Матеріали для аудиторної самостійної роботи
1. Показати на вологому препараті головного мозку зоровий горб, хвостате
ядро, внутрішню капсулу.
2. Показати на вологому препараті головного мозку сочевицевидне ядро
(елементи його будови), і найбільш зовнішню капсулу.
3. Вміти показувати огорожу і мигдалевидне тіло.
4. Вміти показувати червоне ядро і чорну субстанцію середнього мозку.
Б. Ситуаційні задачі
1. У хворої діагностовано хорею. При цьому захворюванні має місце поява супровідних і вимушених рухів. Які структури головного мозку при цьому задіяні?
A.*Substantia nigra et corpus striatum.
B. Pulvinar thalamicus.
C. Fasciculus longitudinalis medialis.
D. Fasciculus longitudinalis posterior.
E. Nucleus ruber.
2. Пошкодження стріопалідарної системи привело до гіпертонусу мязів. Які ядра пошкодженні?
A.* Бліда куля
B. Медіальне колінчасте тело
C. Латеральне колінчасте тело
D. Передні ядра гіпоталамуса
E. Задні ядра гіпоталамуса
3. У нейрохірургічне відділення порапив хворий, який отримав виробничу травму. При обстеженні виявлено, що металевий цвях пробив луску скроневої кістки і проник у речовину лівої скроневої частини ближче до скроневого полюсу. Яке з базальних ядер ушкоджено?
А. Сочевицеподібне ядро.
B. Хвостате ядро.
C.*Мигдалеподібне тіло.
D. Огорожа.
Е. Бліда куля.
4. Пошкодження стріопалідарної системи призвело до розвитку атетозу (ритмічні рухи кінцівок). Які ядра пошкоджено?
A. Передні ядра гіпоталамусу.
B. Медіальне колінчасте тіло.
|
|
|
C. Латеральне колінчасте тіло.
D. Смугасте тіло.
E. Задні ядер гіпоталамусу.
5. При проведенні комп'ютерної томографії мозку у хворого паркінсонізмом порушень у стовбурі мозку не виявлено. При дослідженні кінцевого мозку виявлено патологію:
A. Кутової звивини.
B.*Сочевицеподібні ядра.
C. Краєва звивина.
D. Гачка звивини морського коня.
E. Мигдалеподібного ядра.
Тема 54. Біла речовина, кора великого мозку. Локалізація функцій в корі великого мозку.
Актуальність теми.
Знання топографії і будови відділів головного мозку допоможе у визначенні правильного діагнозу хворого, оскільки при ураженні відділів головного мозку виникають розлади з втратою різних відділів чутливості, рухових реакцій.
Конкретні цілі заняття:
Мати уявлення про будову кінцевого мозку.
Мати уявлення про будову півкуль великого мозку.
Знати:
- будову кори великого мозку;
- локалізацію функцій в лобній частці мозку;
- локалізацію функцій в тім'яній і потиличній частці мозку;
- локалізацію функцій в скроневій частці мозку.
На ізольованому препараті показати кору і білу речовину півкуль головного мозку
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
|
|
|
| Дисципліни | Знати | Вміти |
| 1) Забезпечувальні дисципліни Біологія | Будову головного мозку ссавців. | Показати частки головного мозку |
| Гістологія | Цитоархітекторіку головного мозку. | Визначати сіру і білу речовину головного мозку. |
| 2) Дисципліни, що забезпечуються: нормальна та патологічна фізіологія, топографічна та патологічна анатомія, хірургія, нервові хвороби. | ||
| 3) Внутрішньопредме тна інтеграція – Розділ "Остеологія" "Ангіологія" | Будову черепа. Кровопостачання головного мозку. | Вміти показувати а. Саrotis іnternа. |
Зміст теми заняття.
Біла речовина кінцевого мозку
Весь простір між сірою речовиною мозкової кори та сірою речовиною базальних ядер займає біла речовина. Вона складається з великої кількості нервових волокон, які йдуть у різних напрямках і утворюють провідні шляхи кінцевого мозку. Нервові волокна поділяють на:
1) асоціативні;
2) комісуральні;
3) проекційні.
Асоціативні волокна кінцевого мозку, fibrа аssосіаtiones telencephali, складають основу білої речовини, з'єднують різні ділянки кори мозку в межах однієї півкулі і забезпечують можливість для корки виконувати асоціативні та iнтегративні функції. Наявність численних зв'язків між окремими кірковими ділянками є можливим пояснення того факту, що втрата мозкової функції внаслідок вогнищевого пошкодження кори не завжди постійна. Можливо, деякі волокна залишаються інтактними і здатні поновлювати частину втрачених функцій після певних вправ протягом деякого часу.
|
|
|
Серед асоціативних волокон розрізняють короткі та довгі волокна.
Короткі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones breves, дугоподібно з'єднують сусідні звивини і звуться дугоподібними волокнами великого мозку, fibrае аrсиаtае сеrеbrі.
Довгі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones longае, з'єднують між собою, звичайно, кору різних часток однієї півкулі.
Мозолисте тіло
Комісуральні нервові волокна кінцевого мозку, fibrае соmmіssurales telencephali, з'єднують симетричні ділянки кори обох мозкових півкуль і утворюють волокна мозолистого тіла, fibrae corporis callosi, спайку склепіння, соmmіssurа fornicis, і передню спайку, соmmіssurа аnterior (соmmіssurа роsterior, соmmіssurа hаbеnularum являють собою структури проміжного мозку).
В мозолистому тілі розрізняють передню, середню і задню частини; 1) задня частина, у вигляді стовщеного краю - валик, splenium, вільно нависає над передніми відділами lamina tecti середнього мозку; 2) середня частина - стовбур, truncus, є найдовшим відділом мозолистого тіла; 3) передня частина зігнута трохи вниз і наперед, і утворює так зване коліно, genu, яке переходить у нижніх відділах у дзьоб, rostrum; останній продовжується у тонку пластинку, laminа rostralis, що в свою чергу переходить в кінцеву пластинку, lamina terminalis.
|
|
|
Під мозолистим тілом розміщене склепіння, fогnіх яке складається з тіла, двох ніжок і двох стовпів. Тіло, соrрus, - непарна серединна частина склепіння, яка розташована під стовбуром мозолистого тіла і зрощена з його нижньою поверхнею. Ззаду тіло склепіння розходиться на дві сплощені ніжки сrurа. Витончений бічний край тіла та ніжок склепіння утворює стрічку, tеnіа до якої прикріплюється судинне сплетення бічного шлуночка. Кожна ніжка прямує далі вниз і закінчується на присередпій стінці нижнього рогу бічного шлуночка, продовжуючись у торочку морського коника fimbriа hippocampi. Між сrurа fornicis під splenium соrporis collosi натягнуті поперечні нервові волокна, які утворюють спайку, соmmіssurа.
Проекційні нервові волокна з'єднують кору кінцевого мозку з нижче розташованими відділами ЦНС до спинного мозку включно. Проекційні волокна в білій речовині півкулі ближче до кори утворюють віялоподібне скупчення - променистий вінець, соrоnа rаdiata, головна частина волокон якого сходиться в внутрішню капсулу.
Внутрішня капсула, сарsulа іnternа, є ростральним продовженням основи ніжки мозку відповідного боку, тому на фронтальних розрізах вона має вигляд косої смужки, нервові волокна якої віялоподібне розгортаються і розподіляються досить товстим шаром між сочевицеподібним ядром з одного боку, хвостатим ядром i таламусом - з іншого боку. На горизонтальному розрізі внутрішня капсула має вигляд відкритого тупого кута з його частинами: передньою ніжкою, коліном та задньою ніжкою.
Передня ніжка, сrus аnterior, розташована між хвостатим ядром та передньою половиною сочевицеподібного ядра. До складу проекційних волокон її входять:
лобово-мостовий шлях, tractus frontalis (йде від мозкової кори лобової
частки до ядер моста);
передня променистість таламуса, radiato thalami anterior (з'єднує мозкову кору лобової частки з таламусом).
Коліно внутрішньої капсули, gеnи сарsulае іnternае, розміщене між передньою та задньою ніжками. Воно утворене кірково-ядерними волокнами, fibrае соrticonuclearis, (входять до складу пірамідних шляхів і з'єднують кору передцентральної звивини з руховими ядрами черепних нервів).
Задня ніжка, crus posterius, розташована між таламусом та задньою половиною сочевицеподібного ядра. Вона має (по відношенню до сочевицеподібного ядра) три складові частини: таламо-сочевицеподібну, засочевицеподібну та підсочевицеподібну.
Безпосередньо до коліна внутрішньої капсули прилягає таламосочевицеподібна частина, раrs thalamolentiformis, яка складається з: 1) кірково-спинномозкових волокон, fibrае соrticospinales (входять до складу пірамідних шляхів, з'єднують кору передцентральної звивини та рухові ядра передніх рогів спинного мозку); 2) кірково-червоноядерні волокна, fibrае corticorubrales (зв'язують кору лобової частки з червоним ядром); 3) кірково-сітчасті волокна, fibrае соrticoreticulares (йдуть від передцентральної та зацентральної звивини до ретикулярної формації); 4) кірково-таламічні волокна, fibrае соrticothalamісае (зв'язують мозкову кору з ядрами таламуса); 5) таламо-тім'яні волокна, fibrае thalamoparietalis (частина волокон висхідних шляхів кіркового напрямку); 6) центральна таламічна променистість, radiato talami centralis (більша частина волокон висхідних шляхів кіркового напрямку, які прямують до мозкової кори передцентральної та зацентральної звивини).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 190; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!