Розповідь і бесіда на уроках природознавства. Структура розповіді і бесіди. Значення словесних методів у формуванні природознавчої компетентності молодшого школяра.
Бесіда - це діалогічний (запитально-відповідний) метод навчальної роботи.
Основним структурним елементом будь-якої бесіди є запитання вчителя.
Бесіди необхідно проводити і систематично, поступово привчаючи молодших школярів до самостійного висловлювання. Учитель повинен так ставити запитання учневі, щоб воно сприяло розвитку його мислення. Наприклад. —Розгляньте в підручнику малюнок. Про що ви дізналися вперше, розглядаючи цей малюнок? За допомогою бесіди здійснюється контакт між учителем і учнями. Вона допомагає розвивати логічне мислення. Її не можна будувати на невідомому учням матеріалі.
Керівна і спрямовуюча роль у бесіді належить учителю. Постановка відповідного запитання примушує учнів задуматись, осмислити матеріал, відібрати потрібне і підготувати відповідь. Якщо при цьому демонструються наочні посібники, то їх необхідно роздивитись, проаналізувати і в них знайти відповідь на поставлене запитання.
Бесіда завжди повинна відповідати загальним вимогам дидактики: 1. Зміст, форма і послідовність запитань повинні суворо відповідати поставленому завданню, пробуджувати інтерес дітей до предмета.2. До бесіди потрібно ретельно готуватись. Питання для бесіди мають бути конкретні, точні, чіткі. При складанні запитань треба враховувати загальний розвиток учнів, їх досвід і знання з цієї теми. 3. При підготовці до уроку учитель повинен точно визначити: мету бесіди, план її проведення, основні питання, які знання повинні отримати учні, які зробити висновки. 4. Кожне запитання має бути цілеспрямованим, стилістично правильним і відповідати віковим особливостям молодших школярів. 5. Бесіду проводять на різних етапах уроку на основі: - проведених спостережень, щоб забезпечити правильне сприймання змін, які відбуваються в природі протягом року; сформувати уявлення та поняття про явища і предмети навколишнього середовища; - дослідів, щоб виявити, як діти зрозуміли їх зміст; - розповіді вчителя, щоб виявити, як молодші школярі засвоїли матеріал; - використаних наочних посібників, щоб конкретизувати матеріал, що вивчається; - статті підручника, щоб виявити, як діти розуміють описане явище. 6. Питання під час бесіди потрібно задавати всьому класу, залучаючи всіх учнів до роботи. 7. Бесіда має спрямовувати безпосереднє чуттєве сприймання предметів і явищ природи. . 8. Учителю треба поступово збільшувати ступінь участі учнів у бесіді ускладненням запитань. Запитання ускладнюються поступово. 9. Слід уникати запитань, на які можна відповісти одним словом (так, ні), або тих, що підказують відповідь. Залежно від конкретних завдань і змісту навчального матеріалу, від характеру пізнавальної діяльності застосовують такі види бесід, як евристична, репродуктивна.
|
|
|
Евристична бесіда підводить учнів до самостійних висновків і є важливим засобом активізації мислительної діяльності учнів. Евристична бесіда часто поєднується з репродуктивною, в якій учні за допомогою питань учителя відтворюють отримані ними раніше знання. Цей вид бесіди найчастіше використовується на узагальнюючих уроках. Евристична бесіда передбачає озброєння учнів новими знаннями за максимальної їх активності. Це можливо лише за тієї умови, коли при формуванні нових понять переважають раніше засвоєні знання. Значне місце на уроках природознавства відводиться розповіді вчителя.
|
|
|
Розповідь - форма зв'язаного монологічного викладу навчального матеріалу, яка характеризується образністю й і емоційністю. Вона, як правило, поєднується з демонструванням дослідів, наочних посібників, а також із бесідою. Розповідь застосовується в тому разі, коли матеріал уроку новий, зовсім не знайомий учням; коли розглядаються маловідомі явища або випадки з життя природи, історії визначних відкриттів, творча діяльність людей. Розповідьучителя доцільна і в тих випадках, коли виучувані предмети та явища недоступні для безпосереднього спостереження дітей. Завдання розповіді полягає в тому, щоб дати яскраве, образне уявлення про виучуваний об'єкт чи явище.
|
|
|
Досягти цього можна лише за умови, якщо учитель буде дотримуватись певних вимог: 1. У розповіді не повинно бути наукових помилок. 2. Розповідь має бути доступна розумінню дітей. Учитель, шляхом ясного і доступного викладу, добивається, щоб учні розуміли головне, могли з нього виділити ряд питань, деталей, які б сприяли формуванню поняття. У розпо- віді учителя не повинно бути жодного незрозумілого слова. 3. У розповіді вчитель підкреслює голосом, паузою ті факти, які мають для дітей виховне значення. 4. Розповідь повинна бути чіткою, конкретною, цікавою, з використанням краєзнавчого матеріалу, яскравою, емоційною, щоб дозволяла викликати інтерес до теми уроку, збуджувала потребу до її активного засвоєння - тоді вона краще запам'ятовується і усвідомлюється учнями. 5. Розповідь потрібно супроводити показом наочних посібників - фотографій, картин, гербарію, кіно- та діафільмів, постановкою дослідів тощо. 6. Темп розповіді має бути таким, щоб учні, які відстають, могли зрозуміти її зміст. 7. Під час підготовки до розповіді вчитель має розробити чіткий послідовний логічно-розвиваючий план з виділенням головного 9. Дуже цінно у виклад нового матеріалу включати розповідь учнів про спостереження і досліди, які вони провели за завданням учителя в куточку живої природи, на шкільній ділянці, на екскурсії або влітку в природі. 10. Педагогічна розповідь повинна бути строго витримана в часі. У 1-2-х класах розповідь може тривати 3-5 хвилин, а в 3-4-х класах - до 10 хвилин. Під час розповіді вчитель не тільки пояснює і коментує основні поняття, а й записує на дошці нові терміни і дає їм характеристику.
|
|
|
Словесні методи найчастіше застосовуються на етапі сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу під час його викладу з метою розвитку пізнавальної активності, логічного мислення школярів і засвоєння ними інформації, що викладає вчитель. За характером виклад матеріалу може бути описовим, пояснювальним, проблемним. На практиці він реалізується у формі бесіди, розповіді, опису, пояснення в межах загальних методів навчання - пояснювально-ілюстративного або частково-пошукового. Ці методи застосовуються в різних співвідношеннях: розповідь змінюється бесідою, бесіда - поясненням. Буває й інша послідовність: бесіда передує розповіді, розповідь закінчується бесідою.
Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 302; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!