Тема 55. Бічві шлуночки. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції
1. Актуальність теми..
Знання топографії, будови всіх відділів головного мозку допоможе в визначенні правильного діагнозу хворого, оскільки при ураженні відділів головного мозку виникають тяжкі розлади з втратою різних видів чутливості, рухових реакцій. Допоможе проводити профілактику запальних процесів та травматичних ушкоджень головного мозку.
Конкретні цілі
Мати уявлення про оболонки спинного і головного мозку. Загальна характеристика міжоболонних просторів.
Знати:
- будову твердої оболонки головного мозку;
- відростки твердої оболонки головного мозку;
- будову і розміщення пазух твердої оболонки головного мозку;
- особливості будови павутинної та м'якої оболонки, цистерни головного мозку;
- утворення та шляхи циркуляції спинномозкової рідини.
На ізольованому вологому препараті головного мозку вміти показувати оболонки, пазухи, цистерни, шляхи циркуляції спинномозкової рідини.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліни | Знати | Вміти | ||
| 1) забезпечувальні дисципліни Біологія | Знати особливості будови оболонок головного мозку вищих ссавців | Розрізняти оболонки головного і спинного мозку, підоболонкові простори | ||
| Гістологія | Знати гістологічну структуру твердої, павутинної і м'якої оболонок головного мозку | Вміти розрізняти на гістологічних препаратах оболонки головного мозку. | ||
| 2) Дисципліни, що забезпечуються нормальна та патологічна фізіологія, топографічна та патологічна анатомія, хірургія, нервові хвороби.
| ||||
| 3) Внутрішньопредме тна інтеграція - розділ "Остеологія" розділ „Ангіологія" | Місцезнаходження борозен пазух твердої оболонки головного мозку. Кровопостачання головного мозку, відтік венозної крові. | Вміти показувати на черепі борозни пазух твердої оболонки головного мозку. Вміти показувати на препараті: - plexus chorioideus - а. carotis interna - v. jugularis interna | ||
Зміст теми заняття.
Бічні шлуночки
Бічний шлуночок, ventriculus lateralis, являє собою парну щілиноподібну порожнину, яка розміщена в глибині півкулі в горизонтальній площині. Розрізняють правий і лівий бічні шлуночки, причому умовились вважати лівий шлуночок першим, правий - другим.
Кожний бічний шлуночок вистелений епендимою, містить спинномозкову рідину та сполучається з III шлуночком за допомогою міжшлуночкового отвору, foramen interventriculare. Складовими частинами бічного шлуночка є порожнини всіх часток мозкової півкулі, за виключенням острівцевої та лімбічної. В кожному бічному шлуночку розрізняють: лобовий, потиличний, скроневий роги та центральну частину.
|
|
|
Лобовий ріг (передній ріг), соrnu frontale (соrnu аntеrius), бічного шлуночка залягає всередині лобової частки. Верхньою, передньою і частково нижньою стінками порожнини лобового рогу є передні відділи мозолистого тіла. Нижньою і бічною стінками є головка хвостатого ядра, яка випинає в порожнину переднього рогу. Присередньою стінкою переднього рогу є тонка прозора перегородка. Задньої стінки передній ріг не має, тому що в верхніх відділах порожнина його безпосередньо переходить в порожнину центральної частини, а в глибині його задніх відділів залягає міжшлуночковий отвір.
Центральна частина, раrs сеntralis, бічного шлуночка є порожниною тім'яної частки півкулі і становить сплющену зверху донизу вузьку щілину. Верхньою стінкою порожнини є стовбур мозолистого тіла; нижньою - таламус, тіло хвостатого ядра, погранична смуга; присередньою - тіло склепіння.
Потиличний ріг (задній ріг), соrnu оссіріtale (соrnu роsterius), являє собою порожнину потиличної частки. Вона дуже вузька i майже вся виповнена вдавленим з присереднього її боку утворенням - пташиною шпорою, саlсаr аvis, яка відповідає заглибленню мозкової кори на присередній поверхні півкулі - шпорній борозні.
|
|
|
Скроневий ріг (нижній ріг), соrnu temporale (соrnu iferius), розміщений в товщі скроневої частки півкулі. Його порожнина ближче до присередньої периферії частки становить трохи зігнуту донизу, наперед і до середини щілину. Верхня стінка скроневого рога утворена хвостом хвостатого ядра, нижня - побічним підвищенням, бічна - покривом мозолистого тіла. Присередня стінка скроневого рога утворена Аммонієвим рогом.
В центральній частині та в скроневому розі бічного шлуночка міститься судинне сплетення бічного шлуночка, яке є бічним краєм судинного сплетення III шлуночка і з'єднується з ним крізь міжшлуночковий отвір. Судинне сплетення бічного шлуночка є похідним м'якої оболонки головного мозку, і проникає в порожнину шлуночка крізь судинну щілину, fissura сhoroideа, яка розміщена в його центральній частині між таламусом та склепінням, а в нижньому розі - між пограничною смугою, strіа terminalis, та торочкою морського коника.
Шлуночки мозку у новонароджених відносно ширші, ніж у дорослих. Будова мозкових оболон схожа з такою у дорослих. Тверда мозкова оболона тісно прилягає до кісток черепу. Підпавутинний простір більш вузький, ніж у дорослих, так як мозок заповнює у новонароджених 97,5% порожнини черепа. Після 6 років простір між мозком і кістками черепа збільшується, і у дорослого мозок займає тільки 92,5% порожнини черепа. Відповідно розширенню підпавутинного простору і його цистерн збільшується кількість спинномозкової рідини; у новонароджених вона складає 10-15 мл при пологах через піхву і 30 мл при кесаревому розтині; у дорослих загальна кількість спинномозкової рідини дорівнює 100-150 мл.
|
|
|
Мікроскопічні вікові зміни мозку пов'язані з мієлінізацією нервових волокон і дозріванням нервових клітин. Наприкінці внутрішньоутробного розвитку чітко виражена мієлінізація нервових волокон у філогенетично старих системах мозку. Мієлінізація волокон аферентних шляхів закінчується дещо раніше еферентних, а в провідниках внутрішньокіркових асоціативних зв'язків (праксія, мова та ін.) настає пізніше всіх. Дозрівання структур мозку відбувається раніше у спинному мозку, стовбурі мозку, блідих кулях. Тут добре розвинуті нейрони, їх відростки, глія, судини. Клітини кори у новонароджених ще не дифереційовані: нема пігменту, менша, ніж у дорослих, довжина і число відростків, мало синапсів. Диференціювання нейронів відбувається в період раннього дитинства, в основному до 2 років, закінчується до 3 років. До 7-8 років цитоархітектоніка кори відповідає такій дорослих. Остаточна мієлінізація волокон закінчується до 10 років.
Оболонки головного мозку
Головний мозок вкритий з усіх боків такими самими трьома оболонками мозку, meninges, як і спинний: 1) черепна тверда оболонка (тверда оболонка головного мозку), dura mater cranialis (dura mater еncephalі); 2) черепна павутинна оболонка (павутинна оболонка головного мозку), аrасhnоіdеа mater cranialis (аrасhnоіdеа mater еncephalі); 3) черепна м'яка оболонка (м'яка оболонка головного мозку), ріа mater cranialis (ріа mater еncephalі). Дві останні об'єднуються під назвою м'яка оболонка, leptomeninx, на протилежність твердій оболонці, расhimeninx.
Тверда оболонка головного мозку, dura mater еncephalі, складається з двох шарів щільної сполучної тканини. Зовнішній шар є окістям і щільно прилягає до кісток черепа. Внутрішній шар є власне менінгеальним шаром і повернений до дуже вузького підтвердооболонного простору. Внутрішній менінгеальний шар твердої оболонки місцями відстоїть від її зовнішнього шару, утворюючи венозні пазухи (синуси). В ділянці зовнішнього краю великого потиличного отвору шари твердої оболонки повністю розділяються. Зовнішній продовжується у вигляді окістя кісток черепа, а менінгеальний утворює "твердооболонний мішок" спинного мозку.
З внутрішньої сторони тверда оболонка головного мозку дає кілька відростків, які заходять у вигляді пластинок в щілини між окремими частинами головного мозку і відокремлюють їх одну від одної: серп великого мозку, серп мозочка, намет мозочка, діафрагма сідла.
Серп великого мозку, falх сеrеbrі, нагадує своєю формою лезо серпа і розміщений прямовисно між обома півкулями великого мозку в fissurа longitudinales cerebri. У передній частині головного мозку серп своїм вгнутим краєм заглиблюється в щілину між лобовими частками, але не досягає мозолистого тіла, назад же він стає вищим. Серп великого мозку починається спереду від сristа gallі решітчастої кістки і своїм опуклим краєм прикріплюється до боків сагітального шва на склепінні черепа, доходячи до рrоtuberantia occipitalis interna, де наперед від неї з'єднується з верхньою поверхнею мозочкового намету.
Серп мозочка, falх сеrеbrі, являє собою короткий і невисокий відросток, який заходить в задню вирізку мозочка між його півкулями і прикріплюється до сristа occipitalis interna. Біля заднього краю потиличного отвору він закінчується двома ніжками, які обмежують отвір ззаду; верхній опуклий край його з'єднується з наметом мозочка.
Намет мозочка, tentorium cerebelli, проникає у fissura transversa cerebri і відділяє потиличні частки великого мозку від мозочка.
Діафрагма сідла, diaphragma sellае, закриває згори ямку турецького сідла, завдяки чому утворюється порожнина, яка містить гіпофіз. Всередині діафрагми є отвір, через який до гіпофіза проходить лійка, іnfundibulum.
Тверда оболонка головного мозку відділяється від лежачої під нею павутинної обoлонки щілиноподібною порожниною - підтвердооболонним простором, spatium subdurale, в якому є невелика кількість рідини.
Оскільки в підтвердооболонному просторі завжди міститься невелика кількість прозорої рідини (яка не має жодного відношення до спинномозкової рідини), павутинна оболонка здатна зміщуватися відносно твердої без всякого тертя.
Павутинна оболонка головного мозку аrасhnоіdеа mater еncephalі, облягає мозок з усіх боків і вступає в зв'язок з лежачою під нею м'якою оболонкою за допомогою численних волокон і перекладин, переплетіння яких нагадує павутиння. Від м'якої оболонки вона відокремлена підпавутинним простором, spatium subаrасhnоіdеum, заповненим спинномозковою рідиною. В ділянках виступаючих частин мозку (наприклад, над звивинами) павутинна та м'яка оболонки тісно прилягають одна до одної; над заглибинами вони розходяться, бо м'яка оболонка точно повторює рельєф мозку, а павутинна перекидається з одного виступу на інший. Таким чином, підпавутинний простір не являє собою суцільну порожнину однакової глибини, а складається з великої кількості з'єднаних між собою щілин, з яких деякі досягають значних розмірів і звуться підпавутинними цистернами, cisternae subаrасhnоіdеae.
Найбільшою підпавутинною цистерною є задня мозочково-мозкова цистерна (велика цистерна), cisterna сеrеbеllоmedularis роsterior (сіsterna magnа), яка розміщена у заглибині між мозочком та довгастим мозком. Вона сполучається з IV шлуночком через його серединний отвір.
Вентрально задня мозочково-мозкова цистерна вільно сполучається з парною мосто-мозочковою цистерною, cisterna роntосеrеbеllаrіs. Ця цистерна розташована у мосто-мозочковому куті і сполучається з IV шлуночком через його бічний отвір. Ця цистерна, крім інших структур, містить хребтову артерію.
На базальній поверхні головного мозку послідовно розміщені: 1) між ніжками мозку - міжніжкова цистерна, cisterna іnterpeduncularis; 2) перед зоровим перехрестям-цистерна перехрестя, cisterna сhiasmatis
Навколомозолиста цистерна є непарною і продовжується по зовнішній поверхні мозолистого тіла аж до його валика.
Практичне значення має те, що в порожнині черепа і при виході з черепа черепних нервів, оболонки головного мозку супроводжують їх на невеликій відстані.
М'яка оболонка головного мозку, ріа mater еncephalі, утворена сполучною тканиною, багатою на нерви і кровоносні судини, має велике значення в живленні мозку. М'яка оболонка проходить в усі заглибини та борозни мозку і зростається з ним.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 159; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!