Оволодіння лексичним багатством китайської мови шляхом вивчення її синонімічних й антонімічних засобів

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

Розвивати мовлення студентів-філологів – це в першу чергу збагачувати їх словник, як активний, так і пасивний, формувати граматичний лад висловлювання думок, культуру мовлення тощо. Важлива роль у виконанні цих завдань належить саме збагаченню лексичного запасу через вивчення синонімічних та антонімічних рядів, за допомогою яких стає можливим точна передача необхідної інформації в процесі іншомовної комунікації. Збагачення словника студентів повинно бути першоосновою на якій будується подальше вивчення мови та розвиток навичок володіння нею.

Вивчення лексичних явищ на другому курсі вимагає активізації пошуку засобів які б сприяли їх свідомому засвоєнню, виробленню умінь використовувати в усному і писемному мовленні. Неточне знання значення слова приводить до неусвідомленого засвоєння лексичних явищ, до помилок у слововживанні, неправильному сполученні слів за значенням. Підвищити рівень мовної культури студентів, усунути помилки у слововживанні можливо, на нашу думку, тільки якщо вивчення кожного лексичного явища буде проводитись у певній системі, побудованій на вихідному понятті семантики, тобто значенні слова, оскільки активний словник будь-якого студента-філолога збагачують тільки такі види роботи, які пропонують виявлення семантики лексичного значення слова [61].

Комунікативний принцип у навчанні мови передбачає її засвоєння як функціональної системи, пов’язаної з екстралінгвістичною дійсністю, компетенцією існування, досвідом і мовленнєвою практикою студентів. Тісний взаємозв’язок системи мови і комунікативних настанов доцільним вбачається зокрема в процесі опанування лексики, оскільки чітка мовленнєва перспектива вмотивовує необхідність оволодіння словником. Технологія реалізації комунікативної функції лексичних одиниць ґрунтується на загальних закономірностях та лінгводидактичних принципах засвоєння мови, основними з яких є взаємозв’язок між лінгвістичною теорією і мовленнєвою практикою, залежність результатів навчання від потенціалу мовленнєвого середовища, випереджаючий розвиток усного мовлення [21, 15].

Звертаючись до особливостей навчання студентів на другому курсі вищого навчального закладу, зазначимо, що вступивши до вищого навчального закладу, студети стикаються з багатьма труднощами: дидактичними (новизна у процесі навчання, нові методи і організація навчання, відсутність навичок самостійної роботи тощо); соціально-психологічними (зумовлені входженням індивіда в нове середовище (умови життя, оточення, норми поведінки, незвичний режим діяльності, неналагодженість відносин у групі, на курсі, на факультеті, незнайоме місто)); професійними (невміння зорієнтуватися у професійній спрямованості процесу навчання; необхідність вчитися працювати з людьми; складність у формуванні організаторських умінь і навичок тощо); а також особливостями самостійного життя, ведення власного бюджету і подолання можливих матеріальних труднощів тощо. Ці труднощі студенти долають протягом місяців, поступово пристосовуються до нових умов і спрямовують свої сили на здобуття знань.

На першому курсі відбувається адаптація колишнього абітурієнта до студентських форм колективного життя. Поведінка студентів характеризується високим ступенем конформізму (пасивне, пристосовницьке прийняття наявних порядків, правил, норм у поведінці). У першокурсників відсутній диференційований підхід до власних ролей. Другий курс є періодом найнапруженішої навчальної діяльності студентів. У житті другокурсників інтенсивно включені всі форми навчання і виховання. Студенти отримують загальну підготовку, формуються їх широкі запити і потреби. Процес адаптації до середовища здебільшого завершений.

Компетенції впливають на результати навчання і мають стосуватися всіх предметів, проходити через усі рівні освіти та розроблятися на високому рівні. В. А. Ландшеєр зазначає, що компетентність характеризує такий рівень навченості, який потрібен громадянину для успішного функціонування у суспільстві. Компетентність − це глибокі знання, реальна професійна діяльність згідно з встановленими еталонами та нормативами, а також володіння необхідними для цієї діяльності психологічними якостями. Професійна компетентність проявляється у різних видах діяльності спеціаліста, що дозволяє йому почувати себе комфортно у суспільстві [8, 60]. Розвинуте професійне мислення характеризується як основна ознака професійної компетентності фахівців.

Освітній процес, як і всяка система, є функціональним та ціленаправленим. Метою освіти стає індивідуальність суб'єкта навчання, у формування особистості якого робить свій внесок іншомовна освіта, а змістом стає в цьому випадку іноземна мова й іншомовна культура. З іншого боку, ті ж фактори визначають значимість вузівських навчально-методичних комплексів, що відображають як актуальні методологічні принципи іншомовного освіти, так і специфіку навчання в конкретному типі вищого навчального закладу. Навчально-методичний комплекс цілеспрямовано створює навчальні можливості для студентів. Він спирається на реальний досвід [59].

Формування лінгвістичної (мовної) компетенції студентів є невід’ємним складовим компонентом кожного уроку іноземної мови. Без фонетичних, лексичних і граматичних вправ на уроці не можна уявити якісного та результативного процесу навчання учнів іншомовному спілкуванню. Обізнаність вчителя іноземної мови з новітніми технологіями та методиками викладання, його практичний досвід і творчість, ділове співробітництво з учнями та особистісно зорієнтоване спілкування з ними сприяють формуванню і розвитку лінгвістичної компетенції [19, 43].

Мовна компетентність суб’єкта (носія мови) є основою і джерелом розвитку таких типів компетентностей, як комунікативна (у тому числі мовленнєва), психолінгвістична, соціолінгвістична, а також культурологічна, когнітивна тощо. Мовну компетентність не можна трактувати як суто лінгвістичне або виключно психологічне явище, воно має іншу якість і через це його неможливо пояснити звичними, відомими лінгвістам або психологам способами. Мовна компетенція передбачає засвоєння основ науки про мову, знання її системи, володіння способами й навичками якісної діяльності з вивченим мовним матеріалом.

Ефективність формування компетенцій мовної особистості залежить від цілеспрямованого пошуку шляхів удосконалення організації мовної освіти, свідомого проектування змісту навчання на основі оптимального поєднання традиційних й інноваційних педагогічних технологій, дидактичних методів і прийомів. Уважаємо за доцільне під час формування комунікативно-мовленнєвих компетенцій студентів використовувати такі групи завдань: комплексні (засвоєння мовної одиниці, її значення, форми, функції, способи вживання в мовленні); передмовленнєві (імітаційні, конструктивні й трансформаційні завдання, що допомагають оволодіти передмовленнєвими навичками – орфоепічними, лексичними, граматичними, правописними); мовленнєві (завдання, побудовані на основі тексту, навчальної мовленнєвої ситуації, ситуативно-тематичної групи слів, спрямовані на самостійне моделювання мовленнєвої ситуації) [39, 5].

Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою – з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу. При навчанні лексики рекомендуємо звертати увагу на: створення асоціативних зв'язків; презентацію лексики у контексті, щоб студенти зрозуміли синтаксичне оточення лексики, не вдаючись до постійного перекладу рідною мовою; акцентування уваги на правильному фонетичному оформленні слова, на наголосі; орієнтування студентів на досягнення словникового рубіжного рівня; створення можливості багаторазової зустрічі з новою лексикою (у говорінні, аудіюванні, письмі) та відтворення цієї лексики у пам'яті.

У навчально-методичному комплексі повинні бути гідно представлені мова і культура країни, мова якої вивчається, але разом з тим відображені особливості вітчизняної культури, освітні та виховні завдання вітчизняної освітньої політики. Відображаючи нові тенденції у викладанні іноземної мови, вузівські навчально-методичні комплекси безсумнівно повинні містити елементи традиційної школи, в якій мова вивчається глибоко і ґрунтовно, послідовно розвиває навички та вміння в різних видах мовленнєвої діяльності в контексті діалогу культур [59].

Підручники, різноманітні наочні посібники, аудіо-та відеоматеріали, комп'ютерні та технічні засоби, що використовуються в навчально-методичному комплексі, дозволяють моделювати іншомовне середовище і стимулювати до спілкування іноземною мовою. Традиційні навчальні матеріали викладачі підкріплюють електронними курсами або підручниками, мультимедійними навчальними програмами. Електронні підручники, практикуми, мультимедійні навчальні програми можна використовувати не тільки для роботи над мовним матеріалом, але й для розвитку основних видів мовленнєвої діяльності. Вони також дають можливість здійснювати поточний, текстовий і підсумковий контроль рівня мовної підготовки студентів. Мультимедійні носії можна використовувати для роботи як безпосередньо на занятті, так і вдома [33, 57].

Таким чином, посилюються ефективність і продуктивність вивчення іноземної мови, при цьому використовуються адекватні прийоми і технології навчання, змінюється питома вага окремих видів роботи і прийомів навчальної діяльності. Комплексне використання матеріально-технічних засобів, закладених у навчально-методичний комплекс, дає можливість переходити від навчальної діяльності до виконання самостійних творчих завдань, тематика яких визначається темами, що вивчаються в рамках навчально-методичного комплексу. До таких завдань можна віднести організацію і проведення тематичних конференцій і свят, конкурсів, підготовку доповідей на студентську наукову конференцію, рефератів, проектну діяльність. Всі вони націлені на розвиток самостійності та творчості студентів, дозволяють підвищити практичну спрямованість навчання, дають можливість поєднувати індивідуальні, парні та групові види роботи, значно підвищують рівень володіння мовним матеріалом і внутрішню мотивацію.

Важливим методичним принципом, що лежить в основі зазначених навчально-методичних комплексів, є орієнтація на посилення автономії (самостійності) студентів, які виступають в якості активних суб'єктів навчальної діяльності. Це досягається за рахунок чіткого планування та організації аудиторної та самостійної роботи студентів, шляхом використання творчих завдань, визначених форм і методів роботи, а також завдяки докладним методичним рекомендаціям по курсу, методичним вказівкам по самостійній роботі студентів у різних видах і формах самостійної роботи студентів по кожній з іноземних мов, що вивчаються, методичним вказівкам і рекомендаціям з окремих тем, видами та формами завдань [49, 57].

Загалом розвиток особистості студента як майбутнього спеціаліста з вищою освітою характеризується певними особливостями: зміцнюються ідейні переконання, професійна спрямованість, розвиваються необхідні здібності; удосконалюються, «професіоналізуються» психічні процеси, стани, досвід; посилюються почуття обов'язку, відповідальність за успіх професійної діяльності; підвищуються вимоги його щодо своєї майбутньої професії; на основі впливу соціального і професійного досвіду на формування потрібних якостей зростають загальна зрілість і стійкість особистості студента; підвищується роль самовиховання у формуванні якостей, досвіду, необхідних йому як майбутньому спеціалісту; утверджуються професійна самостійність і готовність до майбутньої практичної роботи. Практична мета навчання іноземної мови – спілкування в усній і письмовій формах, з одного боку, та важливість цілеспрямованого подолання лексичних труднощів, з іншого, викликають необхідність поєднання роботи над засвоєнням слів у зразках мовлення у відповідності до ситуації спілкування з роботою над ізольованими словами [26, 209].

Китайська мова потребує поглибленої уваги до вивчення її лексичних особливостей. Характерна китайській мові наявність великої кількості синонімічних слів представляє собою одну із основних складностей процесу засвоєння мови та її подальшого використання. На другому курсі студент-китаїст володіє базовими знаннями граматики та фонетики, вміє оперувати відповідною кількістю лексичних одиниць, саме тому на цьому етапі головним питанням постає поповнення словникового запасу студентів, розширення уявлення про семантичні ряди слів, тобто синонімічні лексичні одиниці, поглиблення знань про їх уживання відповідно до контексту і мети висловлювання. Все це і зумовлює необхідність розглянути детально засоби поповнення лексичного запасу студентів у процесі вивчення китайської мови на матеріалі синонімічних та антонімічних можливостей китайської мови.

В процесі пошуку шляхів навчання лексики китайської мови ми звернулися до новітніх методик і питань сучасної лінгвістичної науки. Серед них ми віднайшли роботу українського педагога Н. В. Котух, що звертається до питань використання асоціативних завдань на заняттях з метою вивчення та подальшого полегшання засвоєння лексичного матеріалу. Згідно до її роботи, працювати над лексичним значенням слова найдоцільніше в контексті, можливості якого необхідно вичерпати повністю, перш ніж звернутись до словника. Ознайомлення з новою одиницею номінації чи актуалізація відомого слова передбачає комплексне використання засобів семантизації: контекст, визначення, переклад, наочність, добір синонімів і антонімів, аналіз слова за будовою тощо. Безумовно, тлумачення й розуміння значення слова – важлива складова мовленнєвого розвитку. Проте у слововживанні суттєвим є не стільки значення окремого слова, скільки усвідомлене встановлення його зв’язків з іншими лексемами [21]. Відтворювати стійкі та продукувати вільні словосполучення, класифікувати предметну дійсність, зафіксовану в слові, характеризувати зміст понять на основі власних уявлень й адекватного лексикону дозволяє асоціативне мислення.

Асоціації – взаємозв’язки між окремими думками, почуттями, подіями, людьми, що їх уособлюють, фактами й ознаками. Кожне слово викликає в уяві образ, картину, позитивну чи негативну згадку про певні обставини. Асоціативне мислення базується на семантичній спорідненості одиниць номінації (як вона відчувається людиною), а також закономірності сполучуваності слів у мові та мовленні. Асоціативна методика у вивченні лексики за комунікативним підходом дозволяє стверджувати, що структура висловлювання детермінована асоціативними зв’язками між словом-стимулом і словом-реакцією, що існують в свідомості мовця в момент продукування висловлювання.

Виокремлення в рамках асоціативного експерименту двох різновидів – вільного і спрямованого – є підставою для окреслення завдань, обумовлених їх специфікою. Вільні асоціації можуть передбачати реєстрацію лише першого слова (асоціативний диктант, асоціативний кросворд), ланцюжка відповідей, обмежених часом або з невизначеною тривалістю виконання завдання з метою створення максимального асоціативного поля. Особливості спрямованих завдань регулюють свободу асоціацій цільовими настановами. Прийом контрастного асоціювання орієнтує на добір антонімів, асоціативні зв’язки слів близьких за значенням уможливлюють синонімію; на збагачення, уточнення, активізацію словника розраховані тактильні, візуальні, фонічні, смакові асоціації; актуалізують знання наукової термінології та правил асоціації-визначення та асоціації-приклади, пов’язані зі словом-
стимулом [38].

Варто зауважити, що слова, об’єднані асоціативними зв’язками, пов’язані з певними ситуаціями використання. Тому слово-стимул можна кваліфікувати не лише як вербальну, а й як соціальну асоціацію, що співвідносноситься зі змістом мовлення, тобто виникає необхідність систематизації знань шляхом тематичної організації лексики. Не випадково в основу словникової роботи покладено тематичний принцип як засіб упорядкування словесних асоціацій [31, 127–128].

Тематична спільність і співвіднесеність слова з ситуацією використання забезпечують чіткість формування лексичних навичок за трирівневою структурою: форма, значення, призначення. Провідним компонентом асоціативної пам’яті є саме призначення, функція слова, вмотивована його формою і значенням. Отже, поряд із семантизацією, яку здійснює викладач, варто спонукати студентів до активної мисленнєво-мовленнєвої діяльності, спрямованої на пошук слова-реакції на слово-стимул. Двобічнй підхід до лексичної одиниці сприяє засвоєнню як об’єктивних знань про слово, так і накопиченню суб’єктивних вражень, що потребує їх осмислення й лексичного оформлення.

Спираючись на викладену вище структуру лексичних навичок, розглянемо механізм їх функціонування в єдності, взаємозв’язку й взаємозумовленості компонентів:

- співвіднесеність звукового або графічного образу слова з лексичним значенням;

- співвіднесеність слухових і мовленнєвих відбитків слова із зоровим образом предмета (прямо або опосередковано), що є свідченням функціонування слова на основі уявлення;

- асоціативні зв’язки з іншими словами;

- зв’язки слів, що утворюють його смислову будову;

- співвіднесеність слова з ситуацією використання;

- використання слова в мінімальному контексті на основі смислової узгодженості й відповідно до граматичних норм [35, 45].

Вивчення лексики на другому курсі у вищих навчальних закладах має на меті збагачення активного словника студентів, розвиток зв’язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів, забезпечення граматично правильного й комунікативно виправданого мовлення.

Слово як носій і джерело інформації лінгвістичного, психологічного, соціально-психологічного характеру детермінує розгалужену систему асоціативних зв’язків, комплексне урахування яких є запорукою системного розуміння лексики й вільного використання засобів мови відповідно до змісту й мети висловлювання.

Зазначене вказує на необхідність пошуку оптимальних шляхів використання асоціативних завдань при вивченні китайської мови на матеріалі синонімічних та антонімічних рядів слів [25, 129].

Згідно до теорії асоціативного вивчення та запам’ятовування лексичного матеріалу, ми розробили вправи за тематикою «Почуття та емоції»:

Вправа 1 – графічні ассоціації

Викладач пропонує студентам, використовуючи таблицю вивчених на першому курсі графем та окремо поданих лексем, спробувати пояснити значення запропонованих слів з точки зору їх графічного накреслення та окремого значення ієрогліфів-складових. Далі, утворити синонімічні ряди:

Радісний高兴gāoxìng – 喜悦 xǐyuè – 快乐 kuàilè.

Стурбований 担心dānxīn – 害怕hàipà –忧虑yōulǜ.

Сердитий 生气shēngqì – 气愤qìfèn – 愤怒fènnù.

Наприклад, відповідь студента може виглядати так:

生气 – перший ієрогліф – це графема народжуватися, а другий – графема пар. Тобто в людині ніби-то народжується пар, який вона бажає випустити.

气愤– перший ієрогліф – це графема пар, а другий – складається з графем серце, трава та мушля, вони разом дають значення «бути повним». Тобто, людина наповнена парою, інакше кажучи, сердиться.

愤怒 – перший ієрогліф складається з графем серце, трава та мушля, вони разом дають значення «бути повним», а другий – з графем жінка, долоня та серце, ніби-то жінка тримає долоню на серці, що дає значення «гнів, лють». Таким чином, слово має значення «бути сповненим гнівом, лютувати»

Вправа 2 – асоціації на протилежність

Викладач пропонує студентам картки із зображенням певної події, ситуації тощо. Студент має написати, які почуття в нього викликає подана картина та надати кожному з них відповіде слово-антонім. При цьому студент працює самостійно зі словником.

Наприклад, на картинці зображена дитина з великим тортом, вона посміхається, поряд багато людей та подарунків. Студент формує відповідь наступним чином:

高兴gāoxìng (радісний) – 忧郁 yōuyù (печаль).

舒服shūfu (затишний) – 不方便 bùfāngbiàn (не комфортний).

兴奋xīngfèn (схвильований) – 灰心 huīxīn (пригнічений).

Робота над синонімами допомагає студентам точніше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного значення, ще й різні смислові та експресивні відтінки. У процесі роботи над синонімами вчитель має сформувати у студентів уміння:

– розрізняти в мовленні близькі за значенням слова;

– добирати синоніми;

– замінювати в тексті те чи інше слово відповідним синонімом;

– самостійно вживати в готовому тексті дібране за смислом синонімічне слово;

– самостійно вибирати із свого лексичного запасу найбільш влучний для висловлення власної думки синонім.

Завдання викладача під час роботи над синонімами полягає в тому, щоб забезпечити успішне оволодіння кожним із визначених умінь і тим самим піднести рівень мовленнєвої культури студентів. Робота над синонімами повинна проводитися систематично і планомірно. Система роботи над синонімами розвиває у студентів навички уникати повторення тих самих слів, одноманітності викладу. Від уміння з ряду синонімів вибрати одне слово, яке б найповніше передавало думку, залежить правильність, точність, образність вислову [19, 71]. Уміння користуватися синонімами формується в студентів поступово протягом тривалого часу. У процесі цієї роботи вчитель добирає наступні типи вправ:

1. Вправи на вибір слів, близьких за значенням. Щоб навчити студентів розрізняти слова, близькі за значенням, доцільно давати завдання на спостереження і виділення з невеликих за змістом текстів чи окремих речень слів-синонімів.

2. Вправи на групування слів, близьких за значенням. Такі вправи допомагають усвідомити синонімічні відношення між словами, їх синонімічну близькість. Наприклад, студенти повинні розділити на групи синоніми з поданого ряду слів: 祖国 (батьківщина), 劳动 (праця), 勇敢 (сміливий), 活(труд), 大胆 (відважний), 工作 (робота), 胆量大 (хоробрий), 家乡 (вітчизна).

3. Вправи на розташування синонімів за ступенем інтенсивності ознаки. Розглянемо подані синоніми: 丰满 (огрядний), 微笑 (посміхатися), 胖 (повний), 狂笑 (реготати), 肥 (товстий), 发笑 (сміятися). Потрібно спочатку розділити на групи слова-синоніми, а потім записати синоніми кожного ряду за ступенем інтенсивності ознак (胖, 丰满, 肥) чи дії (微笑, 发笑, 狂笑).

4. Вправи на вибір одного з поданих синонімів. Виконуючи з студентами вправи такого типу, вчитель повинен домогтися, щоб вони осмислено вибирали слово, яке найкраще підходить до даного випадку. Працюючи, наприклад, над реченням: 一会高兴 ,一会(发愁сумують, 悲伤журяться, 阴沉нудьгують), вчитель запитує: «Яке з слів, поданих у дужках, не може бути використане? Чому?» (阴沉).

5. Вправи на заміну синонімів у реченні чи тексті. Ці вправи мають на меті показати, що заміна в тексті повторюваних слів їх синонімами усуває його одноманітність, робить мовлення стилістично досконалішим. Наприклад: 1) 你对下一步工作明确(明白)吗? 2) 时运不齐, 命途多舛(误)。3) 他急切恳求(请求)我帮他一个忙。

6. Вправи на самостійний добір синонімічних слів. Такі вправи є кінцевою метою вправ із синонімами. Вони мають на меті формування навичок самостійного добору слів із власного лексичного запасу і використання їх у власному мовленні. Цій меті підпорядковані вправи на складання словосполучень чи речень з одним із дібраних синонімів, на заміну слів самостійно дібраними синонімами (стилістичне редагування), на вживання синонімів під час написання переказів, творів. Наприклад: 努力 (докладати зусиль) - 竭力, 尽力; 事情 (випадок) – 事件, 事故; 团结 (об'єднатися) – 勾结, 勾串 [22].

У процесі виконання вправ такого типу викладач показує студентам, що місце слова в синонімічному ряду визначається багатозначністю. Так, залежно від лексичного значення слово може бути членом різних синонімічних рядів. Серед різноманітних видів вправ під час вивчення лексики важливе місце посідають вправи з антонімами, мета яких – збагатити словниковий запас студентів, виробити в них уміння яскраво і образно висловлювати свої думки. Крім того, виконуючи вправи з антонімами, користуються такими логічними операціями, як порівняння, зіставлення, протиставлення, які сприяють розвиткові розумових здібностей студентів.

За програмою студенти другого курсу повинні навчитися зіставляти слова, протилежні за значенням, і розуміти їх, здійснювати спостереження за роллю антонімів у реченні, використовувати антоніми у своєму мовленні. Для того щоб навчити студентів розрізняти антоніми і правильно користуватися ними у своєму мовленні, потрібні спеціальні вправи, які залежно від поставленої мети можуть проводитися на окремих словах, словосполученнях, реченнях і зв'язних текстах. У роботі з антонімами використовуються такі види вправ:

– виділення з речення чи тексту слів з протилежним значенням (антонімів) і групування антонімів парами;

– добір антонімів до поданих слів;

– заміна в тексті виділених слів антонімами;

– дописування речень словами, які мають антонімічний смисл;

– складання речень з антонімами [35, 45].

Ознайомлення студентів зі словами протилежного значення починається з організації спостереження за вжитими в реченні антонімами. Викладач пропонує знайти слова з протилежним значенням у прислів'ях: 学问是光，无学是黑 (学-无学, 光-黑); 聪明的谎言胜过蠢笨的实话 (聪明-蠢笨, 谎言 - 实话). Звичайно, робота над антонімами не обмежується тільки виділенням чи добором їх із готового матеріалу. Важливо виробити у студентів уміння вживати антоніми у своєму мовленні. З цією метою викладач використовує різні варіанти вправ, серед них:

а) дібрати до поданих слів антоніми, записати їх: 冬天 (зима) —..., 老(старий) —..., 黑 (чорний) —...;

б) у словосполученнях чи реченнях замінити виділені слова антонімами: 喜事 (радісна подія), 寒假 (зимові канікули), 懒惰的男孩 (ледачий хлопчик). 在教室和走廊寂静无声。学校的电台沉默了，音乐也停了。学生学习。

в) до поданих словосполучень дібрати антонімічні словосполучення: 黑夜 (темна ніч) —..., 夸奖工作 (хвалять за працю) —... ..., 春晨 (весняний ранок) — … … ;

г) продовжити речення антонімами: 如果有一个开始，就会有一个….。有很多的话，有很….工作;

д) складання невеличких зв'язних текстів із використанням у них антонімів (наприклад, про спортивні змагання, роботу на пришкільній ділянці тощо) [34].

Як і під час роботи над синонімами, при вивченні антонімів потрібно показати студентам, що вибір антонімів часто визначається контекстом. Це зумовлено тим, що багатозначні слова можуть утворювати кілька антонімічних пар. Так, наприклад, до слова солодкий можна дібрати кілька антонімів: 甜(солодкий) – 辣 (гіркий) перець, 甜(солодкий) – 酸(кислий) виноград, 甜 (солодкий ) – 盐 (солоний) огірок. Працюючи з антонімами, разом з тим потрібно повторити синоніми. Для цього найкраще використовувати комбіновані вправи: студенти спочатку добирають до поданих слів синоніми, а потім антоніми. Наприклад, 忧郁的, 愁闷的, 悲伤的(сумний) – 愉快的 (веселий); 有兴趣的, 很有意思的 (цікавий) – 寂寞的 (нудний). Зазвичай до кількох синонімів можна дібрати один антонім. Однак з допомогою антонімів можна показати студентам різницю в значенні синонімів. Наприклад, різницю в значенні синонімів 流泪(плакати) й 啜泣 (ридати) можна показати за допомогою антонімів 发笑(сміятися) й 大声狂笑 (реготати).

Загальновідомо, що синонімія та антонімія, як мовні явища, породжують певні протиріччя в процесі засвоєння слів, що належать до одного синонімічного поля, або слів, які за своїми семантичними характеристиками можуть виступати антонімічними протиставленнями. Такі особливості китайської мови інколи нерозривно повязані із граматичною структурою речення, сферою вживання того чи іншого слова, або навіть зміною значення згідно до синтаксичноїх позиції або конструкції [49]. Саме тому, при виборі вправ на практичних заняттях з китайської мови використання синонімічних рядів та антонімічної лексики стає актуальним і доцільним.

Нижче наводимо приклади вправ, які ми розробили для заняття з китайської мови для студентів другого року навчання:

Вправа 1

Викладач : Складіть речення з наведеними антонімічними компонентами:

Студент: 1) 生存还是死亡，这是一个值得考虑的问题。(shēngcún háishì sǐwáng, zhè shì yīgè zhídé kǎolǜ de wèntí) – Чи бути, чи не бути – ось питання.

2) 好坏生活都尝到了。（hǎohuài shēnghuó dōu cháng dào le） – Було в його житті і хороше, і погане.

Студент 2: 1) 这个字兼有善恶两义。 (zhè ge zì jiānyǒu shànè liǎng yì) – Цей ієрогліф одночасно має два значення – позитивне (хороше) і негативне (погане).

2) 他对于子女的教育, 他简直不管。(tā duìyú zǐnǚ de jiàoyù, tā jiǎnzhí bùguǎn) – Він зовсім не піклується про освіту своїх дітей (дочки та сина).

Студент 3: 1) 考察队出了事, 现在还不知死活。( kǎochá duì chū liǎo shì, xiànzài hái bùzhī sǐhuó) – З дослідницькою командою відбувся нещасний випадок, зараз невідомо хто вижив, а хто помер.

2) 这一对结发夫妻共同经历了许多风风雨雨。 (zhè yī duì jié fà fūqī gòng tóng jīnglì le xǔduō fēngfēngyǔyù) – Ця подружня пара пережила багато життєвих труднощів.

Студент 4: 1) 美丽或丑陋并没有一定的标准。(měilì huò chǒulòu bìng méiyǒu yīdìng de biāozhǔn) – Гарна чи потворна – немає певного стандарту краси.

2) 他善恶不分，常常以善报恶。 (tā shànè bù fēn, chángcháng yǐ shàn bào è) – Він не відрізняє хороше від поганого і завжди відповідає добром на зло.

Студент 5: 1) 这些方案个有利弊。 (zhè xiē fāngàn gè yǒu lìbì) – Кожен варіант має свої плюси і мінуси (利弊 (lìbì) – користь і шкода, позитивне й негативне).

2) 事情既已如此，不论好坏，你都得说清楚。(shìqíng jì yǐ rúcǐ, bùlùn hǎo huài, nǐ dōu dé shuō qīngchǔ) – Це вже відбулося, незалежно від того, хороші чи погані наслідки, ви всі повинні розповісти про цей випадок.

Вправа 2

Викладач: Відгадайте країну з поданих перефразів. Наприклад, 玫瑰之国 («Країна троянд»).

Студент 1: Болгарія.

Викладач: 千湖之国 («Країна мільйонів озер»).

Студент 2: Канада.

Викладач: 钟表之国 ( «Королівство годинників»).

Студент 3: Швейцарія.

Вчитель: 千顶之国 («Країна тисячі островів»).

Студент 4: Індонезія.

Викладач: 樱花之国 («Країна сакур»).

Студент 5: Японія.

Вправа 3

Викладач: Перекладіть речення на українську мову та поясніть використання синонімів в різних реченнях.

Студент 1: 1) 南方雨水充沛，北方则比较干燥。– На півдні йдуть проливні дощі, у той час як на півночі порівняно сухо. 充沛має значення «повний», «проявлятися у всій повноті й силі». У цьому випадку використовують 充沛, щоб передати всю повноту дії на письмі, показати наскільки рясний дощ.

2) 所以要向沙漠进军，取得彻底的胜利，必须有充足的水源。– Для того, щоб піти в пустелю й здобути повну перемогу, необхідно мати достатні запаси води. 充足має значення «стільки, скільки потрібно», «достатньо», «задовольняє потреби». У цьому випадку充足 передає значення перемоги. Перемога задовольняє потреби.

Студент 2: 1) 开始拇指姑娘很害怕，后来她不怕了。– Спочатку Дюймовочка була налякана, а потім вона перестала боятися. Слово 后来перекладається як «потім». Слово підкреслює час, після якого відбулася якась дія та вживається лише в минулому часі та, як правило, разом зі словами 开始, 起初. У цьому випадку використовують 后来, бо дія відбулася в минулому часі, на що вказує суфікс минулого часу 了, також у реченні використовується 开始.

2) 阿丽莎先打开瓶子，然后喝下瓶里的液体。– Аліса спочатку відкрила пляшечку, а потім випила рідину з неї. 然后перекладається як «потім». Слово підкреслює послідовність дії, воно вживається в минулому або в майбутньому часі, часто разом зі словами 首先, 先. Так як у першій частині розповідного речення минулого часу використовують先, тому в цьому випадку доцільно було вживати 然后.

Студент 3: 1) 每天晚上我用一个小时的时间写汉字。– Кожного дня ввечері я витрачаю годину, щоб писати ієрогліфи. Слово 时间перекладається як «час», «період часу», «проміжок часу». 时间підкреслює конкретну дату: рік, місяць, день, годину, хвилину, секунду. У цьому випадку використовується时间, так як у реченні використовують конкретну дату (每天晚上 – кожного дня ввечері).

2) 小的时候我非常喜欢格林童话。– У дитинстві я дуже любила казки братів Грімм. Слово 时候перекладається як «час», «період часу», «проміжок часу». 时候підкреслює час дії і події. У цьому випадку використовують 时候, так як в реченні не має конкретної дати, лише проміжок часу (小的时
候– в дитинстві) протягом якого відбулася дія.

Студент 4: 1) 今年年底完成全部工作。– Уся робота буде виконана до кінця року. 全部 (quánbù) в перекладі має значення «все», «всі». 全部вживається з назвами неістот. У цьому випадку використовують全部, тому що в реченні вживається назва неістот (工作– робота) та щоб показати множину цього іменника.

2) 全体教师竭尽全力地工作。– Усі викладачі старанно працюють. 全体в перекладі має значення «все», «всі». 全体вживається з назвами істот. У цьому випадку використовується 全体, щоб підкреслити назву істот (教师 – учитель) та щоб показати множину цього іменника.

Студент 5: 1) 不要为一时的分别而忧伤。– Не сумуйте, це лише тимчасова розлука. 一时підкреслює короткий проміжок часу дії зі значенням «недовго». У цьому випадку використовується 一时, щоб підкреслити, що 分别 – розлука на деякий час, ненадовго.

2) 阿辽莎走进屋，一下子抱住达尼亚。– Олексій увійшов до кімнати, відразу ж обійняв Таню. 一下子підкреслює швидкість дії зі значенням «відразу», «зразу», «враз». У цьому випадку використовується 一下子, щоб підкреслити швидкість дії, показати, що після того як Олексій увійшов до кімнати, він зразу обійняв Таню.

Вправа 4

Викладач: Підберіть правильний евфемізм й поясніть свій вибір.

Студент 1: 他的弟子回忆，师傅往生前的第三天，还特别对弟子们又做了一番交待。– Його учні згадують, що їх наставник за 3 дні до його переродження (зануритися в нірвану) докладно пояснив, що вони повинні будуть зробити потім. У цьому випадку доцільно використати евфемізм релігійно-філософського дискурсу 往生 (wǎngshēng) – піти в інший світ і там переродитися. Це явище можна пояснити тим, що буддизм в Китаї існує вже не одне тисячоліття, і термінологія, пов'язана з нею, глибоко проникла в національно-культурну свідомість жителів цієї країни.

Студент 2: 弘法寺后山长老荼毗地。– Проповідування буддизму в храмі, де помер монах. Я вважаю, в даній ситуації можна використовувати точний еквівалент для збереження значення荼毗 (túpí) – смерть монаха.

Студент 3: 面景阳冈上有只吊睛白额大虫。– На перевалі Цзиньянган, можна побачити велику тварину з витріщеними очима і білою плямою на лобі. В давні часи китайські тигри були відомі як людожери. Вони полювали на здобич, яка піднімається в гори. Китайці описували тигра як гірську тварину з білою плямою на лобі. Тому слово тигр 老虎 (lǎo hǔ) має такі евфімізми: 山猫 (shān māo) – гірський кіт, 大虫 (dà chóng) – великий черв'як, 白额 (bái é) – білий лоб, 山神 (shān shén) – гірський бог.

Студент 4: 他实在不能忍受妻子给他戴绿帽子。– Він, насправді, не зміг стерпіти, що дружина не вірна йому. В династії Мін, за правилами чоловіки з сімей співачок та музикантів повинні були носити на голові хустки зеленого кольору, щоб показати свій низький соціальний статус. Потім з’явився звичай говорити про зрадженого чоловіка, що він носить зелену шапку. Тому я вважаю, що доречно використати евфімізм戴绿帽 (dàilǜmào) – зрадити.

Студент 5: 我们永远不会给赌博开绿灯。– Ми ніколи не дозволимо грати в азартні ігри. Евфімізм 开绿灯 (kāi lǜdēng) означає давати «зелене світло», тобто дозволяти будь-які дії. Зелене світло на дорозі має позитивне значення (безпека, можливість). В українській мові теж використовують еквівалент цього евфімізму.

Вправа 5

Викладач: Продовжіть речення, підбираючи антоніми.

Студент 1: 对风暴的欺凌,松柏挺胸不屈,杨柳逢迎。– У шторм сосна випрямляється й стоїть непохитно, тополя ж зігнеться, щоб догодити. Доцільно буде використати антонім 弯腰 (wānyāo), що означає зігнутися.

Студент 2: 有缘千里来相会，对面不相逢。Якщо на то є доля, то зустрінуться всупереч великій відстані, якщо недоля, то й сидячи один навпроти одного, не познайомляться. Я використаю слово 无缘 (wúyuán) – недоля, адже це єдиний антонім до слова 有缘.

Студент 3: 胆如鼠兔小, 心比虎狼。– Боязкий, як щур і заєць, жорстокий, як тигр і вовк. Слово 胆小 (dǎnxiǎo) має багато антонімів: 残酷的 (cánkùde), 残忍的 (cánrěnde); 严厉(yánlì), 凶 (xiōng). Однак в контексті данного речення доцільно буде використати односкладовий антонім凶 (xiōng).

Студент 4: 虚心使人进步，使人。– Скромність допомагає прогресу, а зазнайство призводить до відсталості. Для першого слов虚心(xūxīn) в контексті цього речення антонім骄傲 (jiāo’ào), для другого слова 进步 (jìnbù) – 落后 (luòhòu).

Студент 5: 虽然身体活着, 灵魂却早已去。Хоча тілом і живий, а душею вже давно помер. Для слова 活 (huó) антонім 死 (sǐ).

Ми склали таблиці використання синонімів та антонімів з метою опрацювання синонімічної та антонімічної лексики китайської мови у реченнях. Таблиці надані в Додатках (Додаток 1, Додаток 2).

Висновок до розділу 2

Процес вивчення китайської мови передбачає засвоєння та повного оволодіння характерними складовими, що притаманні мовам ізолюючого типу. Він включає комплексне уявлення про склад, звук, тон та написання знаку, який, у свою чергу, містить відповідну графічну інформацію, що так чи інакше несе певний зміст, певну семантичну забарвленість. Все це формує мовну компетенцію майбутнього філолога-сходознавця, який має в повній мірі оволодіти теоретичними основами та практичними навичками оперування живою розмовною та літературною писемною мовою. Для досягнення зазначеної мети викладач має розробити та безперервно удосконалювати існуючі навчальні матеріали, беручи до уваги рівень знань студентів.

Опрацювавши матеріал щодо можливості використання синонімічних та антонімічних властивостей слів китайської мови на заняттях, нами були розгянуті та проаналізовані теоретичні відомості про асоціативне сприйняття учбового матеріалу. Ми виявили, що за допомогою асоціацій покращується здатність студента сприймати та засвоювати нову інформацію, зокрема лексику. Крім того, з метою розширення лексичного запасу студентів на другому році навчання цілком доречними стають такі види вправ: виділення з речення чи тексту слів з протилежним значенням (антонімів) і групування антонімів або синонімів парами; добір синонімів / антонімів до поданих слів; заміна в тексті виділених слів синонімаами / антонімами; дописування речень словами, які мають синонімічний / антонімічний зміст; складання речень зі словами-синонімами / антонімами.

На другому році навчання філологи-китаїсти мають базову теоретичну платформу, знання з граматики та фонетики, проте, на нашу думку, їх лексичний запас переважно не великий, саме тому вважаємо основною метою вивчення китайської мови на другому курсі – поповнення словникового запасу та освоєння граматичних правил його вживання.

Синонімічна та антонімічнаа лексика стає корисною у межах роботи над поповненням лексики студента. Знання та вміння сформувати синонімічні та антонімічні ряди надасть студентам змогу зробити своє мовлення багатше, передавати інформацію більш точно, вільно оперувати низкою слів, протиставляти речі та події, робити переклад текстів більш насиченим та багатогранним. Отже, сфера користі синонімів та антонімів у процесі оволодіння лексичним багатством китайської мови безмежна.

ВИСНОВКИ

1. Розібравши поняття «синонім» й «антонім» та їх класифікації, можна зазначити, що наявність великої кількості синонімів та антонімів створює широкі можливості для передачі думок та почуттів, робить мову гнучкою та виразною. Синонімія - специфічне явище китайської мови, яке полягає в тому, що значна кількість слів китайської мови визначає один і той самий зміст, однак може володіти відповідними стилістичними та граматичними особливостями. Антонімія - це мовне протиставлення, яке виявляється теж розповсюдженим явищем у китайській мові. Існують такі класи синонімів: відтіночно-смислові, експресивно-стилістичні і функціонально-стилістичні. Антоніми групують наступним чином: різнокореневі та однокореневі, односкладові та багатоскладові антоніми. Визначивши джерела формування синонімії та антонімії у сучасній китайській мові, ми визначили, що існують такі джерела походження синонімів: створення синонімів із близьким за значенням компонентів, але з'єднаних у різному порядку, приєднання до загальних основ різних афіксів, запозичення при одночасному існуванні із споконвічними словами: фонетичне запозичення, калькування, створення двоскладового слова на базі однослівного і одночасне їх співіснування. Лексичні антоніми виникають у мові як важливий засіб протиставлення понять. Зазначимо, що існування антонімів характеризує можливість суперечливого сприйняття дійсності.

2. Розкривши особливості синонімії та антонімії у сучасній китайській мові ми з’ясували, що в лексиці китайської мови є значна кількість антонімів та синонімів, які утворюють синонімічні ряди із замкнутою й відкритою структурами. Синонімія є засобом тонкої смислової диференціації, створення стилістичних відтінків, вираження різних видів експресії, емоцій, і займає важливе місце в словниковому складі китайської мови. Характерними особливостями антонімів є постійне і спільне вживання їх у складі антонімічних контекстів, крім того, важлива тотожність сфер їх лексичної сполучуваності. Існують формальні типи антонімів, які за кількісно-складовий структурою поділяються на односкладові й багатоскладові антоніми. На нашу думку, знання структури, властивостей та характеристик синонімічної та антонімічної лексики китайської мови є невід’ємною частиною навчання та слугує потужною базою розуміння системи китайської мови в цілому.

3. Мовна компетенція представляє собою здатність будувати граматично правильні форми та синтаксичні структури, розуміти зміст мовлення та використовувати його так, як його вживає носій мови, тобто основною метою постає знання різних аспектів мови, засвоєння понятійної бази навчального курсу і вироблення мовленнєвих умінь і навичок. Мовна компетенція складається зі знання лексичного матеріалу та мовленнєвих навичок володіння цим мовним матеріалом у процесі підготовки спеціалістів до міжкультурного спілкування. Спираючись на матеріали дослідження, ми дійшли висновку, що основною проблемою формування мовної компетенції студентів є формування позиції особистості як суб’єкта навчання, яка включає світоглядну, професійно-педагогічну і пізнавальну зорієнтованість особистості. У студента, як суб'єкта діяльності, є своя мета, свій об'єкт, свої способи досягнення мети, свої можливості, а завданням викладача на всіх етапах є допомога студентам у пошуку найдоцільніших шляхів досягнення поставленої мети навчання.

4. Дослідивши роль синонімів та антонімів у процесі вивчення китайської мови, можемо зазначити, що синонімічні та антонімчні засоби цієї мови відкривають як для викладача, так і для студента, широкі можливості розширення словникового запасу, і, зокрема досягти високого рівня мовної компетенції. Серед синонімів китайської мови, опрацьованих у нашій магістерській роботі, є іменники, прикметники, дієслова, а також службові слова та займенники. Варто відзначити, що вживання синонімічних слів, крім відтіночного значення, також спирається на граматичні функції слів та їх позицію у реченні. Таким чином, вивчення синонімічних рядів та антонімічних протиставлень будь-якої частини мови нерозривно пов’язане з граматикою та синтаксисом. Саме це, на нашу думку, значно підвищує доцільність використання синонімічних та антонімічних засобів китайської мови на заняттях з метою формування мовної компетенції та якісного засвоєння лексичного матеріалу.

5. Схарактеризувавши процес засвоєння лексичного матеріалу шляхом вивчення синонімічних та антонімічних засобів мови, ми визначили, що вивчення синонімії та антонімії як важливої ланки лексичного складу є обов’язковою умовою оволодіння китайською мовою. Вивчення лексики на другому курсі у вищих навчальних закладах має на меті збагачення активного словника студентів, розвиток зв’язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів, забезпечення граматично правильного й комунікативно виправданого мовлення. Варто констатувати, що характерна китайській мові наявність великої кількості синонімічних слів представляє собою одну із основних складностей процесу засвоєння лексики та її подальшого використання. Тому, вивчення нової лексики, формування синонімічних рядів за участю вже відомих лексичних одиниць, протиставлення цих слів, асоціативне сприйняття слів та словосполучень стає необхідним елементом навчання студентів на другому курсі ВНЗ.

6. Було розроблено низку вправ для формування мовної компетенції, використовуючи синоніми та антоніми китайської мови. Розроблені вправи спрямовані на збагачення лексичної бази студентів, формування мовної компетенції. Серед таких вправ є асоціативні, тобто спрямовані на добір антонімів, на находження асоціативних зв’язки слів близьких за значенням, на збагачення, уточнення, активізацію словника. Розроблено вправи на групування слів, на самостійний добір слів , на опрацювання синонімічної та антонімічної лексики у тексті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Ю. Д. Апресян. – М.: Восточная литература, 1974. – 472 с.

2. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии. – М., 1957. – 175 с.

3. Беляев Б.В. Психологические основи усвоение лексики иностранного языка / Б. В. Беляев. - М.: Просвещение, 1964. – 136 с.

4. Бережан С. Г. К семасиологической интерпретации явления синонимии / С. Г. Бережан // Лексическая синонимия: Сборник статей. – М., 1967. – С. 123-127.

5. Бережан С. Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц / С. Г. Бережан. – Кишенев, 1973. – 372 с.

6. Бориско Н.Ф. Общеевропейские компетенции владения иностранным языком / Н. Ф. Бориско // Іноземні мови. – 1995. – №1. – С.12.

7. Брагина А. А. Синонимы в литературном языке / А. А. Брагина. – М.: Наука, 1986. – 126 с.

8. Винокур Г. О. Проблема культуры речи / Г. О. Винокур // Русский язык в советской школе. – 1929. – №5. – С. 56-64.

9. Вятютнев М. Н. Понятие о языковой компетенции в лингвистике и методике преподавания иностранных языков / М. Н. Вятютнев // Иностранные языки в школе. – 1975. – № 6. – С. 55-64.

10. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с.

11. Горелов В. И. Лексикология китайского языка / В. И. Горелов. – М.: Просвещение, 1984. – С. 122 - 139.

12. Горелов В. И. Стилистика современного китайского языка / В. И. Горелов. – М.: Просвещение, 1979. – 192 с.

13. Горелов В. И. Теоретическая грамматика китайского языка / В. И. Горелов. – М.: Просвещение, 1989. – 318 с.

14. Готлиб О. М. Практическая грамматика современного китайского языка / О. М. Готлиб. – М.: Восточная книга, 2012. – 288 с.

15. Губа Н. О. Особливості ціннісно-мотиваційної сфери сучасної студентської молоді / О. Н. Губа // Психологічні перспективи. – 2009. –
№13. – С. 93-99.

16. Демчук Т.В. Проблеми типологізації у сучасній китайській мові /
Т. В. Демчук // Східний світ. – 2006. – №2. – С. 109-116.

17. Драгунов А. А. Грамматическая система современного китайского разговорного языка / Драгунов А. А. – Л.: Букинист, 1962. – 270 с.

18. Завьялова О. И. Китайский язык / О. И. Завьялова. – М.: Восточная литература РАН, 2008. – 168 с.

19. Зализняк А. А. Многозначность в языке и способы ее представления / А. А. Зализняк. – М.: Языки славянских культур, 2006. – 234 с.

20. Звегинцев В. А. Замечания о лексической синонимии /
В. А. Звегинцев // Вопросы теории и истории языка. Сб. в честь проф.
Б. А. Ларина. – Л., 1963. – 236 с.

21. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно целевая основа компетентностного подхода в образовании / И. А. Зимняя // Труды методологического семинара «Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы». – М.: Исследовательский центр проблемкачества подготовки специалистов, 2004. – 42 с.

22. Зимняя, И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. – М.: Логос, 2004. – 384 с.

23. Иванова В. А. Антонимия в системе языка / В. А. Иванова. – Кишинёв: Штиинца, 1982. – С. 28-34.

24. Карамзин Н. М. О богатстве языка / Н. М. Карамзин // Избранные сочинения в двух томах. – М.: Художественная литература, 1964. – 142 с.

25. Кірносова Н.А. Явище граматичної синонімії в китайській мові /
Н. А. Кірносова // Вісник КНУ імені Т. Шевченка. – 2008. – №6. – С. 8 – 11.

26. Кленин И. Д. Лексикология китайского языка / И. Д. Кленин. – М.: Восточная книга, 2013. – С. 206 – 209.

27. Ковтунова И. И. О синтаксической синонимике /
И. И. Ковтунова // Вопросы культуры речи. – М., 1955. – С. 37 – 53.

28. Комиссаров В. Н. Проблема определения антонимов /
В. Н. Комиссаров // Вопросы языкознания. – 1957. – № 2. – С.55 – 56.

29. Кондрашевский А. Ф. Современный китайско-русский словарь /
А. Ф. Кондрашевский. – М.: Восток-Запад, 2006. – 714 с.

30. Котов А. В. Новый китайско-русский словарь / А. В. Котов. – М.: Русский язык Медиа, 2004. – 612 с.

31. Котух Н. В. Роль асоціативних завдань у вивченні лексикології / Н. В. Котух // Збірник наукових праць ХДУ. – 2008. – № 47. – С.127 – 130 .

32. Лян Цуйчжен. Синоніми й синонімічні словосполучення в сучасній китайській мові / Лян Цуйчжен. – СПб.: Антологія, 2013. – 138 с.

33. Ляховицкий М.В. Методика преподавания иностранных языков /
М. В. Ляховицкий. – М.:Высш. школа, 1981. – 159 с.

34. Миллер Е. Н. Природа лексической и фразеологической антонимии / Е. Н. Миллер. – Саратов: Гос. Саратовский Университет, 1990. – С. 70 – 77.

35. Москалюк Л.В. Ігрові завдання для контролю лексичних знань /
Л. В. Москалюк // Іноземні мови. – 2006. – №3. – С.44 – 46.

36. Новиков Л. А. Антонимия в русском языке / Л. А. Новиков. – М.: МГУ, 1973. – 290 с.

37. Практический учебный китайско-русский словарь. – М., 2003. – 376 с.

38. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля – К, 2006. – 716 с.

39. Скляренко О. В Сучасні вимоги до вправ для формування лексичної компетенції / О. В. Скляренко // Іноземні мови. – 1999. – №3. – С.3– 7.

40. Ростовцев В. А. Теория перевода китайского языка. Курс лекций / В. А. Ростовцев. – М., 1977. – 202 с.

41. Семенас А. Л. Лексика китайского языка / А. Л. Семенас. – М.: Восток-Запад, 2005. – С.163 – 177.

42. Семенас А. Л. Лексическая и словообразовательная антонимия в китайском языке / А. Л. Семенас // Исследования по восточным языкам. М.: Наука, 1973. – С. 192 – 201.

43. Соколовский Я. В. Русско-китайские языковые параллели: лингвистический и переводческий аспект / Я. В. Соколовский // Russian Language and Literature Studies. − 2008. − №3. − С. 47 – 50.

44. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Ф. де Соссюр. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 239 с.

45. Софронов М. В. Введение в китайский язык / М. В. Софронов. − М.: Муравей, 1996. − 256 с.

46. Софронов М. В. Китайский язык и китайская письменность. Курс лекций / М. В. Софронов. – М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. – 236 с.

47. Степанов Ю. С. Основы общего языкознания / Ю. С. Степанов. – М., 1975. – 271 с.

48. Тань Аошуан. Проблемы скрытой грамматики (синтаксис, семантика и прагматика языка изолирующего строя) на примере китайского языка / Аошуан Тань. − М.: Языки славянской культуры, 2002. – 896 с.

49. Тань Аошуан. Китайская картина мира. Язык, культура, ментальность / Тань Аошуан. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 345 с.

50. Татаренко А. Б. Компетентність – вимога сучасності /
А. Б. Татаренко // Світло: науково-метод. інф. пізн.-освіт. часопис. – 1996. – №1. – С. 57 – 62.

51. Хаматова А. А. Словообразование современного китайского языка / А. А. Хаматова. − М.: Муравей, 2003. – 222 с.

52. Шапиро А. Б. Некоторые вопросы теории синонимов (на материале русского языка) / А. Б. Шапиро // Доклады и сообщения Института языкознания АН СССР. – М., 1955, Т.8. – С. 69 – 87.

53. Шмелев Д. Н. Современный русский язык. Лексика /
Д. Н. Шмелев. – М.: Просвещение, 1977. – 285 с.

54. Щичко В. Ф. Китайский язык. Теория и практика перевода /
В. Ф. Щичко. – М.: Восток-Запад, 2007. – 223 с.

55. Chu C. A Discourse Grammar of Mandarin Chinese / Chu C. – N.Y.:
P. Lang, 1998. – 484 p.

56. 刘乃叔. 近义词使用区别 / 刘乃叔. – 北京：北京语言大学出版社 – 2003.– 461页.

57. 刘叔新. 略谈现代汉语同义词的特点 / 刘叔新 // 汉语学习，1984 年. – 第三期. – 26 – 35页.

58. 同义词、近义词、反义词、组词、造句、多音多义字词典 (全新辨析版). – 北京：华语教学出版社，2009. – 788页.

59. 孙致祥. 俄汉搭配词典 / 孙致祥. – 北京：商务印书馆出版，2003. – 255页.

60. 徐安崇. 反义词应用词 /徐安崇. – 北京：商务印书馆出版，
2000. – 400 页.

61. 徐时仪. 同义词研究疏略 / 徐时仪 // 大同高专学报. – 1998年. –
第 12卷第2期. – 42页.

62. 朱德熙. 现代汉语语法研究 / 朱德熙. – 北京：商务印书馆, 1956. – 135页.

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ

63. Антоніми [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/1652020540540/dokumentoznavstvo/antonimi

64. Антонімія як засіб вираження прихованого заперечення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2012/antonimiya-yak-zasib-vyrazhennya-pryhovanoho-zaperechennya/

65. Антонімія як лексико-семантичне явище [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.studfiles.ru/preview/4543277/

66. Великий китайсько-російський словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bkrs.info/

67. Гнатюк А. В. Дослідження синонімічного ряду на позначення сумніву [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nznuoaf_2009_11_31.pdf .

68. Евфемізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18587

69. Китайские антонимы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.studychinese.ru/china-news/353/

70. Китайско-русский и русско-китайский словарь «Чжунга» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zhonga.ru/

71. Синонімія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1605040148094/dokumentoznavstvo/sinonimiya

72. Сопоставительный анализ антонимической лексики китайского и русского языков [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gramota.net/materials/2/2016/4-3/35.html

ДОДАТКИ

Додаток 1

Словник антонімів

Приклад в китайській мові	Антонім	Використання	Переклад
胆 боязкий	凶 жорстокий	胆如鼠兔小, 心比虎狼凶。	Боязкий, як щур і заєць, жорстокий, як тигр і вовк.
千里 велика відстань	对面 навпроти	有缘千里来相会，无缘对面不相逢。	Якщо на то є доля, то зустрінуться всупереч великій відстані, якщо не доля, то й сидячи один навпроти одного, не познайомляться.
挺胸 випрямитися	弯腰 зігнутися	对风暴的欺凌,松柏挺胸不屈,杨柳弯腰逢迎。	У шторм сосна випрямляється й стоїть непохитно, тополя ж зігнеться, щоб догодити.
敌人 ворог	朋友 друг	热爱朋友，并恨敌人。	Гаряче любити друзів, люто ненавидіти ворогів.
有缘 доля	无缘 недоля	有缘千里来相会，无缘对面不相逢。	Якщо на то є доля, то зустрінуться всупереч великій відстані, якщо не- доля, то й сидячи один навпроти одного, не познайомляться.
活 живий	死 мертвий	虽然身体活着, 灵魂却早已死去。	Хоча тілом і живий, а душею вже давно помер.
相会 зустрітися	不相逢 не зустрітися	有缘千里来相会，无缘对面不相逢。	Якщо на то є доля, то зустрінуться всупереч великій відстані, якщо не- доля, то й сидячи один навпроти одного, не познайомляться.
懒惰 лінивий	勤劳 працьовитий	爸爸很懒惰，不像妈妈那样勤劳。	Батько дуже лінивий, не такий працьовитий ,як матір.
缺点 недолік	完美досконалість	有缺点的战士终竟是战士,完美的苍蝇也终竟不过是苍蝇。	Солдат з недоліками- все ж таки солдат, досконала муха - все ж таки муха.
宽恕 пробачити	不原谅 не пробачити	宽恕别人是一件快乐的事；不原谅别人是十分痛苦的事。	. Пробачити незнайомців -до радощів, не пробачити – до горя
进步 прогрес	落后 відсталість	虚心使人进步，骄傲使人落后。	Скромність допомагає прогресу, а зазнайство призводить до відсталості.
快乐 радість	痛苦 горе	宽恕别人是一件快乐的事；不原谅别人是十分痛苦的事。	Пробачити незнайомців -до радощів, не пробачити – до горя.
早 ранок	晚 вечір	早起种地，天晚上学。	Вранці обробляють землю, а із настанням вечора йдуть до школи.
虚心 скромність	骄傲 зазнайство	虚心使人进步，骄傲使人落后。	Скромність допомагає прогресу, а зазнайство призводить до відсталості.

Додаток 2

Словник синонімів

Приклад в українській мові	Приклади в китайській мові	Використання	Переклад
бажати	愿意	我愿意去电影院看电影。	Я хочу піти до кінотеатру подивитися фільм.
	要	我要买那本词典。	Я хочу купити той словник.
	想	我想去中国。	Я хочу поїхати у Китай.
випадок	事情	离开他, 这件事情做不成。	Без нього цієї справи не зробиш.
	事件	事件发生在秋天。	Справа відбулася восени.
	事故	使有事故, 请速来告我。	Якщо станеться що-небудь несподіване, прошу негайно повідомити мені.
докладати зусиль	努力	学习的进步主要在自己努力。	Прогрес у навчанні залежить насамперед від власної старанності.
	竭力	你知道自己已经尽心竭力，对你自己也是一种安慰。	Його завжди заспокоює те, що він зробив все , що міг.
	尽力	我只心贜还在跳动, 就要尽力为人民服务。	Тільки б продовжувало битися моє серце, і я буду віддавати всі сили служінню народу.
закрити	关山	刮起风来, 所有的窗户都砰的一声关上了。	Піднявся вітер - закрилися всі вікна.
закрити	锁上	他在房间里锁上门工作。	Він зачинився в кімнаті і працює
зрозуміти	明白	教员给他说了几次, 他却不明白。	Викладач пояснив йому кілька разів, а він так і не зрозумів.
зрозуміти	明确	你对下一步工作明确吗?	Ви зрозуміли, що ви повинні зробити далі?
об'єднатися	团结	团结国内外一切可能团结的力量。	Згуртувати всі внутрішні і зовнішні сили, які тільки можливо.
	勾结	我们勾结成一伙来对付朋友。	Ми змовилися проти нашого друга.
	勾串	他们暗中勾串，不晓得在打什么坏主意？	Вони таємно змовилися, не знаєш , що вони задумали?
поважати	尊重	他对您的意见表示非常尊重。	Він ставиться з великою повагою до Вашої думки.
поважати	尊敬	我们很尊敬他, 称为老师。	Ми поважаємо його і називаємо нашим учителем.
помилка	错	别怨他这是我的错儿。	Не звинувачуй його, це ― моя помилка.
	误	其中有误。	Тут є помилка.
	舛	时运不齐, 命途多舛。	Доля складна, ми робимо багато помилок.
приховати	隐藏	隐藏在幕后。	Сховатися за лаштунками.
приховати	隐瞒	隐瞒缺点。	Приховувати недоліки.
просити	请求	既然我请求, 那么可见这是必要的。	Якщо я прошу, то значить - це необхідно.
просити	恳求	他急切恳求我帮他一个忙。	Він просив мене допомогти йому.
читати	读	请你读得响一些。	Прошу вас читати голосніше.
читати	念	请把这封信念一念。	Прочитайте, будь ласка, цього листа вголос.

Анотація
на магістерську роботу Кузнєцової Катерини Володимирівни «Використання синонімів й антонімів китайської мови у процесі формування мовної компетенції студентів другого курсу»

Метою дослідження є аналіз процесу формування мовної компетенції студентів другого курсу шляхом вивчення синонімічних й антонімічних засобів китайської мови. Об'єктом дослідження є навчання китайській мові студентів другого року навчання. Предмет дослідження - використання синонімів й антонімів китайської мови у процесі формування мовної компетентності студентів другого курсу. В процесі роботи була розкрита сутність понятть «антоніми», «синоніми», «мовна компетенція»; виявлені особливості та проблеми формування мовної компетенції студентів; визначені джерела формування синонімії та антонімії при вивченні китайської мови. Були досліджені роль та функції синонімів й антонімів; охарактеризовані процеси засвоєння лексичного матеріалу; проаналізовані процеси автоматизації дій студентів з новими лексичними одиницями.

Ключові слова: компетентність, мовна особистість, вправи, лексичний склад, студенти другого курсу, синонімія та антонімія.

Summary
for the master's work of Kuznietsova Kateryna Volodymyrivna " Use of synonyms and antonyms of the Chinese language in the process of forming second-year students’ language competence"

The aim of the study is to analyze the process of formation second-year students’ language competence by studying synonyms and antonyms of the Chinese language. The object of the study is teaching Chinese to second-year students’. The subject of the study is the use of synonyms and antonyms of the Chinese language in the process of formation second-year students’ language competence. The essence of the concepts of "antonyms", "synonyms", "language competence was discovered; the peculiarities and problems of formation students’ communicative competence and the sources of synonyms and antonyms in the study of the Chinese language were investigated. The role and functions of synonyms and antonyms in the study of the Chinese language were studied; the processes of assimilation of lexical material were characterized; the processes of automation students' actions with new lexical units were analyzed.

Key words: competence, linguistic personality, exercises, lexical composition, second-year students, synonym and antonym.

Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 257; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 56

Мы поможем в написании ваших работ!