Контрольні завдання і запитання. 1. Чому функціональність релігії є її сутнісною характеристикою?
1. Чому функціональність релігії є її сутнісною характеристикою?
2. Дайте функціональне визначення релігії.
3. В чому функціональна роль кожного з елементів релігійного комплексу?
4. Розкрийте особливості різних рівнів вияву функціональності релігії.
5. Як співвідноситься релігія і культура?
6. В чому специфіка релігійного мистецтва?
Тематика рефератів
1. Функціональна природа релігії.
2. Релігія і освіта.
3. Співвідношення релігії і культури.
4. Специфіка релігійного мистецтва.
5. Символізм релігійного мистецтва.
Рекомендована література
1.Вебер М. Социология религии // Избранное. - М.,1994.
2. Гараджа В. Социология религии. - М, 1996.
3. Колодний А. Феномен релігії. - К., 1999.
4. Левада Ю. Социальная природа религии.- М., 1965.
5. Мануйлова Д. Социальные функции религии. - ML, 1975.
6. Нибур Р. Христос и культура. - М., 1996.
7. Пупар П. Церковь и культура. - М., 1993.
8. Религия в истории и культуре. - М., 1998.
9. Религия и общество. - М., 1994.
10. Угринович Д. Искусство и религия. - М., 1982.
11. Християнство и культура сегодня. - М., 1995.
Тема XXI ПОЛІТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ
Постійне зростання значення релігійного та політичного чинників в нинішньому техногенному суспільстві ставить нові завдання й перед релігієзнавством в осмисленні цих нових явищ та процесів. Як реакцію на суспільний розвиток, можна розглядати появу нової структурної складової релігієзнавства, що лежить на стику двох галузей знання - політології та релігієзнавства.
|
|
|
Політологія релігії - це така галузь релігієзнавства, яка осмислює сутність і сенс релігійного феномену з політологічної точки зору, розглядає політику як важливу частину соціумної детермінанти, що створює необхідність і можливість появи та існування суспільної функціональності релігії, вивчає особливості процесу взаємодії релігійного і політичного чинників розвитку суспільства. Результатом їх взаємовпливу може бути або політико-релігійний синкретизм, що найбільш яскраво проявляється у теократичних та цезаропапистських моделях співіснування релігії та держави, або ж певне дистанціювання релігії й політики, як це спостерігається нині (правда, із значними заввагами) у країнах, де у всій своїй повноті реалізується свобода совісті, зокрема її складова -відокремлення церкви від держави.
Взаємодія релігії та політики є об'єктивним процесом, адже ці форми суспільної свідомості мають практично одних і тих же носіїв. Політика як суспільне явище виникає на такому етапі людської історії, для якого характерною є поява етнічної, соціальної та релігійної диференціації. Політика являє собою сферу взаємовідносин різних соціальних груп та індивідів з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації своїх суспільно значимих інтересів і потреб. Якщо розглядати прихильників різних релігійних напрямів як певні соціальні групи, то, як підтверджує історія людства, у більшості своїй вони також намагаються використати владу у власних інтересах (інквізиція, ранній кальвінізм, середньовічний іслам, іудаїзм тощо - подеколи їм це вдавалося і виникали теократії"). Відтак стає зрозумілим, що релігія і політика - явища невіддільні.
|
|
|
Взаємодія релігії й політики може відбуватися на суспільному (теократія, цезаропапизм, державна Церква тощо) та індивідуальному (глава церкви є главою держави і навпаки), зовнішньому та внутрішньому (структурному й функціональному) рівнях. Ця взаємодія знайшла своє ідеологічне оформлення у певних релігійних та політичних концепціях. Окремо ще можна виділити як важливі фактори політичного життя суспільства, явища релігійного реформаторства та фундаменталізму. Наслідком взаємодії релігійного та політичного чинників є певні моделі державно-церковних відносин, що є формами співіснування релігії та держави - базового елементу політичної системи суспільства.
582 Розділ IV. Суспільствознавче витлумачення феномену релігії
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 494; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!