Схема клінічного дослідження тварин

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 18Следующая ⇒

І. Реєстрація тварини: власник, вид, стать, вік, маса, масть, прикмети, зріст, кличка, інвентарний номер, порода та вгодованість тварини.

II . Збирання анамнезу. 1. Anamnesis vita е: утримання, догляд, годівля, напування, експлуатація та походження тварини. Благополуччя господарства (населеного пункту) щодо інфекційних захворювань у минулому. Проведення щеплень тваринам. Виведення тварин із господарства. Вивезення продуктів і тваринної сировини. Проведення діагностичних досліджень.

2. Anamnesis morbi: час захворювання, причини хвороби й обставини, при яких захворіла тварина. Прояви захворювання. Хто і як лікував тварину. Поширюваність захворювання в господарстві (населеному пункті).

III . Загальне дослідження: визначення температури тіла, габітусу: а) будова тіла; б) стан вгодованості; в) положення тіла в просторі; г) визначення темпераменту й конституції; д) дослідження кон'юнктиви, шкіри та шерстного покриву, лімфатичних вузлів і судин.

IV.Дослідження окремих органів і систем: серцево-судинної системи, апарату дихання, травного каналу, сечостатевої системи, нервової системи та органів зору й слуху.

V. Лабораторні дослідження: бактеріоскопія, бактеріологічні дослідження, біологічні, гематологічні, серологічні та інші лабораторні дослідження.

VI . Спеціальні методи дослідження: епізоотологічний, алергічний, рентгенівський, зважування, вимірювання та інші методи дослідження.

ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОХВОРИХ ТВАРИН

Боротьба з інфекційними хворобами тварин є першочерговим завданням ветеринарної медицини. Вона може проводитися декількома способами: від знищення тварин при деяких особливо небезпечних інфекціях, або забою тварин на м'ясо при ряді хронічних захворювань і хвороб, що важко лікуються, до лікування інфекційнохворих тварин. Лікування тварин, хворих на інфекційні хвороби, на відміну від лікування тварин при незаразних хворобах, має свої особливості. Основні з них такі:

а) обов'язкова ізоляція хворих тварин;

б) необхідність проведення знезараження всіх секретів і екскретів,
які виділяє хвора тварина;

в) необхідність турботи про охорону обслуговуючого персоналу
від зараження збудником інфекційної хвороби;

г) наявність поряд із симптоматичним лікуванням і специфічних
засобів лікування'.

Лікування інфекційнохворих тварин необхідно розглядати як один із важливих протиепізоотичних заходів.

ДОКУМЕНТАЦІЯ КЛІНІЧНОЇ РОБОТИ

Хворих тварин, яких піддають клінічному дослідженню й лікуванню, записують у журнал реєстрації хворих тварин. На особливо цінну племінну або високопродуктивну хвору тварину, що перебуває на стаціонарному лікуванні, крім записів у журналі реєстрації хворих тварин ведуть історію хвороби.

Історія хвороби - основний клінічний документ для запису проведених досліджень і лікування тварин.

Форма журналу реєстрації хворих тварин

(Парна сторінка)

Порядковий номер		Число і місяць надходження тварин	Господарство Прізвище та ініціали власника тварини, адреса	Вид, стать, вік, кличка або № тварини	Дата захворювання	Діагноз хвороби
первинного обліку	повторних хворих	Число і місяць надходження тварин		Вид, стать, вік, кличка або № тварини	Дата захворювання	первинний	остаточний
1	2	3	4	5	6	7	8

(Непарна сторінка)

Додаткові дослідження, клінічні ознаки, лікувальна допомога, рекомендації	Кінець хвороби, дата	Особливі відмітки, прізвище фахівця, який проводив лікування

Завдання 1.

Ознайомитись з будовою ветеринарної лікарні, ветсанпропускника, лабораторії ветеринарної медицини і т. д. (згідно завдання) та замалювати план-схему цього приміщення.

Завдання 2.

Провести клінічний огляд хворої тварини (згідно завдання) та зробити відповідні записи. Оформити журнал реєстрації хворих тварин (згідно розданих завдань), та описати шляхи зараження людини і особисту профілактику при даному захворюванні.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методи знешкодження трупів тварин та знезараження гною

Знезаражування трупів тварин

1. Утилізація трупів на утильустановках і на утильзаводах

Утильзаводи – це добре механізовані підприємства, завданням яких є прибирання трупів і будь-яких відходів у радіусі 50-70 км та їх утилізація. Утильзаводи рентабельні при безперервній роботі. У невеликих містах і сільській місцевості обладнують утильустановки, які мають такі відділення: підготовче (розтин і розчленування трупів), салотопне, комори з готовою продукцією.

Стічні води дезінфікують хлорним вапном у відстійниках, а потім спускають у загальну каналізацію. Тверді рештки спалюють або вивозять і закопують на території скотомогильника.

Утильустановки розміщують на відстані не менше 700 м від населених пунктів, річок, озер, парків, різних установ, скотопрогінних трактів із підвітряного боку.

Зараз існують мобільні і стаціонарні утилізаційні установки, що сприяє швидкому знищенню трупів безпосередньо в господарстві.

2. Спалювання трупів

Спалювання трупів проводять у зонах, які не обслуговуються заводами з виробництва м'ясо-кісткового борошна. Обов'язковому спалюванню піддягають трупи тварин, які загинули від особливо небезпечних інфекцій. Спалювання забезпечує повне знешкодження збудника, але є найбільш дорогим способом знезараження трупів. Найбільш придатними для цього є спеціальні трупоспалювальні (утилізаційні) печі. За вагою матеріалу, який завантажується для спалювання, розрізняють печі малої (30-300 кг) і великої (300-700 кг) продуктивності; стаціонарні і рухомі. Як пальне використовується солярове масло або природний газ. У польових умовах при відсутності спеціального обладнання трупи спалюють на багатті.

Біотермічна яма призначена для досить простого й ефективного знищення трупів. Біотермічні ями будують на високому місці з низьким рівнем ґрунтових вод, не ближче 1 км від забудов і водоймищ із волого- і термостійкого матеріалу, завглибшки 8-10 м і діаметром 3 м. Зверху біотермічна яма закривається двома кришками і замикається на замок. Територія навколо біотермічної ями огороджується парканом і в'їздними воротами. Поряд із біотермічною ямою повинна бути площадка для проведення розтинів трупів. Через 20 днів після завантаження ями трупами температура в ній піднімається до 65-70 ⁰С. Знезаражування трупів проходить біотермічно за рахунок дії термофільних бактерій протягом 30-45 днів з утворенням одноманітного компосту. У цьому разі гинуть як вегетативні, так і спорові форми збудників хвороб.

Завдання 3.

Замалювати схему-план біотермічної ями та описати її будову.

Завдання 3.

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 83; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 6 7 8 9 101112 13 14 15 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!