Виховання у різних соціальних інститутах 8.1. Родинно-сімейне виховання
Сім’я є основним соціальним інститутом, відповідальним за виховання зростаючої особистості. Особливість виховних впливів сім’ї полягає в емоційному характері взаємин її членів між собою та з дитиною, в переважанні інтимного спілкування над діловим,
у тривалості життєвих зв’язків дитини з батьками. Сім’я покли-кана створити сприятливі умови для розвитку емоційного жит-тя дитини, становлення в неї почуття самоцінності, впевненості
у собі, компетентності у різних сферах життєдіяльності. Виховання в сім’ї здійснюється завдяки застосуванню спе-
цифічних форм і методів впливу і спрямовується на особистісний розвиток дитини, її соціалізацію. У родині як першому мікросо-ціальному середовищі визначаються соціальний статус дитини, її права й обов’язки, виникає прихильність до рідних, закладається підґрунтя для становлення її світогляду і переконань, ціннісних орієнтацій, морально-етичних ідеалів, естетичного смаку, уподо-бань, соціальної поведінки, трудових навичок.
Усталеними цінностями сімейного життя є: гуманне ставлен-ня до людей (добродушність, доброзичливість, піклування про молодших і старших членів сім’ї, бажання надавати допомогу слабим і хворим), працелюбність, поважне ставлення до праці людей та її результатів, демократичність відносин, гармонійність стосунків представників різних поколінь.
Важливим аспектом родинно-сімейного виховання є формуван-ня пошани до предків, дотримання народних звичаїв, збереження і збагачення традицій, посилення національно-ціннісних орієнтирів: національна свідомість та самосвідомість, любов до рідної землі, на-роду, відданість Україні; толерантне ставлення до всіх народів, що проживають в Україні; виховання мовної культури.
|
|
|
Сім’я виховує дітей і учнівську молодь на релігійних ціннос-тях, які виступають універсальними моральними орієнтирами, невід’ємною частиною культури української сім’ї; тими гуманіс-тичними засадами, значення і сутність яких розкриваються за-вдяки виховному впливу батьків на духовний світ дитини через її почуттєво-емоційну сферу.
Виховання громадянина у сім’ї здійснюється специфічними для родини формами і методами, в яких поєднується особистіс-ний приклад батьків, усвідомлення і розуміння дітьми приналеж-ності до рідної землі, держави, сім’ї, роду; дотримання традицій і звичаїв, відповідальності за долю своєї країни, її збереження, розвиток, примноження добробуту. Виховання громадянина в сім’ї досягається розвитком патріотичних почуттів, знаннями
310
Конституції України, Законів України, бажанням бути корис-ним своїй Батьківщині.
|
|
|
Устроєм свого життя сім’я запобігає негативному ставленню ді-тей до праці, проявам безвідповідальності і безгосподарності, по-рушенню трудової дисципліни, утриманству і лінощам, крадіж-кам, нівеченню суспільної і приватної власності, варварському, нецивілізованому ставленню до природних багатств. Сім’я забез-печує дітям повноцінний фізичний розвиток, міцне здоров’я, фі-зичну досконалість; привчає їх до свідомого ставлення і зміцнен-ня свого здоров’я як необхідної умови підготовки до суспільної корисної праці, захисту Батьківщини.
Родина притаманними їй засобами формує у дітей розумін-ня та особистісне ставлення до сенсу і мети життя, виховує толерантне ставлення до інших культур і традицій; розвиває моральні якості, спонукає дітей до самовдосконалення; залу-чає синів і доньок до мистецтва та світової культури; формує моральну свідомість через включення у педагогічно доцільне родинне спілкування, у життя, наповнене доброчинними спра-вами; виховує дітей готовність до творчої праці в умовах ринко-вих відносин; формує бережливе ставлення до суспільної і при-ватної власності, природних багатств, прагнення примножити їх власною працею.
|
|
|
Вплив сім’ї на виховання особистості залежить від вікових особливостей дитини. У молодшому шкільному віці батьки спря-мовують свої зусилля на формування здатності дитини до емпатії, засвоєння нею морально-етичних правил поведінки, виховання базових якостей особистості, найпростіших форм соціальної ком-петентності. Важливу роль відіграють батьки у статевому та ген-дерному вихованні дітей підліткового віку, формуванні у дівчат цнотливості, дівочої гідності, уміння володіти своїми почуттями; у хлопців — чоловічої гордості, мужності, великодушності, пова-ги до жінок, готовності оберігати дівочу честь і гідність. У юнаць-кому віці особливу увагу батьки приділяють проблемі самовизна-чення особистості, розвитку її професійних інтересів, свідомому ставленню до життєвих виборів, активній за формою та мораль-ній за змістом громадянській позиції.
Повноцінне виховання особистості у сім’ї вимагає розв’язання державою ряду завдань:
• визначення пріоритету інтересів сім’ї як найважливішої складової демократичного суспільства, гаранту його стабіль-ності та прогресу;
• створення сприятливих умов для зміцнення сім’ї, охорони прав матері та батька;
311
• матеріальне та моральне заохочення й підтримка материнс-тва і батьківства;
• підтримка молодої сім’ї, забезпечення їй достатнього життє-вого рівня;
• охорона дитинства; дотримання положень, заявлених Кон-венцією ООН про права дитини.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 448; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!