Класифікація корпоративних конфліктів та причини їх виникнення.
При застосуванні певних правових механізмів розв'язання корпоративних конфліктів має враховуватися їх вид.
Так, за сферою виникнення корпоративні конфлікти можна поділити: на внутрішні (виникають між безпосередніми учасниками кор поративних відносин) і зовнішні (участь у конфлікті беруть без посередні та опосередковані учасники цих відносин).
За критерієм виду інтересів, що є предметом корпоративного конфлікту, розрізняють такі їх (конфліктів) види: приватні (учасники конфлікту є носіями приватних інтересів), приватно публічні (приватні інтереси безпосередніх учасників корпора тивних відносин стикаються з публічними інтересами таких опосередкованих учасників, як територіальна громада, держава)і суто публічні (учасниками конфлікту є господарські товарист ва публічних форм власності та уповноважені органи держави, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядуван ня чи інші носії публічних інтересів).[16]
Внутрішні конфлікти в більшості випадків є приватними, а в акціонерному товаристві змішаної форми власності – з поєднан ням будь якої публічної (державної чи комунальної) та приват но колективної власності – можуть бути і приватно публічни ми. Зовнішні корпоративні конфлікти за участю будь якого компетентного органу держави або територіальної громади є або приватно публічними (якщо господарське товариство функціонує на базі приватно колективної власності), або суто публічними (у разі, наприклад, якщо учасником конфлікту є державне або комунальне акціонерне товариство). Участь кре диторів в корпоративному конфлікті надає йому того забарвлен ня (приватного чи публічного), яке має форма власності, на базі якої функціонує кредитор товариства.
|
|
|
Внутрішні корпоративні конфлікти зазвичай мають перспективу врегулювання всередині товариства – з використанням внутрішніх важелів, що пе редбачені установчим документом товариства (за участю певних органів чи посадових осіб товариства або внутрішнього арбітра жу). Проте в товариствах, що функціонують на базі змішаної форми власності, цього може бути недостатньо (якщо зачіпа ються публічні інтереси), а відтак – участь у розв'язанні конфлікту має брати відповідний уповноважений орган (держави чи територіальної громади).Наявність у корпоративному конфлікті публічного елемен ту, а також неможливість вирішення приватного конфлікту за допомогою згаданих механізмів зумовлює застосування у виз начених законом випадках адміністративної процедури (напри клад, якщо корпоративний конфлікт став наслідком недотри мання встановлених законом вимог на ринку цінних паперів абов сфері економічної конкуренції) чи судової (застосування ос танньої може мати місце і у разі незгоди котрогось з учасників конфлікту з наслідками його розгляду в уповноважених органах держави – ДКЦПФР чи АМК).
|
|
|
Можливість врегулювання корпоративного конфлікту різними правовими способами не гарантує відсутності негативних наслідків таких конфліктів. Тому необхідно максимально вжити заходів щодо їх попередження.[22]
Запобіганню таких конфліктів має сприяти система заходів, зумовлена приватно публічним характером корпоративних конфліктів – як умови застосування різних рівнів правового регулювання (на рівні закону, локального) та правових механізмів, спрямованих на попередження та розв'язання цих конфліктів. Рівень закону визнається найбільш прийнятним для регулювання відносин, в яких домінують публічні чи найбільш типові приватні інтереси; на локальному рівні мають враховуватися специфіка корпоративних відносин у певному господарському товаристві і відповідно – передбачатися внутрішньокорпора тивні механізми розв'язання конфліктів в товаристві.
Вдосконалення правового регулювання стосується, насамперед, рівня закону (включаючи Господарський і Цивільний кодекси), що має забезпечити запровадження нових правових механізмів, спрямованих на попередження, розв'язання корпоративних конфліктів будь-яких видів та управління ними.
|
|
|
Особливої ваги у розв'язанні цієї проблеми також набувають установчі та внутрішні документи господарських товариств, у роз робці яких значну роль відіграють акти рекомендаційного ха рактеру (Примірний статут та внутрішні документи відкритого акціонерного товариства, затверджені розпорядженням Фонду державного майна України № 71 р від 5.05.1996 р. , Принци пи корпоративного управління).
Розробка нових правових механізмів попередження та розв'язання корпоративних конфліктів потребує ґрунтовного дослідження пов'язаних з цим питань, в тому числі вітчизняно го і зарубіжного досвіду.
В межах юридичної конфліктології, яка опікується загальними проблемами юридичних та юридизованих конфліктів, подібні питання вирішити складно. Необхідно врахувати специфіку цих конфліктів, корпоративних відносин, між учасниками яких вони виникають, правового становища господарських товариств як суб'єктів господарського права, що можливо здійснити в межах нового наукового напряму – корпоративної конфліктології.
|
|
|
Підхід до вирішення проблем попередження корпоративних конфліктів, їх розв'язання, управління ними має бути систем ним, з урахуванням комплексу чинників – економічних, правових, культурних, етичних та ін. Правові механізми при цьому відіграють особливу роль, забезпечуючи цивілізоване вирішен ня зазначених питань навіть за відсутності інших чинників.
Правові засоби запобігання корпоративним конфліктам різноманітні. Насамперед це стосується вдосконалення законодавства про господарські товариства за трьома основними на прямами: за змістом, за формою і за системою. Особливе місце посідає перший напрям, оскільки передбачає запровадження но вих і вдосконалення діючих механізмів врахування та захисту законних інтересів учасників корпоративних відносин.
Крім традиційних правових механізмів (зокрема, щодо чіткого розмежування компетенції між органами товариства та встановлення порядку прийняття ними рішень, визначення повноважень та обов'язків посадових осіб органів товариства), однимз дієвих механізмів попередження та розв'язання корпоратив них конфліктів є запровадження обов'язкового внутрішньокорпоративного механізму вирішення конфліктних ситуацій (у разі їх виникнення між безпосередніми учасниками корпоративних відносин), без застосування якого спір не може розглядатися в адміністративних або судових органах. При цьому на рівні закону мають передбачатися: обов'язкове включення в установчий документ товариства положень щодо порядку розгляду конфліктів у товаристві (посадовими особами чи спеціально створеним органом), обов'язковість створення для розгляду корпоративних конфліктів спеціального органу – арбітражної комісії в товариствах з кількістю учасників понад 1 000 осіб, можливість залучення за згодою сторін конфлікту незалежного посередника, максимальні строки розгляду конфлікту (10 днів, а в складних випадках, що потребують спеціальних перевірок, – 30 днів), персональна відповідальність посадових осіб, що пору шують цей порядок, у формі відшкодування заявникові за подіяних йому з вини таких осіб збитків (судові та інші, пов'язані з конфліктом, витрати).[18]
На локальному рівні (в установчому та/або внутрішніх документах товариства) повинен визначатися порядок розгляду конфлікту (з дотриманням вимог законодавства, в тому числі визначатися посадові особи чи спеціальні органи (арбітражна комісія), відповідальні за забезпечення розгляду корпоративних конфліктів, процедурні питання (подання заяви, її розгляд, ви несення відповідного рішення, повідомлення про результати розгляду учасників конфлікту). Це, з одного боку, дозволить на локальному рівні вирішити значну кількість корпоративних конфліктів, звільнивши суди та адміністративні органи від роз гляду значної кількості спорів (конфліктів).
Адміністративний порядок розгляду конфліктів (за участю уповноважених органів держави – ДКЦПФР, АМК України, податкових органів), визначений відповідними нормативно правовими, застосовується у разі, якщо корпоративний конфлікт зачіпає публічні інтереси, захист яких потребує оперативного втручання держави з метою попередження чи зменшення негативних наслідків таких конфліктів.
Судовий порядок розгляду корпоративних конфліктів, що застосовується на розсуд його учасників, потребує вдосконалення з огляду на збільшення можливостей щодо захисту їх інтересів.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 356; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!