Натрію бромід – Hatrii bromidum

Калію бромід – Kalii bromidum

Властивості: білі, кристалічні порошки, добре розчинні у воді.

Зберігання: у сухому, захищеному від світла місці.

Форма випуску: порошок; таблетки по 0,15 і 0,5 г.

Застосування:при підвищеному нервовому збудженні, епілепсії, правці, німфоманії та самопог ризанні у ху трових звірів.

Дози: всередину коням 10-40 г, великій рогатій худобі 15- 50 г, дрібній рогатій худобі 5-15 г, свиням 5-10 г, собакам 0,5-2 г З рази на добу.

Кореневище з корінням валеріани — Rhizoma et radicibus Valerianae

Властивості: зібрані восени або рано навесні висушені кореневище і коріння багаторічної трав'янистої рослини валеріани лікарської -  Вони містять до 3,5% ефірної олії, ізовалеріанову кислоту, борнеол, борнеоловий ефір.

Форма випуску: коробки по 100 г;

Настойка валеріани —  Tincturae Valerianae

Tincturae Valerianae (готується на 70% спирті 1:5). Властивості: червоно-бура рідина з характерним запахом і солодкувато-гірким пряним смаком. Під впливом сонячного світла темніє. У терапевтичних дозах пригнічує центральну нервову систему, знижує тонус гладеньких м'язів кишечника і судин. Форма випуску: флакони по 30 мл. Застосовують при підвищеній нервовій збудливості, неврозах та спазмах травного каналу. Дози: коням 25-50 г, великій рогатій худобі 75-100 г, дрібній рогатій худобі 10- 15 г, свиням 5-10 г, собакам 2-5 г;

Таблетки валеріани - Діюча речовина:

валеріани екстракт сухий (valerianae radix);

K раплі камфорно-валеріанові –червоно-бура прозора рідина з запахом валеріани і камфори (камфори 10 г, настойки валеріани до 100 мл). Форма випуску: скляні флакони по 10 мл. Застосовують як заспокійливий засіб при серцево-судинних неврозах;

3 бір заспокійливий – Species Sedativae. Склад: кореневища з коріннями валеріани - 1 ч., листя м'яти перцевої і листя бобівника по 2 ч., суплідь (шишок) хмелю - 1 ч. Випускають у коробках;

E кстракт валеріани густий – Ех tractum Valerianae   spissum. Властивості: густа маса темно-бурого кольору з характерним запахом валеріани, пряно-гірким смаком. Форма випуску: таблетки покриті оболонкою, що містять по 0,02 г екстракту валеріани густого;

B алокормід - Valocormidum. Склад: настойки валеріани 10 мл, настойки конвалії 10 мл, настойки беладони 5 мл, натрію броміду 4 г, ментолу 0,25 г, води дистильованої до ЗО мл. Властивості: прозора рідина бурого кольору, солоного смаку, з запахом валеріани і ментолу. Форма випуску: флакони по 30 мл;

К раплі Зеленіна. Складаються з настойки конвалії 10 г, настойки валеріани 10 г, настойки беладони 5 г, ментолу 0,2 г. Застосовують при порушеннях серцевої діяльності та як заспокійливий засіб.

Дія: заспокійлива, знімає спазм коронарних судин і м'язів кишок.

Застосування: при нервових збудженнях, серцево-судинних неврозах, кольках травного каналу.

Дози: всередину кореневища з корінням коням 25-50 г, великій рогатій худобі 50-100 г, дрібній рогатій худобі 5—15 г, свиням 5-10 г, собакам 1-5 г.

Трава пустирника (собача кропива) — Не rba Leonori

Заготовляється на початку цвітіння від багаторічної дикоростучої і культивованої трав'янистої рослини пустирника серцевого.

Властивості: містить цукор, глікозиди, алкалоїди, ефірну олію, флавоноїди (кверцетин, рутин), а також провітамін А, аскорбінову кислоту, дубильні і барвні речовини, гіркоти та мінеральні солі.

Форма випуску: - трава пустирника - коробки по 100 г;

- настойка пустирника – Tinctura Неrba Leonori.  Склад: настойка 1:5 на 70% спирті. Зелено-бура прозора рідина з гірким смаком і слабким запахом. Форма випуску: флакони-крапельниці по 25 мл; - - екстракт пустирника рідкий - у таблетках по 0,014 г; - збори заспокійливі.

Дія: нормалізує серцевий ритм, знижує артеріальний тиск і збільшує силу серцевих скорочень, виявляє спазмолітичну і седативну дії, стабілізує роботу травної системи.

Застосування:при підвищеній нервовій збудливості, серцево- судинних неврозах, на ранніх стадіях гіпертонії та як снодійне.

Дози: всередину трави коням і великій рогатій худобі 10-15 г, дрібній рогатій худобі 3—5 г, свиням 2-3 г, собакам 1 г.

Нейролептики

Засоби, які блокують нервову систему (гальмують передачу нервових імпульсів у центральних ланках рефлекторної дуги).

Нейролептики діють на організм заспокійливо, притупляючи реакцію на зовнішні подразники, послаблюють стресові реакції, значно посилють дію наркотиків, анальгетиків, місцевих анестетиків, сно­дійних і седативних засобів; деякі з них діють також протиблювотно, протигістамінно, гальмують адренергічну та холінєргічну активність.

       Нейролептики класифікують на похідні:

      -фенотіазіну (аміназин, пропазин, трифтазин);

      -бутирофенону (галоперидол, дролеридол);

       -індолу (резерпін, раунатин) та ін.

Нейролептики викликають атарактичний ефект (седативний), знижують рухову активність та вегетативні реакції, потенціюють дію наркотичних та анальгетичних засобів. Властива їм прогисудомна, спазмолітична та антигістамінна дії.

    Нейролептики знижують температуру тіла за рахунок зниження обміну речовин, сповільнення рухової активності, розширення пери­ферійних судин та порушення центральних процесів теплорегуляції.

Застосовують препарати при важких порушеннях діяльності центральної нервової системи, що супроводжуються руховим збуджен­ням, канібалізмі тварин, спазмах травного каналу та при родах як знеболюючий засіб. Вводять з анальгетиками, наркотиками, місцево анестезуючими засобами для подовження їх дії та перед транспорту­ванням тварин.

Також нейролептики використовують перед хірургічними операціями для потенційованого наркозу.

Похідні фе н отіазину

Аміназин (хлорпромазин) -   Aminazinum

 Властивості: білий або жовтуватий гігроскопічний порошок, добре розчинний у воді. На світлі темніє. Розчини несумісні з барбітуратами та карбонатами.

Форма випуску:драже по 0,025, 0,05 і 0,1 г; 2,5 % розчин у ампулах  по

1, 2 та 5 мл.

Дія: має виражений заспокійливий ефект на центральну нервову систему. У більших дозах пригнічує умовно-рефлекторну діяльність, зменшує рухливість з деяким розслабленням скелетних м'язів, поси­лює дію анальгетиків, наркотиків і снодійних засобів, знижує темпе­ратуру тіла, знімає страх, тривогу, напругу при неврозах та діє спазмолітично. Аміназин має сильну протиблювотну та гіпотермічну дії. Препарат виявляє помірні протизапальні властивості, антигістамінну дію та зменшує проникність судин.

Застосування: в комбінації з наркотичними і анальгетичними засобами перед тривалим транспортуванням тварин, при алергічних захворюваннях, кольках, нервовій формі чуми собак та канібалізмі птиці.

Дози: підшкірно 1-2 мг на І кгмаси.

Пропазин - Ргора z іпит.

Властивості: білий або жовтуватий порошок, розчинний у воді. На світлі набуває синьо-зеленого забарвлення. Розчини не сумісні з барбітуратами та карбонатами.

Форма випуску: драже по 0,025, 0,05 і 0,1 г; 2,5 % роз-н в ампулах по 2 мл.

Дія:слабша за аміназин, менш токсичний, краще переноситься, рідше викликає побічні ефекти. Виявляє седативну дію, зменшує ру­хові реакції, потенціює дію анальгетиків, наркотиків і місцевоанестезуючих засобів, виявляє гіпотермічну, протиблювотну та спазмолі­тичну дії.

Застосування: аналогічно аміназину.

Дози:внутрішньом'язово на 1 кг маси коням 4 мг, телятам 6мг.

Трифтазин - Т riphazinum

Властивості: білий або жовтувато-зеленуватий порошок, добре розчинний у воді, на світлі темніє.

Форма випуску: порошок; драже і таблетки по 0,001, 0,005 і 0,01 г.

Дія: знімає страх, тривогу, емоційне напруження активніше, ніж аміназин. Але слабше потенціює дію наркотичних препаратів, не має спазмолітичної, протисудомної та антигістамінної дій.

Застосування: при нервовому збудженні, канібалізмі, перед транспортуванням тварин та нервовій формі чуми собак.

Дози: всередину свиням 5 - 10 мг, собакам 2 - 5 мг.

           

          Транквілізатори

У 1954 р. у США було випущено перший транквілізатор - мепробамат.

За хімічною будовою транквілізатори можна поділити на чотири групи:

-похідні 1,4-бензодізепіну: хлозепід (хлордіазепоксид, елені­ум), діазепам (сибазон, реланіум), феназепам, нозепам (тазепам), мезапам (рудотель);

- карбамінові ефіри пропандіолу: мепробамат (мепротан);

   -похідні дифенілметану

   -транквілізатори різний хімічних груп (мебікар, тріоксазин, оксолідин).

Транквілізатори виявлявяють анксиолтичну, седативну, снодійну, міорелаксуючу та протисудомну дії.

Анксиолітичний ефект проявляється в зменшенні занепокоєння, тривоги, страху (антифобічна дія)   та зниженні емоційної напруги.

Седативна (заспокійлива) Дія виражається в зменшенні психомоторної збудливості, активності, зниженні концентрації уваги, зменшенні швидкості психічних та рухових реакцій.

Снодійний (гіпнотичний) ефект проявляється в полегшенні настання сну, збільшенні  глибини та, іноді, тривалості.

Міорелаксуючий ефект (розслаблення мускулатури) є позитив­ним чинником для зняття напруги, рухової активності та протисудомна дія.

Застосовують при розладах функцій центральної нервової системи, транспортуванні тварин,  перед хірургічними операціями та при дерматитах.

 

Похідні бензодіазепіну

Вивчення препаратів цієї групи почалося ще в 30-ті роки, проте лише в кінці 50-х і на початку 60-х років вони остаточно увійшли до медичної практики.

Похідні бензодіазепіну спадають найпоширенішу групу психо- тропних лікарських засобів. Описано понад 2000 фармакологічно активних похідних бензодіазепіну, з яких понад 100 випускаються у світі у вигляді лікарських засобів.

---

Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 294; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!