Методика формування уявлень про правильний, неправильний дріб і мішане число.



Дріб— у математиці це представлення чисел або математичних величин у вигляді результату операції ділення. Найчастіше дріб подається у формі , де a називають чисельником, а b — знаменником дробу. Також рівнозначно застосовують форму a:b або a/b.

Правильним дробом називається дріб, у якого чисельник менше знаменника.

7        5        — правильні дроби.

9        6

 

Неправильний дріб

Неправильним дробом називається дріб, у якого чисельник більший або рівний знаменнику.

9        3        — неправильні дроби.

7        3

Мішаний дріб(мішане число)

Будь-який неправильний дріб можна представити в вигляді натурального числа або суми натурального числа і правильного дробу.

Мішаним числом називається число, яке записано в вигляді цілого числа і правильного дробу і розуміється, як сума цього числа и дробу.

Методика вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи.

На уроках з 1-4 клас діти вивчають такі теми:

1)Точка. Лінія. Кути

2)Круг і коло

3)Трикутник

4)Квадрат. Прямокутник

5) Геометричні тіла

Характеристика теми 1.

Головне завдання вивчення геометричних фігур у 1 -4-х класах допоміжної школи - дати учням їхні чіткі зорові образи фігур (трикутник, квадрат, прямокутник, круг, коло); сформувати вміння їх креслити, вирізувати, знаходити в навколишньому середовищі, озброїти знаннями про деякі їхні властивості.

У 1-му класі геометричний матеріал досить рівномірно розподілений по уроках. Майже на кожному з них школярі знайомляться з геометричними фігурами і використовують їх як лічильний та дидактичний матеріал. Визначення геометричних фігур у цей час не дається. Знайомство з ними передбачає: 1) впізнавання і називання, вміння відволіктись від їхнього кольору, матеріалу, із якого вони виготовлені, величини тощо; 2) формування початкових уявлень про величину та вимірювання довжини відрізків.

Про геометричні фігури учні отримують уявлення вже в пропедевтичний період. Так, в цей час педагог ставить перед школярами завдання зобразити одну точку, декілька, множину точок, поставити точки в ряд тощо. При цьому він не дає визначення точки, не пояснює її значення, а лише зупиняється на тому, що при побудові будь-яких геометричних фігур без точки обійтися неможливо. Його завдання - ввести цей термін у словник школярів.

В 1-му класі учні повинні вміти користуватись мірою 1 см і вимірювати різні предмети довжиною до 10 см. Наприкінці навчального року вводиться термін "метр" і вони знайомляться з відповідною величиною.

У 2-му класі школярі вчаться креслити геометричні фігури за заданими точками. Для цього вчитель на аркуші паперу спочатку сам позначає для кожного учня точки, а вони під його керівництвом і необхідній допомозі з'єднують їх. Після виконання достатньої кількості вправ діти вчаться самостійно позначати точки і з'єднувати їх.

В 2-му класі у розумово відсталих школярів потрібно сформувати поняття про дециметр. Оскільки вони вже вивчають цифри і числа у межах 20 доцільно показати, що 10 см можна назвати іншою назвою - дециметр. Для цього педагог утворює аналогію, що так само, як ми називаємо десять паличок одним десятком паличок, так і 10 см ми можемо назвати "один дециметр". В цей час відбувається закріплення поняття про відрізок, пряму лінію, формується вміння креслити їх відповідно до заданої довжини використовуючи такі міри, як сантиметр і дециметр.

У 2-му класі вони вчать визначення, що відрізок - це частина прямої, обмежена з двох сторін точками. Формулюючи таке визначення педагог використовує прийом порівняння відрізка і прямої лінії. Школярі повинні самостійно знайти подібність і відмінність цих фігур. При потребі вчитель організовує систему запитань, які підштовхують їх до правильного висновку.

В цей же час формується поняття про промінь. Для цього доцільно провести його порівняння з відрізком і вказати, що коли відрізок - це пряма, обмежена з двох боків точками, то промінь - пряма, яка обмежена лише з однієї сторони точкою. В іншому напрямку промінь можна проводити до нескінечності. Поняття про промінь необхідне розумово відсталим учням, адже без нього їм буде важко усвідомити, що таке кут.

У 3-му класі школярі креслять прямі, що перетинаються. Мета виконання завдань такого типу - формування вміння визначати точки перетину, називати кути, які утворюються при перетині ліній, порівнювати їх між собою (див. рис. 8.10 а). В цей же період вони вивчають, як називаються дві прямі, які не перетинаються в жодній точці .

Частину навчального часу вчитель відводить на повторення матеріалу про відрізок. Лише повністю усвідомивши поняття про відрізок і його властивості можна починати роботу з розумово відсталими по утворенню поняття ламаної лінії та її властивостей. Вивчення ламаної доцільно починати з виготовлення її з дроту і виконання простого креслення на аркуші паперу. Робота на папері починається з вимірювання натуральних відрізків ламаної на дроті, перенесення основних точок наколюванням, а потім її побудову за вказаними розмірами..

У 4-му класі в учнів потрібно сформувати вміння позначати кути відповідно до загальновживаних норм: <АВС або <СВА, де В - вершина кута, а ВА і ВС - його сторони (див. рис. 9.15.).

Після цього, як учні усвідомлять позначення кутів трьома літерами можна переходити до пояснення позначень кутів однією літерою і відповідним арифметичним знаком: <А, <В, <С. При цьому вчитель обов'язково концентрує увагу школярів на тому, що літера, яка використовується в таких випадках для позначення кута має стояти середньою: <В = <АВС, <С = <АСВ.

Головне завдання вивчення геометричного матеріалу у 4-му класі - закріпити отримані знання про прямі, відрізки, промені, кути. Учні повинні навчитись креслити прямі, ламані лінії, відрізки і промені у різних напрямках, розрізняти їх між собою, показувати на предметах навколишньої дійсності, чітко орієнтуватись у визначені за допомогою косинця величини кута (прямий, гострий або тупий), виділяти їх в геометричних фігурах.

Сформувати в учнів початкові знання геометричного матеріалу можна лише тоді, коли при його вивченні використовуються всі види практичних робіт і при цьому враховуються психофізичні можливості учнів. Зазначаємо, що в молодших класах заняття повинні проводитись систематично, протягом усього навчального року за складеним планом. Без системи попередніх вправ у молодших класах подальше вивчення геометричного матеріалу і вироблення основних практичних навичок у старших буде ускладнено. Заняття з вивчення геометричного матеріалу в цей період мають для учнів допоміжної школи не лише велике освітнє, але й корекційно-розвивальне та виховне значення.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 766; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!