Особистість і соціальне середовище
Вік є не тільки біологічною категорією, а й соціальною характеристикою особистості. Фактор віку є одним із критеріїв соц. стратифікації особистості. В соціології існує таке поняття як віковий статус – це становище індивіда в сус-ві, що обумовлене його віком.
Зазвичай у сус-ві існують певні норми, що відповідають тим чи іншим діям індивідів відповідно до їх віку.
Вікові етапи:
0-10 – дитинство;
11-15 – підлітковий етап;
16-29 – юність (16-21 – рання, 22-29 – пізня)
30-55/60 – зрілість
55/60 - 
- старість
Соціологія дитинства – це спеціальна галузь соціології, що вивчає дитинство як соц. утворення, його функції в сус-ві, взаємодію сус-ві та дітей.
Соціологія старості складається з 2 підгруп:
1. люди віком 60-75 років, які ще можуть займатися певними видами діяльності
2. понад 75 р які переважно тільки лікуються
Покоління – це певна вікова група, що має окреслені межі, які характеризуються спільністю умінь, формування життєвого досвіду, певні соціально-психологічні ознаки, ролі та функції.
Є декілька класифікацій поколінь, але найбільш поширеною є російська.
Види поколінь:
1. демографічне покоління (сукупність однолітків)
2. антропологічне покоління – сукупність людей, що мають спільних родичів
3. історичне покоління (30 років)
4. символічне покоління – люди, які живуть в певний період історії
5. хронологічне покоління – люди, що живуть певний проміжок часу
Вважається, що термін гендер був запроваджений америк. психоаналітиком Робертом Столлером. В термін він вкладав розгляд питань, що стосувалися розподілу ресурсів, системи ролей, відносини керування і підлеглості в залежності від статі.
|
|
|
Елементами гендеру як соціального є:
1. гендерні статути або загальні характеристики
2. гендерний поділ праці
3. гендерні правила поведінки
4. гендерні статеві сценарії
5. гендерні якості особистості
6. гендерний соц. контроль
7. гендерна ідентифікація
8. гендерний імідж
Поняття гендеру означає соц. очікування від представників кожної статі й на відміну від поняття «стать» керується не біологічними, а соц. чинниками.
Формування гендерних ознак особистості відбувається в процесі гендерної соціалізації, яка починається з самого народження. Результатом гендерної соціалізації є формування гендерної ідентичності – усвідомлення індивідом своєї статевої належності. На процес гендерної соціалізації впливає гендерний стереотип – це механізм, що забезпечує закріплення і трансляцію гендерних ролей від покоління до покоління.
На хвилі простору проти дискримінації жінок щодо гендерних стереотипів виник рух під назвою фемінізм – цей рух виник в кінці 18 ст. , метою якого є рівність чоловіків і жінок.
|
|
|
Сім’я як об’єкт соціального дослідження
Взаємовідносини сім’ї, як соц. інституту із суспільством вивчає соціологія сім’ї – це галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення і формування розвитку шлюбно-сімейних відносин як соц. явища в конкретних історичних умовах.
Предметом соціології Сіма є специфічні відносини між сімєю та сус-вом, а також внутрішньо сімейні стосунки. Об’єктом є сімя, як мала соц. група.
Соціологія сім,ї включає в себе декілька категорій: Сіму, шлюб, родина, життєвий рівень сім,ї тощо.
Сім’я – це група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей і родичів, що живуть разом. Сім’я є соціологічною категорією, що відображає певні звичаї та норми, що панують в су-ві.
Класифікація сімей:
1. за походженням (батьківські)
2. за кількістю поколінь (складні, прості)
3. за наявністю батьків (повні, неповні)
4. за кількістю дітей (бездітні, однолітні, багатодітні)
5. за ієрархією влади (патріархальні, матріархальні, егалітарні)
З точки зору права, виникає спочатку реєстрації і припиняє своє існування після оформлення розводу.
Найпоширенішою класифікацією етапів розвитку є 5-ти етапна:
|
|
|
1. період пристосування до нового стану
2. народження дітей
3. виховання дітей
4. підготовка дітей до самостійного дорослого життя
5. старіння та смерть
Функції
1. репродуктивна – біологічне відтворення особи свого роду
2. соціалізуюча – передання новим членам сус-ва досвіду
3. виховна – виховання дітей
4. матеріальна – забезпечення добробутом як, так і сус-ва.
5. господарська 0 підтримання належного стану порядку, економ. настанови тощо
Інституту шлюбу притаманні суспільні норми, що регулюють відносини членів подружжя.
Шлюб – родинний союз співжиття чоловіка і жінки за взаємною згодою.
Шлюбні відносини регулюються юридичними (володіння майном, обов’язки та розірвання шлюбу) і культурними (залицяння, шлюбний вибір) нормами. З точки зору історії створилось декілька варіантів шлюбних відносин:
1. моногамія – 1 чоловік, 1 жінка
2. поліандрія – 1 жінка, 2 чоловіки
3. полігінія – 1 чоловік, 2 жінки
4. груповий шлюб
Шлюб як соц. інститут і система відносин класифікують:
1. за економічними критеріями (рівний, нерівний, куплений)
2. за вибором шлюбного партнера (з однієї соц. групи, з іншої соц. групи)
3. за статусом та особливостями взаємодії партнерів (гостьові, дитячі, казенні, ранній шлюб, цивільний)
4. за місцем проживання подружжя (у домі чоловіка, у домі жінки)
Найпоширенішими мотивами розлучення є:
1. невідповідність характерів та поглядів на життя
2. зрада подружжя
3. алкоголізм одного з партнерів
4. побутові умови
5. втручання батьків
6. відсутність спільних дітей
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 241; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!