Побудова поздовжнього профілю земної поверхні по трасі



У курсовому проекті побудову профілю земної поверхні виконують за даними технічного нівелювання траси.

Побудову поздовжнього профілю виконують в такій послідовності:

1. побудова на міліметровому папері профільної сітки, згідно встановленого стандарту (рис.4). Розміри аркуша залежать від довжини траси та перепаду висот по осі траси в обраних горизонтальному та вертикальному масштабах. Даними для побудови профілю служать пікетажний журнал та журнал нівелювання траси.

2. призначення умовного горизонту над верхньою лінією профілю сітки ( приймають кратним 2.0 м

3. Профіль викреслюють слід зліва на право, починаючи з нижнього рядка.

В рядку „Віддалі” в заданому горизонтальному масштабі, з пікетажного журналу, наносять всі пікетні і плюсові точки. Між усіма сусідніми точками записують віддалі з точністю до 0,01 м.

В рядку „Пікети” підписують назви всіх нанесених точок. Пікети позначаються символом Пк з номером пікета, плюсові точки – знаком „+” та кількістю метрів до попереднього пікету.

В рядку „Висоти поверхні землі” виписують висоти всіх нанесених точок з журналу нівелювання, заокруглюючи їх до 0,01 м. З цих точок, в заданому вертикальному масштабі, від умовного горизонту, відкладають ординати, які відповідають висотам точок. Кінці ординат з’єднують ламаною лінією.

Рис. 6.4. Сітка поздовжнього профілю

 

В рядку „План траси” викреслюють посередині прямою лінією, товщиною 0,7-0,8 мм, вісь лінійної споруди червоним кольором. За пікетажним журналом умовними знаками наносять ситуацію, у відповідних місцях згідно пікетажного журналу стрілками показують напрямок повороту траси

Нанесення проектної лінії

 

Для забезпечення зручності і безпеки руху по дорозі при проектуванні поздовжнього профілю необхідно дотримуватися слідуючих основних вимог до проектної лінії:

1. В усіх випадках, коли за умовами місцевості можливо і економічно доцільно, треба приймати поздовжні ухили не більше 30‰, відстань видимості поверхні дороги не менше не менше 450 м, радіуси випуклих кривих не менше 15000 м, увігнутих – не менше 5000 м.

2. Якщо лінія поверхні землі має однаковий ухил менше допустимого, проектна лінія наноситься по обгортаючій; якщо уклон поверхні землі більше допустимого, проектна лінія наноситься по січній, при цьому необхідно прагнути, щоб об’єм насипів був рівним об’єму виїмок, для цього площа виїмки на профілі повинна бути на 25-30% менше площі насипу.

3. При алгебраїчній різниці уклонів суміжних прямих менше 5‰ для доріг І-ІІ категорії в переломи проектної лінії криві можна не вписувати.

4. Не допускається в виїмках улаштування увігнутих кривих і горизонтальних ділянок; уклон проектної лінії і виїмках повинен бути не менше 5‰.

5. Плавність поздовжнього профілю забезпечується сполученням увігнутих

і випуклих кривих без прямих вставок або з ними;

При визначенні точок перелому проектної лінії слід враховувати її зміщення при вписуванні вертикальних кривих.

При розрахунках ухилів, їх слід округлити до цілих тисячних, з обов’язковим коректуванням  положення проектної лінії.

Проектну лінію наносять на поздовжній профіль, після завершення викреслювання поздовжнього профілю земної поверхні. Ця лініявідповідає положенню просторової осі майбутньої споруди і повинна задовольняти наступним умовам:

1) об’єм земляних робіт при побудові споруди повинен бути мінімальним;

2) об’єми земляних робіт по насипах і виїмках повинні бути приблизно рівними;

3) максимальний ухил проектної лінії не повинен перевищувати допустимий;

4) перелами проектної лінії бажано влаштовувати на пікетах, або плюсових точках.

Послідовність проектування поздовжнього профілю залежить від характеру рельєфу у місці проектування ділянки споруди яка може складатись з декількох відрізків, на кожному з яких ухил є постійним.

Призначення проектних ухилів виконується в такій послідовності:

1. виконується візуальна оцінка пересіченості рельєфу і виділяються ділянки, в межах яких висоти точок рельєфу в цілому одноманітно змінюються ( зроста -ють, або зменшуються).

2 в межах першої ділянки наносять попереднє положення проектної лінії, яка задовольняє умовам 1 та 2.

3. перевіряють виконання умови 3 по нахилу ділянки:

3.1 графічно з профілю визначають висоти початкової і кінцевої точок кожної ділянки   Нк, Нп.

3.2  довжину ділянки визначають  по пікетажу, або графічно за масштабом профілю.

4. обчислюють ухил проектного відрізка за формулою:

,                  (1)

де HK, HП – висоти відповідно кінцевої та початкової точок відрізка; d – відстань між цими точками.

5. якщо обчислений ухил менший за допустимий , його приймають як остаточний і вносять в рядок „Ухили\Відстані” поздовжнього профілю.

Обчислення проектних висот траси.

1. визначену графічно висоту початкової точки записують в рядку „Проектні висоти”.

2. проекту висоту кінцевої точки відрізка із даним ухилом обчислюють за формулою:                                      ,                (2)

де Но – проектна висота початкової точки, і – ухил даного відрізка;

 d – відстань  від початкової до кінцевої точки даного відрізка .

 За цією ж формулою визначають висоту будь якої точки відрізка з постійним ухилом і. Тоді d – відстань  від початкової точки відрізка до точки висота якої визначається.

3. Для наступного відрізка в якості проектної висоти початкової точки приймають обчислену проектну висоту кінцевої точки попереднього відрізка

Обчислення робочих відміток

Робочі відмітки (висоти) показують висоту насипу або глибину виїмки в окремих точках профілю. Робочі відмітки (висоти) hі, обчислюють як різницю між проектними Нпр і фактичними Нф висотами на всіх пікетах та плюсових точках :                                             .       (3)

При насипі їх виписують на профілі вище ( знаком плюс), а при виїмках – нижче проектної лінії (зі знаком мінус) червоним кольором.

Визначення положення точок нульових робіт

При перетині проектною лінією СD лінії АВ фізичної поверхні землі утворюються точки, в яких робочі відмітки дорівнюють 0 - точки нульових робіт (рис. ). Це точки в яких земляні роботи виконувати не потрібно. Визначення їхнього положення важливе для виконання проектних і будівельних робіт

Рис. 3. Визначення положення точки нульових робіт відносно пікетів

 

Відстань х від пікету до точки нульових робіт визначають по формулі :

                  ,              ( 4 )

де êh1ê і êh2ê– робочі висоти, взяті за модулем, в точках, відповідно А та В;

S – відстань між кінцевими точками відрізка, на якому знаходиться точка 00 ( А та В.)

Визначення висот точок нульових робіт

Висоти точок нульових робіт Ноо обчислюють з врахуванням віддалі Х за формулою                          ,

де  - висота точки, від якої обчислено х.

Всі елементи, що стосуються точок нульових робіт показують на профілі синім кольором.

В рядку „Прямі і криві” відкладають в масштабі початок і кінець кривих та викреслюють умовний план споруди у вигляді прямих і кривих товщиною 0,7-0,8 мм.

Криві позначають дугами, які повернуті догори (поворот праворуч) або донизу (поворот ліворуч). Початок і кінець кожної кривої відмічають перпендикуляром.      З лівого боку вздовж перпендикуляра підписують відстань до найближчого меншого пікету, з правого боку – відстань до найближчого більшого пікету. Біля кожної дуги виписують числове значення основних елементів кривої: q, R, T, K, Б і Д. На кожному прямому відрізку траси вказують румб (зверху) та довжину (знизу).

Проектування вертикальної кривої методом „тангенсів”

Значення параметрів вертикальних кривих (рис 2) визначають за формулами:      К = R ;  T = K/2;  Б = ,                        (       )

де  - алгебраїчна різниця уклонів. Приймається по абсолютній величині.

Ухили приймаються зі своїми знаками: +(плюс) на підйом, - (мінус) на спуск.

Рисунок    – Елементи вертикальної кривої

При визначенні висот точок на кривій  у висоти похилої лінії від ПВК (КВК) вводяться поправки у

Вони обчислюється за формулою:      ,                                    (    )

де х відстань між ПВК і поточною точкою ( до середини кривої із заданим кроком)

Приклад ВВК= Пк4+00 ;   

Тоді висоти точок на відрізку ПВК – СВК визначається за формулою:

 ,                                      ( )

де ; - інтервал розмічування кривої; - номер інтервалу

При ‰ ;  ‰                              м

м;              м ;     м

Пк ПВК = Пк4+00 – 85,00 = Пк 3+15,00

Висота точки ПВК (Нпоч) = Нпк3 +

Пк КВК = Пк3+15 +170,00 = Пк 4+85,00 

 

Таблиця Висоти точок на вертикальній кривій з кроком 20м

 

   Т-ки ПВК Пк3+40 Пк3+40 Пк3+40 СВК Пк4+00
х 0 25 45 65 85
Ннакл 164,82 165,14 165,40 165,66 165,92
поправка 0 0,03 0,10 0,21 0,36
Крива 164,82 165,11 165,30 165,45 165,56

 

Поздовжній профіль вертикальної кривої наведено в додатку

 

Профіль оформлюють в кольорі. При цьому всі проектні елементи показують червоним кольором (рядки „Ухили/Відстані”, „Проектні висоти”, „Прямі і криві” та вісь споруди в рядку „План траси”).

Поздовжній профіль  траси наведено на рис. 1.


5 ПРОЕКТУВАННЯ ПОПЕРЕЧНИХ ПРОФІЛІВ

5.1 Поперечні профілі конструкції земляного полотна

Поперечний профіль є проекцією поперечного перетину дороги на вертикальну площину це  схематичне креслення конструкції земляного полотна разом з дорожнім одягом і системою водовідводу.

Поперечні профілі земної поверхні будують в характерних місцях траси в однакових масштабах, як для горизонтальних відстаней, так і для вертикальних.

При проектуванні поперечних профілів необхідно дотримуватись вимог, які ставляться до земляного полотна автомобільних доріг.

Вони повинні: забезпечувати безпеку руху транспортних засобів; зберігати проектні обриси і належну міцність на протязі заданого терміну служби; не осідати і не здійматися від морозу; не порушувати ландшафт місцевості; не заноситись снігом. Поперечні профілі конструкції земляного полотна прив’язують до конкретних місцевих умов ( у курсовому проекті виїмки та насипи на косогірних ділянках).

Побудова поперечних профілів

Послідовність побудови поперечного профілю залежить від характеру проектної споруди.

Побудова проектної лінії поперечного профілю автомобільної дороги виконується в наступній послідовності:

1. побудова профілю земної поверхні

- в рядку „Віддалі” на необхідній відстані спочатку наносять пікетну, або плюсову точку, яка одночасно відноситься до поздовжнього і поперечного профілів (в нашому прикладі це Пк5) .

- в масштабі, відкладають точки праворуч і ліворуч.

- в рядку „Пікети” підписують назви нанесених точок.

-в рядку „Висоти поверхні землі” підписують висоти нанесених точок з журналу технічного нівелювання.

Побудова існуючого рельєфу на поперечному профілі виконується так само, як і на поздовжньому.

2. побудова проектної лінії поперечного профілю

- з рядка „Проектні висоти” поздовжнього профілю виписують запроектовану висоту спільної точки поздовжнього і поперечного профілю;

- задавшись шириною смуг руху (по 3 м) , обочин ( по 2м)та ухилами від центру до краю дороги відповідно ( -0,020) , обчислюють висоти крайніх точок дорожнього полотна;

1) вздовж дорожнього полотна проектують водовідвідні канави – за заданими шириною та глибиною обчислюємо проектні висоти;

2) в заданому вертикальному масштабі відкладають обчислені проектні висоти від умовного горизонту та сполучають їх ламаною лінією.

На рис. 2 показані поперечні профілі  автомобільної дороги.

 

Рис. 2. Поперечний профіль

Креслення поперечних профілів виконують відповідно з ГОСТ 21.511 – 83 [13] в масштабі 1:100 (рис.5.1, 5.2)

В курсовому проекті на поперечному профілі конструкції земляного полотна автомобільної дороги наносять і показують:

- вісь проектованої автомобільної дороги;

- лінію дійсної поверхні землі;

- контур проектованого земляного полотна з показанням крутості укосів;

- ширину земляного полотна і його елементів

- напрямок і величину уклонів земляного полотна і проїзної частини;

- межі відводу землі;

- ширину проїзної частини і крайових смуг.

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 3835; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!