Лексичні запозичення з української мови в російську

Стр 1 из 14Следующая ⇒

Міністерство освіти і науки України

Луганський національний педагогічний університет

Імені Тараса Шевченка

А.О. Найрулін, І.О. Ніколаєнко

ПОРІВНЯЛЬНА ТИПОЛОГІЯ

УКРАЇНСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

Навчальний посібник у таблицях

Для студентів філологічних спеціальностей

Педагогічних університетів

Луганськ-2008

ББК

УДК

Найрулін А.О., Ніколаєнко І.О. Порівняльна типологія української та російської мов: Навч. посібник у табл. для студ. філол. спеціальностей пед. ун-тів. – Луганськ: Альма-матер, 2008. – 100 с.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою

Луганського державного педагогічного університету

імені Тараса Шевченка

(протокол № ___ від ___ березня 2008 р.).

Рецензенти

Доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови ЛНПУ імені Тараса Шевченка О.М. Горошкіна.

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики, декан факультету масових комунікацій СНУ імені Володимира Даля Т.А. Міронова

Передмова

Порівняльна типологія української та російської мов, крім набуття узагальнювальних, теоретичних положень про дві близькоспоріднені мови, спрямована також на особливості методики викладання української мови особливо на Півдні та Сході України (де наразі досить відчутним і помітним залишається вплив мови російської), що сприятиме набуттю вмінь і навичок при оволодінні державною мовою.

Оскільки завданням порівняльної мовної типології є виявлення відмінностей, контрастів у зіставлюваних мовах, то укладачі навчального посібника намагалися в пропонованих таблицях і схемах виділити, у першу чергу, те відмінне, що є в цих двох мовах на різних рівнях (фонетичному, лексичному, граматичному тощо), а також у графіці й правописі. Увесь цей матеріал, на думку авторів, стане в нагоді не тільки при вивченні порівняльної типології у ВНЗ, а й при викладанні мови в школі, гімназії, ліцеї тощо.

Матеріал навчального посібника складається з двох модулів: модуль А охоплює відомості з фонетики (фонології), графіки й орфографії, лексики, фразеології, морфеміки та словотвору; модуль Б – з граматики. До навчального посібника також уведені плани практичних занять, завдання для самостійної роботи, питання до модульних контрольних робіт та заліку (для студентів заочної форми навчання).

При укладанні посібника були використані матеріали з таких джерел:

1. Безкишкіна М.Т., Степаненко М.І. Порівняльна граматика української і російської мов: Навч. посібник. – Полтава, 1991.

2. Брицин М.Я., Жовтобрюх М.А., Майборода А.В. Порівняльна граматика української і російської мов. – К., 1987.

3. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

4. Кочерган М.П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. – К., 1997.

5. Мацько Л.І. та ін. Російсько-український і українсько-російський словник. – К., 1992.

6. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник. – К., 1995.

Навчальний посібник рекомендований для студентів спеціальностей: 7.030501 „Українська мова і література” та 7.030506 „Літературна творчість”.

МОДУЛЬ А

Таблиця 1

Російсько-український словник відмінної лексики

Російська мова

Українська мова

август ад алчно бабочка бай-бай баснописец башмаки бдительный беглец безделушка бездолье белошвейка беседка беспамятство беспочвенный блин будущее булавка былой варежки василёк ваятель веревка вереница ветчина вздор взрослый взрыв волдырь волна волшебник восточный врач вред время гадалка глоток глыба горсть двоеточие дебри деньги дергать древний деревня досуг дымка ежевика ёлка естественный жалко жалоба жаркое жатва жемчуг жеребенок забор завещание зарево защита зарница звено зритель зябкий игривый изба известь изящество ил искренний исследование источник итог итого июль кавычки калитка каприз карандаш карман карп качели качественный клад клевер клевета клюв клякса ковер кожа койка колокол кощунство крыжовник кузнец кузнечик кукла кукушка лазурный лапша лестница льгота лягушка май млекопитающие молния мысль например наследство невеста нравственный обезьяна обзор обида облако обложка обоняние обочина образованный обувь общение объявления одеяло октябрь оружие отец открытка отряд павлин пашня печатник пирожное победа подросток полотенце полугодие полушубок помощь портной потолок праздник предел приглашение растение резина рубашка рыжий рябина салфетка свекла свойство север скворец словарь справка стих столовая страна сутки существительное тетрадь тулуп туча тыква участок учебник уют фасоль флаг фонарь хлопок хлопья хохот целебный чердак чулок шалаш шар шутка этаж эхо юла яд языковед янтарь

серпень пекло жадібно зажерливо пожадливо метелик люлі-люлі люлі-люлечки байкар черевики пильний утікач дрібничка безталання нещастя швачка альтанка непритомність нестяма необґрунтований безпідставний млинець майбутнє шпилька колишній минулий рукавиці волошка скульптор різьбяр мотузка мотузок низка плетениця шинка дурниця нісенітниця дорослий вибух пухир хвиля чарівник чародій східний лікар шкода шкідливість час пора година доба ворожка ворожбитка ковток брила жменя двокрапка нетрі гроші смикати стародавній давній прадавній село дозвілля серпанок туман ожина ялинка ялина смерека природний шкода жаль скарга печеня смаженина жнива перли лоша лошатко огорожа паркан заповіт заграва зірниця захист оборона блискавиця ланка глядач мерзлякуватий грайливий жартівливий пустотливий хата хатина вапно витонченість вишуканість елегантність мул намул щирий щиросердний дослідження дослід джерело підсумок разом липень лапки хвіртка примха забаганка олівець кишеня короп гойдалка якісний скарб конюшина наклеп обмова дзьоб пляма килим шкіра ліжко дзвін блюзнірство аґрус коваль коник лялька зозуля блакитний локшина драбина сходи східці пільга жаба ропуха травень ссавці блискавка блискавиця думка наприклад спадщина спадок наречена моральний мавпа огляд образа кривда хмара хмарина обкладинка обгортка нюх узбіччя освічений взуття спілкування оголошення оповіщення ковдра жовтень зброя батько листівка загін павич рілля друкар тістечко перемога підліток рушник півріччя кожух допомога кравець стеля свято межа кінець край запрошення рослина гума сорочка рудий горобина серветка буряк властивість північ шпак словник довідка вірш їдальня країна край доба іменник зошит зшиток кожух хмара гарбуз ділянка підручник затишок квасоля прапор ліхтар бавовна пластівці регіт цілющий горище панчоха курінь куля жарт витівка поверх луна дзиґа отрута мовознавець бурштин

Таблиця 2

Словник міжмовних омонімів

Російська мова	Українська мова
Веселье, -я, ср. 1. беззаботно-радостное настроение. И улыбается она, Веселья детского полна (М. Лермонтов). 2. Весёлое времяпрепровождение, развлечение, забава. Корсаков не мог участвовать в общем веселии (А. Пушкин)	Весілля, -я ср. 1. Брачный обряд; свадьба. Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок). 2. Собир., разг. Люди, присутствующие на праздновании по случаю свадьбы. Через село весілля йшло (Т. Шевченко)
Вывод, -а, м. 1. устранение кого, чего-либо, откуда-либо; выведение; укр. виведення. Вывод войск. 2. Итог, умозаключение; укр. висновок. Этот вывод он проверил в следующем своём испытании (Б. Полевой). Важный вывод. Правильный вывод. Прийти к новому выводу. 3. Размножение, оплодотворение (о птицах, животных). Вывод птенцов. Вывод молодняка. 4. Спец. Провод, приспособление, выходящее или выводящее что-либо наружу. 5. Устар. Переселение крепостных крестьян в другие имения или на другие земли. – Но позвольте спросить вас, – сказал Манилов: – как желаете вы купить крестьян: с землею или просто на вывод, то есть без земли? (Н.В. Гоголь)	Вивід, род. -воду, м. 1. Птенцы или детёныши млекопитающих, выведенные одной самкой и держащиеся вместе; выводок. Качиний вивід. 2. род. -вода. Труба к дымоходу на крыше. З високих виводів (заводу) завжди валували стовпи чорного смердючого диму (І. Нечуй-Левицький). 3. = вывод 3. Вага гусенят при виводі становить 85 – 90 грамів. 4. = вывод 4. – Що ж тепер діяти? - Піти зараз же по людях, щоб ніхто не дав згоди на вивід! (М. Стельмах). 5. = вывод 5. Вивід катода.
Година, ы, ж. 1. Высок. Время, ознаменованное важными общественными событиями. Русский человек в годину испытаний всегда находил в себе огромную силу духа (Н. Тихонов). Година славы. Историческая година. Година испытаний. Тяжёлая година. Година бед, бедствий, невзгод. Горькая, траурная, черная година. 2. Книжн., устар. Час. День каждый, каждую годину Привык я думой провождать (А. Пушкин).	Година, -и, ж. Погода. Тривала ясна сонячна година (Вершигора). Година й негода часто міняються в надмор’ї (Л. Дмитерко). На годині стоїть – устанавливается хорошая погода. Година, -и, ж. 1. Отрезок времени, равный 60 минутам, отсчитываемый от полуночи или от полудня. Близько другої години ночі всі заводи й установи міста були в бойовій готовності (В. Кучер). 2. Отрезок времени, отводящийся на урок, лекцію, занятие и др. – Я таки часом шила. – На годинах „рукоділля”, як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра (Леся Українка). 3. только ед. ч. Определенный период времени, определенная пора, определенный момент. Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година (Леся Українка). Комендантська година – комендантський час. Мертва (тиха) година – мёртвый час (тихий) час. Смертна година – смертный час; смерть, кончина. З години на годину – в ближайшее время. 4. Хороше, благоприятное время. Ми оливи наливаєм Та байдуже собі співаєм – Чи то в годину, чи в напасть (Т. Шевченко). 5. только ед. ч., в сочетании со словами гіркий, лихий, недобрий, чорний и т.п. Трудне, тяжёлые обстоятельства. Якби не він спіткав мене При лихій годині, Давно б досі заховали В снігу на чужині (Т. Шевченко). 6. = година 2 (общеупотр.). Тиждень минув, як одна година (І. Нечуй-Левицький).
Город, -а, мн. -а, -ов. 1. Истор. Населенное место, огороженное и укрепленное стеной; крепость; укр. фортеця. 2. В различных подвижных играх (напр., лапта, городки) место, лагерь каждой из партий; укр. городок. Запрещалось бить с закилька, то есть, забежав в лагерь неприятеля и виждав, когда перейдет на его сторону м’яч, прогонять его до города – назначенной черты (Н. Помяловский).3. Крупный населенный пункт, административный, торговый, промышленный и культурный центр. Строитель говорил … о новом городе на левом берегу Волги (К. Паустовский).	Город, -у, м. Участок земли при усадьбе, где главным образом выращивают овощи; огород. За садом розлігся город: картопля, капуста, помідори, морква, цибуля та інше (Ю. Смолич). Город, -а, м. = город 3 (редко; обачно: місто). В тім городі жила Дідона, А город звався Карфаген (І. Котляревський).
Гостинець, -нца, м. Прост. Подарок (преимущ. о сладостях). Гостинцы состояли из пряников и орехов всевозможных сортов, изюма, тернослива, стручков и крестьянских конфет (М. Салтыков-Щедрин)	Гостинець¹, -нця, м. Обл. Большая дорога, столбовая дорога. І всі ми вірили.., що кров’ю власною і власними кістками Твердий змуруємо гостинець і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ (І. Франко). Гостинець^2,-нця, м.1. Перен. Удар, выстрел, предмет, служащий для удара, травма от удара. То теє промовляє [Голота], На присішках стає, Без міри пороху підсипає, татарину гостинця у груди посилає (Укр. дума). Уляна, плачучи, показує сусідці .. синці – гостинці п’яного, сердитого чоловіка (М. Коцюбинський). 2. = гостинец. Як приїхала бабуся із села, Всім гостинців .. привезла: Майці – диню-скороспілку, ягідок, А для Клима, для онука – пиріжок (І. Нехода).
Доклад, -а, м. 1. Публичное сообщение на определенную тему; укр. доповідь. Скворцов читал свой доклад на тему об экономическом развитии России (Максим Горький). 2. Официальное устное или письменное сообщение руководителю о служебном деле; укр. повідомлення. Вот Годунов идёт ко мне с докладом (А. Пушкин). 3. Сообщение, извещение о приходе (гостя, посетителя); укр. повідомлення. Без доклада в кабинет не входят (А. Бек).	Доклад, -у, м. Дополнительный материал (подкладка, пуговицы и т.п.) для пошива одежды, обуви; приклад. От сукно, а т вій доклад… (В. Самійленко).
Дружина, -ы, ж. 1. В Древней Руси: приближенные князя, а также княжеское войско. С дружиной своей, в цареградской броне, Князь по полю едет на верном коне (А. Пушкин). 2. Войсковое подразделение, войсковая часть в ополчении в царской России. – Я по-настоящему ополченный офицер, только моей дружины тут нет .. (Л. Толстой). 3. Группа, отряд, добровольное объединение, созданные с какой-либо целью. Пожарная дружина. Боевые дружины. Санитарная дружина. Пионерская дружина.	Дружина, -и, ж. 1. Замужняя женщина по отношению к своему мужу; жена. Заколисаний родинним щастям з любою дружиною, Семен забув про свої колишні турботи (М. Коцюбинський). 2. м . Устар., по эт. Женатый мужчина по отношению к своей жене; муж. Якби мені крила, крила Соколинії, Полетіла б я за милим, За дружиною (Т. Шевченко). 3. = дружина 1. Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама, І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (І. Франко). 4. = дружина 2. 5. = дружина 3. В усіх кварталах міста створено санітарні дружини (В. Кучер).
Жеребок, -бка, м. Шкурка жеребенка-недоноска с низким волосяным покровом; укр. лошача шкурка: Куртка из жеребца.	Жеребок, -бка, м. Условный знак (билетик, монета и т.п.), вынимаемый из числа одинаковых предметов для разрешения спора, установления права на что-либо, порядка чего-либо и т.п.; жребий. Ми будемо тягти жеребок (В. Собко).
Замах, -а, м. Действие по знач. глаг. замахиваться; резкое поднятие руки для нанесения удара. Замах хуже удара (Поговорка).	Замах, -у, м. 1. Попытка (незаконная или осуждаемая) сделать что-либо; покушение, посягательство. Гаркуша .. добре знав, яким обуренням зустріла Чаплина врангелівський замах на її земельні наділи (О. Гончар). Звістка про замах на редактора, наче грім, пролунала над Багвою, стривожила все село (Г. Епік). 2. Попытка, намерение сделать. Создать что-либо. Я все роблю замахи на всякі повісті і драми на громадські теми (Леся Українка). 3. Размах, разгон. Свідер зняв з професора велику бляшану коробку і з замахом висипав з неї на ліжко Вілька все, що в ній було (О. Маковей). 4. Поведение, обращение, обхождение. Ніхто не подумав би, що вони за годину перед тим обходились з молодицями з замахом і мінами щирих українських парубків (І. Нечуй-Левицький). = замах (редко). Кожен замах косою показував силу, викохану на оцих житах (Г. Хоткевич). За одним замахом – в один приём, сразу.
Кома, -ы, ж. Мед. Тяжелое болезненное состояние, связанное с нарушением сознания и резким ослаблением реакции организма на внешние раздражения. Наступала кома. Довести до комы.	Кома¹ -и, ж. Лингв. Знак препинания, имеющий форму крючка и употребляющийся для обособления слов и предложений; запятая. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ан і титли, Ніже тії коми (Т. Шевченко). Кома², -и, ж. = кома. Я чув, що при діабеті буває кома. Але уявлення про неї мав дуже неясне (М. Трублаїні).
Листопад, -а, м. Опадание листьев осенію, а также время этого опадання. Начался листопад. Листя падали дни и ночи (К. Паустовський).	Листопад, м. 1. род. -а. Одиннадцатый месяц календарного года; ноябрь. Тридцяте листопада стоїть в календарі (М. Бажан). 2. род. -у = листопад. Сьогодні в лісі справжній жовтневий листопад (О. Донченко).
Луна, -ы, ж. 1. Небесное тело, ближайший спутник земли, светящийся отраженным солнечным светом; укр. місяць. Взошла луна и осветила залив (И. Гончаров). Под луной – на земле. С лун ы свалиться – о человеке, проявляющем незнание всем известного; укр. З неба впасти.	Луна, -и, ж. 1. Отражение звука от удалённых препятствий, а также сам отдаленный звук; эхо, отзвук. Защебетав соловейко – П і шла луна га є м (Т. Шевченко). 2. Перен., разг. Слава, почётная известность. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба (Ганна Барвінок).
Место, -а, мн. места, мест, -ам, ср. 1. Пространство, которое занято или может быть занято кем-, чем-либо; укр. місце. Небо ясно, под небом места много всем (М. Лермонтов). 2. Определенное пространство, специально отведенное для кого, чего-либо; укр. місце. Бутылка была на месте, пузырек исчез (А. Иванов). 3. Положение, занимаемое кем-либо в обществе, в какой-либо деятельности; укр. місце. – За первое полугодие наш рудник вышел по всем показателям на первое место (А. Коптяева). 4. Должность, служебное положение; укр. місце, посада. А может бать, он найдет себе место дворника у хорошего богатого купца (Максим Горький). 5. Пространство, участок земной поверхности, местность; укр. місце, місцевість. И под звездами балканскими Воспоминаем неспроста Ярославские, да брянские, Да смоленские места (М. Исаковский). 6. мн. ч. (места, мест). Провинция, периферия; укр. місця. Вызывать людей – это значит тормозить работу на местах, оголять фронт (Ф. Гладков). 7. Отдельный участок какого-либо предмета. Я почувствовал в нескольких местах у себя на груди и руках резкую боль (К. Паустовский). 8. Какая-либо определенная часть художественного или музыкального произведения, текста и т.п. Все шло благополучно до того места в пьесе, где Франц объясняется в любви Амалии (А. Чехов).9. Отдельная вещь багажа, груза. – Мне надо получить командировочный паспорт и пропуска на 15 мест разных вещей (А. Крылов). 10. Устар. и обл. Определенный момент, отрезок времени. С того места, как старика внесли в избу, началась одушевленная работа (Л. Толстой).	Місто¹, -а, ср. 1. Большой населенный пункт; город. Я склав пл а н реконструкц ії кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою (О. Довженко). 2. Устар. Торговый центр, базар. Місто – це саме чоло містечка (А. Свидницький). Місто², союз. Обл. Будто, словно, как будто. Кури різнопері по всьому дворищу розбрелися, а півні невгомовні кукурікають, місто вихваляються (Марко Вовчок).
Напевно, нареч. 1. Певуче, мелодично; укр. наспівно, мелодійно. Металлическая дробь клепальных машин издали звенела струнно и напевно (Ф. Гладков).	Напевно, нареч. 1. Точно, безусловно. Несомненно. Павлина, хоч і напевно знала, що отримає свої вісім злотих, вийшла дуже незадоволена з дому Річинських (Ірина Вільде). 2. С уверенностью, не боясь ошибиться; определенно, наверняка. Якщо кіт біля комори, значить немає поблизу людей і діяти можна напевно (І. Цюпа). 3. в знач. вводн. слова. Употребляется для выражения вероятности чего-либо; наверное, по всей вероятности. Йому, напевно, важко цьому худорлявому кельнерові, але він все ж говорить (П. Колесник).
Опит, -а, м. 1. Совокупность практически усвоенных знаний, навыков, умения; укр. досвід. Несмотря на мой житейский опыт, я тогда мало знал людей (А. Чехов). 2. Филос. Полученное в результате активного практического взаимодействия с объективным миром отражение в сознании людей законов этого мира и общественной практики; укр. досвід. Чувственный опыт. 3. Воспроизведение какого-либо явления, создание чего-либо нового в определенных условиях с целью исследования, испытания; укр. дослід. Химические опыты. 4. Попытка осуществить что-либо, пробное осуществление чего-либо; укр. спроба. Первый опыт молодого писателя.	Опит, -у, м. 1. Действие по знач. глаг. опитати; опрос. Заступив [Колосок] на чергування, розставив вартових і хотів був почати опит кореспондентів про Вихора (В. Кучер).2. Устар. Дознание, допрос ... Як піде діло на опит, той не знаємо, кого перевезли… (М. Кропивницький)
Печение (печенье), -я, ср. 1. Действие по знач. глаг. печь; укр. печення, печіння. .. Печение просвир для церковных служб на нее же [Маврушу] возложили (М. Салтыков-Щедрин). 2. То, что испечено. [Хлебник] принес хлеба и иное печенье на трех блюдах (В. Костылёв). 3. (печенье). Кондитерское изделие из кусков сладкого теста. Пили чай .. с очень вкусными печеньями, которые таяли во рту (А. Чехов).	Печеня, -і, ж. Запеченное или зажаренное мясо; жаркое. Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м’яса, і мисливці охоче ласували (М. Трублаїні).
Рация¹, -и, ж. Переносная радиостанция. Коля Золочевский натянул антенну и, снимая и надевая наушники, настраивал рацию и выстукивал позывные (М. Линьков).	Рація¹, -і, ж. 1. Разумное основание, обоснование чего-либо; смысл, резон. Її міркування мали цілковиту рацію (Ю. Яновський). // Расчет, польза, выгода. Дядько уважає, що Вам нема жодної рації давати гроші ворожим до Вас людям (Леся Українка). Мати рацію – кметь основание, быть правым. Признавати (признать) рацію – считать кого-либо правым. 2. Устар. Приветственная речь. Посли к Латину приступились, Три рази низько поклонились. А старший рацію сказав (І. Котляревський). Рація², -ї, ж. = рация. Підтягаючи за собою автомат і рацію, він поповз по слизькій, вистеленій мохом землі (С. Скляренко).
Уряд, -а, м. Устар. 1. Порядок, рас порядок; укр. лад. – В чужой монаст ырь со своим урядом не ходят (С. Злобин). 2. Служебное положение, чин. Он поехал к чиновнику, уряд которого был мне не ясен: Петр называл его то исправником, то просто начальником (Н. Лесков).	Уряд (устар. уряд¹), -у, м. 1. Наивысший исполнительный и распорядительный орган государственной власти, осуществляющий управление государством; правительство. – Я прочитаю вам закон робітничо-селянського уряду від п’ятого лютого тисяча дев’ятсот двадцятого року (М. Стельмах). 2. Истор. Местное правление. Як же вмер паволоцький полковник, що після Шрама уряд держав, .. зійшлась рада, щоб нового полковника вибрати (П. Куліш). Уряд² (вряд), нареч. 1. Рядом, один возле другого. Плече до плеча у змаганні єдинім, Селянство, уряд з робітництвом ставай! (М. Рильський). 2. Один за другим (во времени); подряд. Працюю 4 дні вряд (В. Самійленко). Уряд³, -у, м. Устар . 1. Правление как деятельность, действие. А Гринько Книш хотів показати всім людям, що він виконує свій уряд не задля зисків, але з почуттям обов’язку (Л. Мартович).2. Обл. Государственное учреждение. Головна дорога веде попри магістрат, староство, жандармерію, почтовий уряд (Уляна Кравченко). 3. =уряд 2 (редко; обычно: посада, чин). – Не хочу я зістатися позаду, І я дійду високого уряду (В. Самійленко)
Человек, -а, мн. люди и (устра. и шутл.) человеки, м. (форм ы мн. человек, человекам, человеками, о человеках употр. только в сочетаниях с количественными словами). 1. Лицо, являющееся носителем каких-либо внутренних характерных качеств, свойств, принадлежащее к какой-либо среде, обществу и т. п., характеризующееся наличием общих с кем-либо признаков; укр. людина. Его мать – очень добрый человек. 2. Дворовый слуга или вообще помещичий крепостной слуга; укр. дворак, дворовий, кріпак, слуга. Он встал, застегнулся на все пуговицы, позвал человека и велел спросить у Дарьи Михайловны, может ли он ее видеть (И. Тургенев). 3. Официант в дореволюционной России. – Человек, бутылку шампанского (А.Н. Толстой). 4. Живое существо, обладающее мышлением, речью. Человек – это звучит гордо (Максим Горький). 5. Личность как воплощение высоких моральных и интеллектуальных свойств. Следует формировать человека, а не моряка, не чиновника, не офицера (Д. Писарев). 6. в знач. местоимений: он, кто-то, некто. – Вдруг .. говорят мне: человек вас спрашивает (И. Тургенев). 7. в знач. единицы счета людей. Нас было девять человек детей (А. Пушкин).	Человік, -а, м. 1. Лицо мужского пола; противоп. Жінка; мужчина. З-за стола спокійно підвівся невисокий білявий чоловік (М. Стельмах). 2. Женатое лицо относительно своей жены; муж, супруг. Лена – дачка Бажаєвої від другого чоловіка (Леся Українка). 3. Устар. Крестьянин. Доля … як лихоманка, не розбира, на кого посіпається: чоловік чи пан – їй все однаково (Словник Б. Грінченка). = человек 4 (разг., об ычно: людина). – Ех, каже приказка: кожен чоловік кує своє щастя. Чорти його кують, а чоловік тільки у міх дме (А. Головко). 5. = человек 5 (разг., редко, только о лицах мужского пола; обычно: людина). – Не бійся! Тато дасть тебе до ремесла, навчишся чогось у Львові, будеш чоловіком (І. Франко). = человек 6. Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає (М. Коцюбинський). 7. = человек 7. Було їх [втікачів] там чоловік з тридцять з дітьми.. (М. Коцюбинський).
Язык, -а, м. 1. Средство бессловесного общения; система знаков, передающих информацию; укр. мова. Розговор більше происходил на языке взглядов, улыбок и междометий (И. Гончаров). Язык жестов. Язык животных. 2. Речь. Способность говорить; укр. мовлення, мова. Лишиться языка. Больной лежит без языка и без движений. 3. только ед. Совокупность средств выражения в словесном творчестве; стиль; укр. мова, стиль. Звучный, сильный язык Шиллера подавлял нас (А. Герцен). Язык художественной литературы. Язык Пушкина. Язык науки. 4. Звуковое средство общения, представляющее систему словесного выражения мыслей и обладающее определённым грамматическим строем. Она по-русски плохо знала., Журналов наших не читала И выражалася с трудом На языке своём родном (А. Пушкин).5. Устар. Народ. Слух обо мне пройдёт по всей Руси великой, И назовёт меня всяк сущий в ней язык: И гордый внук славян, и финн, и ныне дикий Тунгуз, и друг степей калмык (А. Пушкин).6. Подвижный мышечный орган в полости рта. Сергей взял на язык сметану и уже ощутил какую-то особенную сладость и какой-то необыкновенный аромат (С. Бабаевский). 7. Пленный, от которого можно получить нужные сведения. Он взял с собою провод на случай, если придется вязать языка (Л. Леонов). 8. Металлический стержень в коло коле. Производящий своими ударами звон. У Николы звонарь бил неровно: то большою силою, то едва касаясь языком меди (Максим Горький).	Язик, -а, м. 1. = язык 4 (устар.; обычно: мова). Веліла вона готуватись у дорогу .. п’яти тлумачам, які красно вміли говорити язиками грецьким, франкським і латинянським (С. Скляренко). 2. = язык 5. Огненне слово по світах гуляє, І всяк язик поета прославляє (С. Крижановський). 3. = язык 6. Пролизавши язиком замерзлу шибку. Данько бачив уже свою Каховку містом щастя (О. Гончар). 4. = язык 7. Розвідники привели „язика” (П. Кочура). 5. = язык 8. Він навіть не закінчив [говорити] і, перехрестившись удруге, шарпнув ногою язик великого дзвона (І. Микитенко).

Таблиця 3

Лексичні запозичення з української мови в російську

Російська мова	Період, у який відбулося запозичення
гирло злочинец повинность смак смачный универсал шинкарь шинок	ХVІІ– ХVІІІ ст.
бандура батька (про отамана) булава гайдамак галушки гопак горилка свитка хата шлях	ХІХ – ХХ ст.
девчата детвора доярка землероб косовица куркуль (з жарт-ірон. забарвленням) малевать местечко раззява (з жарт-ірон. забарвленням) хата-читальня хлебороб	І пол. ХХ ст.
мова самостийный торба школяр щирый	ХІХ – ХХ ст.
Рязанщина Смоленщина Тамбовщина (модель неофіц. позначення адм.- терит. одиниць на рівні словотвор.)	ХХ ст.

Таблиця 4

Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 127; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!