Алтейний корінь – Radix Althaeae
Застосовують зовнішньо і внутрішньо у формі слизу, відвару, настою, кашки, болюсів коням.
Локричний корінь – Radix Glycerrhizae (корінь солодкий)
Діє відхаркувально, протизапально, послаблююче.
Застосовують всередину у формі відвару, сиропу, пілюль, кашок.
Насіння льону – Semen Lini
Містить слизові речовини і жирну олію. Застосовують зовнішньо у вигляді припарок при гострих та хронічних запаленнях шкіри, суглобів, м’язів, а внутрішньо – у формі відвару як відхаркувальний, протизапальний та послаблюючий засіб.
Желатина – Gelatina (тваринний клей)
Випускають порошок і ампули по 10 та 40 мл 10% розчину. Застосовують всередину і внутрішньовенно при кровотечах, внутрішньом’язово в комбінації з подразнюючими лікарськими речовинами та для виготовлення капсул.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.Які препарати відносяться до групи засобів, що діють на периферійну нервову систему.
2.Розкрити класифікацію засобів, що пригнічують чутливі нерви.
3.Охарактеризуйте препарати групи місцевоанестезуючих засобів.
4.Які є види анестезій і в чому їх суть?
5.Розкрийте механізм дії місцевоанестезуючих засобів?
6.Який механізм дії пом'якшувальних засобів?
7.Назвіть показання для застосування пом'якшувальних засобів.
8.Як застосовують олію вазелінову?
9.Як отримують ланолін?
10.Який механізм дії обволікаючих засобів?
11.Назвіть засоби, що належать до обволікаючих.
|
|
|
12.Які є види крохмалю?
13.При яких показаннях застосовують крохмаль?
14.Як застосовують слиз з насіння льону?
Адсорбуючі ТА В’ЯЖУЧІ засоби
План
1. Загальна характеристика, дія та застосування адсорбуючих засобів.
1.1. Препарати: активоване вугілля, біла глина, тальк, магнію трисилікат, сорбіт їх властивості, дія, застосування
2. В’яжучі засоби. Загальна характеристика, дія, застосування.
2.1.Органічні в’яжучі: танін, танальбін, кора дуба, квіти ромашки, листя шавлії.
2.2. Неорганічні: ксероформ, дерматол, карбонат вісмуту основний.
¨Література
1. Гальчинська О. К. Фармакологія. – К.: Аграрна освіта, 2013. – 152-177 с.
2.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта 2001-76 – 96 с.
Адсорбуючі засоби
Адсорбція– здатність хімічних речовин (гази, рідини, розчинні сполуки) та твердих дрібних часток збиратися на поверхні пористих нерозчинних речовин.
|
|
|
В основі адсорбції лежать складні фізико – хімічні процеси, активність яких залежить від молекулярної маси речовин, що адсорбуються, просторової конфігурації їх молекул, електричного заряду, концентрації, температури.
Адсорбція – процес зворотній. Хімічна структура і властивості адсорбованої речовини при цьому не змінюються , тому застосування адсорбентів всередину з метою тимчасового зв’язування токсичних речовин та ендогенних газів потребує подальшого застосування засобів, що сприяють більш швидкому звільненню вмісту кишечника та шлунку (промивання шлунка, проносні, глибокі клізми).
Зовнішньо їх використовують у присипках на мокнучі рани, виразки, при екземах з метою підсушування і видалення токсичних продуктів. розкладу тканин та мікробних токсинів.
Біла глина - Bolus alba
Має адсорбуючі і обволікаючі властивості.
Застосовують всередину та зовнішньо у формі присипок, паст, мазей при захворюваннях шкіри, виразках, опіках.
Сорбіт - препарат, солодкий смак якого дозволяє використати його в якості замінника цукру (сахарози), замість сахарину для живлення діабетиків. Сорбіт міститься, наприклад, в морських водоростях і в плодах горобини. Показання до застосування Сорбіт застосовується при цукровому діабеті (особливо при ацидотичній формі), хронічних холециститах, дискінезії жовчовивідних шляхів, хронічному коліті з схильністю до запорів.
|
|
|
Сорбіт призначається всередину по 5-10 г на прийом 2-3 рази в день в твердому виді або у вигляді 10% розчину. Курс лікування - від 4 до 10 тижнів, при необхідності лікування можна продовжити або повторити.
Вугілля активоване- Carbo activatum
Розрізняють активоване вугілля тваринне та активоване вугілля з деревини. Перше одержують прожарюванням тваринних кісток, хрящів та інших тканин без доступу повітря, друге – при сухій відгонці деревини листяних порід. Легкий чорний порошок, не розчиняється у воді. Розрізняють активоване вугілля тваринне (отримують прокалюванням кісток і хрящів тварин без доступу повітря) та з деревини (отримують сухою відгонкою деревини листяних порід).
Форма випуску: порошок; гранули; таблетки (Тabulettae Carbonis activati); карболен (Саrbolenum) по 0,5 і 1 г.
Дія: сильна адсорбуюча (адсорбує гази, токсини, глікозиди, алкалоїди та солі важких металів).
Застосування: зовні у вигляді присипок на мокнучі екземи та рани. Всередину при диспепсіях, тимпанії, кормових отруєннях, інтоксикаціях та отруєннях солями важких металів вводять у вигляді гранул, таблеток або зволоженого порошку, щоб запобігти його потраплянню у дихальні шляхи. Через 1-2 год після застосування активованого вугілля тваринам вводять проносні засоби.
|
|
|
Дози: всередину коням 20 - 150 г, великій рогатій худобі 50- 200 г, дрібній рогатій худобі 10-50 г, свиням 5-10 г, собакам 0,5-2 г.
Тальк - Talcum (магнію трисілікат)
Властивості: білий або сіруватий порошок, без запаху і смаку, на дотик слизький і жирний, у воді практично не розчиняється.
Дія: адсорбуюча та підсушуюча.
Застосування: зовні у вигляді присипок на мокнучі рани, опіки, пролежні, дерматити, виразки у чистому вигляді або в суміші з стрептоцидом, йодоформом, ксероформом або дерматолом. Застосовують як формоутворювальний при виготовленні дуетів.
Магнію трисилікат – Маgnesii trisilicas .
Властивості: білий, тонкий порошок без запаху і смаку, нерозчинний у воді, швидко розкладається в присутності мінеральних кислот.
Дія: адсорбуюча, обволікаюча та анацидна. 1 г трисилікату магнію нейтралізує 155 мл 0,1 н. соляної кислоти. Під впливом шлункового соку трисилікат магнію переходить у шлунку у гелеподібний стані служить адсорбентом для токсинів, захищає поверхню виразок від впливу пепсину та соляної кислоти.
Анацидна (протикислотна) дія трисилікату магнію виявляється повільно, нейтралізація соляної кислоти відбувається без утворення газів та подальшого підвищення секреції шлункового соку.
Застосування: підвищена кислотність шлункового соку, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки та інші захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
Дози: всередину у формі болюсів, пілюль, кашок коням 5-10 г, великій рогатій худобі 5-15 г, дрібній рогатій худобі і свиням 1-3 г, собакам 0,3-1 г.
В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ
В’яжучі засоби – це речовини, які мають здатність реагувати з білками, утворюючи щільні альбумінати, що являють собою тонку плівку, яка захищає від механічних, термічних і хімічних подразнень чутливі рецептори, тим самим послаблює надходження патологічних імпульсів до центральної нервової системи.
Крім того, під їх дією поверхневі тканини стають щільнішими, звужуються капіляри, зникає гіперемія, зменшуються ексудація, набряк та біль, що в кінцевому результаті зумовлює протизапальний ефект.
При нанесенні на свіжу рану в’яжучі засоби звужують судини і капіляри, викликають аглютинацію еритроцитів, що сприяє припиненню кровотеч.
У вищих концентраціях вони здатні викликати денатурацію білків, діючи на поверхню рани припікаюче, і можуть навіть викликати некроз.
На мікроорганізми в’яжучі засоби діють залежно від концентрації: у слабких – бактеріостатично, у високих – бактерицидно.
За походженням га хімічним складом в'яжучі засоби поділяють на органічні та неорганічні.
До органічних належать засоби рослинного походження, діючим началом яких є танін.
Неорганічні в'яжучі засоби — це солі важких металів, з яких частіше застосовують препарати вісмуту.
За походженням та хімічним складом в’яжучі засоби поділяють на органічні та неорганічні. До перших відносять препарати рослинного походження, до других – солі важких металів.
ОРГАНІЧНІ В'ЯЖУЧІ ЗАСОБИ
Танін – Tanninum (галодубильна кислота)
Одержують з чорнильних горішків – наростів на нижній поверхні листя дуба, а також із листя сумаху та скумпії.
Світло – жовтий або бурувато – жовтий аморфний порошок, розчинний у воді та спирті.
Діє протизапально, кровоспинно, протимікробно.
Застосовують всередину при запаленнях шлунка і тонких кишок, при отруєннях алкалоїдами і солями важких металів у формі 0,5 – 2% розчинів.
При запальних процесах слизової оболонки ротової та носової порожнин, глотки, гортані, прямої кишки їх промивають 0,5 – 2 % розчином; як кровоспинний засіб зовнішньо 5 – 10% розчини. При опіках, на рани та виразки, при пролежнях у формі 3 – 10 % мазей та розчину.
Танальбін -Tannalbinum
Продукт взаємодії дубильних речовин скумпії та сумаху з казеїном.
Випускають порошок, таблетки.
Застосовують всередину при захворюваннях кишок.
Теальбін - Thealbinum
Продукт взаємодії дубильних речовин листя чаю з казеїном.
Буруватий аморфний порошок, майже нерозчинний у воді. Дія і застосування такі ж, як і танальбіну.
Кора дуба – Cortex Quercus
Зібрана рано на весні кора молодих гілок дуба. Містить 10 – 20% дубильних речовин. Застосовують при запаленнях шлунка і кишок, слизових оболонок рота та глотки у вигляді відварів, порошків і болюсів.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 286; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!