Який препарат було введено хворому і з якої фармакологічної групи?

Якими порадами знехтував хворий?

Виписати рецепт.

Задача УІІІ

Пацієнту діагностували гостре отруєння етиловим спиртом. Фельдшер ввів підшкірно 1 мл лобеліну гідрохлорид. Повторне введення препарату стан пацієнта не покращив.

До якої фармакологічної групи віднести препарат?

Які показання та протипоказання до застосування?

Чи вірна тактика фельдшера?

Виписати рецепт.

Задача ІХ

В приймальне відділення лікарні поступив хворий у важкому стані: зіниці ока різко звужені, постійні блювання та пронос, підвищене потовиділення, затруднено дихання, А/Т знижений. Зі слів родичів – вживав гриби.

Які ваші попередні висновки?

Складіть план надання негайної допомоги?

Обгрунтуйте механізм дії грибів та ліків, що мають подібну дію?

Виписати рецепт.

Задача Х

Хворій з печінковою колькою ввели лікарський засіб, який усунув спастичний біль.

Перечисліть препарати на латинській мові, які мають таку властивість.

Дайте обґрунтовану відповідь.

Виписати рецепт.

Задача ХІ

У хворого розвинулася післяопераційна атонія кишок.

Препарати якої фармакологічної групи призначить лікар для усунення атонії кишок?

Відповідь обґрунтуйте.

Виписати рецепт.

Лекція Y ІІІ

ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА АДРЕНЕРГІЧНУ ІННЕРВАЦІЮ

1. Адренергічний синапс. Передача нервового збудження

2.Адреноміметичні засоби: α-Адреноміметичні засоби, β-адреноміметичні засоби, а-, β-адреноміметичні засоби

3. Адреноблокатори: a-адреноблокатори, β-адреноблокатори

4. Засоби пресинаптичної дії: симпатоміметичні засоби, симпатолітичні засоби

1. В адренергічних синапсах передача збудження здійснюється за допомогою медіатора (трансмітера) норадреналіну. Структуру адренергічного синапсу вивчено недостатньо. Вважається, що адренергічні аксони, що підходять до ефектора, мають численні розширення, які виконують функції нервових закінчень. У них відбувається синтез норадреналіну. При надходженні нервового імпульсу норадреналін виділяється в синаптичну щілину і взаємодіє з адренорецептором постсинаптичної мембрани, унаслідок чого виникають різні біохімічні реакції, які супроводжуються зміною фізіологічних ефектів. Діє норадреналін короткочасно. Частина медіатора повертається у закінчення адренергічних волокон, де метаболізується ферментом моноамінооксидазою (МАО), а частина, що залишилась в синаптичній щілині, — ферментом катехол-ортометилтрансферазою (КОМТ).

Виділяють а-, β_r і β₂- адренорецептори. Стимуляція певних постсинаптичних рецепторів супроводжується типовими для них ефектами.

Лікарські речовини, які стимулюють адренорецептори, на
зивають адреноміметичними .

Класифікація адреноміметичних засобів

1. а-Адреноміметики: мезатон (фенілефрин), нафтизин;

2. β-Адреноміметики: ізадрин (ізопреналін), сальбутамол (вентолін), фенотерол (беротек);

3. а-,β-Адреноміметики: адреналіну гідрохлорид (епінефрин),
норадреналіну гідротартрат.

Основні ефекти, що пов'язані зі стимуляцією а- і β-адренорецепторів

а-Адренорецеп тори	β_r -Адренорецептори	β₂-Адренорецептори
Звуження судин (особ-ливо шкіри, слизових оболонок, нирок). Мідріаз (розширення зі-ниць)	Підвищення частоти і сили серцевих скорочень	Розширення судин (особ-ливо скелетних м'язів, серця, мозку). Зниження тонусу бронхів. Зниження тонусу міометрія. Підсилення глікогенолізу

а-Адреноміметики — це засоби, що стимулюють переважно а-адренорецептори.

Мезатон (фенілефрин) — а-адреноміметичний препарат, під впливом якого звужуються артеріоли і підвищується артеріальний тиск, розширюються зіниці і знижується внутрішньоочний тиск при відкритих формах глаукоми.

Вводять внутрішньовенно для підвищення артеріального тиску при колапсі і гіпотензії, а також під час підготовки до операції, після операцій, при інтоксикаціях, інфекційних хворобах, гіпотонічній хворобі.

Препарат протипоказаний при гіпертензивній хворобі, атеросклерозі. Обережно призначають при хронічних захворюваннях міокарда та особам літнього віку.

Нафтизин (санорин) порівняно з мезатоном спричинює більш тривале звуження периферійних судин, розширює зіниці.

Застосо вують при ринітах та носових кровотечах. При кон'юнктивіті закрапують 1—2 краплі 0,05 % розчину.

Нафтизин протипоказаний при гіпертензії, тахікардії, вираженому атеросклерозі. При ринітах призначають подібний до нафтизину ксилометазолін (галазолін).

β-Адреноміметики — це препарати, що стимулюють переважно β-адренорецептори.

Ізадрин (ізопреналін) збуджує β_r- і β₂-адренорецептори, внаслідок чого збільшується частота і сила серцевих скорочень, підвищується автоматизм серця, покращується атріовентрикулярна провідність, а також знижується тонус бронхів, м'язів травного каналу, матки.

Застосовують ізадрин як бронхорозширювальний засіб для інгаляцій та сублінгвально, а також при порушеннях атріовентрикулярної провідності, для зняття антріовентрикулярної блокади. При деяких формах кардіогенного шоку вводять внутрішньовенно крапельно.

Побічні явища:

— тахікардія;

— нудота, відчуття сухості в роті, тремор верхніх кінцівок, пронос;

— при тривалому застосуванні виникає резистентність.

Протипоказаний у перші 3 місяці вагітності, а також перед пологами (пригнічує пологову діяльність).

Орципреналіну сульфат (алупент, астмопент) стимулює β_r-і меншою мірою β₂-адренорецептори. Чинить більш тривалий бронхорозширювальний ефект. Призначають, як і ізадрин: при бронхіальній астмі, хронічних астматичних бронхітах, емфіземі легенів, а також при порушенні антріовентрикулярної провідності.

Фенотерол (беротек) є препаратом, що має вибіркову стимулювальну дію на β₂-адренорецептори і виявляє більш тривалий бронхолітичний ефект та менш виразні побічні явища. Фенотерол застосовують інгаляційно по одному вдиху 2—3 рази на день. Є комбіновані форми препарату — «Беродуал», «Дитек». Небажані ефекти:тремтіння пальців, серцебиття. Фенотерол під назвою «Партусистен» призначають в акушерській практиці як токолітичний засіб, який розслаблює м'язи матки.

Сальбутамол (вентолін) — препарат вибіркової стимулювальної дії на β₂-адренорецептори. Виявляє бронхорозширювальну і токолітичну дію. Застосовують інгаляційно для усунення нападу ядухи по 1—2 дози аерозолю або по 1 таблетці 3—4 рази на день (можна через 4—6 год.).

а-, β-Адреноміметики — це речовини, що стимулюють а- і β-адренорецептори. До них відносять адреналін і норадреналін.

Адреналіну гідрохлорид (епінефрин) стимулює адренорецептори серця, збільшує частоту і силу його скорочень і як наслідок — ударний і хвилинний об'єм серця, збільшує його потребу в кисні.

Препарат чинить пресорний ефект, звужуючи периферійні судини, а також бронхолітичний, підсилює глікогеноліз (розщеплення глікогену до глюкози), збільшує вміст глюкози в крові (гіперглікемія), послаблює тонус і силу скорочень — міометрія.

Вводять адреналін під шкіру, в м'язи, іноді — у вену крапельно, при зупинці серця вводять інтракардіально. Всередину не призначають, оскільки руйнується в травному каналі.

Застосову ють адреналін при анафілактичному шоку, бронхіальній астмі, гіпоглікемічній комі, як гіпертензивний засіб (у наш час адреналін майже не використовують, надають перевагу мезатону та іншим а-адреноміметикам).

Використовують препарат для подовження дії місцевоанестезуючих засобів (1 крапля 0,1% розчину на 5 мл); 1—2 % розчин адреналіну використовують для лікування глаукоми (разом з пілокарпіном).

Побічні явища:

— підвищення AT;

— тахікардія;

— біль у серці, аритмія.

Протипоказанийпри гіпертензії, вираженому атеросклерозі, тиреотоксикозі, цукровому діабеті, вагітності.

Норадреналіну гідротартрат чинить прямий стимулювальний вплив на а-адренорецептори, β,-адренорецептори, спричинює судинозвужувальний і пресорний ефекти (протягом декількох хвилин), стимулює серце.

Застосовують норадреналін при багатьох станах, що супроводжуються гострим зниженням AT: травми, хірургічні втручання. Вводять внутрішньовенно крапельно. Підшкірно та внутрішньом'язово не вводять, оскільки різкий спазм артеріол призводить до некрозу.

Побічні явища виникають рідко. Можливі порушення дихання, головний біль, аритмія серця.

Особливості роботи з адреноміметичними засобами:

— аерозоль ізадрину та інших β-aдpeнoмiмemuкiв не повинен по трапляти в очі, особливо хворим на глаукому;

— адреноміметичні засоби не сумісні з антидіабетичними перо ральними засобами, антикоагулянтами непрямої дії, серцевими гліко зидами, сульфаніламідними препаратами;

— норадреналін вводять тільки в вену крапельно, уникаючи по
трапляння препарату під шкіру;

— терапевтична доза адреналіну гідрохлориду становить 0,3—
0,5—0,7 мл 0,1 % розчину.

3. Адреноблокатори — це препарати, які блокують адренорецептори, внаслідок чого порушується взаємодія медіатора з адренергічними системами.

Дата добавления: 2019-02-26; просмотров: 255; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 18 19 20 21 222324 25 26 27 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!