Методика використання краєзнавчого матеріалу на уроках природознавства.



МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ-ЕКСКУРСІЇ З ПРИРОДОЗНАВСТВА.

Навчальна екскурсія – це форма організації навчально-виховної роботи, що дає змогу організувати спостереження й вивчення різних явищ, предметів, процесів у природних умовах, на виробництві, в закладах культури тощо. Освітньою метоюпоточного уроку-екскурсії є формування в учнів уявлень чи понять про об'єкти і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності, які передбачені змістом теми, а також засвоєння школярами тих власне предметних, розумових умінь та умінь раціональної навчальної діяльності, які об'єктивно можна і необхідно сформувати у конкретній темі

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками:

–обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотемна, багатотемна);

–місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступна, поточна, підсумкова).

Види пізнавальних завдань під час уроків-екскурсій:

а) фронтальні спостереження за завданням: “Проведіть спостереження за комахами. Чи багато їх літає у повітрі? Назвіть які відомі вам”;

в) індивідуальна практична робота за однаковим для всіх учнів завданням: “Уважно обстежте паркан, сухий пеньок, листя під деревами. Яких комах ви там помітили? В якому вони стані?”.

У курсі природознавства поточний урок-екскурсія є однотемним. За дидактичною суттю цей урок комбінований і має таку структуру:

1. Організація класу.

2. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

3. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.

4. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

5. Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.

6. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

7. Домашнє завдання.

8. Підсумок уроку.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого, У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об'єктами і явищами природи та очевидними взаємозв'язками і залежностями між ними.

Ефективність уроку-екскурсії насамперед залежить від підготовки його вчителем. Ця робота здійснюється у такій послідовності:

1. Визначення теми уроку-екскурсії за програмою з природознавства.

2. Визначення виду уроку-екскурсії.

3. Складання логічно-понятійної схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з природознавства.

4. Конкретизація змісту відповідно до тих об'єктів, які є на місці екскурсії. (Учитель попередньо добре вивчає маршрут і місце уроку-екскурсії).

5. Визначення освітньої, розвиваючої і виховної цілей конкретного уроку.

6. Розробка методики проведення уроку-екскурсії.

7. Підготовка школярів до нього.

8. Підбір необхідного обладнання.

Поточний урок-екскурсія

Екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства, е одним із видів уроку. На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об'єктами і явищами природи.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого. У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об'єктами і явищами природи та очевидними взаємозв'язками і залежностями між ними.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМОВОГО МАТЕРІАЛУ З ПРИРОДОЗНАВСТВА

Основна мета навчального предмета „Природознавство” в початковій школі – формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини.

Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій. У навчальних цілях варто використовувати природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу. Розширений перелік екскурсій подано наприкінці програми кожного класу.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження та власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, води, прильоту птахів тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи варто залучати молодших школярів до парної та групової роботи, застосовувати інноваційні методики, інформаційно-комунікаційні засоби, ресурси мережі Інтернет.

Метод проектів у сучасні початковій школі втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання. Саме в процесі проектної діяльності на уроках природознавства формуються міжпредметні (дослідницька, формування наукової картини світу) та ключові (вміння вчитися, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна) компетентності. Тематика проектів та їхні назви, запропоновані у програмі, можуть бути змінені на розсуд учителя, але повинні відповідати навчальним завданням відповідного розділу програми. Рекомендована кількість проектів у першому класі – не менше 2-х, у 2–4-х класах – не менше 4-х.

Домінуючу роль учитель відводить власним дослідженням та спостереженням школярів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним експериментам, практичній діяльності з охорони природи.

Кількість годин на вивчення кожної теми учителі визначають, враховуючи підготовленість класу та регіональні особливості. За рахунок розвантаження програми рекомендується збільшити кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі; збільшити кількість годин на організацію проектної діяльності школярів або розширити її тематику.

Методика використання краєзнавчого матеріалу на уроках природознавства.

У процесі добору краєзнавчого матеріалу до уроку необхідно дотримуватись критеріїв:

•         науковості, доступності, багатофункціональності, емоційної насиченості та особистої значущості для учнів;

•         використання краєзнавчих відомостей має здійснюватися систематично та

цілеспрямовано;

•         під час розробки методики використання краєзнавчого матеріалу необхідно

враховувати пізнавальні особливості молодших школярів, специфіку навчальних предметів та спиратись на пізнавальну активність учнів.

Сутність поняття «краєзнавчий матеріал» визначається нами як сукупність відомостей про природу, історію, економіку та культуру рідного краю, адаптованих до опрацювання їх на уроці учнями під керівництвом вчителя. Під поняттям «рідний край» розуміємо окремі історико – етнографічні регіони, на які поділяється територія України: Полісся, Поділля, Середня Наддніпрянщина, Слобожанщина, Закарпаття, Прикарпаття та ін.

Краєзнавчий матеріал за своїм змістом є дуже різноплановим (природничим, історичним, літературним, географічним і т.д.).Основними джерелами його надходження є:

•         краєзнавча література(науково – популярна, довідкова, художня);

•         місцева періодична преса (обласні та районі газети і журнали);

•         повідомлення місцевого радіо та телебачення; власні спостереження

•         учителя та учнів за природою та працею людей своєї місцевості;

•         матеріали краєзнавчих музеїв, краєзнавчих куточків;

•         натуральні наочні краєзнавчі посібники (колекції місцевих корисних копалин, зразки ґрунту, гербарії рослин та ін.);

•         ілюстрації, малюнки, фотокартки, діапозитиви із зображенням місцевих краєвидів, рослин, тварин, архітектурних пам’яток і т.ін.;

•         спогади. Розповіді старожилів прос вій край.

Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах, є добір його змісту за сукупністю названих критеріїв. Згідно з ними, краєзнавчий матеріал, який учитель планує використати на уроці, має бути:

•         науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами;

•         доступним для розуміння його молодшими школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною інформацією;

•         співвідноситись із основним програмовим матеріалом.

Отже, у початковій школі, де відбувається комплексне пізнання дитиною навколишньої дійсності (природи і суспільства), краєзнавчий матеріал (природничий, історичний, літературний, географічний) потрібно використовувати на уроках з багатьох навчальних предметів, враховуючи їх специфіку. Це, насамперед стосується такого інтегрованого курсу як: «Я і Україна», цілком побудованого на краєзнавчій основі, а також інших предметів, сприятливих за своїм змістом для насичення їх краєзнавчими відомостями (читання і розвиток мовлення; трудове навчання тощо).

           Таке наповнення змісту навчально-виховного процесу в початковій школі краєзнавчим матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору учнів, а й сприяє формуванню їх елементарних морально-естетичних уявлень та розвитку світогляду.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 261; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!