Автоматизована ІС розроблення маркетингових стратегій розвитку підприємства
Використання СППР в управлінні розвитком підприємства пов’язане з необхідністю подолання багатьох проблем. Зокрема:
- процес формулювання задач координації стратегії та тактики управління розвитком підприємства є слабкоструктурованим, а іноді практично неструктурованим;
- слабкоструктуровані задачі характеризуються новизною для ОПР(особа, яка приймає рішення) і широкими сферами пошуку розв’язку;
- слабко структуровані задачі відображають погано структуровані проблемні ситуації;
- визначення структури моделі для розв’язання задачі може стати більш складною проблемою, ніж розв’язання задачі;
- відсутня методологія підтримки постановки слабко формалізованих задач координації стратегії й тактики управління розвитком підприємства.
Найефективнішим джерелом для розв’язання слабкоформалізованих і слабко структурованих задач управління розвитком підприємства є СППР – ІС третього покоління, що мають не тільки спільну базу моделей для розв’язання задач й орієнтовані не на автоматизацію функцій ОПР, а на допомогу в пошуку оптимального рішення щодо реалізації управлінських дій.
СППР „Координація маркетингової стратегії й тактики управління розвитком підприємства” є інструментарієм, який допомагає приймати рішення щодо координації стратегії і тактики управління розвитком підприємства. При цьому вона охоплює такі сфери виникнення проблемних ситуацій, що потребують прийняття оптимальних рішень: фінансово-виробничий потенціал підприємства, його маркетинговий комплекс, зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства. Об’єктом аналізу є підприємство, яке потребує впровадження ефективної системи управління, що ґрунтується на принципах довго- і короткотермінового планування.
|
|
|
СППР є комплекс заходів й інструментів, спрямованим на вирішення проблем щодо координації стратегії й тактики управління розвитком підприємства.
СППР „Координація маркетингової стратегії та тактики управління розвитком підприємства” призначена для: розв’язання слабкоформалізованих задач стосовно реалізації стратегічного і тактичного управління підприємством, що виникають через високий рівень невизначеностей ринкового середовища; формування управлінських заходів щодо планування, розроблення та реалізації рішень для досягнення поставлених цілей на основі оцінювання й аналізу діяльності підприємства; оперативного розрахунку показників, які дають змогу оцінити діяльність підприємства на певний період часу і надати допомогу ОПР у формуванні правильного управлінського рішення.
Функції, що автоматизують СППР:
|
|
|
- введення та коригування інформації, необхідної для розв’язання задачі;
- розрахунок показників фінансово-виробничого потенціалу підприємства, маркетингового комплексу підприємства, його зовнішнього і внутрішнього середовища;
- контроль реалізації стратегії і тактики управління розвитком підприємства;
- генерація регулювальних дій за відхилення показників розвитку підприємства від планових значень;
- консультація щодо сформованої ситуації;
- формування прогнозу розвитку ситуації до і після реалізації регулювальних дій;
- оцінювання доцільності та ефективності регулювальних дій.
Функції управління на підприємстві здійснюють такі відділи: планово-економічний, маркетингу і розвитку, аналітичний.
СППР „Координація маркетингової стратегії та тактики управління розвитком підприємства” покликана забезпечувати оперативною інформацією про поточну діяльність підприємства, одержання даних, їх оброблення та трансформація в інформацію для прийняття рішень у процесі управління. На основі цілей управління розвитком підприємства та принципових проблем, що підлягають вирішенню у процесі його реалізації, виділяється структура комплексу завдань реалізованих у СППР „Координація маркетингової стратегії та тактики управління розвитком підприємства”.
|
|
|
Аналіз фінансово-виробничого потенціалу підприємства забезпечує оперативне відстеження ключових показників, які характеризують його поточний стан, зіставлення цих показників за кілька періодів, відстеження тенденцій розвитку і прогнозування на цій основі майбутніх значень із метою прийняття відповідних управлінських рішень, спрямованих на запобігання негативних, стимулювання позитивних тенденцій.
Стратегічний маркетинг забезпечує комплексну і цілеспрямовану роботу у сфері виробництва та ринку. Він є своєрідною системою зіставлення можливостей підприємства і наявного попиту та забезпечує задоволення потреб як споживача, так і виробника.
Моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства покликаний забезпечити контроль ключових параметрів, які мають певне інформаційне навантаження та повинні перебувати в заданих межах.
У процесі розв’язування вищезазначених завдань здійснюється розрахунок показників на підставі даних, що надходять з документів і зовнішнього середовища. На підставі здобутих значень показників формулюються висновки і рекомендації.
|
|
|
Ядром СППР щодо координації маркетингової стратегії та тактики управління розвитком підприємства є база моделей, на основі якої проводяться аналітичні дослідження стану підприємства. Кожна із складних задач, що розв’язуються в межах СППР „Координація маркетингової стратегії та тактики управління розвитком підприємства”, може бути подана як сукупність порівняно простих задач.
База моделей СППР дає змогу користувачеві (ОПР) або здійснити комплексний аналіз фінансово-виробничого потенціалу, маркетингових стратегій підприємства, стану його зовнішнього та внутрішнього середовища, або розв’язати одну чи кілька задач.
Отже, за допомогою бази моделей СППР „Координація маркетингової стратегії та тактики управління розвитком підприємства” користувач може здійснити або комплексний аналіз стану підприємства, дійшовши більш змістовних висновків щодо подальшого управління його розвитком, або частковий аналіз, який допоможе знизити ризик прийняття неправильних рішень у конкретній проблемній ситуації.
11.4. Інтерфейс програми та основні методи роботи в програмі „Парус”
Зважаючи, на об’єкти і завдання бухгалтерського обліку бюджетних установ, спеціалісти найбільш оптимальною програмою для автоматизації обліку вважають програму „Парус-Підприємство 7.40”. Дана програма призначена саме для тих юридичних осіб, які отримують фінансування з бюджету для забезпечення своєї діяльності.
Ведення обліку в програмі починається з налагодження параметра плану рахунків. Користувачі програми на власний розсуд можуть визначати склад рахунків що ними використовуються, додаючи необхідні рахунки у вікно для створення нового рахунку в план рахунків.
У програмі кожен рахунок (субрахунок) характеризується наступними двома ознаками, які:
Ä визначають його належність до балансу й передбачають існування двох значень – „балансовий” та „позабалансовий”;
Ä вказують ознаку введення валютних операцій за рахунком і характеризуються такими значеннями: „валютний” і „нац.валюта”.
Крім того в програмі передбачено типові схеми обробки аналітичних даних за рахунками, що визначають перелік різного роду дій, які можуть бути виконанні над ними.
Для деталізації обліку об’єктів на синтетичних рахунках (субрахунках) передбачена можливість ведення аналітичного обліку. Для кожного синтетичного рахунку (субрахунку) можна відкрити аналітичні рахунки до п’яти розрізів. Число аналітичних рахунків одного рівня не обмежене; крім того, в програмі передбачено можливість за необхідності побудувати певну структуру аналітичних рахунків, зазначивши належність аналітичного рахунку одного рівня до аналітичного рахунку іншого рівня.
Для збереження в програмі інформації про майно і джерела його утворення використовуються словники.
Словники – будь-яке сховище інформації, що не є обліковим регістром, в якому зберігаються дані не за конкретними документами, господарськими операціями, товарами, залишками або оборотами.
Для більш зручної роботи позиції словника поєднуються в тематичні розділи, а розділи – у тематичні підрозділи. Склад розділів і підрозділів задається користувачем програми самостійно. Так, наприклад, для зберігання інформації про контрагентів підприємства використовується словник „Організації і відповідальні особи”.
У словнику зберігаються відомості про контрагентів з якими працює підприємство, їх реквізити, а також прізвище, посаду, паспортні дані та особові рахунки матеріально відповідальних і підзвітних осіб.
Налагодження словників складається з двох етапів:
Ä реєстрація тематичного розділу;
Ä реєстрація об’єкта словника.
Словник „Номенклатор” призначений для збереження і використання в програмі характеристик активів, що обліковуються на рахунках основних засобів, товарів і матеріалів. Позиція „Номенклатура” містить найменування матеріальних цінностей, одиницю виміру й облікову ціну.
Для зберігання шаблонів типових господарських операцій використовується словник „Зразки господарських операцій”. У шаблонах поля, що містять інформацію, яка повторюється, є заповнення, а поля, зміст яких змінюється при кожній новій операції, залишаються незаповненими. Зразок готується заздалегідь і використовується при реєстрації господарських операцій. При цьому в програмі відбувається автоматичне перенесення усіх даних з такого зразка у нову господарську операцію.
Кожен факт господарського життя відображається у відповідному документі. Документ цей може бути зареєстрованим у програмі, але може і не реєструватися повністю, досить тільки перенести з нього необхідні дані в журнал обліку господарських операцій (тобто зареєструвати господарську операцію). Як тільки дані документу потрапили до журналу реєстрації господарських операцій, вони відразу відображаються на рахунках бухгалтерського обліку й фінансовій звітності.
Програмою передбачена можливість роботи з розрахунковими, касовими та банківськими документами, а також податковими накладними та необхідними внутрішніми документами, форми яких визначаються підприємством самостійно.
При веденні обліку господарських операцій за допомогою програми можна виділити наступні етапи роботи:
Ä реєстрація господарської операції;
Ä формування звітів за господарськими операціями.
Кожна зареєстрована в журналі обліку господарська операція складається із заголовку та специфікації. Заголовок містить у собі загальні характеристики господарської операції. Специфікація складається з бухгалтерських проводок, кожна з яких містить у собі рахунок, сума на якому відображається за дебетом, і рахунок, де суму відображено за кредитом, найменування матеріальних цінностей, кількість та суму.
Визначаючи значення характеристик проводки потрібно враховувати ряд особливостей:
Ä після зазначення рахунка,, для якого в плані рахунків передбачені аналітичні рахунки, буде відкритий доступ для введення аналітичних значень до п’ятого розрізу;
Ä якщо в проводці присутній рахунок матеріальних цінностей, то будуть доступні графи „Найменування ТМЦ” та „Кількість”;
Ä якщо реєструється операція щодо надходження матеріальних цінностей, програма пропонує використовувати облікову ціну відповідної позиції „Номенклатура матеріальних цінностей”; для автоматичного розрахунку підсумкової суми проводки є можливість внести суму з розрахункових документів, увівши її з клавіатури;
Ä якщо хоча б один з рахунків має ознаку „валютний”, то є можливість задати суму або в валюті, або в гривнях. Після введення однієї з сум програма розрахує гривневий чи валютний еквівалент із використанням даних словника.
При реєстрації господарської операції з використанням зразка, програма може обчислити суми проводок по розрахункових формулах, заданих у зразку.
У програмі „Парус-підприємство 7.40” є можливість створювати прибуткові та видаткові ордери, що використовуються при оформленні касових операцій.
Для створення банківських документів і реєстрації господарських операцій на їх підставі, у програми є можливість підготувати платіжні документи наступних типів: платіжна вимога; вимога-доручення; заява на переказ валюти; реєстр чеків; інкасове доручення.
При цьому сума кожної проводки за валютним рахунком (а також залишків і оборотів) може бути записана у вигляді двох сум – суми в іноземній валюті і еквівалентній сумі в національній 9базовій) валюті. Перерахування здійснюється програмою автоматично за даними словника „Найменування і курси валют”. при реєстрації подібних господарських операцій суми в іноземній валюті перераховуються в еквівалент у національній валюті за курсом НБУ на день реєстрації. При зміні курсу іноземної валюти виникає необхідність у переоцінці валютних активів і пасивів. Для цього використовується розділ „Переоцінка валютних активів і пасивів”.
Облік операцій в іноземній валюті можливий тільки за рахунками, для яких у словнику „План рахунків” встановлена ознака „валютний” і тільки із застосуванням валют, попередньо зареєстрованих у словнику „Найменування і курси валют”. У цьому словнику необхідно систематично фіксувати поточні курси усіх валют, що використовуються в обліку.
У розділі „Внутрішні документи” є можливість працювати з документами, якими оформлюються операції переміщення матеріальних цінностей. При цьому аналітичні розрізи програмі дозволяють показати переміщення як між рахунками бухгалтерського обліку, так і матеріально-відповідальними особами. Внутрішні документи містять специфікацію – список запасів, над якими проводиться операція. Характеристики цих запасів повинні точно відповідати номенклатуру програми.
Система дозволяє готувати такі внутрішні документи, як: внутрішня накладна та прибутковий ордер, однак цей перелік можна розширити, зареєструвавши новий тип внутрішніх документів у словнику „Типи документів”.
Відображення в обліку операцій з основними засобами (нематеріальними активами) забезпечує інвентарна картотека, де реєструються картки – по одній на кожен інвентарний об’єкт, тобто на об’єкт обліку (матеріальну цінність).
Облік основних засобів (нематеріальних активів) передбачає виконання наступних дій: ведення обліку окремо для кожної одиниці основних засобів, зберігання інвентарних номерів та інших індивідуальних характеристик основних засобів, ведення обліку залишкової вартості інвентарного об’єкта на поточний обліковий період, розрахунок зносу, зберігання історії дій над об’єктом.
Кожна інвентарна картка містить наступні обов’язкові дані по інвентарному об’єкту: рахунок (субрахунок), на якому обліковується інвентарний об’єкт, інвентарний номер, особа, відповідальна за об’єкт, найменування інвентарного об’єкта, дата введення в експлуатацію, норма зносу, шифри рахунків, метод нарахування зносу. Всі операції з інвентарним об’єктом реєструються в історії інвентарного об’єкта.
Для контролю наявності і руху товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) призначена „Оборотна відомість руху матеріальних цінностей”, в якій представлені об’єкти обліку, за якими зареєстровані залишки чи обороти.
Кожен рядок відповідає унікальній комбінації синтетичного рахунка, на якому обліковуються запаси, матеріально відповідальна особа, за якою вони закріплені, та найменування матеріальних цінностей.
У кожному рядку цієї відомості містяться залишки ТМЦ на початок і кінець періоду формування, кількість і сума надходжень і витрачань матеріальних цінностей, дата придбання та ціна. Обороти й залишки виробничих запасів можуть бути виражені в натуральному і вартісному вимірниках.
Робота з оборотною відомістю руху ТМЦ дозволяє: реєструвати господарську операцію за даними рядка відомості, переглядати й коригувати список господарських операцій за кожним рядком оборотної відомості, задавати кількість ТМЦ для перенесення в господарську операцію, перерахувати ціни ТМЦ до зазначених сум, готувати внутрішній документ, перейти до інвентарної картотеки, вносити корегувальний запис до інвентаризаційної відомості.
Облік розрахунків здійснюється програмою у відомостях взаємних розрахунків. Відомість відкривається для кожного балансового рахунку контрагентів на один місяць. Кожен рядок відомості характеризує заборгованість одного контрагента за одним розрахунковим документом.
Кожен рядок відомості містить сальдо на початок звітного періоду, підсумок оборотів за дебетом, підсумок оборотів за кредитом, підсумкове сальдо за рядком. Підсумкові обороти за рядком відомості формуються на підставі сум господарських операцій, що відносяться до даного рядка.
При реєстрації і виправленні господарських операцій програма дозволяє формувати нові рядки відомості, а також вносити виправлення в уже існуючі рядки.
Розрахункові та платіжні документи використовуються при роботі з розділом „Облік зобов’язань”, надає можливість вести облік юридичних зобов’язань, а також створених на їх підставі фінансових зобов’язань та платіжних документів.
В умовах запровадження обліку зобов’язань з метою запровадження більш ефективного контролю за виконанням кошторису і цільового використання коштів бюджету слід комп’ютеризувати ведення цієї ділянки обліку. Це дозволить значно скоротити час на підготовку платіжних документів, а отже, на здійснення платежів і використання одержаного фінансування.
Крім того, комп’ютеризація ведення даної ділянки обліку забезпечить оперативний контроль за використанням бюджетних ресурсів безпосередньо розпорядником коштів.
Оборотні відомості розрахунків з кредиторами і дебіторами безпосередньо пов’язані з формуванням підсумкових звітних документів. Якщо відомості не сформовані, неможливо одержати розгорнуті залишки по рахункам розрахунків і, відповідно, оборотний баланс, Головну книгу, баланс підприємства. Тому, незалежно від формування відомості протягом облікового місяця, при його закритті необхідно цілком сформувати відомість і перевірити її. У відомості повинні бути відображенні обороти всіх господарських операцій по рахунку відомості.
Обліковим періодом в програмі є календарний місяць. Для його закриття необхідно:
Ä сформувати відомості взаємних розрахунків з дебіторами та кредиторами за весь минулий період;
Ä провести переоцінку валютних активів і пасивів на кінець періоду;
Ä підготувати звітні документи за минулий обліковий період;
Ä перенести залишки засобів та капіталу на рахунки, залишки матеріальних цінностей і залишки дебіторської і кредиторської заборгованості на початок наступного облікового періоду.
Даний перелік робіт повинен виконуватися після закінчення облікового періоду, коли всі події фінансово-господарської діяльності відображені в обліку.
При підготовці оборотного балансу, книги „Журнал-головна” і балансу за місяць автоматично формуються синтетичні залишки за всіма рахунками на початок наступного місяця.
При закритті облікового періоду в програмі передбачена можливість автоматичного перенесення на початок наступного місяця залишків трьох видів: залишків засобів на рахунках, залишків за рахунками матеріальних цінностей і залишків кредиторської і дебіторської заборгованості.
При перенесенні залишків програма порівнює залишки за активними та пасивними рахунками. При наявності розбіжності програма видає попереджувальні повідомлення про те, що в оборотну відомість включені не всі обороти, відображені в обліку, чи існують помилки щодо залишків на початок місяця, тому необхідно переформувати оборотні відомості по зазначених рахунках.
Автоматизація ведення обліку дозволяє спростити обліковий процес, підвищити оперативність отримання облікових даних в різних аналітичних розрізах, а отже використовувати облікову інформацію з метою налагодження суворого контролю за витрачанням бюджетних ресурсів з метою їх цільового і економного використання.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 148; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!