Поняття про мовну норму. Види мовних норм
Літературна мова характеризується унормованістю.
Мовні норми – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації.
Види мовних норм: орфоепічні, акцентуаційні, графічні, орфографічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні.
Орфоепічні норми регулюють правильність вимови звуків і звукосполучень.
Акцентуаційні норми регулюють правильність наголошування слів.
Графічні норми регулюють правильність передачі літер на письмі.
Орфографічні норми регулюють правильність написання слів згідно з чинним правописом.
Лексичні норми регулюють правильність слововживання.
Морфологічні норми коригують вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами.
Синтаксичні норми регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень.
Пунктуаційні норми регулюють правильність вживання розділових знаків.
Стилістичні норми регулюють правильність відбору мовних елементів відповідно до умов спілкування.
Орфографічні норми
Орфографічні нормирегулюють правильність написання слів згідно з чинним правописом.
Правопис складних слів
Разом пишуться :
1) слова, коли перша частина складного слова – прикметник, а сполучним звуком виступає о: гірничопромисловий, гірничорудний;
2) усі складноскорочені слова й похідні від них: Нацбанк, профспілка, Мін’юст;
|
|
|
3) складноскорочені слова з першими частинами: авіа-, авто-, водо-, газо-, гео-, гідро-, електро-, макро-, мікро-, термо-, турбо- й под.: гідротехніка, турбобур, термокаталітичний, електромеханічний;
4) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник: двохмільйонний, двоступеневий, трипроцентний, чотиримісячний;
5) складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких – дієслівного походження: нафтоносність, газоосвітлення, газоопалення, керноприймач, струмовідвід, пластовипробовувач, трубоукладач;
6) складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півгодини, напівоберт, напівпровідник, напівавтомат;
7) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: термогідродинамічний, нафтогазопромисловий;
8) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий (електросила), радіофізичний (радіофізика), теплообмінний (теплообмін);
9) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: західноукраїнський (Західна Україна), низькотемпературний (низька температура).
Через дефіс пишуться:
1) складні іменники, утворені з двох іменників без допомоги сполучного звука: розтяг-стиск, інженер-механік, купівля-продаж; блок-система, дизель-мотор, стоп-кран; кіловат-година;
|
|
|
2) складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, обер-, міні-, максі-, міді-: віце-президент, міні-процесор;
3) перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), коли далі йде слово з такою ж другою частиною: нафто- і газовіддача, радіо- й телеапаратура, енерго- і ресурсозбереження;
4) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: науково-технічний, виробничо-промисловий, свердлильно-довбальний, спуско-підіймальний, ударно-обертальний, плоско-опуклий;
5) складні прикметники, в яких перша частина закінчується на –ико, –іко: механіко-технологічний, діалектико-матеріалістичний.
Окремо пишуться прислівники, утворені від більшості відносних прикметників: діаметрально протилежний, матеріально відповідальний, різко окреслений, науково обґрунтований, хімічно зв’язаний.
Утворення прикметників від географічних назв
Під час творення прикметників від географічних назв за допомогою суфікса –ськ(ий) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.
|
|
|
1 Два приголосні звуки зливаються в один звук, а саме:
а) г, ж, з + ськ(ий) → зьк: Кривий Ріг – криворізький, Прага – празький, Запоріжжя – запорізький;
б) к, ч, ц + ськ(ий) → цьк: Кременчук – кременчуцький, Гадяч – гадяцький, Вінниця – вінницький;
в) х, ш, с + ськ(ий) → ськ: Сиваш – сиваський, Черкаси – черкаський, Золотоноша – золотоніський.
Винятки: Ірак, Мекка, Ла-Манш, Кентуккі, Цюрих, Нью-Йорк.
2 Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника на –ськ(ий) -к- випадає: П’ятихатки – п’ятихатський, Димерка – дилерський.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 321; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!