ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ
Роль та функції синонімів та антонімів при вивченні китайської мови
Лексичний матеріал – це той словесний матеріал, яким студенти повинні навчитися легко і швидко оперувати у процесі спілкування іноземною мовою, через це володіння нею – необхідна передумова використання мови як засобу спілкування. Основною метою навчання лексики є створення необхідних передумов для формування мовної діяльності, оскільки вона є однією із її найважливіших компонентів. Відсутність достатньої кількості лексичних одиниць в словниковому запасі студентів ускладнює процес оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування. У зв'язку з цим гостро встає необхідність пошуку таких засобів навчання, які б найефективніше сприяли засвоєнню і збереженню лексичних одиниць в пам'яті студентів протягом довгого часу і створювали потенційні можливості для виклику необхідних лексичних одиниць відповідно мовній задачі, стратегії і тактиці говоріння [46, 29].
Роль синонімів у китайській мові велика: вони допомагають уникнути непотрібних повторень одного і того ж слова, найбільш точно, чітко передають думки, дозволяють висловити різноманіття відтінків того чи іншого явища, якості. Розвиток і збагачення лексики мови йде, як відомо, шляхом поповнення її новими словами, що означають нові поняття, нові уявлення, якими безперервно збагачується життя носіїв мови, але це далеко не все. Змінюються також і самі поняття: вони поглиблюються, диференціюються, у них висуваються ті ознаки та сторони, які раніше залишалися поза увагою. Це також знаходить відображення в мові: з’являються нові слова для їх позначення, з’являються нові значення слів, які вже існували в мові [48].
|
|
|
Синоніми, у яких розкриваються тонкі відтінки, різні сторони поняття, відіграють важливу роль у мові та мовленні, оскільки дають можливість точно висловити думку, точно передати конкретну ситуацію. Особливістю використання лексичних синонімів у китайській мові є їх з'єднання в пари, у результаті чого утворюється складне слово. Розподіл двох синонімічних компонентів за частинами мови показує, що цей спосіб творення нових лексичних одиниць характерний, насамперед, для дієслів, а також іменників, займенників, прикметників і співвідносних із ними прислівників. Тут має місце словотворча синонімія. Об'єднуючись у слова, синонімічні компоненти можуть дублювати один одного. При цьому можливі наступні випадки:
1) дублювання з метою взаємного уточнення й конкретизації значення. Наприклад, 存在 (cúnzài) – бути + існувати = існувати; 打击 (dǎjí) – бити+ ударяти = вдаряти, удар; 土地 (tǔdì) – земля+ земля = земля. Тотожність значень виступає тут як провідний принцип об'єднання синонімів у складне слово. Показово, що складне слово з тотожними за значенням компонентів «є лише двоскладовим варіантом» однослівної та вільно використовується в мові. Наприклад, 欺骗 (qīpiàn) і 骗(piàn) – обманювати; 认识 (rènshì) і 认 (rèn) – бути знайомим. У контекстах можлива взаємозаміна таких синонімів. Наприклад, у 首先(shǒuxiān) – раніше, елемент 首 (shǒu) не зустрічається ізольовано, а 先 (xiān) здатний до самостійного вживання. У 芳香 (fāngxiāng) – аромат, пахощі, запашний, 芳 (fāng) самостійно не вживається.
|
|
|
2) дублювання з посиленням. Наприклад, 奇怪 (qíguài) – дивний + дивний = чудний, дивний; 坚硬(jiānyìng) – міцний + твердий = твердокамінний, міцний; 健壮 (jiànzhuàng) – здоровий + міцний = повний здоров'я й сил. 请求(qǐngqiú) – просити, випрошувати: складається з компонентів 请 (qǐng) – просити й 求 (qiú) – благати. Порівняно з вихідними елементами позначає дію більшої інтенсивності.
3) посилення з уточненням, конкретизацією значення вихідних елементів. Синонімічні компоненти слів, що різняться семантичними ознаками, повідомляють додаткову інформацію про предмет, ознаку, дію.
Їх з'єднання в складне слово може використовуватися для їх більш
повної, всебічної характеристики за рахунок взаємного доповнення,
пояснення [41, 165].
|
|
|
Синоніми існують у китайській мові для того, щоб точно передавати події, ситуації. Наприклад, модальні дієслова会 (huì), 能 (néng), та 可以 (kěyǐ). Всі вони мають значення «могти», однак мають різні відтінки та контекст уживання. 会 – могти (вміти), тобто означає якусь здатність, яку людина отримала після навчання. 能 – могти (вміти), означає фізичну здатність виконати дію. 可以 – могти (можна) – означає, що у когось є дозвіл, можливість виконати дію [53, 187]. Розглянемо більш детально у реченнях:
她会跳舞. – Вона вміє танцювати.
鸟能飞, 人不能飞. – Пташки вміють літати, а люди – ні.
您可以把车停在那边. – Ви можете залишити машину там.
Проте, не все однозначно. Варто констатувати, що у деяких ситуаціях вони можуть заміщати один одного. Так, з метою передічі відтінку «могти зробити, тобто знати як робити», треба використати дієслово 会. Для висловлення прохання у китайській мові можна використати не тільки可以, а й 能. Крім того, наряду один з одним, такі дієслова можна використати для висловлення можливого виконання дії. Наприклад:
|
|
|
我很想你，你能/可以 来吗？– Я скучив за тобою, ти можеш приїхати?
阅览室里不能 / 不可以 吸烟. – У читальному залі курити не можна.
Таким чином, зазначені модальні дієслова є синоніми, однак виражають різні відтінки слова «могти». Вони всі мають однакові граматичні функції та при перекладі українською мовою не відрізняються. Саме тому, в процесі вивчення китайської мови, знання їх функцій у реченні та відтіночного значення є важливим етапом формування мовної компетенції майбутнього філолога-китаїста [16].
Така синонімічність є характерною для модальних дієслів, розглянемо наступний синонімічний ряд із значенням «треба»: 必须 (bìxū), 应该 (yīnggāi), 需要(xūyào), 得 (děi).
应该 є модальним дієсловом, що виражає значення необхідності виконати певну дію:
你应该看中国电影. – Тобі варто подивитися китайський фільм.
你们都应该有法俄词典. – Всім вам необхідно мати французько-російський словник.
需要 – дієслово, що функціонує в китайській мові як засіб вираження необхідності і потреби. Крім того, у певних випадках уживається наряду зі сполученням дієслова要 з 一定, а також з应该 у значенні «необхідно».
你需要买这本词典. – Тобі варто купити цей словник.
Наступне модальне дієслово – 必须, воно також виражає необхідність, проте має відтінок обов’язку, вимог, крім того, є модифікатором наказового речення:
你们都必须有词典. – Вам всім необхідно мати словник.
明天你必须参加这个活动. – Завтра тобі необхідно прийняти участь в цьому заході.
Дієслово得 є особливим в цьому синонімічному ряді. На нашу думку, воно становить особливу складність для студентів другого курсу, бо на цьому етапі ще нема чітко сформованого розрізнення у тесті різниці між 得 (de) та得 (děi). Тут важливим є місце модального дієслова у реченні, тобто знання його граматичних функцій. Це дієслово має також значення «необхідно» та має відтінок «треба», «повинно» або «слід». Часто виражає необхідність виконання дії за власним бажанням мовця. Наведемо такі приклади:
我得谢谢大家. – Я повинен подякувати всім.
他病了, 我得回家. – Він захворів, я маю повернутися додому.
Однак, варто зазначити, що 得 не має негативної форми, тобто заперечення будується за допомогою інших дієслів, таких як不用 або不要:
你不要回家. – Ти не повинен повертатися додому.
不用谢. – Не треба дякувати.
Наступний синонімічний ряд теж вартий детального аналізу - 想xiǎng, 要 (yào), 愿意 – (yuànyì). Всі вони мають значення «бажати». Розпочнемо з аналізу вживання дієслова要, адже з наведених вище слів, воно отримало найрозповсюджене вживання. 要 означає «хотіти, бажати». Це слово виражає бажання або необхідність виконати дію, однак при цьому акцент робиться на рішучість мовця. Він має більш портужне значення, ніж 想, наприклад:
我要买那本词典. – Я хочу (мені треба) купити той словник.
У розмовній мові часто можна спостерігати вживання цього слова з 一定 (yídìng) у значенні «обов’язково»:
我一定要去中国. – Я обовязково маю поїхати у Китай.
Дієслово 想 означає «хотіти, бажати». Крім того, є значення «думати» та «сумувати». У якості модального дієслова воно виражає бажання та необхідність виконати дію, при цьому акцент робиться на намірі, бажанні мовця:
我想买这个东西. – Я хочу купити цю річ.
我爸爸想去中国. – Мій батько мріє поїхати у Китай.
Останнє слово поданого вище ряду синонімів - 愿意 у значенні «хотіти, бажати». Це дієслово також є близьким за значенням до 想 та 要 [11, 25]. Наприклад:
我不愿意离开你！– Я не хочу з тобою розлучатися!
我愿意去电影院看电影. – Я хочу піти до кінотеатру подивитися фільм.
Синонімами у китайській мові можуть виступати не тільки дієслова, прикметники та іменники. Кожен викладач китайської мови має усвідомлювати важливість формування відповідного матеріалу для занять зі студентами на другому курсі, адже від обізнаності в цій сфері цілком залежить рівень володіння мовою, оперування словами, схожими за значенням, але дещо різними у граматичних та лексичних функціях у реченні. Варто проаналізувати й функції службових слів, близьких за значенням. Такими словами є питальні слова几 (jǐ) та多少 (duōshǎo) у значенні «скільки?».
几 використовуються для питань кількості предметів, які можна перерахувати, однак ця кількість має становити не більше 10. Що до граматичних особливостей вживання цього службового слова, то воно може бути викрористано тільки поряд з лічильним словом. Наприклад:
你有几本杂志? – Скільки в тебе журналів?
你星期几读了这本书? – В який день (за порядком) ти читав цю книгу?
多少 – питальне слово, що уживається в реченні для з’ясування кількості предметів, які як можна перерахувати, так і не можна. Якщо при цьому використовується лічильне слово, то питання має на меті з’ясування штучної кількості предметів. Наведемо наступні приклади його вживання:
你有多少杂志? – Скільки в тебе журналів?
老师有多少学生? – Скільки учнів у вчителя?
这些杂志多少钱? – Скільки коштують ці журнали?
Наступні слова-синоніми - 哪 (nǎ) та 什么 (shénme) у значенні «який?». Питальний займенник哪 означає наявність вибору з певної кількості предметів чи об’єктів. Тобто, доцільніше буде перекласти «який з». Тому це слово вживається разом із указанням кількості предметів (якщо їх більше одного) та лічильного слова:
哪两本书? – Які дві книги?
你星期日读了哪本书? – Яку книгу ти читав у неділю?
Слово什么 має два значення «що?» та «який?». Його значення у реченні можна визначити згідно до його положення, тобто порядку слів. У значенні «який?» питання не означає можливості вибору та цей займенник ставиться безпосередньо перед словом [11, с. 56-57]. Наприклад:
什么书? – Яка книга?
她是什么人？– Що він за людина?
你吃什么？– Що ти їси?
Варто також звернутися до синонімічних службових слів, що виражають заперечення. До синонімічного ряду входять: 不 (bù), 没 (méi) / 没有 (méiyǒu), 非 (fēi), 无 (wú), 否 (fŏu), 勿 (wù) у значенні «не». Розглянемо детально їх граматичні та лексичні функції, а також особливості вживання, які мають вагоме значення у процесі навчання китайської мови та формування мовної компетенції студентів-китаїстів другого року навчання:
不 – найпоширеніша форма заперечення, застосовується вона, коли потрібно відповісти на просте запитання, що має на увазі відповідь «так / ні», або заперечувати якусь ситуацію (дію), коли необхідно пояснити власні погляди, відчуття (звернути на них увагу), а також спростувати що-небудь:
你爱不爱她? – 我不爱她. – Ти її кохаєш? – Я її не кохаю.
这个颜色我不喜欢. – Цей колір мені не подобається.
Якщо змінилася ситуація, можна використовувати заперечення 不 в поєднанні з часткою 了:
我不去中国了. – Я не їду в Китай.
Якщо потрібно заперечувати очевидний факт (ситуацію, явище), можна вжити 不是 або 不会:
他不是中国人. – Він не китаєць.
你会打篮球吗? – 不会. – Ти вмієш грати у баскетбол? – Ні.
Висловлюючи заборону на що-небудь, варто використовувати 不 з модальними дієсловами, такими, як 能 та 可以. Наприклад:
你不可以这样做. – Тобі не можна так робити.
这里不能抽烟. – Тут не можна курити.
Заперечна частка 没використовується з дієсловом «мати» 有 yǒu, з яким може вживатися тільки ця негативна частка – 没有. Для вираження ситуації, коли щось або якась подія не відбулася, спростувати який-небудь факт з минулого – у значенні «такого ніколи не було». Наведемо такі приклади:
他没回来. – Він не прийшов.
他 没有 吃饭. – Він не поїв.
他 没钱. – У нього немає грошей.
Заперечення 非, 无, 否, 勿 прийшли у сучасну мову з давньокитайської. Зазначені негативні частки застосовуються переважно в літературі та писемному мовленні. 非 виражає помилковість, опір, заперечення, а також слугує префіксами не-, без-, проти-. Наприклад:
要想结婚, 非靠朋友帮忙不可. – Якщо думаєш одружитися, то без допомоги друзів не обійтися.
这是非法的. – Це незаконно.
Синонімічне заперечення 无має відтінок «відсутності» – немає, нема нічого, відсутність чого-небудь. Наприклад:
无信! – Не вір!
无酒精性饮料. – Безалкогольні напої.
室中无人 . – В кімнаті нікого.
Службове слово 否має значення «заперечувати» – часто використовується в структурі 是否 (shìfǒu) (синонім 是不是 – так чи ні). Наведемо такі приклади:
他是否昨天来的 ? – Чи не вчора він приїхав?
不知你是否可以告诉我. – Чи ти не знав, що можна мене спитати.
Останнє слово з наведеного вище синонімічного ряду – заперечна частка 勿 також із значенням «ні», «не варто, не потрібно» – заборона або коли відмовляють когось від чогось. Наприклад:
请勿吸烟! – Будь ласка, не паліть!
勿担心. – Не переживай [11, 46-47].
Розкрити суперечливу сутність предметів, явищ, якостей допомагає правильне вживання антонімів у мовленні. Антоніми є найважливішим засобом створення антитези - стилістичної фігури контрасту, різкого протиставлення понять, положень, образів, станів. У китайській мові явище антонімії має свою специфіку. Воно широко поширене в словотворенні, у якому з'єднання антонімів використовується для вираження нового поняття. При цьому можливі чотири випадки [25, 67].
Перший випадок. Значення складного слова дорівнює сумі значень компонентів. Наприклад, 子女 (zǐnǚ) – діти, сини і дочки; 姐妹 (jiěmèi) –сестри, старша сестра та молодша сестра; 多子女 (duōzǐnǚ) – багато дітей, багатодітний; 公婆 (gōngpó) – батьки чоловіка, свекор і свекруха. 父母 (fùmǔ) – батьки, батько й мати; 夫妻 (fūqī) – чоловік і дружина, подружжя; 呼吸 (hūxī) – дихати, дихання.
Другий випадок. Значення складного слова дорівнює значенню тільки одного компонента. Наприклад, 忘记(wàngjì) – забувати + пам'ятати = забувати; 强弱 (qiángruò) – сильний + слабкий = сильний.
Третій випадок. Значення складного слова більше суми значень компонентів, які представляють найбільш характерні семантичні ознаки явища. Наприклад, 寒热 (hánrè) – лихоманка; 动静 (dòngjìng) – рух, спокій.
Четвертий випадок. З'єднання антонімічних прикметників на позначення назв фізичних величин. Наприклад, 肥瘦 (féishòu) – просторий + вузький = розмір одягу; 深浅 (shēnqiǎn) – глубокий + дрібний = глибина [47,
194-197]. Отже, багатство і різноманітність синонімів та антонімів у китайській мові створюють сприятливий ґрунт для додання виразності мовлення та гостроти.
Студенти-китаїсти на другому курсі вже мають базові знання китайської мови й мають уяву про синоніми та антоніми з шкільної програми. В китайській мові багато синонімів, що використовуються в різних контекстах. Це актуальна проблема для китаїстів, тому при вивченні цієї теми потрібно максимально активізувати знання студентів та розширити лексичний запас слів. Правильне використання слів-синонімів дуже важливо, неправильне словосполучення буде незрозумілим для носія мови. Антоніми – невід’ємна частина лексики будь-якої мови, тому правильне використання антонімів теж необхідно для майбутніх китаїстів.
Уміле володіння лексикою мови виявляється перш за все в здатності вибрати саме те слово, яке чітко виразить його думку. Цілком зрозуміло, яку важливу роль грає при цьому володіння лексичними синонімами та антонімами. Важливою умовою подальшого мовленнєвого розвитку студентів 2 курсу є робота над збагаченням й увиразненням їхнього словника, формування вмінь правильно, точно й образно використовувати лексику китайської мови під час продумування власних висловлювань. Саме тому змістом розвитку мови на цьому етапі є поглиблення, розуміння та упорядкування мовного матеріалу, а саме синонімічних та антонімічних рядів слів для подальшого адекватного їх уживання. Таким чином, студети-китаїсти на 2 році навчання повинні вміти пояснювати відтіночні значення вживаних у мовленні слів, розпізнавати в текстах синоніми та антоніми, знаходити для них вдалий переклад тощо.
Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 202; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!