Розрахунок ступеня узгодженості думок експертів.



Расчет степени согласованности мнений экспертов осуществляется с помощью коэффициента конкордации, который рассчитывается по формуле:

,

где m–количество экспертов; n– количество факторов; S– сумма квадратов отклонений. .

КК изменяется от 0 до 1, при чем выше зна­чение этого коэффициента, тем выше согласованность мне­ний экспертов. Расчет согласованности мнений экспертов в случае, когда их предпочтения совпадают, рассчитывается по формуле , ,

где – ётое количество одинаковых рангов в итом ранжировании.


Стан системи.

Стан системи – це якась (внутрішня)  характеристика  системи,  значення якої в даний момент часу визначає поточне значення вихідної величини.

Представлення про стан системи пов'язується із широким колом показників і характеристик, які визначають її функціонування і реакції на різні зовнішні впливи. Стан системи – точно визначена умова чи властивість, яка може бути пі- знана, чи повторена знову.


Стан системи в момент часу t0 є такий набір відомостей про поводження системи,  якого  разом  з  деяким  можливим  вхідним  впливом,  заданим  при


t0 £ t £ t j , досить для однозначного визначення вихідного сигналу для t0  £ t £ t j


при кожному tj


³ t0 .


При зміні стану системи змінюються її координати, вони стають змінними величинами і представляються у вигляді q 1 (t 1 ), q 2 (t 2 ),…,q n (t n )... Ці величини прийнято називати характеристиками станів системи.

Для практичного аналізу динаміки станів системи важливі три типи станів: нульовий стан, стан, що установився, і стан рівноваги.

Нульовим станом називають деякий стан q , для якого


0 = y (q ,0,t ) при всіхt0


£ t < ¥


Відмітимо, що нульовий стан необов'язково єдиний.

Стан, що встановився, якщо він існує, є такий єдиний стан g , в який сис-

тема приходить при нульовому вхідному впливі незалежно від початкового стану.

Стан рівноваги є деякий стан h , в якому система залишається при нульо- вому вхідному впливі

 


Ф(h ,0,t )= 0


при будь-яких t0


£ t < ¥ .


Факторы ,которые влияют на состояние системы.

Представлення про стан системи пов'язується із широким колом показників і характеристик, які визначають її функціонування і реакції на різні зовнішні впливи. Стан системи – точно визначена умова чи властивість, яка може бути пі- знана, чи повторена знову.

Залежно від мети дослідження до уваги беруть тільки вагомі характеристи- ки. При зміні мети досліджень склад вагомих характеристик може змінюватись. Чим ретельніше будуть відібрані вагомі характеристики, тим точніше можливий опис змін стану системи і тим ефективніше вплив на неї.

У кібернетиці деякий початковий стан, на який чиниться вплив з метою трансформації, називають операндом (операнд – те, що випробує дію). Діючий фактор називають оператором. Новий стан системи, що виникає під дією опера- тора, називають образом (образ – те, у що перетворюється операнд).

Оцінка стану системи

Стан системи – це якась (внутрішня)  характеристика  системи,  значення якої в даний момент часу визначає поточне значення вихідної величини.

Для практичного аналізу динаміки станів системи важливі три типи станів: нульовий стан, стан, що установився, і стан рівноваги.

Нульовим станом називають деякий стан q , для якого


0 = y (q ,0,t ) при всіхt0


£ t < ¥


Відмітимо, що нульовий стан необов'язково єдиний.

Стан, що встановився, якщо він існує, є такий єдиний стан g , в який сис-

тема приходить при нульовому вхідному впливі незалежно від початкового стану.

Стан рівноваги є деякий стан h , в якому система залишається при нульо- вому вхідному впливі

 


Ф(h ,0,t )= 0


при будь-яких t0


£ t < ¥ .


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 649; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!