперативна та довготривала. Кожен вид пам'яті має наступні характеристики: обсяг, точність, розподіл, контрастність.

Мислення – це процес відображення в людській свідомості складних зв'язків і відносин між предметами і явищами об'єктивного світу.

Процес мислення можна розглядати як психічну дію, що найбільш повно виявляється під час вирішення людиною певних завдань. У рішенні будь-якого завдання існує найбільш раціональна логіка мислення, яку можна розділити на окремі фази: проблемна ситуація - прийняття проблеми - формування розумової задачі (пошук відповіді) - активність людини - розумова діяльність (конкретизація, порівняння, узагальнення аналіз, синтез) - варіант рішення (мета) - практична дія

У залежності від характеру діяльності людини мислення підрозділяють на види: наочно-діюче, образне, відвернене.

Допитливість, подив, упевненість, навіть сумнів стимулюють думку людини. Навпаки, поганий настрій, розгубленість, пригніченість, апатія та їм подібні почуття гальмують мислення. Негативний вплив на мислення робить страх.

Самостійність мислення виявляється у відсутності коливань, у несхильності думки стороннім впливам. В основі самостійності мислення лежить чіткість і визначеність думки.

Мова– це психічний пізнавальний процес, завдяки якому здійснюється передача думок від одної людини до іншої. Як уже відзначалося вище, людське мислення безпосередньо зв'язано з мовою. Всі думки виникають, існують і протікають у свідомості людини в мовній формі, тобто у виді слів, фраз. Навіть тоді, коли людина думає мовчки, він «внутрішньо проговорює» свої думки. Мова є основним і специфічним знаряддям мислення, його матеріальною опорою, а також засобом обміну думками.

Мова, спілкування думками між людьми відбувається з використанням слів. Словниковий склад мови - це її арсенал. Чим більше у людини запас слів, тим більшими можливостями вона володіє для точної і повної передачі думок. Запас слів розширюється в міру оволодіння мовою в процесі практичної діяльності, читання літератури, слухання лекцій, усних виступів, письмового викладу думок тощо. Мову підрозділяють на внутрішню і зовнішню.

Увага – це особлива форма психічної активності людини, яка є обов’язковою умовою усіх психічних процесів. Увага забезпечує пізнавальним процесам продуктивність і результативність. Уважність – якість особистості, найважливіша передумова, ключ до успіху в діяльності. Щоб краще зрозуміти фізіологічну основу уваги, нагадаємо образне висловлення І. П. Павлова: “Якби можна було бачити крізь черепну кришку і якби місце великих півкуль з оптимальною збудливістю світилося, то ми побачили б на думаючій свідомій людині, як по його великих півкулях пересувається, постійно змінюється за формою і величиною вигадливо неправильних обрисів світла пляма, оточена на всьому іншому просторі півкуль більш-менш значною тінню”. Сучасна електронна апаратура дійсно дозволяє «бачити», визначати динаміку пересування вогнища оптимальної збудливості в мозку по різниці електричного потенціалу кліток різних зон кори головного мозку.

Увагу розрізнюють на мимовільну та довільну. Увага кожної людини характеризується рядом якостей: обсягом, стійкістю, переключенням, розподілом, коливаннямта ін.

Як висновок, психологічна наука стверджує, що пізнання людиною навколишнього середовища здійснюється не відразу, а послідовно, поетапно:

на першому етапі пізнання беруть участь такі психічні пізнавальні процеси, як відчуття, сприйняття, уявлення і образна пам’ять;
на другому етапі пізнання людина переробляє інформацію за допомогою уяви, логічної пам’яті, мови і мислення;
на третьому етапі – людина використовує отриману інформацію у своїй практичній діяльності, уточнює її, доповнює і конкретизує.

ІV. Хід роботи

Вправа 1. Методика перевірки зорової пам’яті на числа і слова.

Цією методикою ви перевірите власну зорову пам’ять на числа та слова.

Спочатку, протягом 30 секунд Вам потрібно запам’ятати таблицю з 10-тю чітко надрукованими числами, (див. таблицю 1).Приготуйтеся!

Таблиця 1.

30	23	85	46	96
38	71	93	64	83

Після того, як таблицю прибрано, протягом одної хвилини запишіть на власному аркуші числа, які запам’яталися. Кількість чисел, які вказані вірно - запишіть.

Протягом наступних 30 секунд Вам потрібно запам’ятати таблицю з 10-тю чітко надрукованими одно-двох складними словами, які не пов’язані одне з одним логічним смислом (див. табл..2). Приготуйтеся!

Таблиця 2.

торт	зелень	парасолька	коло	казка
стілець	вовк	дім	гвинт	палка

Після того, як таблицю прибрано, протягом одної хвилини запишіть на власному аркуші слова, які запам’яталися. Кількість слів, які вказані вірно - запишіть.

Обробка результатів. Отримані результати перевірте за цією шкалою

· 8 і більше вказаних чисел (слів) – відмінно;

· 6-7 чисел (слів) – добре;

· 4-5 чисел (слів) – задовільно;

· менше 4 чисел (слів) – погано.

Запишіть висновок: показники власної зорової пам’яті на числа і слова.

Через 40-60 хвилин спробуйте відтворити ті ж самі числа та слова.

Вдруге ознайомлюватися с числами та словами не можна!

Протягом одної хвилини запишіть на власному аркуші числа, які ви запам’ятали. Кількість чисел, які вказані вірно - запишіть.

Протягом одної хвилини запишіть на власному аркуші слова, які запам’яталися. Кількість слів, які вказані вірно - запишіть.

Обробка результатів. Отримані результати перевірте за вищенаведеною шкалою

Запишіть висновок: показники власної зорової пам’яті на числа і слова через 40-60 хвилин.

Вправа 2. Вивчення концентрації слухової уваги

Цією методикою ви перевірите якість власної слухової уваги.

Для виконання цієї вправи вам потрібно скористатися допомогою товариша (подруги).

Зачитуються три прості арифметичні задачі. Числа, які ви почуєте потрібно тримати “у голові”. Результати підрахунків записуються тільки тоді, коли буде команда :”Пишіть!” Вголос нічого казати не можна. Перепитувати теж не можна. Якщо ви не почули або забули приклади, то замість відповіді ставте риску.

Увага! Повна тиша! Числа зачитуються повільно, голосно, з паузами. Ви не повинні дивитися на текст. Приготуйтеся!

“Є два числа 82 та 68. Першу цифру 1-го числа ... помножте на першу цифру 2-го числа ... та від отриманого результату відніміть другу цифру 1-го числа ...” Пишіть!

“Є два числа 82... та 68... До 1-ої цифри 2-го числа додайте 2-гу цифру 1-го числа... та отриманий результат поділіть на 2-гу цифру 2-го числа... Пишіть!

“Є числа 56... та 92... 2-гу цифру 1-го числа поділіть 2-гу цифру 2-го числа... Отриманий результат помножте на 1-шу цифру 1-го числа... Пишіть!

Ви записали три числа.

Обробка результатів:

· вірно названі усі три числа – швидка зосередженість концентрованої уваги;

· вірно названі два числа – відносно невисока швидкість зосередження уваги; повільне включення до роботи.

· вірно названо одне число - повільне зосередження уваги; повільне включення до роботи.

Запишіть висновок: власні показники концентрації слухової уваги

Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 334; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!