ІІ стадія - Відбір та аналіз показників.
3 етап. Відбір показників.
Для успішної розробки ЗСП важливо обрати найважливіші з точки зору оцінки результативності діяльності промислових підприємств показники по кожній проекції ЗСП.
Виконання цього етапу засноване на трьох принципах:
- раціональності інформації,
- збалансованості цілей,
- можливості кількісної оцінки показників.
Обрані ключові показники ефективності по проекціях обов'язково мають відображати основні параметри обраної стратегії підприємства, бути нормованими та мати певне інформаційне навантаження.
Блоки (проекції ) формують показники, що визначають:
1. Блок "Фінанси": • динаміку та структуру до_ходу; • рівень витрат та прибутковість (рентабельність); • якість управління капіталом; • якість використання па_сивів.
2. Блок "Персонал": • рівень задоволеності персоналу; • рівень кваліфікації персоналу;• достатність персоналу.
3. Блок "Клієнти": • якість залучення та утри_мання клієнтів;• ступінь концентрації операцій клієнтів у банку;• дохідність клієнтів.
4. Блок "Процеси":• ефективність роботи фронт_офісу; • ефективність роботи бек_офісу.
Ключові показники ефективності розробляються на основі стратегічних карт.
Стратегічна карта - досить простий і наочний спосіб відбиття стратегії організації, її цілей і напрямків розвитку [3, 10] (рис. 6). Але це не тільки вдалий спосіб ілюстрування стратегії, але й сильний інструмент комунікації даної стратегії співробітниками.
|
|
|
4 етап. Встановлення й обґрунтування причинно-наслідкових зв'язків.
Сутність цього етапу полягає в проведенні експертної оцінки щодо визначення ступеня впливу кожного обраного показника на результуючий індикатор.
Важливим фактором при встановленні причинно-наслідкових зв'язків між ключовими показниками ефективності по проекціях ЗСП є встановлення часового проміжку між здійсненням певної події та зміною відповідного показника.
При цьому позитивні та негативні впливи ключових показників ефективності по проекціях формуються в так звані "діаграми впливів" або "когнітивні карти".
Когнітивна карта містить опис цілей, індикаторів, показників, методик вимірювання й заходів щодо досягнення цілей.
Когнітивна карта буде використовуватися надалі при складанні стратегічних карт ЗСП різних рівнів ієрархії.
5 етап. Упровадження показників по кожній проекції ЗСП.
Установлення причинно-наслідкових зв'язків та створення когнітивної карти є передумовою для впровадження показників, що поєднують ключові показники ефективності по проекціях. На основі експертних оцінок виявляється вплив кожного ключового показника ефективності по проекціях "фінанси", "клієнти", "внутрішні бізнес-процеси" та "навчання та розвиток".
|
|
|
6 етап. Розробка стратегічної карти.
Після завершення побудови причинно-наслідкових зв'язків усі цілі поєднуються, при цьому від кожної з них вибудовується ланцюжок, що виводить на найвищу мету
Якщо для якихось цілей ці правила не дотримуються, це означає, що визначені цілі є "зайвими", відповідно, їх варто видалити з карти стратегії або подумати про проміжні цілі, які повинні зв'язати тупикові області схеми з її вершиною.
Стратегічна карта виконує комунікативну функцію, тобто пояснює всім зацікавленим сторонам зміст стратегії підприємства, тому карта повинна бути побудована так, щоб створювалося зрозуміле й переконливе уявлення про стратегію.
III стадія - Оцінка і контроль результатів.
7 етап. Стратегічний ромб.
На цьому етапі впровадження ЗСП було сформульовано припущення, що площа чотирикутника, який утворився в результаті з'єднання точок на осях, відповідних реальним значенням показників проекцій "фінанси", "клієнти", "внутрішні бізнес-процеси", "навчання та розвиток" відображає рівень ефективності економічної стратегії підприємства.
|
|
|
8 етап. Застосування економіко-математичної моделі для прогнозування ефективності стратегії управління.
9 етап. Використання ЗСП у системі управління діяльністю підприємства.
Для успішного впровадження ЗСП в практику господарювання підприємства необхідне розуміння проектною командою концепції ЗСП, оскільки реалізація проекту в основному залежить від лінійних керівників, які мають повну й достовірну інформацію про всі проблеми окремих напрямів діяльності підприємства.
Основне призначення ЗСП полягає в посиленні ефективності стратегії управління діяльністю, її формалізації та проведенні, а також повідомленні кожному працівнику підприємства, забезпеченні моніторингу та зворотного зв'язку з метою відстеження й генерації організаційних ініціатив усередині структурних підрозділів.
10. Значення звітності в управлінні підприємством.
Систему показників, що характеризують роботу підприємства за певний період називається звітністю.
Основне призначення ФЗ – надати внутрішнім і зовнішнім користувачам правдиву, достовірну інформацію про майновий та фінансовий стан підприємства, про фінансові результати й ефективність господарювання за звітний період.
|
|
|
Метою складання звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Звітність підприємства є заключним етапом системи бухгалтерського обліку, яка узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємства і яка необхідна всім зацікавленим особам для прийняття ефективних управлінських рішень.
Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Склад фінансової звітності визначається НПСБО 1:
- Баланс (звіт про фінансовий стан)
- Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)
- Звіт про рух грошових коштів
- Звіт про власний капітал
- Примітки до фінансової звітності
- Додаток до приміток «Інформація за сегментами»
Відповідно до чинного законодавства та нормативно-правової бази бух.звітність поділяється на:Фінансову,Консолідовану,Зведену,Управлінську, Податкову,Статистичну, Нефінансову (інтегровану).
Зовнішні користувачі за допомогою звітності мають можливість:
— прийняти рішення щодо діяльності та умов ведення справ з тим чи іншим партнером;
— уникнути видачі кредитів ненадійним клієнтам;
— оцінити доцільність придбання активів тієї чи іншої організації;
— правильно побудувати відносини із своїми замовниками;
— оцінити фінансовий стан потенціальних партнерів;
— взяти у розрахунок можливі ризики підприємства тощо.
Внутрішні користувачі показники звітності використовують для контролю за виконанням виробничих і фінансових планів, для виявлення недоліків та визначення шляхів їх усунення.
Звітні показника використовуються для аналізу господарської діяльності на окремих ділянках виробництва, визначення його позитивних і негативних сторін причин відхилень від плану, виявлення внутрішніх резервів для підвищення ефективності роботи підприємства.
Таким чином, звітність містить інформацію про реалізовану продукцію витрати на виробництво продукції, стан господарських коштів та джерел їх утворення, про фінансові результати роботи підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.
1. Інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та заінтересовані у сприйнятті цієї інформації.
2. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.
3. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
4. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:
фінансові звіти підприємства за різні періоди;
фінансові звіти різних підприємств.
5. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.
6. Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:
автономності підприємства, безперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідності доходів і витратповного висвітлення, послідовності, обачності, превалювання сутності над формою, єдиного грошового вимірника,
Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та НПСБО 1.
| Зрозумілість та адекватність тлумачення - Однозначне тлумачення інформації користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації |
| Доречність - Наявність інформації, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість своєчасно оцінювати минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому |
| Достовірність - Відсутність помилок і перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності |
| Зіставність - Забезпечення можливості користувачами порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, а також фінансові звіти різних підприємств |
У працях вітчизняних та зарубіжних дослідників наголошується на доцільності використання таких способів коригування фінансової звітності підприємства для потреб формування його вартості: Інфляційне коригування, Нормалізація бухгалтерської звітності, Трансформація бухгалтерської звітності.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 492; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!