Особливості шлюбно-сімейних відносин в сучасних умовах
На початку 20 ст. були досить багато численні. У шлюб вступали дівчата 17-20 років та хлопці 20-25 років. В післявоєнний час шлюбний вік скоротився і одружувалися у 18-19 років.
Кількість дітей коливалося від 2 до 4. Кількість неформальних шлюбів була незначною. Починаючи з 60-х років у Зх. Європі, а у 80-90-х у Сх. Європі намітилась тенденція до збільшення віку одруження та зменшення кількості дітей. Натомість, неформальні шлюби збільшуються у відсоткуу та високий рівень розлучень.
Причини еволюції сімї:
1. перехід до сучасної організації виробництва
2. сучасна втратила потребу в дітях в колишньому значенні
3. зміна традиційних норм шлюбів
4. зміна соц. становища жінки
5. зміна соц. становища дітей
Сучасні соціологи вважають, що інститут сімї поступово зникне, а на зміну йому прийдуть різного роду альтернативи шлюбу.
Соціальна взаємодія і соціальні зв’язки
Головною особливістю соц. життя індивідів є соц. взаємодія, що відбувається як між окремими індивідами, так і між групами та соц. інститутами.
Соц. взаємодія – система взаємопов’язаних соц. дій, за якою дія одного суб’єкта призводить до дії іншого.
Види соц. взаємодії:
1. за кількістю суб’єктів взаємодії (між окремими людьми, між групами і індивідом, між групами)
2. за якістю (однорідна, неоднорідна)
3. за характеристикою взаємодії суб’єктів (одностороння, двостороння, солідарна)
4. за рівнем стерео типізації (традиційна, альтернативна)
|
|
|
5. за терміном (тривала, тимчасова)
Результатом взаємодії є певна дія. У соціології взаємодії виділяють соціальне поле (рівні взаємодії)
Соц. дія є сукупністю певних елементів:
1. конкретний діяч, що має свою мету
2. певна ситуація, в якій відбувається дія
3. його реакція на цю ситуацію
Не всі дії людини можна характеризувати як соціальні, оскільки мета може бути направлена не на людину, а на природу.
Соц. дія може бути традиційною, афективною.
Традиційна соц. дія ґрунтується на соц. стандартах поведінки, нормах та звичаях, що є стабільними.
Афективна соц. дія зумовлюється емоційним станом і душевними переживаннями.
Соціологія взаємовідносин як соц. явище може бути випадковою чи масовою, стійкою і нестійкою, приватною і публічною, формальною і неформальною.
Одним із видів соц. взаємодії є соц. зв'язок.
Соц. зв'язок – це соціальна дія, що виражає залежність і суспільність людей або груп.
Соціальний зв'язок складається з таких елементів:
1. субєкт зв’язку (індивід, так і певна група)
2. предмет зв’язку та механізм регулювання цих відносин (розмова двох людей)
Під час взаємодії відбувається обмін діями, які зазвичай дещо споріднені.
|
|
|
Соц. взаємодія формує поведінку людини, тобто форму діяльності, що виражається в реакціях на соц. середовище.
Головною ознакою соц. діяльності є освоєння індивідом можливих варіантів поведінки інших осіб. Основою соціальних відносин є соціальні зв’язки, що об’єднують воєдино індивідів та груп.
Соціальні конфлікти
Соц. конфлікт – це зіткнення двох або більше сил спрямованих на забезпечення своїх інтересів в умовах протидії.
На сьогодні сформувалися 2 точки зору щодо сутності соц. конфліктів:
1. матеріалісти пояснювали, що конфлікт є тимчасовим явищем і може бути подоланим як з середини, так і ззовні.
2. представник Даррендорф пояснює конфлікт як постійне явище, зумовлюється суперечностями всього суспільного життя. Придушення конфлікту веде до загострення ситуації, а раціоналізація веде до поступової еволюції.
Функції соц. конфліктів:
1. інтегративна
2. сигнальна
3. інноваційна
4. стабілізуюча
5. інформаційна
6. гносеологічна (наукова)
Мотивація конфліктів зумовлюється різними цінностями та нормами, інтересами та потребами. Стадії розвитку конфлікту:
1. перед конфліктна ситуація
2. загострення конфліктної ситуації
3. конфлікт
4. врегулювання конфлікту
|
|
|
Способи подолання конфлікту:
1. компроміс
2. конкуренція
3. співробітництво
4. згода
5. втеча
На думку соціологів співробітництво є найкращим шляхом подолання конфліктів. В більшості конфліктних ситуаціях є 2 рівні:
1. прихований
2. відкритий
Крім того, конфлікти класифікують на:
1. функціональні та дисфункціональні
2. конструктивн та деструктивні
3. короткотривалі та довготривалі
Кожен з основних типів конфлікту перебирає на себе особливості тієї системи, де вони відбувається.
Отже:
Соціально-економічний конфлікт – виникає внаслідок незадоволення існуючим економічним становищем
Національно-етнічний – виникає внаслідок проблем збереження територіальної цілісності країни
Політичний конфлікт – виникає внаслідок боротьби та перерозподілу влади
Щодо кількості учасників конфлікту, то їх класифікують:
1. міжгрупові
2. конкретними групами та асоціаціями
3. внутрішньо-інституційні
4. між інститутами
5. між державами
6. між культурами
Соціальний контроль
Соціальний контроль – засіб саморегуляції соц. системи, що забезпечує впорядковану взаємодію між її членами, шляхом нормативного регулювання.
Основним компонентом типової системи соц. контролю є індивідуальні дії, система соц. школи оцінок, категоризація, характер суспільної самосвідомості, санкціонування, індивідуальна система оцінок, характеристика індивідуальної самосвідомості.
|
|
|
Соц. цінність – значущість явищ і предметів з точки зору їх відповідності нормам сус-ва, а також соц. груп або окремих осіб.
Соц. норма – загально визначене правило, зв'язок поведінки дії індивідів та груп. Вони поділяються:
1. індивідуальні та групові
2. визнані та невизнані
3. прогресивні та регресивні
4. регіональні та глобальні
Найчастіше соц. норми поділяються на:
1. соц. приписи
2. соц. правила
Соц. приписи – норми, що визначають соц. становище індивіда. До них відносять право, звичаї, мораль, моду, правила пристойності.
Технічні правила – норми, що регулюють відносини людини і природи. До них належать різноманітні інструкції, правила і т. д. . важливу роль в механізмі соц. контролю виконують звички.
Звичка – це встановлений спосіб поведінки, з яким пов’язані певні моральні цінності, порушення яких викликає негативний осуд з боку групи сус-ва. Одним з важливих елементів соц. норми є санкція.
Санкція – це стимулювання бажаної поведінки і припинення небажаної для забезпечення суспільної збалансованості.
1. негативні
2. позитивні
А також:
1. сатиричні
2. релігійні
3. етичні
4. правові
5. формальні
6. неформальні
Девіантна поведінка – це вчинок людини чи групи людей, які не відповідають офіційно встановленим у даному сус-ві нормам.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 257; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!