ЗАСОБИ, ЩО ПРИГНІЧУЮТЬ АФЕРЕНТНІ НЕРВИ
Периферійну нервову систему анатомічно і функціонально поділяють на аферентні (чутливі) та еферентні (рухливі) нерви. Аферентні нерви та їх кінцеві утворення (рецептори) сприймають подразнення (тактильні, больові, температурні, хімічні), у відповідь на які зароджуються нервові імпульси, що негайно передаються нервовими провідниками до центральної нервової системи.
Центральна нервова система аналізує характер, силу подразнення і шляхом передачі імпульсів по еферентних нервах та гуморально (за допомогою гормонів) регулює функції внутрішніх органів та формує поведінку тварини. Так підтримується взаємодія внутрішніх органів і систем та постійний зв'язок організму з навколишнім середовищем.
При сильному збудженні чутливих нервів може з'явитися болючість, рефлекторні реакції, збудження або пригнічення центрів довгастого мозку (судинорухового, дихального, блювотного) і закінчитися шоком або смертю. Пригнічення у ділянці закінчень чутливих нервів може спричинити парези або параліч.
Для нормалізації діяльності чутливих нервів застосовують лікарські речовини, які поділяють на 2 групи:
засоби, що пригнічують аферентні (чутливі нерви):
• місцевоанестезуючі
• пом'якшувальні
• обволікаючі
• в'яжучі
• адсорбуючі
Засоби, що збуджують аферентні (чутливі нерви):
• подразнюючі
• блювотні, румінаторні, відхаркувальні
• проносні
• гіркоти
|
|
|
• жовчогінні
• Місцевоанестезуючі (місцевознеболюючі) — це засоби, які на обмеженій ділянці тіла припиняють сприйняття больових відчуттів нервовими рецепторами або блокують передавання збудження по нервових стовбурах. Вони викликають тимчасову втрату всіх видів чутливості, завдяки чому можна виконувати нескладні операції без загального наркозу.
Під впливом лікарських препаратів може наступити анестезія, при якій спостерігається втрата усіх видів відчуттів (тактильних, температурних, больових) та аналгезія, коли втрачаються тільки больові відчуття.
Анестетики тимчасово розривають рефлекторну дугу, внаслідок чого імпульси, які ідуть від патологічного процесу або операційної рани, не досягають центральної нервової системи. Це запобігає подразненням центральної нервової системи і створює сприятливі умови для припинення патологічного процесу.
Для знеболення під час хірургічних втручань лікарі використовували такі методи, як здавлювання органів по ходу нервів, охолодження тканин за допомогою льоду та нанесення витягів з рослин. Пізніше практикували заморожування тканин ефіром, хлоретилом, рідким вуглекислим газом га сірчистим вуглецем. Але таке знеболювання давало короткочасний ефект та не давало можливості проводити хірургічні операції
|
|
|
Новою сторінкою стало відкриття Зигмундом Фрейдом місцево- анестезуючих властивостей кокаїну - алкалоїду, що міститься у листі південно-американського чагарнику кока. Вперше кокаїн був виділений у 1859 р. Німаном і почав широко використовуватись для місцевого знеболювання, але пізніше у нього виявили високу токсичність та негативний вплив на центральну нервову систему.
Механізм дії: місцеві анестетики створюють умови, за яких втрачається здатність клітинних мембран підсилювати нервовий імпульс у перехватах Ранв’є до початкової величини, що й призводить до його згасання.
Поняття про місцеву анестезію, види анастезій.
Анестезія – втрата збудливості чутливими нервовими закінченнями або провідності аферентними нервами. Місцевоанестезуючі засоби викликають тимчасову втрату всіх видів чутливості в чітко обмеженій ділянці тіла. Вони дають можливість безболісно виконувати операції без загального наркозу, що є особливо цінним для практики ветеринарної медицини.
Залежно від способу введення знеболюючих засобів та кінцевої мети розрізняють такі види місцевої анестезії:
|
|
|
термінальна або поверхнева - порошки, мазі, розчини у великих концентраціях;
провідникова – введення невеликої кількості розчину анестетика підвищеної концентрації навколо нервового стовбура або прямо в нерв;
інфільтраційна – розчином анестетика за допомогою шприца просочують тканину. Знеболювання настає внаслідок переривання провідності, а також здавлювання рецепторів нервових волокон. При цьому в тканини вводять велику кількість розчину невеликої концентрації;
спинномозкова – знеболюючий розчин уводять під мозкові оболонки. Знеболюються всі ділянки тіла, розміщені нижче місця введення розчину.
Анестезин - Anaesthesinum білий кристалічний порошок, гіркуватий на смак, практично нерозчинний у воді. Випускають порошок, таблетки по 0,3г. Зберігають за списком Б.Застосовують для термінальної анестезії у вигляді присипок, мазей, свічок, 5 – 20% олійних розчинів при опіках, виразках.
Новокаїн – Novocainum - білий кристалічний порошок, добре розчиняється у воді (1:1) та спирті. Випускають порошок і 0,5 та 1-2% розчини в ампулах по 1,5, 10 і 20мл.
Широко застосовують для провідникової анестезії; не звужує судини, що зумовлює швидке всмоктування в кров. Токсичність новокаїну в 4 рази нижча від кокаїну, а при парентеральному введенні в комбінації з адреналіну гідрохлоридом (3 – 5 крапель на 10 мл анестетика або 1 : 1000 з розрахунку 2 мл на 1 л) токсичність знижується до 10 разів. З усіх місцевознеболюючих засобів новокаїн найбільш малотоксичний для тварин, але можливі алергічні реакції у вигляді ідіосинкразії.
|
|
|
Новокаїн застосовують для різних видів анестезії: інфільтраційної (0,25 – 0,5 % розчини), провідникової (3 – 6 %). Широко викорис-товують новокаїнові блокади при хворобах органів черевної порожнини (атонія, тимпанія передшлунків, спастичні кольки, механічна непрохідність кишечника), для блокади черевних нервів за В.В.Мосінин, при випадання матки та піхви, затриманні посліду, маститах – за Д.Д.Логвіновим та Б.А.Башкировим, а також для профілактики ревматичного запалення копит. Застосовують новокаїн внутрішньовенно при гіпертоніях та спазмах кишок.
Дикаїн - Dicainum (аметокаїн)
Зберігають за списком А.
Застосовують для термінальної анестезії 0,1 – 2 % розчини обов’язково в комбінації з адреналіну гідрохлоридом.
Совкаїн - Sovcainum (бутилкаїн)
Білий або злегка жовтуватий кристалічний порошок, добре розчиняється у воді.
Випускають порошок і ампули по 1 мл 0,5 та 1% розчину. Зберігають за списком А.
Найсильніший місцевоанестезуючий засіб, але і найбільш токсичний. Застосовують для термінальної анестезії в концентрації 0,1 – 0,2% інколи – для спинномозкової (0,5 – 1%) обов’язково в комбінації з судинозвужуючими засобами.
Ксикаїн – Xycainum (лідокаїну гідрохлорид)
Білий або злегка жовтуватий порошок.
Викликає всі види анестезії. Порівняно з новокаїном діє швидше, сильніше і більш тривалий час. У концентрації до 0,5% токсичність не перевищує новокаїну.
Застосовують для всіх видів анестезії в концентрації від 0,25 до 2%.
Тримекаїн - Trimecainum
Білий або злегка жовтуватий порошок, добре розчиняється у воді. Випускають порошок і ампули по 10 мл 0,25 – 0,5 і 1% розчину.
Діє і застосовується так, як і ксикаїн.
Пом’якшувальні засоби
Пом’якшувальні засоби – це жири і жироподібні речовини тваринного, рослинного і мінерального походження, які при нанесенні на шкіру, слизові оболонки та поверхню рани вкривають тканини рівномірним тонким шаром, попереджуючи подразнення чутливих рецепторів, а також роблять тканини більш еластичними, стимулюючи кровообіг і таким чином діючи протизапально.
Місцева дія пом’якшувальних засобів зменшує біль при запаленні та сприяє нормалізації обмінних процесів і прискорює епітелізацію травмованої шкіри та слизових оболонок. Жироподібні речовини попереджують висихання шкіри, тим самим значно зменшують ризик появи тріщин, а значить, попереджують розвиток запальних процесів.
Пом’якшувальні засоби широко використовують у чистому вигляді втиранням у шкіру, нанесенням на слизові оболонки, поверхню рани та при опіках.
Крім того, вони є незамінними як формоутворюючі для виготовлення мазей, паст, лініментів, свічок.
Лікарські форми, виготовлені на основі жирів, непридатні для тривалого зберігання у зв’язку з поступовим їх окисленням і утворенням токсичних речовин. Жироподібні речовини (вазелін, парафін) хімічно стійкі і не псуються.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 544; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!