Категорії та поняття соціології праці
Характер праці – це соціальна сутність праці, як соціально значущого процесу.
За змістом виділяють такі види праці:
1. проста; 2. складна; 3. творча; 4. репродуктивна; 5. фізична і розумова; 6. ручна і механізована
Умови праці – це сукупність чинників, які впливають на працездатність і здоров’я працівників.
До них відносять:
1. соціально-економічні умови
2. санітарно-гігієнічні
3. організаційні
4. соціально-побутові
Ринок праці – це певна система соціальних відносин, які узгоджують інтереси роботодавців і найманих робітників. Головним складником є сукупна пропозиція, що охоплює всю найману робочу силу, та сукупний попит, що охоплює всю загальну потребу економіки у робочій силі.
Виділяють:
1. відкритий
2. закритий
Головними суб’єктами на ринку праці є роботодавці та наймані працівники. Повноцінне функціонування ринку праці можливе лише за наявної гарно розвиненої інфраструктури, до якої належать:
1. державні заклади
2. недержавні заклади
3. громад. Організації
4. фонди
Зайнятість населення – діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що є джерелом прибутку.
Розрізняють:
1. повну і неповну
2. постійну і непостійну
Безробіття – це розбіжності на ринку праці між пропозицією робочої сили та попитом на неї, за якої частина робочої сили тимчасово поповнює резерв робочої сили.
Основні типи безробіття:
1. фрикційне – добровільний перехід з однієї роботи на іншу
|
|
2. труктурне – виражається у зміні структури ринку
3. циклічне – пов’язане зі спадами чи підйомами виробництва
4. приховане – пов’язане з наданням тривалих, неоплачуваних відпусток
Соціологія праці вивчає суб’єктивні характеристики праці, а саме:
1. ставлення до праці
2. мотивація трудової діяльності
3. соціально-психологічний клімат
4. трудова адаптація
Ставлення до праці – полягає у зв’язку між працівником і суспільством, працівником і працею стосовно розподілу матеріальних і духовних благ.
Мотивація трудової діяльності, трудова адаптація
Мотивація трудової діяльності – це внутрішнє прагнення до трудової діяльності з метою досягнення певних цілей.
Мотив – це свідомий збуджував поведінки та діяльності людини, спрямовані на задоволення різноманітних потреб.
Загалом, сучасна соціологія об’єднує мотиви щодо трудової діяльності у 3 великі групи:
1. мотиви, що стосуються вибору професій та місця роботи (матеріальні, мотиви престижності, авторитету)
2. мотиви, пов’язані з реалізацією особисто значущих норм (морально-особистісні сполуки)
3. мотиви, пов’язані з вибором альтернативності життєвого вибору працівника
|
|
Соціально-психологічний клімат – це відносно стійкі типові для певної групи емоційні стани, що формуються у процесі спільної трудової діяльності та взаємовпливу.
Трудова адаптація – це процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації, внаслідок взаємодії особистості і трудового середовища.
Види:
1. фізіологічна, що проявляється через режим дня
2. професійна, проявляється через освоєння професійних навичок
3. соціально-психологічна
Важливою характеристикою трудового процесу є трудова мобільність – це переміщення працівників та пов’язані з нею зміни його становища в суспільному поділі праці. Суспільна значуща роль трудової мобільності – реалізується через економічну, соціальну та соціально-психологічну функцію.
Особистість як предмет соціологічного дослідження
В соц. вимірі людина реалізує себе як особистість. В свою чергу, соціологія розглядає особистість як суб’єкт соц. взаємодії. Поняття «особистість» характеризує соц. якості особистості.
Особистість – це певний комплекс якостей людини, набутих під впливом культурних мас суспільства, груп і спільнот, що відбуваються через призму соціології.
Тільки в 20 ст. особистість почали розглядати як комплекс взаємодії природного начала та культурного продовження. Характерними рисами особистості є:
|
|
1. самосвідомість
2. ціннісні орієнтації
3. соціальні відносини
4. автономність
5. потреби
6. інтереси
Потреба – внутрішні стимули активності особистості, що забезпечують її самозбереження. На сьогодні існує значна кількість класифікацій потреб.
Західна класифікація:
Потреби:
1. вищі (духовні, соціальні, престижні)
2. нижчі (фізіологічні, екзистенцій ні (потреба стабільності, безпеки))
З. потребами тісно пов'язаний інтерес.
Узгодження соц. поведінки особистості з нормами сус-ва породжують цінності.
Цінність – це суспільне ставлення особистості, що переносить потреби та інтереси на матеріальні та духовні явища, що їх оточують.
Ціннісні орієнтації особистості – соц. цінності, що скеровують дії та поведінку особистості, які спираються на певні загальні правила та приписи, що будують в даному сус-ві.
Соц. якість особистості – це сукупність елементів, що пов’язані з особливостями соц. взаємодій.
Соц. тип особистості – це результат взаємодії людини, сукупність неповторюваних ознак і якостей людини як соціальної істоти.
В соціології виділяють такі соц. типи особистості:
|
|
1. ідеальний (об’єднує в собі найкращі риси поведінки і спілкування і є результатом вдалої соціалізації, але зазвичай є найбільш рідкісними)
2. нормативний (якості особистості перебувають на низькому рівні в силу неправильно побудованої соціалізації. Люди даного типу перебувають на низькому ріні соціальної ієрархії)
3. реалістичний (це переважаючий тип особистості, що включає в себе елементи як ідеального типу, так і нормативно).
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!