Національна і регіональна екологічна політика України



Екологічна політика України за роки незалежності в цілому сформована. У березні 1998 року Верховна Рада України затвердила "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Цей документ на державному рівні проголосив довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем України. В умовах значної кількості екологічних проблем різного рівня складності та вкрай обмежених ресурсів, доступних для їх вирішення, до національних пріоритетів охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів віднесено:

 ♦  Гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

♦ Поліпшення екологічного стану басейнів рік України та якості питної води.

♦ Стабілізація та поліпшення екологічного становища в містах та промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону.

♦ Будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд.

♦ Запобігання забруднення Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану.

♦ Формування збалансованої системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві та на транспорті.

♦ Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідна справа.

Згідно з європейськими вимогами національна екологічна політика повинна постійно вдосконалюватися і розвиватися. Те, що було прийнято у 1998 році, потребує вже актуалізації з урахуванням нових глобальних, європейських і національних реалій, рішень Всесвітнього самміту в Йоганнесбурзі. Проблема полягає у відсутності постійно діючого національного законодавчого механізму актуалізації стратегічних рішень з екологізації розвитку держави, інтеграції цілей екологічної політики з цілями соціально-економічної, інноваційної та інших політик розвитку.

Основи регіональної екологічної політики закладені в "Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Гармонізація загальнонаціональних і регіональних інтересів є основою процесів регіоналізації в Україні. Зміни у державній регіональній політиці, які відбуваються в Україні, визначаються як рівнем усвідомлення владою і суспільством сутності регіональних соціально-економічних процесів, так і обранням моделі, за якою здійснюватиметься подальше державне регулювання сталого регіонального розвитку. Модель розвитку регіонів та депресивних територій в Україні, що закладена у Концепції державної регіональної політики, має на меті:

□ запровадити стимулювання регіональних органів влади за ефективність використання як державних ресурсів, так і коштів місцевих бюджетів;

□ скоординувати діяльність центральних і місцевих органів влади у вирішенні проблем регіонального розвитку;

□ сформулювати принципи визначення територій, яким надається статус депресивних, вказати порядок надання такого статусу, визначити інструменти державної та регіональної підтримки розвитку цих територій;

□ визначити фінансові механізми стимулювання регіонального розвитку в умовах жорстких бюджетних обмежень. Концепція державної регіональної політики визначає наступні положення. Для стимулювання сталого розвитку регіонів запроваджується договірна система відносин між урядом, центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Умови регіонального договору передбачають здійснення певних заходів, які мають державний пріоритет і фінансуються на основі принципу додатковості з державного бюджету. У цих заходах визначаються зобов'язання органів місцевого самоврядування. Депресивна територія визначається як населений пункт, адміністративний район чи їх сукупність. Для території, яка розглядається з метою надання їй статусу депресивної, має бути визначений комплекс показників екологічного, економічного і соціального стану, які протягом реабілітаційного періоду повинні відповідати науково обгрунтованим і законодавчо затвердженим критеріям життєдіяльності на цій території.

Зразками дієвості регіональної екологічної політики в Україні можна вважати Донецько-Придніпровський регіон, регіон басейну Дніпра. Водночас зазначимо, що ми поки що не маємо цілісної, яка була б гармонізована із загальнонаціональною, регіональної екологічної політики. Певна її результативність нині обумовлена лише активністю місцевих органів влади, громадськості. Проблема полягає у тому, що сучасна система державного екологічного управління залишається ще надто централізованою і в основі своїй вона відомча, де все робиться за розподілом функцій з урахуванням територіальних інтересів.


Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 38; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!