Тлумачення цивільно-правових норм.
Тлумачення – встановлення точного значення цивільно-правової норми.
Способи:
· Загально-філософський (граматичний,логічний,історичний).
· Спеціально-юридичні (обов'язкове-офіційне/автентичне,легальне/делеговане; необов'язкове-доктринальне, компетентно-юридичне).
Поняття цивільного правовідношення. Елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.
Цивільні правовідносини — це правовий зв'язок, що виникає з приводу матеріальних і нематеріальних благ, які становлять інтерес для учасників цивільно-правових відносин, які мають суб'єктивні права та обов'язки.
Виділяються такі особливості цивільно-правових відносин:
· це майнові (відносини власності і товарно-грошові) і особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права;
· їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю;
· суб'єктивні права та суб'єктивні обов'язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів.
Елементи цивільних правовідносин. Громадяни та організації вступають у різні цивільні правовідносини. Елементи: суб'єкти, об'єкти, і суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний цивільний обов'язок.
Зміст цивільного правовідношення. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільного правовідношення.
|
|
Зміст цивільних правовідносин становлять суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок. У юридичній літературі і на практиці суб'єктивне право характеризується як єдність трьох елементів:
· вид і міра можливої (дозволеної) поведінки уповноваженої особи, в якій виявляється її самодіяльність, свобода вибору варіанта поведінки в межах наданого суб'єктивного права, користування матеріальними і духовними благами на підставі існуючих відносин власності і товарообігу, тобто право на власні дії;
· право (можливість) вимагати від інших осіб поведінки, яка забезпечує здійснення своєї діяльності, тобто право на чужі дії;
· право (можливість) вимагати застосування засобів державного примусу до зобов'язаних осіб.
Суб'єктивне цивільне право – міра дозволеної поведінки учасників цивільних правовідносин. Кожне суб'єктивне цивільне право передбачає такі основні повноваження:
· на власні дії - можливість самостійного вчинення суб'єктом фактичних та юридичних значущих діянь.
· На чужі дії – можливість вимагати від зобов'язаного суб'єкта виконання накладених на нього обов'язків.
· На захист.
Суб'єктивний цивільний обов'язок – міра необхідної поведінки учасника цивільних правовідносин.
|
|
· Активний обов'язок – полягає у спонуканні особи до вчинення відповідних дій(передати майно,виконати роботу,надати послугу).
· Пасивний обов'язок – спонукання суб'єкта до утримання від вчинення дій.
Види цивільних правовідносин.
Регулятивні відносини— це правовідносини, через які здійснюється регулювання нормальних економічних відносин (власності, товарно-грошових) та особистих немайнових відносин.
Охоронні відносини виникають у разі необхідності захисту інтересів учасників цивільного обігу цивілістичними засобами. Охоронні відносини виникають із правопорушень, тобто порушень правових норм, суб'єктивних прав і заподіяння шкоди потерпілим.
Абсолютні та відносні правовідносини.
Майнові та особисті немайнові відносини. У майнових відносинах об'єктом є майно. Це перш за все відносини власності. В особистих немайнових відносинах об'єктом є немайнові блага: честь, гідність, авторство (ст. 418 ЦК України).
Речові та зобов'язальні відносини. Вони відрізняються об'єктом правовідносин. Об'єктом речових правовідносин є речі, майно. Речові правовідносини — це такі правовідносини, в яких уповноважений суб'єкт може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно. До них належать відносини власності.У зобов'язальних відносинах об'єктом є дії. В цих правовідносинах уповноважений суб'єкт, щоб здійснити свої цивільні права, потребує сприяння зобов'язаної особи.
|
|
Активні та пасивні цивільні правовідносини. Вони відрізняються характером поведінки зобов'язаної сторони. До активних правовідносин належать зобов'язальні відносини. В них боржник зобов'язаний вчинити на користь уповноваженої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо.У пасивних правовідносинах змістом суб'єктивного обов'язку є пасивна поведінка: зобов'язана сторона повинна утримуватися від порушення суб'єктивного права уповноваженої сторони.
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 124; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!