Становище молоді на ринку праці
Скорочення числа молодих працівників відбувається майже в усіх економічних сферах, окрім фінансової та торгівельної. Значна частина молоді зайнята в тіньовому секторі.
Предмет, об’єкт соціології комунікації
Комунікація – це передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціалізованих матеріальних носіїв.
Вона може бути вербально, тобто за допомогою усних чи друкованих слів, візуальною, за допомогою образу та орієнтованою на сприйняття слухом (музика).
Автокомунікація – це інформаційний процес, за якого ретранслятором і одержувачем інформації є один і той же суб’єкт.
Міжособистісна комунікація – систематизація та одночасне поширення однотипних повідомлень для великого кола слухачів з метою інформування ідеології, політики, економіки заради впливу на людей.
Соціологія комунікація – це галузь соціології, предметом якої є формування явищ в сус-ві в процесі комунікації, діяльність соціальних груп та інститутів, що виробляють та поширюють масову інформацію.
Предметом є взаємодія комунікатора, аудиторії та визначення змісту і особливостей сприйняття інформації.
Об’єктом є сукупність інформативних і комунікативних явищ в соціальному вимірі.
Своїми витоками соціологія комунікації завдячує тоталітарному режиму. Адже у першій половині 20 ст. постала проблема ефективної пропаганди та контрпропаганди. А своїм головним завданням соціологія комунікації вважають вивчення особливостей процесу комунікацій та чинників, що на неї впливають.
|
|
|
Рівні та функції соціальної комунікації
Головною у комунікативних дослідженнях є проблема особистості. Для соціології комунікації важливі такі поняття як мовна особистість та комунікативна особистість.
Мовна особистість – це сукупність характеристик людини, що обумовлюють можливість створення прийняття повідомлень.
Комунікативна особистість – це вияв особистості, який залежить від сукупності її індивідуальних можливостей та характеристик, що обумовлюють її ступінь комунікативних потреб.
Мовний акт – цілеспрямована мовна поведінка, що реалізується згідно з правилами, прийнятими в певному сус-ві; одиниця нормативної поведінки в межах певної комунікативної ситуації.
Важливою категорією соціології комунікацій є одиниця висловлювання – дискурс.
Дискурс – це взаємопов’язаний текст, мовленнєвий потік, що має повну стратегічну комунікативну установку.
Функції соціології комунікацій:
1. базові:
- інформаційна
- прагматична – інформація є певною метою
- експресивна – необхідність в передачі інформації шляхом емоцій
|
|
|
2. спеціалізовані:
- контактовстановлююча – успіх комунікативного задуму
- само презентації – створюють власний образ
- апелятивна – реалізація за наявності відмінностей соц. статусів учасників контакту
Функції та види соціального дослідження
Соціологічне дослідження – це система логічно послідовних, методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціологічні явища та процеси.
Функції соціологічного дослідження:
1. пізнавальна – відкриває нові знання про розвиток сус-ва та функціонування окремих сфер
2. методологічна – забезпечує міждисциплінарні зв’язки соціології з іншими науками і забезпечує нові підходи для вивчення соц. дійсності.
3. практична – передбачає виокремлення конкретних практичних рекомендацій заради врегулювання тих чи інших проблем сус-ва
4. інформаційна – сприяє отриманню інформації щодо стану розвитку і тенденції процесів суспільно життя
5. управлінська – забезпечує соц. управління на всіх рівнях функціонування соціуму, а також зворотній зв'язок між суб’єктами.
Проведення соціологічного досліджень охоплює такі етапи:
1. підготовчий – вироблення програми, інструментів, а також методика дослідження
|
|
|
2. збір первинної соціологічної інформації, що відбувається за допомогою опитування, анкет
3. впорядкування та оброблення інформації
4. аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формування висновків та рекомендації.
В залежності від мети виділяють:
1. фундаментальні (спрямовані на встановлення та наліз соціологічних тенденцій, закономірностей розвитку і пов’язані з найскладнішими проблемами сус-ва)
2. прикладні (націлені на вивчення конкретних об’єктів соціологічних проблем)
За глибиною аналізу:
1. пошукові
2. описові
3. аналітичні
За часом виділяють:
1. довготермінові (3 і більше років)
2. середньострокові (від 6 місяців до 3 років)
3. короткострокові (від 2 до 6 місяців)
4. експрес-опитування (від 1 тижня до 2 місяців)
За замовником:
1. державні
2. госпрозрахункові
Новим видом соц. дослідження є моніторинг – це збирання первинної емпіричної інформації за спеціальною методикою, що передбачає регулярне обстеження численних груп населення вибірковим методом за стандартною процедурою.
Також розрізняють:
1. у сфері освіти
2. у сфері управління
3. в сфері промисловості
4. с/г
5. науки тощо
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 388; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!