Які вимоги кримінально-процесуального закону щодо встановлення (доказування) суб'єкта і суб'єктивної сторони
злочину?
А) наявність або відсутність передбаченого законом суспільно-небезпечного діяння
Б) хто вчинив злочин;
В) наявність або відсутність обставин, які пом'якшують, обтяжують або виключають кримінальну відповідальність та
застосування заходів покарання.
Г) чи винний обвинувачений (підсудний) у вчиненні злочину;
В)Слід з'ясувати, чи мають місце обставини, що виключають злочинність діяння або звільняють особу від відповідальності.
До числа обставини, що виключають злочинність діяння, належить необхідна оборона, уявна оборона, крайня необхідність,
затримання злочинця, фізичний або психічний примус, виконання законного наказу, в стані ризику та виконання
спеціального завдання (ст. 36—43 КК України).
Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення
кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу
обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою
|
|
|
закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Яка за своїм характером може бути заподіяна злочином шкода?
Шкідливі наслідки злочину за своїм характером дуже різноманітні і їх можна класифікувати за різними критеріями. Якщо
вибрати як класифікаційну ознаку наявність або відсутність у результаті вчинення суспільно небезпечного діяння
матеріальних збитків, то наслідки, які виникають у результаті вчинення такого роду діяння можна поділити на матеріальні і
нематеріальні
За характером шкода: 1) фізична - вбивство, тілесні ушкодження, проведення
аборту; 2) майнова - зменшення майна, заподіяння майнових збитків; 3) моральна -
приниження гідності, честі, глум над могилою, над державним прапором,
приниження авторитету представника влади і т. ін.; 4) політична - підривом
державної самостійності, незалежності, економічної та політичної системи тощо.
Чи підлягає відшкодуванню завдана злочином шкода і яка саме?
Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні
1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або
|
|
|
моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов
до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за
шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Стаття 130. Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність,
досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у
випадках та в порядку, передбачених законом.
Що таке процесуальні витрати і для чого потрібно встановлювати їхрозмір?
Стаття 118. Види процесуальних витрат
1. Процесуальні витрати складаються із:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
3) витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
|
|
|
4) витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
З якою метою закон вимагає встановлення обставин, які характеризують обвинуваченого як особистість?
З метою індивідуалізації кримінальної відповідальності доказуванню підлягають особисті якості обвинуваченого (його
поводження до і після здійснення злочину, наявність колишніх судимостей), стан здоров'я, сімейне положення, наявність
неповнолітніх дітей, державних нагород та інші обставини, які всебічно і повно характеризують кожного обвинуваченого,
підсудного. їх правильне встановлення є неодмінною умовою законного й обґрунтованого застосування до обвинуваченого
того або іншого примусового заходу з урахуванням реальної його особистості.
Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких,
зокрема, відносяться:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
7) таємниця спілкування;
8) невтручання у приватне життя;
|
|
|
9) недоторканність права власності;
10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї;
12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
13) забезпечення права на захист;
14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;
15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
18) публічність;
19) диспозитивність;
20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;
21) розумність строків;
22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 176; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!