Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх від 14 до 18 років.
Неповну цивільну дієздатність мають неповнолітні особи, тобто фізичні особи віком від 14 до 18 років (ст.32 ЦК). Неповнолітня особа має право:
· самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;
· здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом
· самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
· самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
· бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
· самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода може бути замінена наступним схваленням у письмовій формі правочину, вчиненого зазначеними особами. У разі заперечення проти правочину того з батьків, із ким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування.
На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Неповнолітня особа самостійно несе відповідальність як за порушення укладеного нею договору, так і за заподіяння шкоди при відсутності договору (ст. ст. 33, 1179 ЦК).
|
|
|
Емансипація.
Надання повної цивільної дієздатності (емансипація ) згідно зі ст.35 ЦК можливе:
· щодо фізичної особи, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;
· щодо фізичної особи, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю;
· щодо неповнолітньої фізичної особи, яка записана матір’ю або батьком дитини.
Підстави і порядок емансипації визначають наступним чином:
· тому, хто працює за трудовим договором, надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди – за рішенням суду;
· тому, хто бажає займатися підприємницькою діяльністю і досяг 16 років, спочатку необхідно отримати письмову згоду на реєстрацію як підприємця від батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування. За наявності вказаної згоди така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця;
|
|
|
· для надання повної цивільної дієздатності неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини, необхідний факт державної реєстрації народження дитини, одним з батьків якої є неповнолітній. У цьому випадку згоди батьків неповнолітнього, органів опіки і піклування тощо на емансипацію не потрібно.
Випадки, умови і правові наслідки обмеження дієздатності фізичних осіб.
Обмеження дієздатності фізичної особи полягає в тому, що громадянин позбавляється здатності своїми діями набувати певні цивільні права і створювати певні цивільні обов'язки, які він міг набувати і створювати.
Обмеженою у дієздатності може бути як особа, що має неповну дієздатність, так і особа, що має повну дієздатність. Умови обмеження дієздатності громадян: зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами; як наслідок цього — тяжке матеріальне становище самого громадянина та його сім'ї; страждання на психічний розлад, який істотно впливає на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Обмеження дієздатності громадянина здійснюється тільки у судовому порядку.
Визнання фізичної особи недієздатною.
Визнання громадянина недієздатним. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок ; хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідо-i млювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ст. 39 ЦК і України). Вказане правило свідчить про те, що громадянин ; може бути позбавлений цивільної дієздатності з урахуванням і його психічного стану. Інші обставини, зокрема сліпо-глу-хонімота, параліч тощо, не спричинюють настання такого наслідку.
|
|
|
В справах про визнання громадянина недієздатним заявником може бути його дружина (чоловік) чи інша особа, пов'язана з ним родинними або прирівняними до них відносинами, хоч і така, що проживає окремо від хворого.
Правові наслідки визнання громадянина недієздатним:
· від імені недієздатного укладає угоди опікун (ч. 2 ст. 41 / ЦК України). Укладені раніше односторонні угоди (видача довіреності, заповіт), договори, пов'язані з особою громадянина, визнаного недієздатним (договір доручення), припиняють свою дію;
· за шкоду, заподіяну цим громадянином, відповідають його опікун або заклад, які зобов'язані здійснювати за ним нагляд, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини (ст. 1184 ЦК України). Будь-які дії особи, визнаної недієздатною, не мають юридичного значення і не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків.
|
|
|
Разом з тим після визнання громадянина в судовому порядку недієздатним він не виключається із числа суб'єктів права, тому що є правоздатним. За певних умов таких, як одужання, значне поліпшення здоров'я, громадянин може бути поновлений у дієздатності рішенням суду. Питання про поновлення у дієздатності розглядає суд в окремій справі за місцем проживання громадянина, який був визнаний недієздатним, за заявою установ, організацій та осіб, вказаних у ЦПК України, опікуна, а також з власної ініціативи суду.
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 130; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!