СУТНІСТЬ ТА ВИДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ
Серед методів збору первинної інформації' в соціології особливе місце посідає метод опитування.
Опитування – метод збору соціалогічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного), шляхом реєстрації відпдвідей респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження. '
З його допомогою можна одержати інформацію, не завжди доступну прямому спостереженню. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним джерелом є людина - безпосередній учасник, носій досліджуваних явища чи процесу. Словесна інформація, одержана завдяки цьому методові, значно багатша і, загалом, надійніша, ніж несловесна. Вона легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу. Достоїнством методу опитування є також його універсальність. Вона полягає в тому, що при опитуванні реєструють і мотиви діяльності індивідів, і результати їх діяльності.
При опитуванні надто важлива взаємодія дослідника та опитуваного. Соціолог втручається у поведінку респондента, що звичайно не може не позначитися на результатах дослідження. Тому завжди слід враховувати можливе спотворення інформації, одержаної методом опитування. Плануючи збір інформації, соціолог повинен враховувати умови, які можуть впливати на її якість. Однак врахувати всі умови практично неможливо. Невраховані умови є випадковими чинниками. Наприклад, випадковими можуть стати місце і обставини проведення опитування. Ступінь незалежності інформації від впливу випадкових чинників, тобто її стійкість, називається надійністю інформації.
|
|
|
Важливе значення у соціологічному дослідженні має достовірність одержаної інформації, коли відмінності між людьми за вимірюваною характеристикою, виявлені в результаті дослідження, відповідають справжнім відмінностям за цією характеристикою.
Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний:
• сприйняв потрібну інформацію;
• правильно зрозумів її;
• зміг згадати, якщо необхідно, події минулого;
• обрав адекватну відповідь на поставлене запитання;
• зміг адекватно втілити відповідь у слова.
Важливо також, щоб опитуваний не тільки міг, але й хотів щиро відповісти на питання.
Опитування класифікують за різними критеріями. За характером взаємозв' язків соціолога і респондента опитування поділяють на заочні (анкети) і очні (інтерв'ю), кожен з яких має свої різновиди. За ступенем формалізації — на стандартні і нестандартизовані (вільні). За частотою проведення — на одноразові і багаторазові. Бувають опитування суцільні і вибіркові.
|
|
|
Розглянемо два найбільш поширених види опитування - анкетування і інтерв'ю.
Анкета – тиражовий документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’ язаних між собою за встановленими правилами.
У звязку з тим, що анкету заповнює респондент самостійно, особливо важливе значення мають її композиція, розташування запитань, мова і стиль їх формулювання, рекомендації щодо заповнення анкети, а також її графічне оформлення. Суттєве значення має і зовнішній вигляд анкети: якість паперу, чіткість шрифта. Текст запитання і запропоновані варіанти відповідей доцільно друкувати різними шрифтами. Обсяг анкети має враховувати те, що час на її заповнення не повинен перевищувати 40-50 хвилин.
Починається анкета зі вступної частини, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення, зосереджують увагу на способи повернення заповненої анкети. Далі вміщують контактні запитання. Їх мета - зацікавити респондента. Ці питання повинні бути простими за формулюванням, а відповіді на них - достатньо легкими. За ними настає черга для основних запитань, які й 'Постачають" сутнісну інформацію. Їх зміст повністю визначається цілями і завданнями дослідження.
|
|
|
За змістом запитання поділяються на запитання про факти свідомості, про факти поведінки і про особистість респондента. За формою - закриті, відкриті і напівзакриті. В закритих запитаннях респонденту дають повний набір варіантів відповідей, пропонуючи вибір одного або декількох із них. Відкриті запитання не пропонують ніяких варіантів відповідей і респондент може відповідати на власний розсуд. А напівзакриті в переліку запропонованих відповідей мають позиції "інше" або "що ще?"
Найчастіше в анкетах використовують напівзакриті запитання. Вони залишають респондента з одного боку у рамках досліджуваної проблеми, а з іншого боку - дають йому можливість висловити власні думки.
Запитання анкети розрізняються також і за функціями. Основні запитання спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища. Неосновні спрямовані на з'ясування основного запитання (запитання-фільтри), перевірку щирості, правдивості відповідей респондента (контрольні запитання).
У сучасних соціологічних дослідженнях використовують декілька видів анкетування: роздаткове, поштове, пресове. Найпоширеніше роздаткове анкетування, за якого респондент одержує анкету безпосередньо з рук соціолога. Цей вид опитування найнадійніший. Він гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стовідсоткове їх повернення.
|
|
|
Поштове анкетування полягає в розсиланні анкет і одержанні на них відповідей поштою. Суттєва його перевага у відносно низькій вартості, простоті організації (з підготовкою дослідження, в якому розсилаються 2-3 тисячі анкет, легко справляються 2-3 особи). Цей метод дає змогу одночасно провести опитування на великій території, в тому числі й у важкодоступних районах. Основний недолік поштового анкетування - неповне повернення анкет. Ще один - відмінність тих, хто заповнив і надіслав поштову анкету, від тих, хто ухилився від участі в опитуванні, тобто зміщення вибірки.
Останнім часом набуває поширення пресове опитування – вид анкетування, за якого анкета публікується у газеті чи журналі (наведена вище анкета відноситься до пресових). Кількість повернутих анкет тут невелика, як правило, не більше кількох відсотків усієї сукупності читачів видання. Але за великого тиражу можна одержати велику кількість заповнених анкет. Однак, тут слід обережно аналізувати дані, не поспішати з поширенням висновків на всіх читачів.
У практиці соціологічних досліджень метод інтерв'ю використовують рідше, ніж анкетування. Це зумовлено певними причинами, але передусім недостатнім розвитком мережі спеціально підготовлених інтерв'юерів.
Соціологічне інтерв'ю — метод збору соціологічної інформації, що грунтується на словесній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника.
Порівняно з анкетуванням, інтерв'ю має свої переваги й недоліки. Головна відмінність між анкетуванням та інтерв'ю - у формі контакту дослідника та опитуваного. За анкетування їх спілкування опосередкується анкетою. Питання, вміщені в анкеті, респондент інтерпритує самостійно, формулюючи відповідь і фіксуючи її в анкеті.
Під час інтерв'ю контакт між дослідником і респондентом здійснюється з допомогою інтерв'юера, який ставить запитання, передбачені дослідженням, організовує і спрямовує бесіду з кожною окремою людиною, фіксує одержані відповіді згідно з інструкцією.
Для одержання одного і того самого обсягу інформації" при використанні метода інтерв'ю дослідник витрачає більше часу і засобів, ніж при анкетуванні. Додаткових витрат вимагають при цьому підбір і навчання інтерв'юерів, контроль за якістю їх роботи. Водночас, розширюються можливості щодо підвищення надійності зібраних даних за рахунок зменшення кількості тих, що уникли опитування, і скорочення різноманітних технічних помилок. Інтерв'юер може завжди тактовно допомогти респондентові, якщо котресь із запитань йому здається незрозумілим.
За технікою проведення розрізняють вільне, формалізоване і комбіноване інтерв'ю.
Вільне інтерв'ю - тривала бесіда за загальною програмою без чіткої деталізації питань. Найпоширенішим є формалізоване (стандартизоване) інтерв'ю, коли спілкування інтерв'юера регламентоване детально розробленим питальником й інструкцією інтерв'юера. Інтерв'юер зобов'язаний точно дотримуватися сформульованих запитань і їх послідовності. У стандартизованому інтерв'ю, як правило, переважають закриті запитання і, як правило, прямі. У комбінованому інтерв'ю поєднуються особливості попередніх.
Поділяються інтерв'ю і за процедурою проведення. Панельне інтерв'ю - багаторазове інтерв'ю одних і тих самих респондентів з одних і тих самих питань через певні проміжки часу. Групове інтерв'ю - запланована бесіда, у процесі якої дослідник прагне викликати дискусію в групі. Клінічне інтерв'ю -довготривала бесіда, мета якої одержати інформацію про внутрішні мотиви, схильності респондентів. Фокусоване інтерв'ю - короткочасна бесіда, мета якої в отриманні інформації про конкретну проблему, процес чи явище, про реакції суб'єкта на задану дію.
Однією з основних умов, які впливають на достовірність і надійність інформації, є наявність якісного питальника і дотримання правил його застосування.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 520; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!