Культурний підхід до ієрархічної системи
Альтернатива – це можливість вибору між елементами з яких складається систем
Альтернативи:
P1 проста їжа (наприклад, каша)
P2 послуги з продажу персональних комп’ютерів
P3 консультаційні послуги
F1 самофінансування
F2 фінансування з допомогою коштів родини
F3 фінансова підтримка з банку
F4 фінансова підтримка з компанії
M1 приміщення в університеті
M2 орендоване приміщення
R1 м.Львів
R2 м.Київ
R3 США
Були використані наступні операції для альтернативи Р
Вартість – об’єм+перспектива
Для F- об’єм + відповідальність
Для M - вартість+корисність
S1 = P1 * F2 * M1 * R1
N(S1) = (4; 4,0,0);
|
|
|
S2 = P3 * F4 * M1 * R2
N(S2) = (4; 2,2,0);
Лекція 6
Паралельний підхід до системного проектування
Для процесу вибирання критерії властивостей:
1. Обмеження на систему
2. Вибір за кількома критеріями (ранжування)
3. Оптимізація
4. Експертні процедури
Підходи до проектування системи:
1. Багатодисциплінарна оптимізація застосовується при проектування складних ТК, космічній та авіаційній системах.
2. Цілочисельне нелінійне програмування (проектування хімічних процесів)
3. Нелінійна багатокритерійна оптимізація
4. Формальні методи проектування застосовуються в механічних системах
5. Методи глобальної оптимізації
6. Граматичне проектування застосовується в архітектурі
7. Методи штучного інтелекту – це системи, що ………… ( експертні системи , нейронні мережі, енергетичні алгоритми)
8. Дослідження простору параметрів. Проектування у складних проектуючих системах.
9. Ієрархічне проектування систем , модульне проектування, комбінаторний синтез
Основні частини:
1. Дослідження життєвого циклу, тобто проектування, виробництво, тестування, маркетинг, експлуатація.
2. Дослідження еволюції, тобто розвитку систем динамічному аспекті.
|
|
|
3. Дослідження системних зв’язків в середовищі (природа, суспільство, інші системи)
4. Дослідження зв’язків в середині системи між компонентами (фізичні частини функції, інформація).
5. Аналіз системних змін.
6. Виявлення і дослідження головних системних параметрів.
7. Інтеграція різних методів (композиція, ієрархія, декомпозиція)
8. Дослідженя головних системних протиріч (технічні, економічні, політичні, екологічні)
9. Інтеграція різних моделей поєднання систем та алгоритмів (фізичний експеримент, математичне моделювання, евристичні, експертні процедури)
10. Принцип взаємодії між спеціалістами різних професійних галузей (техніка, наука)
Принципи прийняття рішень:
1. Аналіз прикладної проблеми ( необхідно зрозуміти проблему, виявити основні протиріччя)
2. Коли ця проблема виявлена то проводиться структуризація проблеми :
а) генерація альтернатив
б)проектування критеріїв
в) проектування шкал для оцінювання альтернатив за критерієм
3. Оцінювання альтернатив за критерієм, процедура оцінювання
4. Вибір кращої альтернативи або кількох
5. Аналіз результатів
Основні задачі та критерії для прийняття рішень:
Класифікація проблем системного аналізу
|
|
|
1 група
Стандартні проблеми
2 група
Проблеми, що підлягаю формалізації (математичні моделі, рівняння, оптимізація)
3 група
Слабоструктуризовані проблеми
1. Людський фактор
2. Експертна інформація
3. Проблеми що стосуються осіб, які приймають рішення
4. Проблеми невизначеності
4 група
Прогнозування – прийняття рішень для майбутнього розвитку системи
Прикладні проблеми прийняття рішень поділяються на :
1. Рівень держави :
· Вибір дослідницьких проектів
· Інвестиції інфраструктури
· Вибір політичних рішень
2. Рівень компаній, корпоративний рівень
· Вибір продукту
· Вибір ринку для цього продукту
· Вибір персоналу
· Вибір партнерів
· Вибір місця для виробництва
3. Рівень особистого життя:
· Вибір квартири
· Вибір університету
· Вибір автомобіля
· Вибір місця відпочинку
Типи шкал:
1. Кількісна шкала
2. Якість: якісна шкала (рівень, порядок, клас)
· Порядкова шкала
· Номінальна шкала
3. Шкала як частковий порядок (узагальнення)
Оцінювання складних систем може бути засноване :
1. Кількісна шкала
2. Порядкова шкала
3. Загальна шкала
Альтернативи A=(A1, … , Ai , … , An) і критерії C=(C1, … , Cj , … , Ck),
|
|
|
"Ai вектор оцінок zi = ( zi1 , …, zij , … zik )
ПРАВИЛО ПАРЕТО:
Альтернатива X=(x1, … , xj , … , xk) і альтернатива Y=(y1, … , yj , … , yk),
X краще Y якщо j xj yj и i (1 i k) який xi > yi
A1, A3, A4 непорівнянні і не мають домінуючих елементів (Тільки Ao)
A1, A3, A4 є Парето-ефективними рішеннями для безлічі
{A1, A2, A3, A4, A5}
Ролі в процесі прийняття рішень:
1. Особа, що приймає рішення (вибір кінцевого рішення, оцінка альтернативу)
2. Спеціаліст,організатор процедури прийняття рішення.
3. Експерт , що проводить оцінку різних альтернатив.
Лекція 7
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 533; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!