Розрахунок необхідної кількості хлорного вапна при приготуванні його освітлених розчинів
| Вміст активного хлору в сухому хлорному вапні, % | ||||||||
| 20 | 22 | 24 | 26 | 28 | 30 | 32 | ||
| Вміст активного хлору в розчині, % | ||||||||
| Кількість сухого хлорного вапна (кг) на 100 л води | 7 8 | 1,96 | 2,10 | 2,24 | ||||
| 2,08 | 2,24 | 2,40 | 2,56 | |||||
| 9 | 2,16 | 2,34 | 2,52 | 2,70 | 2,88 | |||
| 10 | 2,00 | 2,20 | 2,40 | 2,60 | 2,80 | 3,00 | 3,20 | |
| 11 | 2,20 | 2,42 | 2,64 | 2,86 | 3,08 | 3,30 | 3,52 | |
| 12 | 2,40 | 2,64 | 2,88 | 3,12 | 3,36 | 3,60 | 3,84 | |
| 13 | 2,60 | 2,86 | 3,12 | 3,38 | 3,64 | 3,90 | 4,16 | |
| 14 | 2,80 | 3,08 | 3,36 | 3,64 | 3,92 | 4,20 | 4,48 | |
| 15 | 3,00 | 3,30 | 3,60 | 3,90 | 4,20 | 4,50 | 4,80 | |
| 16 | 3,20 | 3,52 | 3,84 | 4,16 | 4,48 | 4,80 | 5,12 | |
| 17 | 3,40 | 3,74 | 4,08 | 4,42 | 4,76 | 5,10 | 5,44 | |
| 18 | 3,60 | 3,96 | 4,32 | 4,68 | 5,04 | 5,40 | 5,76 | |
| 19 | 3,80 | 4,18 | 4,56 | 4,94 | 5,32 | 5,70 | 6,08 | |
| 20 | 4,00 | 4,40 | 4,80 | 5,20 | 5,60 | 6,00 | 6,40 | |
| 21 | 4,20 | 4,62 | 5,04 | 5,46 | 5,88 | 6,30 | 6,72 | |
| 22 | 4,40 | 4,84 | 5,28 | 5,72 | 6,16 | 6,60 | 7,04 | |
| 23 | 4,60 | 5,06 | 5,52 | 5,98 | 6,44 | 6,90 | 7,36 | |
| 24 | 4,80 | 5,28 | 5,76 | 6,24 | 6,72 | 7,20 | 7,68 | |
| 25 | 5,00 | 5,50 | 6,00 | 6,50 | 7,00 | 7,50 | 8,00 | |
| 26 | 5,20 | 5,72 | 6,24 | 6,76 | 7,28 | 7,80 | 8,32 | |
| 27 | 5,40 | 594 | 6,48 | 7,02 | 7,56 | 8,10 | 8,64 | |
Приклад розрахунку потреби дезінфекційних з асобів при дезінфекції корівника на 100 голів великої рогатої худоби п ри ящурі.
Для цього готують гарячий 2%-й розчин натрію їдкого. На 1 м2 знезаражуваної площі типового корівника витрачають 1 л розчину, тобто 20 г натрію їдкого.
Визначаємо площу корівника: довжина корівника 70,9 м; ширина 10,3 м, висота стін - 2, 8 м.
Площа поздовжніх стін дорівнюватиме: 70,9 x 2,8 x 2 = 397,04 м2
|
|
|
Площа поперечних стін дорівнюватиме: 10,3 x 2,8 x 2 = 57,68 м2
Площа стелі та підлоги дорівнюватиме: 70,9 x 10,3 x 2 = 1460,54 м2
Таким чином, площа, що підлягає знезаражуванню, складатиме:
397,04 + 57,68 + 1460,54 = 1915,26 м2
Для дезінфекції корівника потрібно натрію Їдкого:
20 г х 1915,26 м2 = 3830,52 г або 38,3 кг
Для приготування 2%-го розчину натрію їдкого потрібно взяти води:
1915,26 х 1 л = 1915,26 л
Завдання 1.
Провести розрахунок потреби дезінфекційних засобів для проведення дезінфекції (профілактичної, вимушеної при виникненні захворювання __________________) в ________________________________.
(назва хвороби) (назва об’єкта дезінфекції)
Довжина приміщення ______м, ширина ______м, висота ______м.
Дезінфекцію провести_________________________________________________________.
(вказати назву деззасобу та його концентрацію)
Розрахунки
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
|
|
|
Завдання 2.
Скласти акта про проведення дезінфекції
Про проведення дезінфекції складають акт за встановленими формами. В акті відображують: дату проведення дезінфекції; назву ферми, населеного пункту, господарства; прізвища та ініціали фахівців ветеринарної медицини, які проводили дезінфекцію; вид дезінфекції, площу і об'єкти дезінфекції, метод її проведення; вид і концентрацію дезінфекційної речовини й витрати дезінфектанту. Акт підписують фахівці ветеринарної медицини, які проводили дезінфекцію, і тваринники або власники тварин.
|
|
|
АКТ
На проведення дезінфекції
"____" _____________201___ р.
_____________________________________________
(назва господарства)
Ми, що нижче підписалися______________________________________________
(посада, прізвище та ініціали спеціалістів ветмедицини,
____________________________________________________________________
що проводили дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію)
у присутності____________________________________________________________________
(представників господарства)
за період з______________________________ по____________________201___ р. провели
________________________________________________________________________________
(профілактичну, поточну або заключну дезінфекцію)
у зв'язку з неблагополуччям щодо___________________________________________________
|
|
|
(вказати захворювання)
приміщень :______________________________________________________________________
(яких і скільки м2 площі приміщень оброблено або території біля приміщень)
предметів догляду__________________________ , гноєсховищ тощо_____________________
(яких, скільки) ( якогооб'єму)
Дезінфекція проведена____________________________________________________________
________________________________________________________________________________
(вказати, яким методом, засобом)
при таких режимах:
концентрація дезрозчину___________________________ ______________________________
температура повітря в приміщенні___________________________________________________
температура розчину_____________________________________________________________
кількість розчину на 1 м2 площі (аерозолю на 1 м3 )___________________________________
Після дезінфекції приміщення лишити закритим на_______________________________годин.
Після провітрювання приміщення, годівниці, перегородки промити водою.
Всього оброблено:
приміщень________________________ м2
вигулів___________________________ м2
територій_________________________ м2
предметів догляду_________________ шт.
Використано дезречовин________________________________________________________
(яких і скільки)
Гній____________________________________________________________________________
(вказати метод знезараження)
Підписи _______________________ (____________________________)
_______________________ (____________________________)
_______________________ (____________________________)
Дератизація
Дератизація – це комплекс профілактичних та винищувальних заходів, спрямований на знищення мишоподібних гризунів у тваринницьких фермах та господарських приміщеннях.
Види: профілактична і винищувальна.
Профілактичні заходи зводяться до ветеринарно-санітарних та будівельно-технічних заходів, спрямованих на те, щоб ускладнити доступ гризунам до кормів і залишити їх без місць гніздування, де б вони могли б розмножуватись.
Винищувальні заходи проводяться механічними, біологічними та комбінованими методами: 1. Механічний метод – використання різних видів пасток, капканів.
2. Біологічний метод – використання природних ворогів гризунів, якими є кішка, собака, тхорі, куниці, сови, шуліки, вужі, їжаки. Також використовують комбіновані препарати бактерій (бактокумарин).
3. Хімічний метод – використання отруйних речовин для принад, обпилювання нір, отруєння водяних поверхонь, створення отруйних пилових майданчиків.
Організація та проведення дератизації
Перш ніж приступити до проведення винищувальних заходів, необхідно вивчити місця знаходження гризунів, їх постійні кормові шляхи, заселеність окремих об'єктів і скласти план проведення дератизації.
При організації та проведенні дератизаційних робіт необхідно ретельно дотримуватись правил техніки безпеки. До проведення дератизаційних робіт допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку і вміють правильно готувати та використовувати отруйні принади. Отруйні принади готують в окремій кімнаті з обов'язковим дотриманням усіх заходів безпеки (у халатах, рукавицях, респіраторах). Для приготування принад виділяється спеціальний посуд - емальовані тазики, відра, кружки, ложки, а також електроміксер або електрозмішувач. Приготування зернових принад у великій кількості добре проводити в апараті типу «Ідеал» (для протравлення насіння). У барабан засипають зерно в кількості 25-30 кг, потім наливають 2% олії соняшникової або вазелінового масла, гліцерину і 2-3 хв при 40 обертах барабана все перемішують, після чого додають необхідну кількість отрути і знову все перемішують.
Палити, їсти, пити воду під час роботи з ратицидами забороняється. Після роботи руки та обличчя миють теплою водою з милом, а посуд і інвентар - 2%-ним розчином соди. Отрути зберігають під замком у нежилому приміщенні; отруйні принади переносять у спеціальному чемодані або емальованому відрі з кришкою. Трупи гризунів збирають щипцями або в резинових рукавицях і спалюють або закопують у землю на глибину 2 м.
Дератизацію проводять безпринадним методом або ж з використанням принад. При безпринадному методі проводять обпилювання нір - по 5-7 г на нору ратициду (зоокумарином, дифенацином, крисидом), закупорку нір - отруйною піною пінолацину або ж пінокумарину (3-5 с на нору). Щурі дуже полюбляють чистоту, тому будуть чистити шерсть язиком і таким чином ковтатимуть отруту. До безпринадного методу належить створення пилових площадок перед норою (до 10 г/м2) або виготовлення з 0,5%-ного або 1%-ного дусту зоокумарину пилового коридору довжиною до 1 м на шляху руху гризунів. Якщо протягом 3-х днів щурі проходять по ньому 1-3 рази на день, загибель складатиме 100%.
Улітку, під час спеки, у щурів підвищується спрага, тоді доцільно використовувати отруєну воду або напилювати на поверхню води нерозчинні ратициди (зоокумарин, фентолацин 3-5 г/100 см2 водяної поверхні або 1%-ний розчин натрієвої солі зоокумарину із розрахунку 5 мл 1%-ного розчину на 1 л води). До отруєної води додають 10-15 г цукру для покращення її смакових властивостей.
Принадний метод базується на використанні отруєних принад. До кожної принади необхідно додавати смакові добавки, такі, як рослинна олія, кропова вода, меляса для покращення їх смаку та запаху.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 113; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!