Методика вивчення письмового множення на одноцифрове число.
Опрацювання теми відбувається в такій послідовності: множення дво і трицифрових чисел на одноцифрове число; множення двоцифрових чисел на двоцифрове число. Множення двоцифрових чисел на двоцифрове вивчається на початку навчального року в 4(3) класі, має бути ґрунтовно опрацьованим і практикуватись протягом всього навчального року.
Послідовність розгляду випадків множення визначається зростанням їх складності: 213 • 3 = 639 (множення без переходу через розряд); 37 • 6 = 222, 127 • 3 = 381 (множення з переходом через розряд); 151 • 6 = 906 (у добутку нуль); 125 • 4 = 500 (у добутку два нулі). І потім учні вчаться застосовувати набуті вміння для обчислення виразів на сумісні дії.
Підготовча робота до вивчення письмового множення має бути реалізована в процесі виконання таких завдань: заміна дії додавання множенням, і навпаки; множення з 0 і 1; множення розрядних чисел на одноцифрове число; застосування властивості множення суми на число до множення виду 14 • 3; розв'язування вправ виду (7 + 6 + 2)* 3.
Перехід від усного множення до письмового треба здійснити так, щоб учні усвідомили необхідність вивчення письмового множення (з цією метою учням потрібно запропонувати текстову задачу практичного змісту).
Пояснення. При письмовому множенні другий множник записуємо під першим. Розмістити числа треба так, щоб одиниці другого множника були записані під одиницями першого.Розглянемо приклад:
|
|
|
312
х 3
936При письмовому множенні починають множити з одиниць: множимо па 3 спочатку 2 од., потім 1 дес. і, нарешті, 3 сот.
2 од. помножити на 3, буде 6 од. Пишемо цифру 6 під одиницями. 1 дес. помножити на 3, буде 3 дес. Пишемо цифру 3 під десятками. З сот. помножити на 3, буде 9 сот. Пишемо цифру 9 на місці сотень. У добутку отримали число 936.
У процесі закріплення на цьому уроці діти обчислюють два вирази з коментуванням (з них один виду 103 • 3), а два-три приклади— самостійно заваріантами.
Методика вивчення письмового ділення на одноцифрове число.
Звичайно учні з письмовим множенням знайомилися у концентрі „Тисяча”, а в концентрі „Багатоцифрові числа” вимагалося перенести відомий алгоритм дій на чотири -, п’яти - та шестицифрові числа. За новою програмою ( Л. Кочина, Н.Листопад) з письмовим множенням діти вперше зустрічаються в 4-му класі. Тому, введення нового прийому здійснимо на прикладі чисел в межах тисячі.
Підготовча робота до введення прийому письмового множення.
На цьому етапі слід актуалізувати:
1. Конкретний зміст множення: 17 * 3 = 17 + 17 + 17 = 51.
2. Часткові випадки множення: а * 1 = 1 * а = а; а * 0 = 0 * а = 0.
3. Множення розрядних чисел на одноцифрове число:
|
|
|
600 * 2 = 6 сот. * 2 = 12 сот. = 1200
4. Властивість множення суми на число і алгоритм множення двоцифрового числа на одноцифрове:
17 * 4 = ( 10 + 7 ) * 4 = 10 * 4 + 7 * 4 = 40 + 28 = 68.
Ознайомлення з письмовим прийомом множення.
Введення нового прийому слід мотивувати. Для цього учням пропонується обчислити усно значення добутку:
213 * 3 = ( 200 + 10 + 3 ) * 3 = 200 * 3 + 10 * 3 + 3 * 3 = 600 + 30 + 9 = 639.
Учні помічають, що так міркувати дуже довго, і вчитель пропонує їм інший прийом – письмовий:
1. Підписую числа стовпчиком: другий множник пишу під одиницями першого множника.
2. Множення починаю з розряду одиниць. Множу одиниці першого множника на другий множник. Отримую одиниці. Результат записую під одиницями.
3. Переходжу до множення десятків. Множу десятки першого множника на другий множник. Отримую десятки. Результат записую під десятками.
4. Переходжу до множення сотень. Множу сотні першого множника на другий множник. Отримую сотні. Результат записую під сотнями.
5. Читаю значення добутку.
20. Вивчення елементів геометрії розвиває просторові уявлення, образне мислення. Геометрична пропедевтика поділяється на такі складові: розвиток просторових уявлень молодших школярів; формування уявлень про лінії і відрізок, креслення і вимірювання довжин відрізків, ознайомлення з многокутниками, колом і кругом, вимірювання і площ многокутників, спостереження геометричних тіл і введення їх назв.
|
|
|
Мета вивчення елементів геометрії буде досягнута, якщо на кінець навчання в початковій школі учні будуть орієнтуватися в основних напрямах положення і руху на площині і в просторі; знати найпростіші геометричні форми, пізнавати і знаходити їх у навколишньому середовищі; знати назви основних елементів фігур і деяких тіл, уміти їх показати і полічити; знати, якими поверхнями обмежена просторова форма простіших многогранників; вміти вимірювати довжину відрізків і креслити відрізки заданої довжини, знаходити довжину ламаної і периметр многокутника, вміти будувати прямокутники на папері в клітинку.
Навчальна діяльність, в процесі якої діти оволодівають геометричним матеріалом, включає такі варіанти робіт: організоване вчителем спостереження різних геометричних форм і відношень; практика дітей у вимірюванні, побудові, конструюванні, малюванні; практика розв'язування задач з геометричним змістом.
Через спостереження починається ознайомлення дітей з геометричними формами, їх істотними ознаками, положенням у просторі і на площині. Важливо, щоб учні не лише сприймали готові образи, що їх діє вчитель, а й самі відтворювали геометричні форми, в процесі моделювання, креслення, вирізування, малювання. Тому центральне місце у формуванні геометричних понять займає практика самих школярів.
|
|
|
Враховуючи завдання, визначені програмою, під час вивчення геометричного матеріалу треба широко використовувати різні наочні посібники. Це демонстраційні, загальнокласні посібники: геометричні фігури, виготовлені з кольорового картону або цупкого паперу, плакати із зображеннями фігур, предметів різної форми, а також геометричних фігур, креслення на дошці. Крім того, корисні індивідуальні наочні посібники – це роздатковий матеріал, як смужки на паперу, палички різної довжини, вирізані з паперу фігури і частини фігур. Під час вивчення окремих тем корисно виготовити з дітьми саморобні наочні посібники: рухому модель кута (малку), палетку, зразки одиниць вимірювання площі тощо.
У класі слід мати набір креслярсько-вимірювальних інструментів для виконання креслень на дошці: лінійку, косинець, циркуль. Аналогічні інструменти повинні бути і в кожного учня.
Найефективнішими прийомами вивчення геометричного матеріалу є лабораторно-практичні, зокрема, моделювання фігур з паперу, з паличок, з дроту; креслення, вимірювання тощо. При цьому важливо забезпечити різноманітність об'єктів для того, щоб, варіюючи неістотні ознаки (колір, розмір, розміщення на площині тощо), допомагати дітям, виділити і засвоїти істотні ознаки – форму предметів, властивості фігур тощо.
Там, де можливо, вивчення геометричного матеріалу на уроці слід пов'язувати з вивченням арифметичного і алгебраїчного матеріалу, хоч формування геометричних уявлень і понять є самостійною і досить специфічною лінією роботи.
Розкриваючи геометричний матеріал учням 1-4 класів, слід враховувати, що перші уявлення про форму, розміри і взаємне положення предметів у просторі діти нагромаджують ще в дошкільний період.
21. Методика вивчення алгебраїчного матеріалу.
На підготовчому етапі в дочисловий період діти вчаться порівнювати предмети, встановлюючи відношення «більше», «менше», «дорівнює». Вже з ІІ семестру 1 класу переходимо на порівняння величин, яке спочатку виконується з опорою на порівняння самих предметів, а потім на основі порівняння числових величин. Учні знайомляться з такими важливими поняттями, як рівність, нерівність, рівняння. Учні І—IV класів повинні дістати початкові відомості про математичні вирази, числові рівності і нерівності, ознайомитися з буквеною символікою, навчитися розв'язувати нескладні рівняння і нерівності, набути уміння розв'язувати деякі прості і складені задачі за допомогою рівнянь. Алгебраїчний матеріал вивчають, починаючи з І класу, в тісному зв'язку з арифметичним і геометричним матеріалом. Програмою з математики в І—IV класах передбачено навчити дітей читати і записувати математичні вирази; ознайомити з правилами порядку виконання дій і навчити ними користуватися під \-ч.ас обчислень, ознайомити учнів з тотожними перетвореннями ви-разів. У процесі формування в дітей поняття математичного виразу треба враховувати, що знак дії, поставлений між числами, має подвійний зміст; з одного боку, 'він позначає дію, яку треба виконати над числами (наприклад, 6+4 —• до шести додати чотири); в другому — знак дії позначає вираз (6+4 — це сума чисел 6 і 4). Мета вивчення алгебраїчного матеріалу полягає в більш глибокому розкритті арифметичних понять, в доведенні узагальнень учнів до високого рівня, а також у підготовці до подальшого засвоєння курсу алгебри.Таким чином ,вивчення елементів алгебри в початковому навчанні математиці тісно пов'язано з вивченням арифметичного матеріалу. Це виявляється, наприклад, у тому що рівняння і нерівності розв'язуються без застосування алгебраїчного апарату (теорем про рівносильність рівнянь), а використовуючи властивості арифметичних дій, на підставі взаємозв'язку між компонентами та результатами арифметичних дій. Зміст алгебаїчного матеріалу: математичні вирази (числові, зі зміною), рівності (числові, рівняння), нерівності (числові, зі зміною).
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 295; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!