Економічні механізми природоохоронної діяльності
На сьогодні в Україні розроблено і впроваджено основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Назвемо найважливіші з них:
• збір за забруднення навколишнього природного середовища;
• система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних);
• відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення законодавства про охорону довкілля.
Запровадження еколого-економічних важелів створило певні стимули до більш раціонального використання природних ресурсів, визначило також реальні джерела фінансування природоохоронної діяльності. Для фінансування природоохоронних витрат, пов'язаних із відтворенням та підтриманням природних ресурсів у належному стані, в Державному бюджеті з 1994 року було створено окремий розділ "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека". Розділом передбачені видатки на охорону і раціональне використання водних, мінеральних, земельних ресурсів, створення лісових насаджень і полезахисних смуг, збереження природно-заповідного фонду, утримання місцевих природоохоронних органів.
З 1992 року в Україні діє система державних цільових фондів охорони навколишнього природного середовища на загальнодержавному та місцевому рівнях. У 1998 році їх включено до складу відповідних бюджетів (до того вони були позабюджетними). Недостатня ефективність існуючої системи екологічних фондів обумовлена рядом причин, головними серед яких вважаються (Національна.., 2003):
|
|
|
□ розпорошеність коштів у численних фондах (1500 фондів);
□ використання коштів на місцевих рівнях не завжди є цільовим;
□ стимулювання ефективного використання виділених коштів не забезпечено відповідним механізмом.
В сучасних умовах дана форма акумулювання і використання коштів потребує негайного реформування. На наш погляд, найраціональніший шлях тут - це створення Національного екологічного фонду на загальнодержавному та регіональному рівнях, який має діяти на правах юридичної особи. Об'єднання екофондів в єдиній фінансовій системі за умов збереження всіх елементів самостійності регіональних фондів забезпечить, як нам уявляється, надійні можливості взаємного страхування, кредитування, об'єднання ресурсів для виконання спеціальних екологічних проектів. До речі, проект закону "Про Національний екологічний фонд", підготовлений Мінекоресурсів України, чекає свого прийняття.
Загальний обсяг витрат на охорону навколишнього середовища в Україні скоротився приблизно з 1 млрд. доларів в 1996 році до 600 млн. доларів США в 2000 році (Україна - на шляху.., 2002). Питома вага витрат на охорону довкілля у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) є у середньому вищою, ніж в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Показники України за 2000 рік є такими самими, як і показники країн ЦСЄ (табл. 19). Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» визнає головними джерелами фінансування екологічних заходів такі:
|
|
|
• Державний бюджет України, Бюджет АР Крим, місцеві бюджети;
• Фонди підприємств, установ і організацій;
• Фонди охорони навколишнього природного середовища;
• Добровільні внески й інші фонди (фонди екологічного страхування, банківські позики).
Україна однією з перших країн у світі і перша серед держав колишнього Радянського Союзу в законодавчому порядку почала реалізацію концепції платного природокористування. Сьогодні в країні прийнято 10 законів, прямо пов'язаних з проблемами природокористування, в яких подаються економічні механізми здійснення екологічної політики, а також концепції, міжнародні угоди, більше 100 постанов та інших законодавчих актів. У 1992 р. Україна стала першою з країн, що в законодавчому порядку прийняла систему платежів за забруднення і використання природних ресурсів.
|
|
|
Таблиця 19. Витрати державного та приватного сектора на охорону довкілля, в постійних доларах США (Україна - на шляху.., 2002)
| Гривневі показники у цінах 2000 p ., конвертовані в долари США по обмінному курсу 2000 р. (в млн. дол.) | Питома вага | ||||||||
| Державні витрати на охорону довкілля | Приватні витрати на охорону довкілля | Всього витрат | Держ. еколог, витрати У ВВП | Всього еколог, витрат у ВВП | |||||
| Ек. фонди | Бюджет | Всього | Поточні | Капітальні | Всього | ||||
| 1996 | 9,8 | 9,7 | 19,5 | 782,8 | 188,6 | 971,4 | 990,9 | 0,07% | 3,34% |
| 1997 | 17,9 | 13,1 | 31,1 | 525,9 | 127,0 | 652,9 | 684,0 | 0,10% | 2,21% |
| 1998 | 7,7 | 10,2 | 17,9 | 479,2 | 105,3 | 584,5 | 602,4 | 0,06% | 2,13% |
| 1999 | 12,5 | 12,5 | 25,0 | 510,7 | 98,6 | 609,3 | 634,3 | 0,08% | 2,10% |
| 2000 | 17,7 | 17,5 | 35,2 | 474,9 | 110,4 | 585,3 | 620,5 | 0,11% | 1,95% |
Система екологічних платежів (з 1998 р. - зборів) в Україні виконує дві основні функції (Мельник, 2003):
♦ по-перше, збору і накопичення необхідних фінансових засобів для реалізації заходів екологічної спрямованості;
♦ по-друге, формування економічних мотивів екологізації процесів виробництва і споживання предметів та послуг.
|
|
|
Система зборів за використання природних ресурсів формується на основі таких ключових елементів: □ліцензій на використання природних ресурсів (тобто дозволів на
використання певних кількостей конкретних видів ресурсів); □нормативів використання природних ресурсів;
□ порядку зборів;
□ставок зборів за використання природних ресурсів;
□ системи розподілу зібраних коштів між різними рівнями господарювання.
Державні витрати на екологічні програми загальнонаціонального рівня здійснюються, головним чином, Міністерством екології та природних ресурсів; місцеві управління екології не мають великої самостійності і тому можуть використовувати кошти на охорону* довкілля тільки з місцевих цільових екологічних фондів.
Система платежів (зборів) за порушення природного середовища включає такі основні елементи (Мельник, 2003):
□ порядок вилучення коштів у економічних суб'єктів;
□ ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище та величиною вилучення коштів;
□ допустимі межі порушення середовища (як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3-3,5 рази);
□ порядок розподілу зібраних коштів.
В даний час в Україні діють системи зборів за такі види порушення природного середовища:
♦ забруднення атмосфери (в т. ч. стаціонарними і пересувними джерелами забруднення);
♦ забруднення водних об 'єктів;
♦ розміщення відходів;
♦ аварійне забруднення довкілля;
♦ спричинення збитку рослинам і тваринам.
Уряд активно сприяє впровадженню інвестиційних проектів екологічного спрямування. Реалізуються пріоритетні проекти з охорони довкілля, у тому числі в рамках Національної програми оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року, державних програм соціально-економічного розвитку Поліського, Карпатського і Причорноморського регіонів та багатьох інших програм. Із залученням кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку завершується розширення і реконструкція центральних очисних споруд м. Запоріжжя, загальна потужність яких сягає 435 тис. кубометрів на добу. У рамках програми двосторонньої допомоги урядом Данії реалізується ряд багатоцільових інвестиційних проектів, спрямованих на реконструкцію комунально-господарських об'єктів у 9 містах України, проводяться також дослідження щодо здійснення інвестиційного проекту (загальний обсяг 100 млн. доларів США) з розв'язання проблеми поводження з відходами у м. Києві. У рамках програми допомоги уряд Японії опрацьовує проект з очищення стічних вод у м. Кривий Ріг.
Таким чином, подальше вдосконалення економічного механізму національної екологічної політики пов'язане із створенням Національного екологічного фонду та впровадженням на законодавчому рівні принципу "забруднювач платить". Це дасть можливість освоїти ринкові механізми управління екологічними платежами, зробити їх адекватними заподіяній шкоді та забезпечити цільове фінансування без додаткових видатків з Державного і місцевих бюджетів, розширити базу оподаткування. Україна активно співпрацює як з міжнародними фінансовими організаціями (Світовий банк, Європейський Банк Реконструкції та Розвитку), так і на двосторонній основі з багатьма країнами світу, що забезпечує надходження значних коштів для вирішення багатьох загальнонаціональних і регіональних проблем.
Однак ефективність міжнародної допомоги могла бути значно більшою, якби адекватно діяли національні еколого-економічні механізми.
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 45; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!