Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП)



Статтею 172-5 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви). Суб’єктом правопорушень за цією статтею є особи, зазначені у п. 1 та підпунктах «а», «б» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону. Згідно ч. 1 ст. 8 Закону їм забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб: 1) за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами; 2) якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи. Вказані особи можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків передбачених ч. 1 ст. 8, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка, одноразово, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом року, – однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. У ст. 13 Закону „Про державний бюджет України на 2012 рік” з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1073 грн. Під «одним джерелом» слід розуміти одну фізичну особу чи групу осіб. Передбачене обмеження щодо вартості дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які: 1) даруються (здійснюються) близькими особами (подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки); 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Згідно ст. 718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Під пожертвою (ст. 729 Кодексу) розуміється дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, фізичним особам, юридичним особам, державі Україна, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Враховуючи вимоги Закону, до особистих подарунків належать подарунки, одержані від близьких осіб, давніх друзів та добрих знайомих, які дарують подарунки з нагоди, наприклад, дня народження, ювілею, або загальновизнаного свята (Новий рік, Міжнародний жіночий день, День захисника Вітчизни) за умови, що їх дарунки не впливатимуть на прийняття публічними службовцями правомірних рішень або не створюватимуть враження, що це може впливати на їхні рішення. До дарунків, що дозволятимуться приймати публічними службовцями, можуть бути віднесені і ділові дарунки (сувеніри) і прояви гостинності (запрошення на каву або вечерю) у скромних масштабах, які широко використовуються для налагодження добрих ділових відношень і зміцнення робочих стосунків. Однак умовами прийняття таких подарунків та проявив гостинності є знову ж таки те, що такі подарунки та прояви гостинності не будуть постійними, не впливатимуть на прийняття публічними службовцями рішень або не створюватимуть враження, що це може впливати на їхні рішення.[37]

З об’єктивної сторони правопорушення становлять діяння у вигляді одержання у власність речей або майнових прав з порушенням вимог Закону. Зокрема, таке порушення, матиме місце у разі одержання подарунку в зв’язку з виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування, тобто обумовлюється службовим становищем одержувача, посадою, яку він обіймає. Пов’язаними із виконанням службових обов’язків є подарунки, що: 1) надаються як подяка за раніше вчинені службовцем дії (бездіяльність) або прийняті ним рішення на користь дарувальника або третіх осіб; 2) або даруються в очікуванні заздалегідь необіцяного вчинення публічним службовцем дій (бездіяльності) або прийняття ним рішень на користь дарувальника чи третіх осіб. До цієї ж категорії належать подарунки, що надаються службовцем підлеглими.

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області на старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу погашення прострочених податкових зобов’язань Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції накладено стягнення, передбачене ч. 2 ст. 172-5 КУпАП, за таких обставин. У зв’язку з покладеними на нього посадовими обов’язками, інспектор контролював своєчасність сплати податкових платежів, фінансових санкцій, штрафів та пені за актами документальних перевірок. Коли до нього звернулася знайома з пропозицією допомогти їй в заповненні звітів платника єдиного податку за другий та третій квартали 2011 року, він погодився, в зв’язку з чим отримав від неї в якості винагороди дарунок у виді пляшки коньяку та коробки цукерок загальною вартістю 100 грн.[38]

Таким чином, для наявності корупційного правопорушення має бути встановлений зв’язок між виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування та одержанням подарунка. Якщо такий зв’язок у конкретному випадку не встановлено, відповідальність за ст. 172-5 КУпАП виключається.

Крім того у ч. 3 ст. 8 Закону встановлений обов’язок передати у державну або комунальну власність дарунки, одержані особою як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям. Порядок передачі таких дарунків визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 1195[39], згідно якої, уповноважена особа, яка отримала дарунок, зобов’язана протягом місяця передати його матеріально-відповідальній особі органу, в якому вона працює або який представляє, про що складається акт приймання-передачі. При цьому привласнення чи розтрата такого дарунку, якщо його вартість перевищує 0,2 н.м.д.г., підлягає кримінально-правовій оцінці.

Не є порушенням ст. 8 Закону факти одержання працівником подарунків у якості заохочень по службі. Так, наприклад, ст. 4 Дисциплінарного статуту прокуратури України[40] передбачає, що прокурорсько-слідчі працівники, а також працівники навчальних, наукових та інших установ прокуратури заохочуються за сумлінне і зразкове виконання службових обов’язків, ініціативу та оперативність у роботі. Серед заходів заохочення визначено подарунок та цінний подарунок.


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 198; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!