Короткий теоретичний матеріал. Стабілізаторами вважають речовини, що сприяють підтримці незмінного фізико-хімічного стану продуктів харчування
Стабілізаторами вважають речовини, що сприяють підтримці незмінного фізико-хімічного стану продуктів харчування. При цьому вони забезпечують збереження в них гомогенної дисперсії двох чи більше компонентів, які не змішуються. Поверхнева активність їх в основному нижча, ніж в емульгаторів. До цієї групи умовно відносять речовини, які стабілізують, зберігають або посилюють наявний колір харчових продуктів.
Як стабілізатор наведений тільки лактобіонат натрію (Е399), який не дозволений в Україні.
Загусники - це речовини, що підвищують в'язкість продуктів харчування.
Емульгаторамивважають поверхнево-активні речовини, що сприяють створенню або збереженню гомогенної сумішідвох чи більше несумісних фаз у продуктах харчування.
Емульгатори, стабілізатори та загусники використовують для створення і збереження консистенції, що характеризується стійкістю колоїдних систем у готових продуктах. Емульгатори і стабілізатори вносяться в основному у дрібнодисперсному стані (розчини, колоїдні розчини, емульсії).
Загусниками і стабілізаторамипредставлені: альгінова кислота (Е400), альгінат натрію (Е401), альгінат калію (Е402), альгінат амонію (Е403), альгінат кальцію (Е404), пропіленглікольальгінат (Е405) і гліцерофосфат кальцію (Е383). Останній дозволений для використання тільки в Росії.
Альгінова кислота і її похідні - це полісахариди, одержані з і D-мануронової і D-гулуронової кислот. Альгінова кислота складає основну частину клітинних стінок бурих водоростей. Вона у воді не розчинна, але зв'язує її. Використовується за технологічної необхідності, а для джему, желе, мармеладу і горіхового пюре максимально допустимий рівень складає 10 г/кг.
|
|
У харчовій промисловості в основному використовують калієві, натрієві і амонійні солі альгінової кислоти, які добре розчинні у гарячій і холодній воді.
Альгінати діють як загусники, драглеутворювачі і емульгатори при виробництві плодово-ягідного желе, мармеладу, пудингів, деяких цукерних мас, для освітлення вин і соків. Альгінати прості і модифіковані використовують для поліпшення консистенції деяких плодоовочевих товарів, ковбасних виробів, начинок для пирогів, хлібобулочних виробів, соусів тощо.
Стабілізаторами і комплексоутворювачамипредставлені тартрати натрію (Е335), калію (Е336) і калію натрію (Е337), а також стеарилцитрат (Е484), останні два не дозволені в Україні для використання у харчовій промисловості. Тартрати (виннокислий калій і натрій) використовують як солі-плавителі при виробництві плавлених сирів і надають їм пластичність і водночас поліпшують плавлення.
Загусниками, стабілізаторами і желюючими агентамиє: агар (Е406), карагенан та його натрієва, калієва і амонієва солі, включаючи фурацелеран (агароїд) (Е407), камедь рожкового дерева (Е410), геланова камідь (Е418), глікан пекарських дріжджів (Е408), арабіногалактан (Е409). Останні дві добавки не одержали абсолютного статусу дозволеності в Україні.
|
|
Агар - найбільш цінний продукт, здатний утворювати желе, що виробляється з червоних водоростей анфельції і гелідіум. Виробляється у вигляді волокон, гранул і порошку. Він є представником високомолекулярних сполук, з вуглецевою полісахаридною основою. В холодній воді агар набрякає, а під час нагрівання розчинюється в ній і утворює колоїдний розчин - золь, який при охолодженні утворює гель.
Емульгаторами і стабілізаторамивиступають лактилати натрію і кальцію, моно- та дигліцериди жирних кислот, бромована олія (Е443), ізобутиратацетат цукрози (Е444). Останні дві добавки не отримали абсолютного статусу дозволеності в Україні.
Лактилати натрію (Е481) представлені стеароїллактилатом (і) і олеїллактилатом натрію (іі). Вони можуть використовуватися для багатьох продовольчих товарів (табл. 9.1).
Лактилати кальцію (Е482) представлені стеароїл-лактилатом і олеїллактилатом кальцію.
|
|
Таблиця 9.1 МДР лактилату натрію у харчових продуктах
Група продовольчих товарів | МДР, г/кг; г/л |
Делікатесні хлібобулочні вироби | 5 |
Рис швидкого приготування | 4 |
Цукристі кондитерські вироби | 3 |
Жувальна гумка | 2 |
Лікери | 8 |
Десерти | 5 |
Емульсії жирів | 10 |
М'ясні продукти | 1 |
Моно- та дигліцериди жирних кислот (Е471) формують емульгатори Т-1 і Т-2. В емульгаторі Т-1 жирні кислоти мають спорідненість до жирів, а гідроксильні групи ОН - до води. Тому моногліцериди з двома вільними гідроксильними групами володіють кращою емульгуючою здатністю, ніж дигліцериди. Виробництво емульгатора Т-1 необхідно вести в таких умовах, щоб він містив максимальну кількість моногліцеридів. Емульгатор Т-1 добре утримує вологу при типовому температурному режимі і підвищує пластичні властивості маргарину. Водночас він втрачає ці властивості при смаженні, тобто не володіє необхідною антирозбризкуючою здатністю.
В емульгаторі Т-2 підсилені як жиро-, так і водорозчинна частина, завдяки чому він має добрі емульгуючі і антирозбризкуючі дії. Це досягається тим, що із жирними кислотами реагує не звичайний, а полімеризований гліцерин.
|
|
Загущувачами, стабілізаторами і емульгаторами є гуарова камедь (Е412), трагакант (Е413), гуміарабік (Е414), ксантанова камедь (Е415), карайї камедь (Е416), тари камедь (Е417), метилцелюлоза (Е461), карбюлоза (без індекса Е), гідроксипропілцелюлоза (Е463), гідрок-сипропіл метилцелюлоза (Е464), метил етил целюлоза (Е465), карбоксиметилцелюлоза натрієва сіль (Е466), етилгідроксиетилцелюлоза (Е467), вівсяна камедь (Е411) і гхаті камедь (Е419). Не отримали абсолютного статусу дозволеності в Україні добавки з індексами Е463, Е464, Е465, Е467, Е419.
Етилцелюлоза (Е462) - етиловий ефір целюлози, як наповнювач і зв'язуючий агент не отримав абсолютного статусу дозволеності в Україні, Росії, більшості країн Європейського Союзу, крім Німеччини.
В окрему групу виділені різні види модифікованого крохмалю (Е1404-1450), які представлені загущувачами, емульгаторами та стабілізаторами і можуть використовуватися за технологічної необхідності без обмежень.
Модифікований крохмаль внаслідок фізичної, хімічної або біологічної дії помітно відрізняється від властивостей природного крохмалю, особливо щодо ступеня гідрофільності, здатності до клейстеризації і драглеутворення. Відомо, що при стерилізації консервів з модифікованим крохмалем можуть утворюватися сторонні (мутагенні) та інші сполуки, небажані для організму людини.
В числі інших видів допущені для використання без обмежень: Крохмаль ацетильовашй (Е1420), ацетильованого крохмалю фосфат (Е1414), ацетильованого крохмалю адипат (Е1422), гідрокси-пропіленкрохмаль (Е1440), гідроксипропіленкрохмалю фосфат (Е1442) і крохмалюнатрійоктенія сукцинат(Е1450).
Емульгаторами, стабілізаторами і комплексоутворювачами представлені ефіри гліцерину, жирних кислот та оцтової (Е472а), молочної (Е472b), лимонної (Е472с), диацетилвинної (Е472е) кислот; ефіри моно- та дигліце-ридів, винної та жирних кислот (Е472d); змішані ефіри гліцерину, винної, оцтової та жирних кислот (Е472j), сукцинільовані моногліцериди (Е472g). Всі вони допущені за технологічної необхідності без обмежень.
Не одержав абсолютного статусу дозволеності диок-тилсульфосукцинатнатрію (Е480).
Досить широкі властивості виділені у пірофосфатах(Е450) і поліфосфатах(Е452). Вони можуть служити емульгаторами, стабілізаторами, регуляторами кислотності, розпушувачами, комплексоутворювачами і вологоутримуючими агентами.
Пірофосфати дозволені для кількох груп продовольчих товарів (табл. 9.2).
Таблиця 9.2. МДР пірофосфатів у харчових продуктах
Група продовольчих товарів | МДР, г/кг; г/л |
Десерти Делікатесні хлібобулочні вироби Морозиво Борошно Яйця сирі Соуси | 3 10 1 2,5 10 5 |
Поліфосфати: натрію, калію, натрію-кальцію, кальцію, амонію представлені емульгаторами, стабілізаторами, комплексоутворювачами, текстураторами і вологоутримуючими агентами для частини харчових продуктів (табл. 9.3).
Таблиця 9.3. МДР поліфосфатів у харчових продуктах
Група продовольчих товарів | МДР, г/кг; г/л |
Супи, бульйони Сидр, перрі, чай, трав'яні настої Шоколад та солодові молочні напої Алкогольні напої (крім вина та пива) Вівсяні пластівці | 3 2 2 1 10 |
Трифосфати (Е451) як комплексоутворювачі, регулятори кислотності і текстуратори допущені для тих продуктів і з таким МДР, як і поліфосфати.
Целюлоза (Е460) може використовуватися як емульгатор, текстуратор і для попередження злежування та грудкування за технологічної необхідності.
Жирних кислот солі амонію, кальцію, натрію, магнію, калію, алюмінію (Е470) допущені як стабілізатори, емульгатори і для перешкодження злежування та грудкування за технологічної необхідності.
Карбонат і гідрокарбонат калію (Е501) можуть використовуватися як стабілізатори какао- та шоколадних продуктів з МДР 50 г/кг (у перерахунку на суху речовину без жиру).
Полівінілпіролідон (Е1201) як стабілізатор, освітлювач і диспергуючий агент використовується для обробки виноматеріалів (МДР 0,01-0,05 мг/л) у деяких країнах.
Полівінілполіпіролідон (Е1202) представлений стабілізатором кольору та колоїдним стабілізатором. Дозволений в Росії, країнах Європи, крім України і Німеччини.
Глікан пекарських дріжджів (Е408) і арабіногалактан (Е409) як загушувачі, стабілізатори і желюючі агенти не отримали абсолютного статусу дозволеності в Україні.
Гліцерин (Е422) може використовуватися як загущувач і вологоутримуючий агент за технологічної необхідності.
Сорбіт та сорбітовий сироп (Е420) представлені як текстуратори для продуктів харчування, крім ароматизованих безалкогольних напоїв.
Маніт (Е421) в якості комплексоутворювача і для перешкодження злипання та грудкоутворення також передбачений для різних продуктів харчування, за винятком ароматизованих безалкогольних напоїв.
Глюконат натрію (Е576) і глюконат калію (Е577) можуть використовуватися в Україні як комплексоутворювачі за технологічної необхідності. У Росії вони не дозволені.
Хлорид калію (Е508) в якості желюючого агента дозволений в усіх країнах.
Хлорид кальцію (Е509) може використовуватися як агент твердіння, стабілізатор, регулятор дозрівання і стабілізатор консистенції.
ДОДАТКИ
Додаток А
Таблиця А1. –Вміст амінокислот у білках, г/100 г.
Амінокислота | Вид білку | ||||
куряче яйце | жіноче молоко | коров’яче молоко | картопля | еталон | |
триптофан | 1,6 | 1,6 | 1,4 | 1,6 | 1,0 |
лейцин | 9,4 | 8,9 | 9,9 | 12,69 | 7,0 |
ізолейцин | 6,9 | 6,4 | 6,4 | --- | 4,0 |
валін | 7,4 | 6,6 | 6,9 | 4,9 | 5,0 |
треонін | 5,0 | 4,6 | 4,6 | 4,7 | 4,0 |
лізин | 6,9 | 6,3 | 7,8 | 7 | 5,5 |
метіонін | 3,3 | 2,2 | 2,4 | 2 | 3,5 |
фенілаланін | 5,8 | 4,6 | 4,9 | 5,6 | 6,0 |
Таблиця А2. –Вміст амінокислот у білках крові, г/100 г.
Амінокислота | Вид білку | ||||
альбуміни | глобуліліни | фібріноген | гемоглобін | еталон | |
триптофан | 0,6 | 2,3 | 3,5 | 1,2 | 1,0 |
лейцин | 13,7 | 18,7 | 14,3 | 16,6 | 7,0 |
ізолейцин | 2,9 | 1,0 | 5,0 | - | 4,0 |
валін | 2,5 | 5,5 | 3,9 | 3,1 | 5,0 |
треонін | 6,5 | 8,4 | 7,9 | 6,8 | 4,0 |
лізин | 12,4 | 6,2 | 9,0 | 7,5 | 5,5 |
метіонін | 1,3 | 1,0 | 2,6 | 1,6 | 3,5 |
фенілаланін | 6,2 | 3,8 | 7,0 | 5,3 | 6,0 |
Таблиця А3. –Вміст амінокислот у білках м’язової тканини, г/100 г.
Амінокислота | Вид білку | ||||
міозин | актин | міоген А | тропоміозин | міоглобін | |
триптофан | 0,8 | 2,05 | 2,31 | - | 2,34 |
лейцин | 15,6 | 8,25 | 11,5 | 15,6 | 16,8 |
ізолейцин | - | 7,5 | - | - | - |
валін | 2,6 | 4,9 | 7,4 | 3,13 | 4,09 |
треонін | 5,1 | 7,0 | 7,47 | 2,9 | 4,56 |
лізин | 11,92 | 7,6 | 9,54 | 15,7 | 15,5 |
метіонін | 3,4 | 4,5 | 1,17 | 2,8 | 1,71 |
фенілаланін | 4,3 | 4,8 | 3,06 | 4,6 | 5,09 |
Таблиця А4. –Вміст амінокислот у білках молока, г/100 г.
Амінокислота | Вид білку | ||||
казеїн | β-лактоглобулілін | α-лактоальбумін | імуноглобулін | еталон | |
триптофан | 1,7 | 1,3 | 7,0 | 2,7 | 1,0 |
лейцин | 9,2 | 15,1 | 11,5 | 9,1 | 7,0 |
ізолейцин | 6,1 | 6,8 | 6,8 | 3,1 | 4,0 |
валін | 7,2 | 5,8 | 4,7 | 9,6 | 5,0 |
треонін | 4,9 | 5,2 | 5,5 | 10,1 | 4,0 |
лізин | 8,3 | 11,7 | 11,5 | 7,2 | 5,5 |
метіонін | 2,3 | 3,2 | 1,0 | 1,1 | 3,5 |
фенілаланін | 5,0 | 3,5 | 4,5 | 3,8 | 6,0 |
Таблиця А5. –Вміст амінокислот у білках мозку, г/100 г.
Амінокислота | Кількість |
триптофан | 0,164 |
лейцин | 0,97 |
ізолейцин | 0,546 |
валін | 0,602 |
треонін | 0,540 |
лізин | 0,841 |
метіонін | 0,232 |
фенілаланін | 0,569 |
аланін | 0,772 |
аргінін | 0,574 |
аспарагінова кислота | 1,138 |
гістидин | 0,623 |
гліцин | 0,610 |
глютамінова кислота | 1,423 |
оксипролін | 0,032 |
серин | 0,555 |
тирозин | 0,375 |
цистин | 0,245 |
Таблиця А6. –Вміст амінокислот у різних видах м’яса, г/100 г
Амінокислота | Вид м’яса | ||
яловичина, 1 кат | баранина, 1 кат | свинина м’ясна | |
триптофан | 0,210 | 0,198 | 0,191 |
лейцин | 1,478 | 1,116 | 1,074 |
ізолейцин | 0,782 | 0,754 | 0,708 |
валін | 1,035 | 0,820 | 0,831 |
треонін | 0,803 | 0,688 | 0,654 |
лізин | 1,589 | 1,235 | 1,239 |
метіонін | 0,445 | 0,356 | 0,342 |
фенілаланін | 0,796 | 0,611 | 0,580 |
тирозин | 0,658 | 0,524 | 0,520 |
цистін | 0,259 | 0,205 | 0,183 |
аргінін | 1,046 | 0,993 | 0,879 |
гістидін | 0,410 | 0,480 | 0,575 |
оксипролін | 0,290 | 0,295 | 0,170 |
Таблиця А7. –Вміст амінокислот у деяких продуктах , %
Показник | Вид продукту | |||
куряче яйце | яловичина | свинина | соєвий ізолят | |
білок | 100 | 18,5 | 13,6 | 92,0 |
триптофан | 1,6 | 1,1 | 1,2 | 1,4 |
лейцин | 9,4 | 8,0 | 7,5 | 7,8 |
ізолейцин | 6,9 | 4,2 | 4,8 | 4,9 |
валін | 7,4 | 5,6 | 6,2 | 4,8 |
треонін | 5,0 | 4,3 | 4,6 | 3,6 |
лізин | 6,9 | 8,5 | 8,7 | 6,4 |
метіонін+ цистин | 5,5 | 4,0 | 3,7 | 2,5 |
фенілаланін+ тирозин | 10,1 | 8,0 | 7,7 | 9,7 |
Таблиця А8. –Кількість жирних кислот у тваринних жирах, г/100г
Найменування кислоти | Вміст у жирах | ||||
яловичий | баранячий | свинячий | курячий | „ідеальний” | |
Насичені | 57,3 | 57 | 45 | 35,6 | 20 |
олеїнова | 43 | 40 | 46 | 40 | 35 |
ненасичені | 4,15 | 4,43 | 8,45 | 20,3 | 6 |
Додаток Б
Таблиця Б1 –Розподіл пшениці на типи
Типи і підтипи
| Загальна скловидність, % | Пшениця інших типів, %, не більше | |
всього | в тому числі | ||
І М'яка червона яра твердозерна | Не менше 40 | 10 | 5 — твердої |
II М'яка червона озима твердозерна | Не менше 40 | 10 | 5 — твердої |
III М'яка біла яра твердозерна | Не менше 60 | 10 | Не враховується |
IV М'яка біла озима твердозерна | Не обмежується | 10 | Не враховується |
V Тверда яра | Не менше 40 | 10 | 10 — білої |
VI Тверда озима | Не менше 40 | 10 | 5 — білої |
VII Некласифікований | Пшениця, яка не відповідає жодному з вищезазначених критеріїв (суміш типів) |
Таблиця Б2. –Вимоги до м'якої пшениці
Показники
| Характеристика і норма для м'якої пшениці за класами | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
Типовий склад | І — IV типи | I — IV типи, допускається VII тип | ||||
Натура, г/л, не менше | 760 | 755 | 730 | 710 | 710 | Не обмежується |
Вологість, %, не більше | 14,5 | 14,5 | 14,5 | 14,5 | 14,5 | 14,5 |
Смітна домішка, %, не більше в тому числі: | 1,5 | 2,0 | 3,0 | 4,0 | 5,0 | 5.0 |
зіпсовані зерна | 0,2 | 0,2 | 0,5 | 0,5 | 1,0 | 1,0 |
фузаріозні зерна | 0,3 | 0,5 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
кукіль | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
мінеральна домішка в тому числі: | 0,3 | 0,3 | 0,5 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
галька, шлак, руда | 0,15 | 0,15 | 0.2 | У границях мінеральної домішки | ||
шкідлива домішка в тому числі: | 0,2 | 0.3 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
сажка і ріжки | 0,05 | 0,05 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
гірчак повзучий, пажитниця п'янка, софора лисохвоста, термопсис ланцетний (разом) | 0,05 | 0,05 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
в'язіль різнокольоровий | 0,1 | 0.1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
геліотроп опушеноплідний | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
триходесма сива | Не допускається
| |||||
Сажкові | 5 | 5 | 5 | 8 | 8 | 10 |
Зернова домішка, %, не більше в тому числі: | 5,0 | 5,0 | 8,0 | 10,0 | 15,0 | 15,0 |
Продовження таблиці Б2
Показники | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Пророслі зерна | 1,0 | 1,0 | 3,0 | 3.0 | 5,0 | У границях зернової домішки |
Масова частка сирої клейковини, %, не менше | 30 | 27 | 23 | 18 | 18 | Не обмежується |
Якість клейковини, група | І | I—II | I—II | I—II | І—ІII | Те саме |
Якість клейковини, одиниць приладу IДК | 45— 75 | 45— 100 | 45— 100 | 20— 100 | 20— 110 | » |
Число падіння, с | Понад 200 | Понад 200 | Понад 150 | Понад 100 | Менше 100 | » |
Масова частка білка в перерахунку на суху речовину, %, не менше | 14,0 | 13,0 | 12,0 | 11,0 | 10,0 | » |
Примітка 1. Пшениця з вмістом клейковини понад 25 % та показником ІДК 101— 115 одиниць, яка за рештою показників відповідає вимогам не нижче 5 класу, класифікується як поліпшувач низькоклейковинного зерна з високою якістю клейковини і прирівнюється до пшениці 4 класу.
Примітка 2. У разі віднесення партії пшениці до того чи іншого класу за одночасного визначення вмісту клейковини і білка пріоритет віддається останньому, а під час визначення вмісту пророслих зерен та числа падіння пріоритет віддається числу падіння.
Список рекомендованої літератури
1. Артюхова С.А. и др.. Технология продуктов из гидробионтов. –М.: Колос,2001. – 496 с.
2. Горбатюк В.И. Процессы и аппараты пищевых производств. -М.: Колос, 1999.- 335 с.
3. Диланян Ф.Б. . Молочное дело. -М.: Колос,1979.- 368 .с.
4. Дубцов Г.Г. Товароведение пищевых продуктов. –М.: Мастерство, 2000. -264 с.
5. Жемела Г.П., Шемавньов В.І., Олексюк О.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Полтава, 2003 -402 с.
6. Журавская Н.И. , Алехина Л.И., Отряшенко Л.М. . Исследование и Плахотін В.Я., Тюрікова І.С., Хомич Г.П. Теоретичні основи харчових виробництв. –Київ: Центр навчальної літератури, 2006. –640 с.
7. Кавецкий Г.Д., Васильев. Процессы и аппараты пищевой технологии. -М.: Колос,2000.- 551 с.
8. Контроль качества мяса и мясопродуктов.-М.: Агропромиздат, 1985.-295 с.
9. Крусь Г.Н., Шалыгина А.М., Волокитна З.В. Методы исследования молока и молочных продуктов.-М.: Колос, 2000.-368 с.
10. Машкін М.І. Молоко і молочні продукти. – К.: Урожай, 1996. – 333с.
11. Найченко В.М., Осадчий В.С. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства. –К.: Школяр,1999.-502 с.
12. Общая технология получения и переработки мяса. Рогов И.А. , Забашта А.Д. , Казюлин П.П. -М.: Колос, 1994. -367 с.
13. Осокіна Н.М., Гайдай Г.С. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. –Умань, 2005.-614 с.
14. Пищевая и биологическая ценность и безопасность сырья и продуктов его переработки. Павлоцкая Л.Ф., Дуденко Н.В., Евлаш В.В. –К.: Фирма «Инкос», 2007. -287 с.
15. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф. Технологія виробництва борошна, крупи та олії.-К.: НАУ, 2000. -202 с.
16. Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини. –К.: Лібра, 1999. -272 с.
17. Производственно-технический контроль и методы оценки качества мяса, мясо- и птицепродуктов. Справочник. М.: “Пищевая промышленность”, 1974. -247 с.
18. Рибак Г.М, Блашкіна О.А., Литовченко О.М. Довідник по переробці плодів, ягід і винограду. -К.: Урожай,1990.-224 с.
19. Рогов И.А. и др.. Консервирование пищевых продуктов холодом (теплофизические основы). -М.: Колос,1999.- 176 .с
20. Технологія консервування плодів, овочів, м’яса та риби. Флауменбаум Б.Л., Кротов Є.Г.,Загібалов О.Ф та ін. –К.: Вища школа, 1995. -301 с.
21. Технология пищевых производств. Под ред. Л.П. Ковальской.-М.: Колос,1997.-752 с.
22. Технология молочных продуктов. Крусь Г.Н., Чекулаева Л.В., Шалыгина Г.А., Ткаль Т.К. –М.: Агропромиздат,1988. -367 с.
23. Физико-химические и биохимические основы технологи мяса и мясопродуктов. Справочник. Под ред В.М. Горбатова. М.: “Пищевая промышленность”, 1973. -495 с.
24. Флауменбаум Б.Л. Основы консервирования пищевых продуктов. М.: “Легкая и пищевая промышленность”, 1983. -216
Навчальна література
Прісс Олеся Петрівна
Кюрчева Людмила Миколаївна
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
з дисципліни «Технологічні властивості сировини»
для студентів факультету
інженерії та комп’ютерних технологій
спеціальності «Обладнання переробних і харчових
виробництв»
Комп’ютерна верстка : Прісс О.П.
Підписано до друку 2008. Формат А5. Друк офсетний
Умов. друк. арк. 3,5 Зам № Друк на різографі
ТДАТУ, м. Мелітополь, пр. Б.Хмельницького, 18
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 604; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!