Засоби, що регулюють функцію еферентних нервів
План
1.Анатомічні і фізіологічні особливості будови еферентних нервів. Поняття про парасимпатичну і симпатичну нервову систему.
2.Засоби, що діють на холінергічні нерви їх характеристика.
2.1Холіноміметики непрямої дії: карбахолін, фізостегміну саліцилат, прозерін.
2.2Холінолітики прямої дії: ареколіну гідробромід, пілокарпіну гідрохлорид, лобеліну гідрохлорид, цитітон.
2.3.М- та Н- холінолітики: атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, пахікарпіну гідройодит, сферофізину бензоат.
3.Міорелаксанти: диплацин, дитилін.
4.Адреноміметики прямої та непрямої дії: адреналіну гідрохлорид, мезатон, ефедрину гідрохлорид.
¨Література
1. Гальчинська О. К. Фармакологія. – К.: Аграрна освіта, 2013. – 205-222 с.
2.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 114 – 130 с.
Засоби, що регулюють функцію еферентних нервів
Еферентні нерви складаються з вегетативних і соматичних (рухових). Вегетативна система іннервує гладенькі м’язи, залози внутрішньої і зовнішньої секреції, трофіку всіх без винятку органів і тканини організму. Особливістю її анатомічної будови є те, що вона має велику кількість нервових клітин на периферії, тіла яких утворюють ганглії та сплетіння. Тому нервові волокна поділяють на прегангліонарні і постгангліонарні.
|
|
|
Тіла прегангліонарних нейронів знаходяться в середньому та довгастому мозку, а також у грудинно-поперековому і . сідничному відділах спинного мозку. Вищі вегетативні центри знаходяться у підкірці і корі великого мозку.
Вегетативна нервова система складається з двох конкуруючих у фізіологічному відношенні нервових волокон – парасимпатичних і симпатичних. Парасимпатична нервова система вважається вісцеральною, оскільки регулює переважно функцію внутрішніх органів; симпатична система – судинна, оскільки вона більше пов’язана з системою крово-лімфообміну.
Функціонально парасимпатична і симпатична системи є певною мірою антагоністами.
Збудження парасимпатичної нервової системи виявляється в значному посиленні моторної і секреторної функцій травного каналу, що виражається клінічно слинотечею, проносом, сповільненням ритму серця, зниженням тиску крові, спазмом м’язів бронхів, інтенсивним виділенням бронхіального слизу і утрудненням диханням, пітливістю, скороченням м’язів матки, збільшенням діарезу, звуженням зіниці ока і короткозорістю.
|
|
|
Збудження симпатичної нервової системи виявляється насамперед прискоренням пульсу та значним підвищенням тиску крові, сухістю слизових оболонок і шкіри, розслабленням м’язів бронхів та полегшенням дихання, розширенням зіниці ока і далекозорістю.
Периферійні нерви (еферентні та аферентні) служать для швидкої і безвідмовної передачі сигналів – нервових імпульсів, які являють собою не електричний струм, а розповсюджуючу електрохімічну реакцію.
На прикритому мієліном відрізку волокна відбувається звичайна пасивна передача імпульсу, який через низьку електропровідність цитоплазми і слабкі ізолюючі властивості клітинної оболонки поступово послаблюється, але в ділянці перехватів Ранв’є, де оболонка не прикрита міеліном, автоматично посилюється до початкової величини. Таким чином імпульс доходить до соматичної клітини, де нервове волокно обривається. Далі відбувається синаптична передача імпульсів.
Синапс – це контакт між клітинами, цитоплазма кожної з яких покрита оболонкою. Між пресинаптичною і постсинаптичною мембраною існує щілина, розділена безперервним фіброзним шаром (базальною мембраною). У синапсах відбувається хімічна передача нервових імпульсів за допомогою специфічних речовин - медіаторів. Медіатором постгангліонарних парасимпатичних нервів, є ацетилхолін, тому їх називають холінергічними . Медіатором постгангліонарних симпатичних нервів є норадреналін, тому їх називають адрнергічними.
|
|
|
Доведено, що за допомогою ацетилхоліну передається імпульс у парасимпатичних і симпатичних гангліях, мозковому шарі надниркових залоз, скелетних м’язах. Тому прегангліонарні волокна симпатичних і парасимпатичших нервів, нерви до надниркових залоз і соматичні нерви є також холінергічними.
Отже, до холінергічних нервів належать постгангліонарні парасимпатичні, соматичні, симпатичні і парасимпатичні прегангліонарні нерви; до адренергічних – лише постгангліонарні симпатичні.
Під впливом нервового імпульсу в синаптичну щілину виділяється порція медіатору, який відразу взаємодіє з відповідними молекулами-рецепторами на постсинаптичній мембрані, що відповідаю дістали назву холінорецепторів і адренорецепторів. Рецептор являє собою скупчення функціональним хімічних груп, які мають здатність вступати в реакцію з відповідним медіатором. Внаслідок реакції “медіатор-рецептор” постсинаптична мембрана стає проникливою до позитивно і негативно заряджених іонів.
|
|
|
Дія медіатору, що виділяється в синаптичну щілину, миттєво припиняється за допомогою специфічних ферментів:
ацетилхолінестераза руйнує ацетилхолін, пірокатехін-орто-метилтрансфераза – відповідно норадреналін. У разі появи наступного нервового імпульсу все повторюється.
Холінорецептори поділяють на мускариночутливі (М-) і нікотиночутливі (Н-)
Мускариночутливі рецептори збуджуються алкалоїдом гриба-мухомора мускарином і блокуються алкалоїдом атропіном. Вони знаходяться в органах, що іннервуються постгангліонарними парасимпатичними нервами.
Нікотиночутливі рецептори збуджуються малими концентраціями алкалоїду нікотину, а блокуються великими концентраціями нікотину. Вони знаходяться в міжнейронних синапсах центральної нервової системи, у синапсах парасимпатичних і симпатичних гангліїв, мозкового шару надниркових залоз, каротидних клубочків синокаротидної зони, а також скелетних м’язів.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 264; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!