Методика вивчення змістової лінії «Взаємозв'язки у природі» курсу «Природознавство».
Реалізація змістових ліній освітньої галузі “Природознавство” змістова лінія“Взаємозв’’язки у природі” тема “ Кругообіг води у природі” вивчається у 2 класі передбачено ознайомлення та практичне освоєння гномона.
Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи:
• вступний
• комбінований
• узагальнюючий
• предметний,
• екскурсія.
Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню – методи за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (дослід, практична робота, спостереження), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов’язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони – внутрішній. Наприклад, репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.
|
|
|
Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його готовності. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб’єктивні можливості вчителя.
На якість уроків впливає й ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.
Навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, індивідуальною, у групах, парами.
Методика організації самостійної роботи на уроках природознавства.
Курс методики навчання природознавства як одна із галузей педагогічної науки є складовою частиною загальної методики викладання біології.
Мета курсу—. теоретична і практична підготовка майбутніх вчителів початкових класів щодо методики ознайомлення учнів з природою відповідно до Державних стандартів освітньої галузі «Природознавство», формування професійної компетентності в галузі екологічного виховання. Завдання курсу:
|
|
|
Теоретичні:
• формування у майбутніх учителів знання про об'єкт, предмет методики навчання природознавства; структуру і методи цілісного методичного дослідження; структуру процесу навчання, зміст його компонентів, зв'язків і відношень між ними; загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях;
• розкриття змісту і завданнь методики навчання природознавства як педагогічної науки, з’ясуваня її зв'язків з іншими науками;
• ознайомлення студентів із шляхом включення знань про природу в практику навчання учнів початкової школи;
• формування знань про методи і прийоми ознайомлення учнів з природою, загальні питання методики (мету і завдання навчання, зміст, форми, засоби) та особливості розкриття основних змістовних ліній курсу природознавства.
Практичні:формування фахових умінь майбутніх учителів початкової школи на засадах компетентнісного підходу.
Майбутній учитель повинен: знати:
• об'єкт, предмет методики навчання природознавства;
• структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв'язків і відношень між ними; рівні процесу навчання в межах природознавства, загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях;
|
|
|
• типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків;
• зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи з природознавства;
• значення і види оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у процесі навчання природознавства;
• значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, географічного майданчика, навчальне-дослідної ділянки в системі вивчення природознавства в початкових класах;
вміти:
• визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях;
• виділяти уміння всіх груп (власне предметні, розумові, раціональної навчально-пізнавальної діяльності), управляти об'єктивно зумовленим процесом формування їх у молодших школярів у курсі природознавства;
• розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; застосувати вибрані засоби наочності у процесі навчання природознавства;виготовляти саморобні засоби наочності;
|
|
|
• аналізувати зміст підручників, навчальних посібників і навчальну програму; вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей;
• встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання природознавства в початкових класах; писати детальні конспекти різних видів уроків.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!