Методи оцінки реакцій системи
1)кореляционные связи. Соотношения, взаимосвязь между входами и выходами (характеристики) которые осуществляються при массовом наблюдении изменения средней величины 1 их факторов в зависимости от значений другого. При исследовании корил.связей может быть установлены следующие градации. Если коэфиуиент коррел. Меньше 0,1, то связи нет. В диапазоне 0,1-0,5 –слабые, 0,5-0,8-средние, больше 0,8 –сильные.
2)Коэф.корреляции методом Фехнера. Элементарной характеристикой степени тесноты связи. Коэффициент основан на сопоставлении знаков отклонений от средней и подсчете числа случаев совпадений и несовпадений знаков, а не на сопоставлении попарно размеров отклонений индивидуальных значений факторного и результативного признаков от средней
где na - количество совпадений знаков отклонении индивидуальных величин факторного признака х и результативного признака у от их средней арифметической величины (например, “плюс” и “плюс”, “минус” и “минус”, “отсутствие отклонения” и “отсутствие отклонения”); nb - количество несовпадений знаков отклонений индивидуальных значений изучаемых признаков от значения их средней арифметической.
Коэффициент Фехнера целесообразно использовать для установления факта наличия связи при небольшом объеме исходной информации. Он изменяется в пределах - 1,0 < Кф < + 1,0. Чем ближе к 1, тем теснее связь.
Взаємозв’язок вхідних і вихідних параметрів системи. Типи взаємозв’язку .
|
|
|
Відносини між елементами, компонентами, підсистемами і системами реалізуються через зв'язки між ними. Зв'язки можуть бути енергетичними, речовинними, інформаційними, внутрішніми і зовнішніми, прямими і зворотними.
Елементи, компоненти, підсистеми і системи в цілому графічно позначають квадратами, ромбами, прямокутниками, окружностями та ін. Зв'язки – суцільними, пунктирними лініями і стрілками (рис. 2). Кожен елемент, компонент та ін. мають вхід і вихід.
Вхід – місце прикладання зовнішньої дії. Зовнішню дію називають стиму- лом, подразником, вхідним сигналом.
Вихід – місце зняття вихідної характеристики. Вихідну характеристику на- зивають вихідним сигналом, реакцією системи на зовнішню дію.
.
Рис. 2 – Позначення елементів і зв'язків
Через співвідношення вхідних і вихідних величин можливі різні схеми їхньої взаємодії. Найбільш типовими є такі чотири схеми (рис. 3):
а) в)
б) г)
Рис. 3 – Схеми взаємодії:
а) одномірно-одномірна; б) одномірно-багатомірна;
в) багатомірно-одномірна; г) багатомірно-багатомірна.
5) одномірно-одномірна (однофункціональна) – один вхідний сигнал і одна вихідна характеристика;
|
|
|
6) одномірно-багатомірна – один вхідний сигнал і декілька вихідних харак- теристик;
7) багатомірно-одномірна – декілька вхідних сигналів і одна вихідна харак- теристика;
8) багатомірно-багатомірна – декілька вхідних сигналів і декілька вихідних характеристик.
Елементи і компоненти системи, їхні входи і виходи по різному зв'язані між собою. Існують такі види зв'язків – незамкнені, замкнені й складні:
1. Основні незамкнені зв'язки: прямий послідовний (простий) зв'язок (а); паралельний розподільчий зв'язок (b); паралельний з'єднуючий зв'язок (с); послі- довний зв'язок між системами А, В, С, D (d); непрямий зв'язок між системами А і С, А і D, B і D (d); паралельний зв'язок, що розгалужується (е) (рис. 4).
А В
а) 
А В
b)
С
с) А
С
В
d) А В
С D
е) В
| |||||||||
С
Рис. 4 – Види незамкнених зв'язків у системах
2. Основні замкнені зв'язки формуються за допомогою зворотного зв'язку. Зворотний зв'язок – це зв'язок між виходом і входом того самого елемента чи си- стеми. Зворотний зв'язок, що зменшує дію вхідного впливу на вихідну величину, називають негативним, а той, що збільшує цей вплив, – позитивним. Негативний зворотний зв'язок сприяє відновленню рівноваги в системі, порушеної зовнішньою дією, а позитивний – підсилює відхилення від рівноважного стану відносно до його величини в системі без такого зворотного зв'язку.
|
|
|
До складу замкнених зв'язків включають: власний зворотний зв'язок (а);
прямий зворотний зв'язок (b); непрямий зворотний зв'язок (c, d) (рис. 5).
а) А
b) А В
с) А В С
d) А В
С
Рис. 5 – Основні види замкнених зв'язків у системах
3. Складні зв'язки. У складних системах виникає безліч комбінацій зв'язків між окремими елементами і підсистемами. Найчастіше зустрічаються: зворотний паралельний розподільчий зв'язок (а); зворотний паралельний сполучний зв'язок (b); послідовний паралельний зв'язок (с) (рис. 6).
а) А В С
b)
| ||||||||||
с)
А В С
Рис. 6 – Види складних зв'язків у системах
Кореляція і її визначення
Корреляция – это соотношение, взаимосвязь между входной и выходной характеристикой, которая осуществляется при массовом наблюдении изменения средней величины одного из факторов в зависимости от значения другого. Использование корреляции позволяет ответить на вопрос по взаимосвязи изучаемых факторов при изолировании посторонних факторов. Математической мерой корреляции двух случайных величин служит коэффициент корреляции. Он рассчитывается по формуле 
. r изменяется в пределах от -1 до 1. При исследовании корреляционных связей может быть установлена градация, таким образом: если коэффициент корреляции меньше 0,1, то связи нет; в диапазоне от 0,1-0,5 – связь слабая; от 0,5-0,8 – связь средняя и больше 0,8– связь считается сильной.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 493; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!