Оцінка фінансової стійкості підприємства



 

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов‘язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об‘єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри фінансової стабільності ё незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

З цієї точки зору оцінити фінансовий стан підприємства можна за допомогою показників фінансової стійкості. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування;

платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов‘язання мобільними активами);

часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості, де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємства в Україні.

Розглянемо абсолютні показники фінансової стійкості.

Вартість запасів (З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування:

власні обігові кошти (ВОК);

власні обігові кошти і довгострокові кредити та позики (ВОК + Кд);

власні обігові кошти, довго- та короткострокові кредити та позики (ВОК + Кд + Кк).

Згідно з цим сума власних обігових коштів визначається як різниця між власним капіталом (ВК) та вартістю необоротних активів (НА), на покриття якої насамперед спрямовується власний капітал, розрахунок ведеться за формулою 2.8

 

ВОК = ВК – НА                                                                    (2.8)

 

Наявність власних обігових коштів, тобто додатне значення ВОК – мінімально умова фінансової стійкості.

Загальноприйнятою формулою визначення власних обігових коштів є різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов‘язаннями, або різниця між сумою власного капіталу і довгострокових зобов‘язань та необоротними активами. Отже, власні обігові кошти є частиною обігових коштів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов‘язань. При цьому останні прирівнюються до власних коштів, хоча вони не є такими.

Для визначення типу фінансової стійкості розмір власних обігових коштів розраховують як різницю між власним капіталом і необоротними активами.

Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості.

Абсолютна стійкість – для забезпечення запасів достатньо власних обігових коштів. У цьому випадку платоспроможність підприємства гарантована, це виражається за допомогою формули 2.9

 

З < ВОК                                                                                        (2.9)

 

Нормальна стійкість – для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики. У цьому випадку, також, платоспроможність підприємства гарантована, це виражається за допомогою формули 2.10

З < ВОК + Кд                                                                              (2.10)

Нестійкий фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власних обігових коштів, довгострокових кредитів та позик залучаються короткострокові кредити та позики. У цьому випадку платоспроможність порушена, але є можливість її відновити це виражається за допомогою формули 2.11

З < ВОК + Кд + Кк                                                                     (2.11)

Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів не вистачає “нормальних” джерел їх формування. У цьому випадку підприємству загрожує банкрутство, це виражається за допомогою формули 2.12

З > ВОК + Кд + Кк                                                                      (2.12)

Для зручності розрахунків приведені вище значення зведемо в таблицю 2.5.

 

Таблиця 2.5

Таблиця розрахунку типу фінансового стану підприємства

  2002 2003 2004
ВОК -15,9 -17,1 -10,6
Кд 60 59 58,6
Кк 189,1 196,5 205,3
ВОК + Кд 44,1 41,9 48
ВОК + Кд + Кк 233,2 238,4 253,3
З 50,2 61,4 119,7

 

Як видно з наведених даних, на розглядаємому підприємстві не виконується мінімальне умова фінансової стійкості, тобто не вистачає власних обігових коштів (за всі періоди значення ВОК – від‘ємне). Але спостерігається незначне покращення ситуації – на кінець 2004 нестача власних обігових коштів на 5 тис. грн. менше, ніж за 2003 року.

У даному випадку досить важко вести мову про абсолютну стійкість підприємства, або про нормальну стійкість. Дійсно, як видно із таблиці, у жодному періоді не виконуються умови, які були приведені вище.

 

2002 З > ВОК, З > ВОК + Кд, З < ВОК + Кд + Кк
2003 З > ВОК, З > ВОК + Кд, З < ВОК + Кд + Кк
2004 З > ВОК, З > ВОК + Кд, З < ВОК + Кд + Кк

 

Але, якщо вести мову про нестійкий фінансовий стан, то це стосується нашого підприємства. Дійсно, як видно із розрахунків, у разі, якщо для забезпечення запасів підприємством крім власних обігових коштів, довгострокових кредитів та позик будуть додатково залучені короткострокові кредити та позики, то у цьому випадку платоспроможність підприємства може бути відновлена.

Отже, за результатами розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості можна зробити висновок, що підприємство має нестійкий фінансовий стан.

Розглянемо аналітичні показники фінансової стійкості.

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами – характеризує абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

Позитивною є тенденція до збільшення цього показника. До того ж коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами як мінімум повинен бути більш 0.1.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.13).

 

Кзвк = власні обігові кошти / оборотні активи = (2.13)
=

 

2002 Кзвк = (1,5 - 17,4) / (232,6 +0,6) = -0,068
2003 Кзвк = (- 0,5 - 16,6) / 238,4 = -0,072
2004 Кзвк = (6 - 16,7) / 235,2 = -0,042

 

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу – характеризує частку запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах. Цей показник обмежує свободу маневру власними коштами.

Позитивною є тенденція до зменшення. Тому що збільшення запасів призводить до уповільнення оборотності обігових коштів, а в умовах інфляції - до залучення дорогих кредитів, що зменшує платоспроможність підприємства.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.14).

Мрк = запаси / робочий капітал = (2.14)
=

 

2002 Мрк = (0,5 + 49,7) / (232,6 +0,6 –189,1) = 1,138
2003 Мрк = (4,5 + 56,9) / (238,4 – 196,5) = 1,465
2004 Мрк = (11,2 +108,5) / (235,2 –205,3) = 2,499

 

Коефіцієнт маневреності власних обігових коштів – характеризує частку абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах; За допомогою цього показника є можливість забезпечення свободи фінансового маневру.

Позитивною є тенденція до збільшення.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.15).

 

Мвок = кошти / власні обігові кошти = (2.15)
=

 

2002 Мрк = 5,5/ (1,5 –17,4) = -0,346
2003 Мрк = 6,6 / (-0,5 – 16,6) = -0,386
2004 Мрк = 3,7 / (6 –16,7) = -0,347

 

Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів – характеризує наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування.

Позитивною є тенденція до збільшення.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.16).

 

Кзап = власні обігові кошти / запаси = (2.16)
=

 

2002 Кзап = (1,5 –17,4) / (0,5 + 49,7) = -0,317
2003 Кзап = (-0,5 – 16,6) / (4,5 +56,9) = -0,279
2004 Кзап = (6 –16,7) / (11,2 + 108,5) = -0,089

 

Коефіцієнт фінансової незалежності – характеризує можливість підприємства виконати зобов‘язання за рахунок власних активів; незалежність підприємства від позикових джерел.

Позитивною є тенденція до збільшення, має бути більшим, або дорівнювати 0,5.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.17).

 

Кавт = власний капітал / пасиви = (2.17)
=

 

2002 Кавт = 1,5 / 250,6 = 0,006
2003 Кавт = -0,5 / 255 = -0,002
2004 Кавт = 6 / 269,9 = 0,022

 

Коефіцієнт маневреності власного капіталу – характеризує частку власних обігових коштів у власному капіталі.

Позитивною є тенденція до збільшення, має бути більшим, або дорівнювати 0,1.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.18).

 

Км = власні обігові кошти / власний капітал = (2.18)
=

 

2002 Км = (1,5-17,4) / 1,5 = -10,6
2003 Км = (-0,5 – 16,6) / -0,5 = 34,2
2004 Км = (6 – 16,7) / 6 = -1,783

 

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу – характеризує скільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних джерел.

Позитивною є тенденція до зменшення, критичне значення - менше, або дорівнювати 0,5.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.20).

 

Кпк = позиковий капітал / пасиви = (2.20)
=

 

2002 Кпк = (60 + 189,1) / 250 = 0,994
2003 Кпк = (59 + 196,5) / 255 = 1,002
2004 Кпк = (58,6 +205,3) / 269,6 = 0,978

 

Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) – характеризує забезпеченність заборгованості власними коштами. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства.

Позитивною є тенденція до збільшення. Значення цього показника повинне бути більшим за 1.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.21).

Кфс = власні кошти / позикові кошти = (2.21)
=

 

2002 Кфс = 1,5 / (60+189,1) = 0,006
2003 Кфс = -0,5 / (59 + 196,5) = -0,002
2004 Кфс = 6 / (58,6 + 205,3) = 0,023

 

Показник фінансового лівериджу - характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань. Збільшення цього показника свідчить про підвищення фінансового ризику.

Позитивною є тенденція до зменшення, значення цього показника має бути меншим, або дорівнювати 0.25.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.22).

 

Фл = довгострокові зобов’язання / власні кошти = (2.22)
=

 

2002 Фл = 60 / 1,5 = 40
2003 Фл = 59 / -0,5 = -118
2004 Фл = 58,6 / 6 = 9,67

 

Коефіцієнт фінансової стійкості – характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі.

Позитивною є тенденція до збільшення. Значення цього показника має бути 0,85...0,9.

 

Цей показник розраховується за формулою (2.23).

Кф.стік = власний капітал +  + довгострокові зобов’язання / пасиви   = (2.23)
=

 

2002 Кф.стік = (60 + 1,5) / 250,6 = 0,245
2003 Кф.стік = (59 - 0,5) / 255 = 0,229
2004 Кф.стік = (58,6 + 6) / 269,9 = 0,239

 

Результати розрахунків, наведені у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Результати розрахунків показників фінансової стійкості

 

    2002   2003   2004  
коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами Кзвк -0,068 -0,072 -0,042
меневреність робочого капіталу Мрк 1,138 1,465 2,499
маневреність власних обігових коштів Мвок -0,346 -0,386 -0,346
коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап -0,317 -0,279 -0,089
коефіцієнт фінансової незалежності Кавт 0,006 -0,002 0,022
коефіцієнт маневреності власного капіталу Км -10,600 34,200 -1,783
коефіцієнт концентрації позикового капіталу Кпк 0,994 1,002 0,978
коефіцієнт фінансової стабільності (коеф. фінансування) Кфс 0,006 -0,002 0,023
показник фінансового лівериджу Фл 40,000 -118,000 9,767
коефіцієнт фінансового стійкості Кф.ст 0,245 0,229 0,239

 

За результатами розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості підприємства, можна зробити висновок, що загалом платоспроможність підприємства знаходиться на досить низькому рівні, але якщо для забезпечення запасів підприємством крім власних обігових коштів, довгострокових кредитів та позик будуть додатково залучені короткострокові кредити та позики, то у цьому випадку платоспроможність підприємства може бути відновлена.

Отже, за результатами розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості можна зробити висновок, що підприємство має нестійкий фінансовий стан.

За результатами розрахунків відносних показників, можна зробити висновок, що підприємство майже не здатне забезпечувати оборотні активи власними коштами. На підприємстві достатньо обмежена маневреність робочого капіталу, і замість позитивної тенденції до зменшення цього показника, має місце його збільшення, що свідчить про збільшення запасів, що призводить до уповільнення оборотності обігових коштів. Підприємство майже не здатне виконати зобов‘язання за рахунок власних активів (здатність розрахуватися у 2003 троку становить 2%). Підприємство майже повністю залежить від позикових джерел фінансування. Коефіцієнт маневреності власного капіталу не задовольняє мімінальним “нормальним” умовам функціонування підприємства. Що стосується ступеня концентрації позикового капіталу, то тут замість позитивної тенденції до зменшення цього показника, має місце його збільшення, що свідчить про зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Підприємство майже не здатне забезпечити заборгованість власними коштами, має місце перевищення позикових коштів над власними, що свідчить про фінансову нестійкість підприємства. Якщо звернути увагу на показник фінансового лівериджу, то видно, що хоча значення цього показника залишається на достатньо високому рівні, але має місце позитивна тенденція до його зменшення, що свідчить про незначне зменшення залежності підприємства від довгострокових зобов’язань. Частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі станом за 2003 рік становить лише 23,9%, тоді як значення цього показника повиненне бути 85-90%, що свідчить, як і інші показники про дуже низький рівень фінансової стійкості підприємства.

 


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 1096; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!