Скласти фрагмент уроку на тему: «поняття про площу. Міри площі: 1 кв.мм, 1 кв. см, 1 кв.м, 1 кв км.



Тема: поняття про площу. Міри площі: 1 кв.мм, 1 кв. см, 1 кв.м, 1 кв км.

Мета: дати поняття «площі», навчатися вимірювати площу за допомогою

1 кв.мм, 1 кв. см, 1 кв.м, 1 кв км. Корегувати мовлення та мислення. Виховувати слухняність на уроках.

 Обладнання:

1. Організаційна частина

Привітання

Перевірка готовності до уроку.

Актуалізація опорних знань. Та сам хід уроку. Спочатку йде повідомлення теми уроку. Основна частина

Демонстрація квадратів різної величини. Бесіда про те що це за фігура? Які вони за розміром? Площа – це величина , яку можна не тільки порівняти , а й виміряти. вимірювання величин обирають одиниці вимірювання. Є одиниці вимірювання і для площі. Невеликі площі вимірюються квадратним сантиметром.

- Діти, накресліть у зошитах відрізок завдовжки 1 см. Накресліть квадрат із стороною 1 см. Оце і є квадратний сантиметр.

Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.

У 1-й клас допоміжної школи приходять діти з загальноосвітніх і спеціальних дитячих садків, з молодших класів загальноосвітньої школи, з сімей, причому з сімей з різним соціальним статусом і, отже, різним ставленням до виховання, з дитячих будинків. Всі вони отри­мали різний життєвий досвід, різні установки, мають неоднаковий рі­вень знань, умінь і навичок з математики.

Враховуючи це навчання математики в допоміжній школі почина­ється з пропедевтичного періоду, завданням якого є: 1) визначення стану наявних математичних знань, умінь і навичок в учнів; 2) розви­ток пізнавальних процесів (сприймання, мовлення, мислення і т.д.) й інтелектуальних вмінь (орієнтування в завданні, способів виконання завдання тощо); 3) формування загальнонавчальних вмінь (правил поведінки в класі, розуміння і усвідомлення вимог педагога, цікавос­ті до уроків взагалі і уроків математики зокрема); 4) підготовка до си­стематичного вивчення курсу математики.

Планування роботи у 1 -му класі вчитель може зробити оптималь­но лише у тому випадку, якщо він знає: а) ступінь готовності всіх уч­нів класу до навчальних занять; б) індивідуальні особливості школярів у засвоєнні математичного матеріалу; в) особливості орга­нізації роботи з розумово відсталими, методику викладання даного предмета; г) потенційні можливості школярів при вивченні цієї дисципліни.

У цей період необхідно виявити стан розвитку мовлення кожного окремо учня, наявність у нього загального і математичного словнико­вого запасу, специфічні мовленнєві порушення, над подоланням яких йому доведеться працювати. Він звертає увагу на використання шко­лярами числівників, вміння співвідносити назви числівників з відпо­відною кількістю предметів.

При вивченні стану арифметичних знань вчитель досліджує зага­льний розвиток дітей, їхнє сприйняття допомоги. При цьому не менш важливо встановити і ступінь розвитку моторики школярів. її недос­коналість утрудняє оволодіння письмом, роботу з дидактичним мате­ріалом, з креслярськими інструментами тощо. Враховуючи порушення моторики учнів, вчитель зразу ж планує організацію ви­вчення математики таким чином, щоб вона тісно перепліталась з уро­ками ручної праці, малювання, фізкультури, ритміки. Розвиток і корекція її недоліків, тісно пов'язаного з нею просторового орієнту­вання, просторових уявлень можливе лише за умови чітко спланова­ної комплексної роботи на усіх предметах, які передбачені навчальним планом школи.

 


 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 144; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ