Особливості оволодіння учнями спеціальних загальноосвітніх шкіл основами геометричних знань.



Труднощі оволодіння геометричними знаннями розумово відста­лими носять об'єктивний характер, оскільки їм притаманна уповільненість мисленнєвої діяльності, інертність утворюваних зв'язків, порушення функцій активного сприймання і відтворення, недостат­ність розвитку пам'яті, уваги, бідність словникового запасу, недороз­виток усвідомлення букви, цифри, а в кінцевому рахунку - знака, як особливої форми спілкування, пов'язаний з ним недорозвиток слове­сно-логічного мислення і т.д.

Поняття "геометричної фігури" так само, як і поняття "натураль­ного числа", є одним із основних в математиці. Воно утворилось з допомогою абстракції ототожнення, в основі якого лежать деякі від­ношення еквівалентності. У цьому випадку такими відношеннями є "подібність" предметів за формою, з допомогою чого множина пред­метів розбивається на класи еквівалентності так, що вони мають од­накову форму. Абстрагуючись при цьому від інших властивостей предмета (величина, колір, матеріал тощо), ми отримуємо самостійне поняття "геометричної фігури".

При вивченні геометричного матеріалу, зокрема геометричних фі­гур, розрізняють декілька рівнів мислення.

Перший, найпростіший рівень, характеризується тим, що геомет­ричні фігури розглядаються як цілісні об'єкти і розрізняються лише за своєю формою. Тобто, якщо школярам показати круг, квадрат, пря­мокутник і повідомити їм відповідні назви, то через певний час вони зможуть безпомилково впізнавати ці фігури виключно за їхньою формою (причому ще не аналізованою), не відрізняючи квадрат від пря­мокутника.

На другому рівні проводиться аналіз форм, які сприймаються, ви­являються їхні властивості. Геометричні фігури виступають вже як носії своїх властивостей і впізнаються за ними, але властивості логіч­но ще не впорядковані і встановлюються емпіричним шляхом. Самі множини фігур також ще не впорядковані, оскільки вони просто описуються, але не визначаються. Цей рівень мислення в області геомет­рії ще включає структуру логічного розуміння.

На третьому рівні учні здатні розуміти зв'язок між властивостями й структурою фігур, пов'язаних між собою самими властивостями, називати фігуру лише за її властивостями.

Потрібно зазначити, що перехід з одного рівня на інший не є дові­льним, таким, що відбувається паралельно біологічному розвитку людини і залежить від її фізичного віку та психофізичної структури. Він відбувається внаслідок цілеспрямованого навчання, яке сприяє швидшому переходу від одного рівня до іншого. Відсутність навчан­ня гальмує такий перехід.

Докладніше розглянемо ці етапи.

1. При відборі геометричної фігури потрібно звертати увагу учнів на її істотні ознаки. Спочатку вони можуть словесно аналізувати за цими ознаками певні властивості фігури, але в процесі практичної діяльності, на основі попереднього досвіду, повинні навчитись вста­новлювати подібність двох фігур, які мають однакову форму. Коли ж, наприклад, школярі дійшли до висновку, що плоскі предмети, які мають круглу форму, є круги, це свідчить, що в них уже утворилось еле­ментарне поняття про круг.

Відбирати однорідні форми за зразком слід починати з круга як найбільш відомої геометричної фігури. Потім із набору плоскої гео­метричної мозаїки вибирають інші геометричні форми. Ефективним на даному етапі роботи є проведення зорового диктанту, який розви­ває пам'ять і мислення.

Обведення геометричних фігур є необхідною тренувальною впра­вою навчання учнів допоміжної школи. Цей вид роботи не лише сприяє кращому засвоєнню геометричних форм, але виступає допо­міжним засобом навчання письму, оскільки школярі часто мають по­рушення координації рухів, і особливо дрібної моторики кисті руки. Таку роботу потрібно починати з обведення геометричних форм ве­ликих розмірів, щоб потім перейти до менших і, нарешті, до букв. Щоб вона була ефективною і цікавою необхідно після обведення ви­конувати штриховку, розфарбовування кольоровими олівцями, вирізування.

2. Відбір геометричних фігур за зразком приводить у певну систе­му уявлення учнів і сприяє правильному засвоєнню геометричних форм. На цьому матеріалі можна виконувати вправи з вибору геомет­ричних форм за назвою. Робота з конструктором буде доповнювати і розширювати наявний у них запас геометричних уявлень.

3. Уся попередня діяльність є основою третього етапу, коли учні самі називають геометричні фігури. Його мета - закріплювати і роз­ширювати уявлення учнів про геометричні фігури.

При вивченні геометричних фігур школярі можуть допускати не­точності в процесі їхнього називання. С.М.Попович виділяє най­більш суттєві помилки, які при цьому зустрічаються:

1) використання назв геометричного змісту: чотирикутник, тупо-кутник, пряма, вертикальна, горизонтальна, крива, ламана лінії;

2) використання назв предметів, якими учні користувались на уро­ках математики: лінійка, гумка, олівець, точилка, циркуль, транспо­ртир;

3) використання назв, пов'язаних з словом "фігура": шахи, шаш­ки, фігури іграшок;

4) віднесення до геометричних фігур інших величин - площі, об'єму тощо*.

Такі помилки є свідченням недостатнього розвитку вміння відме­жовувати суттєві ознаки геометричних фігур він несуттєвих.

Труднощі спостерігаються і у випадках, коли потрібно уявити кон­кретну геометричну фігуру, виконати креслення без зразка, викорис­тати різні кольори для позначення спільних сторін у геометричному орнаменті.

Труднощі в оволодінні розумово відсталими школярами геометри­чним матеріалом носять і суб'єктивний характер:

а)   вчителі не володіють знаннями про особливості засвоєння гео­метричного матеріалу учнями допоміжної школи;

б)   недостатньо виділяють часу для формування уявлень про гео­метричні форми у пропедевтичний період;

в)   неправомірно скорочують період первинного накопичення знань і уявлень про геометричні фігури як об'єкти навколишньої дій­сності, які мають відповідні властивості, з якими можна виконувати певні операції;

г)   формалізм у роботі вчителя:

· деякі педагоги вважають, що ці знання потрібні розумово відста­лим значно менше арифметичних;

· неправильно використовують наочні посібники, в деяких випад­ках нехтують ними, дають для виконання недостатню кількість практичних робіт з геометричними фігурами, моделями, креслення­ми тощо;

· не вміють систематично організувати практичну діяльність шко­лярів, що не дозволяє останнім накопичити необхідну базу знань про1 геометричні фігури, умінь і навичок оперувати ними;

· недостатньо використовують Методи порівняння для диференці­ації й класифікації геометричних понять;

· через складність матеріалу не використовують його на уроках, полегшуючи собі роботу з учнями.

Охарактеризувавши особливості засвоєння геометричного матері­алу ми прагнули показати ті труднощі, які виникають у розумово від­сталих учнів під час його вивчення. Завдання вчителя полягає в тому, щоб враховувати їх і організовувати вивчення геометричного матеріалу школярами з метою формування у них цілісної системи геометричних понять, уявлень, а також навичок і вмінь використовувати їх
на практиці.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 625; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!