Характеристика адміністративних корупційних правопорушень



Перелік адміністративних корупційних правопорушень закріплений у Главі 13-А КУпАП. Умовно їх можна розподілити на такі види:

порушення спеціальних обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції (ст.ст. 172-2, 172-4, 172-5, 172-6, 172-7, 172-8 КУпАП);

пропозиція або надання неправомірної вигоди (ст. 172-3 КУпАП);

невжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП).

В свою чергу, серед порушень спеціальних обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції, виділяють наступні діяння:

– порушення обмежень щодо використання службового становища (ст. 172-2 КУпАП);

– порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4 КУпАП);

– порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП);

– порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП);

– порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП);

– незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП).

Заслуговує на увагу висловлена в літературі пропозиція розподіляти правопорушення, передбачені Главою 13-А КУпАП, на дві групи: 1) корупційні правопорушення (ст.ст. 172-2, 172-3, 172-5); 2) правопорушення у сфері запобігання і протидії корупції або правопорушення, що сприяють корупції (ст.ст. 172-4, 172-6–172-9)[20]. Останні не містять ознак корупції, але їх вчинення, пов’язане з порушенням антикорупційних обмежень і заборон, встановлених Законом.

Порушення обмежень щодо використання службового становища (ст. 172-2 КУпАП)

Зважаючи на бланкетний характер ст. 172-2 КУпАП, для з’ясування змісту встановлених обмежень щодо використання службового становища слід звернутися до ст. 6 Закону, яка визначає перелік таких обмежень. Серед них виділено такі заборони: 1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); 2) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи; 3) неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; 4) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків. Однак, перелік цих обмежень не вичерпується наведеним, про що свідчить використання в тексті статті словосполучення „у тому числі”. Таким чином, зазначені обмеження служать лише для ілюстрації можливих варіантів незаконного використання службових повноважень.

Відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей наступає лише, якщо воно поєднане з одержанням за це неправомірної вигоди або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Згідно примітки цієї статті під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову. Якщо розмір такої вигоди не перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.), діяння підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, а якщо не перевищує 100 н.м.д.г., – то за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП. Слід пам’ятати, що для кваліфікації адміністративних правопорушень сума н.м.д.г. встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України[21] для відповідного року. Однак згідно з абз. 8 п. 1 Прикінцевих положень зазначеного акту до 31.12. 2014 р. для цілей застосування підпункту 169.1.1 податкова соціальна пільга визначається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. У ст. 12 Закону „Про державний бюджет України на 2012 рік”[22] з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць у розмірі 1073 грн. Таким чином, особа, яка протягом 2012 року порушила встановлені законом обмеження щодо використання службових повноважень, підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, якщо розмір одержаної нею неправомірної вигоди менше або дорівнює 2682,5 грн., і за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, – якщо розмір неправомірної вигоди менше або дорівнює 53650 грн.

Порушення обмежень щодо використання службового становища без одержання неправомірної вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди не утворює складу адміністративного проступку за ст. 172-2 КУпАП. Вказане, в основному, підтверджується матеріалами судової практики. Так, постановою судді Зарічного районного суду м. Суми закрито провадження у справі відносно директора комунального закладу «Сумський палац дітей та юнацтва» Сумської міської ради за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки в судовому засіданні не було встановлено, що вона одержала від фізичної особи-підприємця за сприяння його господарській діяльності неправомірну вигоду або прийняла обіцянку чи пропозицію такої вигоди для себе чи інших осіб.[23] Однак, суди в цьому питанні не завжди займають таку послідовну позицію. Так, постановою судді Зборівського районного суду Тернопільської області накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. на секретаря Заруддянської сільської ради Зборівського району, який з метою уникнення сплати штрафу в розмірі 340 грн. склав, засвідчив печаткою, підписав від імені сільського голови та надав у відділ виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції завідомо неправдиву довідку про те, що він не проживає на території сільської ради.[24] З матеріалів справи вбачається відсутність одержання суб’єктом відповідальності за корупційне правопорушення неправомірної вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди. На нашу думку, в діях цієї особи наявні ознаки службового підроблення, відповідальність за яке передбачена ст. 366 КК.

Суб’єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-2 КУпАП, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноваженні на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми (п. 1-3 ч. 1 ст. 4 Закону). Із суб’єктивної сторони цей адміністративний проступок, як і всі корупційні правопорушення, характеризується умисною формою вини. Порушення обмежень щодо використання службового становища тягне за собою накладення штрафу від 50 до 150 (ч. 1 ст. 172-2 КУпАП) та від 150 до 500 н.м.д.г. (ч. 2 ст. 172-2 КУпАП).


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 127; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!