Геодезичне забезпечення проектування траси за даним польових вишукувань
Проект траси, розроблений за результатами камерального трасування переноситься на місцевість. Польові роботи при технічному нівелюванні по розмічуванню і визначенню положення траси споруди складались із:
підготовчих робіт, обстеження місцевості, розмічування пікетажу та знімання ситуації вздовж траси, розмічування кривих, перенесення пікетів на криві.
Польове трасування
Польові роботи розпочинають з розмічування на місцевості початку траси (ПТ), вершин кутів повороту траси (ВК-1, ВК-2,…) та кінця траси (КТ). Після чого виконують кутові та лінійні вимірювання за віссю траси.
Кутові вимірювання полягають у вимірюванні кутів β1, β2, ..., βn в вершинах кутів повороту. На їх основі обчислюють кути повороту траси:
1. для виміряних правих кутів β1, β2, ..., βn (рис. 1).
– при повороті осі траси праворуч: 
; -
– при повороті осі траси ліворуч: 
.
2. для виміряних лівих кутів β1, β2, ..., βn за ходом траси, :
– при повороті осі траси праворуч: 
,
– при повороті осі траси ліворуч, за формулою: 
.
Рис. 1. Вимірювання кутів повороту по трасі
При трасуванні паралельно з кутовими вимірюваннями виконують два види лінійних вимірювань:
Перший вид вимірювань – визначення віддалей між вершинами кутів повороту, виконується разом з вимірюванням кутів повороту. При ухилах місцевості більше 2° в довжини ліній вводять поправки за ухил. За результатами цих вимірювань та прив’язки до геодезичної мережі обчислюють координати вершин кутів повороту.
|
|
|
Другий вид вимірювання – служить для розмічування пікетажу.
Пікетаж – система відлічування відстаней у сотнях метрів від початку траси до інших пікетів за трасою.
Перед розмічуванням пікетажу необхідно обчислюють елементи колових кривих, пікетажні значення основних точок траси та основних точок кривих у пікетажному журналі (рис. ).
Спочатку виконують розмічування від початку траси до першої вершини кута повороту. Після вершини кута повороту відкладають домір та переносять пікетажне значення вершини кута на закінчення доміру (рис. ). Подальше розмічування пікетажу виконують від закінчення доміру. Геометричний зміст доміру полягає в тому, що лінійна споруда будується за віссю кривої К, а не за ламаною ПК-ВК-КК, яка довша за криву на величину доміру Д. Тому для збереження правильного пікетажу після повороту осі траси, необхідно відкладати домір після кожної вершини кута повороту.
Крім цілих пікетів розмічають в натурі основні точки кривих та плюсові точки: рельєфні – характерні перегини рельєфу місцевості та контурні – об’єкти, що перетинаються трасою споруди (з точністю до 1 см).
|
|
|
Одночасно з розмічуванням пікетажу ведеться пікетажний журнал. В журналі показують вісь траси у вигляді прямої лінії посередині сторінки, на якій в наближеному масштабі наносять всі пікетні і плюсові точки, кути повороту, поперечники, границі перешкод і ситуацію смугою приблизно по 50 метрів в обидва боки від осі.
Запис в пікетажному журналі ведеться знизу вверх так, щоб правий і лівий бік сторінки відповідали правому і лівому боку траси за ходом розмічування пікетажу. Кути повороту в журналі показують у вигляді стрілок, направлених праворуч чи ліворуч від осьової лінії, в залежності від того, в який бік повертає траса.
Рис. 2. Пікетажний журнал
В пікетажний журнал виписують обчислені елементи кривих – кут повороту θ, радіус R, тангенс Т, криву К, бісектрису Б, домір Д (рис. 3).
Кути повороту траси обчислюють за результатами вимірювань
Нівелювання траси.
По розмічених і закріплених на місцевості пікетах і плюсових точках виконано технічне нівелювання, результати якого обробляються у курсовому проекті.
1.Камеральна обробка журналу технічного нівелювання траси.
2. Камеральна обробка пікетажного журналу.
|
|
|
3. Побудова поздовжнього і поперечного профілів траси.
1. Геометричне нівелювання, для вирішення будь-яких інженерно-технічних задач, називається технічним нівелюванням. Його для побудови поздовжніх профілів осей лінійних об’єктів: автодоріг, ліній електропередач і зв’язку, каналів, траншей і т. ін. При цьому вирішується питання визначення висотного і планового положення точок, розташованих вздовж осі споруди через певні інтервали (50-100 м) і додаткових точок, які відтворюють особливості рельєфу місцевості.
Всі точки, які закріплені на місцевості по осі споруди, при технічному нівелюванні ділять на зв’язуючі і проміжні.
Зв’язуючі точки є загальними для всіх суміжних станцій і використовуються для передачі висот на точки ходу. Всі інші точки нівелірного ходу називаються проміжними. Нівелювання зв’язуючих точок, виконують із середини.
Для передачі абсолютних висот від найближчого репера на нульовий пікет прокладають нівелірний хід - виконують прив’язку осі траси до висотної мережі старших класів.
Обробка результатів технічного нівелювання передбачає контроль вимірювань безпосередньо на станціях в польових умовах, та остаточне врівноваження ходу при камеральній обробці результатів.
|
|
|
У курсовому проекті виконується повна обробка журналу нівелювання.
Вона виконується в наступній послідовності:
1. контроль правильності знімання відліків на станціях по п’ятці рейки та різниці перевищень h між зв’язуючими точками за чорною і червоною сторонами рейок. Значення п’ятки на станції не повинні відрізнятись більше ніж на 5 мм , різниця отриманих значень перевищень більше 5 мм.
2. виконують посторінковий контроль : на кожній сторінці журналу знаходять: SЗ – сума відліків за задньою рейкою; SП – сума відліків за передньою рейкою; S2h – сума перевищень за чорними і червоними сторонами; Shсер – сума середніх перевищень. Повинні задовольнятись рівності:
( )
Допустима розбіжність 1-2 мм
3. обчислюють суму виміряних перевищень між зв’язуючими точками ходу : 
, ( )
де 
– виміряні перевищення між зв’язуючими точками;
4. обчислюють теоретичну суму перевищень в ході:
, ( )
де НRpК і НRpП – відомі висоти кінцевого і початкового реперів;
5. знаходять нев’язку в нівелірному ході за формулою:
; ( )
6. обчислюють допустиму нев’язку в нівелірному ході технічного нівелювання за формулою: 
, ( )
де L – довжина ходу в км;
7. перевіряють виконання умови 
. ( )
Виконання умови дозволяє подальшу обробку перевищень. Вона полягає в розподіленні отриманої нев’язки з протилежним знаком у вигляді поправок 
порівну у кожне виміряне перевищення. Поправки з точністю до 1 мм обчислюються за формулою: 
, ( )
де n – кількість перевищень в ході.
Контроль: сума обчислених поправок повинна дорівнювати нев’язці з протилежним знаком: 
; ( )
Виправлені перевищення h’, обчислюють за формулою (10 ), тобто:
( )
Контроль: 
; ( )
8. обчислюють висоти передніх зв’язуючих точок, починаючи від репера з відомою початковою висотою НП.:
. ( )
Контроль : отримання точного значення висоти кінцевого репера ходу НК ;
9. висоти проміжних точок, обчислюють через горизонт приладуГП - абсолютну висоту горизонтального променя візування нівеліра.
, ( )
де Н0 – висота задньої зв’язуючої точки на станції;
a – відлік за чорною стороною рейки, на цій точці.
Висоти проміжних точок обчислюється за формулою:
, ( )
де 
– відлік за чорною стороною рейки, встановленої на 
-й проміжній точці.
У курсовому проекті висотне положення земної поверхні визначається за результатами польових вишукувань - технічного нівелювання траси по пікетах та плюсових точках.
Результати технічного нівелювання траси наведено у розділі табл.
ПРОЕКТУВАННЯ ПОЗДОВЖНЬОГО ПРОФІЛЮ ТРАСИ
1. Побудова профілю земної поверхні
Масштаби для побудови поздовжнього профілю приймаються:
горизонтальний – 1: 2000;
вертикальний – 1:200;
Для побудови поздовжнього профілю використовують аркуш міліметрового паперу формату 297× (210х n)
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1386; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!