ISSN 2219-8741. Держава та регіони
56
У.Н. Коннор чудово розуміє, що не можна
весь час подавати матеріали, виконані за
однією тематикою. Одного разу він вирішив
показати читачам, що йому властиво світо-
споглядання: в одній з колонок він прово-
дить паралелі між міським життям у ритмі
марафону та неквапливим життям у сільсь-
кій місцевості [13]. Після паузи він веде на-
ступ на святенників чи то в особі держави,
чи то в особі окремих громадян. Так, Касан-
дру обурює вимога церкви щодо скасування
пікніків, аби не залишати на самоті молодь,
яка, на думку святенників, негайно займеть-
ся сексом [19]; на аукціоні заможні люди
охоче купують старі речі королеви Вікторії,
зокрема, її зношені черевики, а коли прихо-
дять до церкви, де чують заклик про благо-
дійні внески, негайно роблять вигляд, що
забули гаманці та чекові книжки вдома; та-
кож держава закликає берегти папір, а сама
друкує ці заклики на дорогому папері [23].
Поступово Касандра починає робити ши-
рші узагальнення. Спочатку він звертає ува-
гу бідних верств населення на те, що бри-
танці погано харчуються, внаслідок чого не-
привабливо виглядають, діти ростуть фізич-
но слабкими, з хворими зубами та крихкими
кістками від недоїдання; основний обід у
більшості англійців – скибка хліба з чаєм та
невеликою кількістю цукру, середня зарпла-
та 3 фунти на тиждень. Як результат, бри-
танці рано ідуть із життя [21]. Часто трапля-
ються випадки, коли хворі британці вмира-
ють, так і не дочекавшись фахової допомоги
[18], а лікарі в цей самий час рекомендують
вживати свіжі фрукти, овочі та зелень, а з
м’яса обирати лише телятину, ягнятину та
курятину [17]. Різке соціальне розшарування
британського суспільства призводить до
того, що в одній країні одна частина жінок
не може вилікувати своїх дітей, часто хво-
рих від недоїдання, а друга частина жіноцт-
ва стурбована покупкою косметики та мар-
тіні для зваблення чоловіків [24]. В Англії,
аби отримати роботу, треба бути молодим,
при цьому мати хороший досвід та володіти
додатковими навичками, наприклад: стено-
графія, основи домоводства, досвід роботи
з грошима та ін. І де молодь має встигнути
здобути такі знання до 25 років? Та ще й
отримувати за це мізерну зарплату [16].
Апофеозом виступів У.Н. Коннора на те-
ми охорони здоров’я пересічних британців
стала квітнева публікація в “Дейлі Міррор”
за 1948 р., поділена на дві частини. У ній
британський публіцист спочатку розповідає,
як батьківщина не може забезпечити при-
стойним житлом героя війни К. Гіндла, який
з двома малолітніми дітьми змушений жити
у вкрай занедбаному житлі. “У вбиральні
унітазом служило відро, діти цілий день си-
діли в зачиненій квартирі, бо вони не мали
куди піти”. К. Гіндл подав заяву на отриман-
ня безкоштовного державного житла, проте
за п’ять років черга до нього так і не дійшла.
Влада пояснює таку ситуацію повільними
темпами будівництва. Відповідь про пере-
несення заселення на невизначений термін
“стала верхнім каменем на піку Евереста
цих всесвітніх грубощів та зухвалості” [24]. У
другій частині публікації колумніст розпові-
дає про лікаря Саммерскіла, котрий безкош-
товно допомагає хворим дітям, зокрема,
матері із хворою на рахіт дитиною: “У тій
кімнаті, тієї ночі я став соціалістом”. Автор
застерігає, що нікому не відомо, як зроста-
тимуть його діти й чи допоможе їм хтось, як-
от лікар Саммерскіл. Нагадує про те, що
повоєнний час. Медицина знаходиться у
дуже поганому стані. Але йдеться про ме-
дицину для простого люду [24].
Показово, що британський публіцист без
відвертих висновків підказує владі: потрібно
поширити таку практику на всю країну, адже
медицина для простого люду перебуває у
вкрай поганому стані, що в свою чергу по-
значається на стані суспільної моралі. Поді-
бна послідовна тактика не залишалася не-
поміченою. У підсумку У.Н. Коннор може
пишатися своєю наполегливістю: він “заклав
свій публіцистичний камінчик у будинок” за-
кону британського уряду про надання без-
коштовних медичних послуг громадянам
Великої Британії.
Такі успіхи, безперечно, надихали й спо-
нукали Касандру на зазначення інших важ-
ливих внутрішніх проблем: ненадійності віт-
чизняних літаків, які “приземлялися дуже
швидко та загорялися від найменшої прово-
кації” [20]; несправедливості судової систе-
ми Англії тощо. В останньому випадку автор
наводить два випадки. У першому чоловік
розбив скло автомобіля. За це його засуди-
ли, він отримав термін – 28 днів і штраф,
який мав покрити завдану шкоду. Інший ви-
падок: фермер був спійманий на гарячому.
Він продав молоко, розведене водою, дитя-
чому закладу. За це суд лише наклав на
нього незначний штраф без заборони пода-
льшої діяльності. “Я справді впевнений, що
це скандал: вони ув’язнюють одного за три-
віальний злочин і відпускають іншого – жор-
стокого злочинця – з тривіальним штрафом”
[16].
Для підсилення емоційності своїх висту-
пів Касандра порівнює політику із жінкою,
яка може бути чарівною і водночас сильною
та жорстокою. А головне – мінливою. Таке
саме ставлення до політики і в британського
люду. На думку автора, вони створюють
опозицію лише для легітимізації політичних
суперечок.
Від серйозного тону колумніст перехо-
дить до сарказму. Він іронізує над тогочас-
ними політичними діячами. Він сміється над
тими законами, які приймаються на засідан-
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 111; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!