Розкрити еколог і чний п і дх і д до утримання птах і в в ДНЗ .
Екологічний підхід до утримання тварин (птахів) – це створення для них індивідуальних умов, які максимально копіюють природне середовище (наземне, повітряне), оснащення приміщення (вольєр, клітка) відповідними атрибутами з природних матеріалів, створення необхідного температурного режиму і підбір необхідних кормів.
Правильне утримання птахів в неволі складається з трьох основних умов: влаштування клітки, складання раціону, близького до живлення на волі, догляд, що забезпечує збереження здоров я.
Розкрити екологічний підхід до утримання ссавців в ДНЗ.(ст. 102)
Із ссавців в куточку природи утримують тих, що добре розмножуються в умовах неволі. Це: морська свинка та хом’ячок.
Морська свинка:морські свинки невибагливі, вони не кусаються. Приміщення для них зробити не важко. Морська свинка не може ні стрибати, ні лазити, тому будь-який великий ящик, стінки якого не нижчі 30-35 см підійде. На дно насипають тирсу, ставлять хатку, де свинки люблять ховатися.
Цікавіше утримувати 2 свинок. Годують свіжою травою, сіном, морквою, буряком, вівсом, молочними продуктами, хлібом, дають кускову сіль, крейду, вапно.
Воду вони не п’ють , бо отримують її з кормів. Живуть до 10 років.
Хом’ячки: золотистий (сирійський), і джунгарський.
Добре живуть в неволі. Утримують їх у металевих клітках з товстого дроту, в які ставлять невеличкий будиночок і кладуть матеріал для гнізда (вату, м’які шматочки тканини, тирсу), з якого хом’ячок влаштовує гніздо. Поруч з гніздом він влаштовує комірку, в якій збирає запаси продуктів. В одному з кутків клітки влаштовує туалет. В клітку добре поставити колесо.. Живляться зернами рослин, овочами, у неволі їдять хліб і п’ють молоко.
|
|
|
При утриманні пари хом’ячків у них 2-3 рази на рік з’являється потомство по 6-10 відразу. Перед появою малят самця відсаджують, а самку не турбують, бо вона може загризти дитинчат. Годувати її треба краще, давати молоко.
Живуть тварини 3 роки.
Клітку не ставити на світло, не лякати, бо може вкусити.
Розкрити особливості створення кімнати природи в ДНЗ.
Куток природи влаштовується у світлый частині кімнати, що забезпечує сприятливі умови для більшості його мешканців. Для розміщення його використовується стандартне і нестандартне обладнання
Стандартне обладнання – це секційні меблі із столиком-шафою, в якому зберігаються предмети догляду за об’єктами кутка природи.
Нестандартне обладнання – це пеньки, невеликі оригінальні стовбури дерев, декоративні грати, на яких розміщують кімнатні рослини, клітки тощо. Вибрані із смаком природні знахідки надають куткам природи екзотичності, індивідуальності. Найчастіше таке нестандартне обладнання доповнює нестандартне.
|
|
|
Для оформлення кутка природи використовують декоративні тарілки з природними орнаментами, ставлять куманці і вази з сухими букетами, а влітку – з композиціями із живих квітів.
Під час розміщення в кутку природи слід ураховувати такі основні вимоги:
1. Розміщення кімнатних рослин, тварин повинно бути підпорядковано їхнім потребам у світлі, теплі тощо. Напр, птахам слід забезпечити добре освітлене місце, через те, що їм треба багато їжі, яку вони споживають лише при достатньому освітленні, в той же час хомячка ні в якому разі не можна залишати в освітленому місці, тим більше на сонці, бо це призводить до загибелі цих нічних тваринок.
2. Слід ураховувати можливості розміщення дітей під час спостережень і догляду за об’єктами, тримаючи в полі зору перш за все їхню безпеку.
3. Дбати про естетичний вигляд кутка природи.
Зробити добірку декоративних дерев і кущів на ділянці ДНЗ.
Декоративні дерева :до них належать хвойні та листяні.
До хвойних відносять: ялинку колючу,ялинку звичайну, сосни, модрини.
До листяних відносять: клен, клен гостролистий, клен сріблястий, березу плакучу або бородавчасту,горобину, ясен, дуб, тополі, каштан кінський, верби, робінія або біла акація, липу, катальпа.
|
|
|
Декоративні кущі:до них надежать декоративні кущі для створення живоплотів, красиво квітучі кущі, виткі кущі.
До декоративних кущів для створення живоплотів відносять:самшит вічнозелений, яловець звичайний, магонія, бирючина, дерен білий і свидина червона або кровяна, кизильник, смородина альпійська і смородина золотиста.
До красиво квітучих відносять:форзиція, хеномелес, слива китайська трилопатева, півонія деревовидна, таволга Вангута, бузок, чабушник, калина звичайна, дейція Лемуана та шершава, вейгела, таволга Бумальда, троянди, гортензія волотиста та деревовидна, гібіск сирійський, бублея та бублея Давида.
До виткіх відносять:гліцинія, клема тиси, кампсис, актинідія-ліана, лимонник, виноград амурський та дівочий пятилистковий, кірказон.
20. Квіти на ділянці ДНЗ: тюльпани, нарциси, іриси, ромашка, півонія, лілії, гвоздики, гладіолус, хризантема, мак східний, петунія, сальвія.
21. Досліди: кидаючи у воду грудку землі, глини, шматок крейди, цеглини, діти з появою бульбашок визначають наявність у них повітря; досліди з вирощуванням рослин; занурення склянки з папірцем у воду, цей дослід переконує у властивості повітря заповнювати предмети.
|
|
|
+21.Розробити тематику нескладних дослідів для дітей дошкільного віку та добрати необхідний матеріал для їх проведення.
Природознавчі дослідження є одночасно продуктом і процесом. Як продукт природознавчі дослідження є організованим об'ємом знань про фізичний і природний світ. Як процес — це спостереження та експериментування, Дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть в нагоді впродовж усього життя. До цих вмінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікація та вимірювання.
Структура досліду має багато спільного з спостереженнями.
Перший його етап — підготовка до пошукової діяльності в природі — має бути спрямований на виявлення їхніх знань про певні об'єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості.Цьому сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого. Так,наприклад, під час гри малят з повітряними кульками вихователь може запитати: «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, щонаповнена повітрям, чи порожня?».
Другий етап — початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань. (Легка та кулька, що може літати, тобто наповнена повітрям). Якщо вони будуть правильні: вихователеві слід підтвердити це дослідом. Неправильні припущення треба спростувати. Після цього дослід має обговорюватися. Всі умови в перебігові обговорення повинні бути однакові, окрім якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпечити чистоту експерименту. Наприклад, щоб перевірити наведене вище припущення, необхідно зважити обидві кульки, вагу яких ми порівнюємо, тобто наповнену повітрям і порожню. Та спочатку треба перевірити, чи однакові вони за всіма параметрами: кольором, формою, розміром. А щоб переконатися в тому, що вони однакові і за вагою, обидві кульки слід зважити перш ніж одну з них наповнити повітрям.
Третій етап — перебіг досліду та подальший обмін думками. В наведеному прикладі — одну з кульок наповнюють повітрям і знову зважують на терезах. Результати зважування порожньої кульки і кульки, яку наповнено повітрям порівнюють.
Четвертий етап — заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Отже робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.Залежно від обсягу та складності організації і проведення дослід може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам'ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних. Отже, нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій у природу, прогулянок, цільових прогулянок та праці в природі з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей старшого дошкільного віку.
Завдання: Продовжити розширювати знання про деякі властивості води (при замерзанні вона перетворюється в лід; він холодний, слизький, від нагрівання перетворюється на воду. Розвивати спостережливість, допитливість.
Спостереження бажано проводити за будь-якої погоди, а також вибирати такі місця, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень наповнити посуд водою і домогтися утворення льоду в різних формах і різного кольору.
Дослід № 1.
Припущення: Лід — твердий, слизький.
ХІД ДОСЛІДУ
Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.
Дослід № 2.
Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.ХІД ДОСЛІДУ
Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки.
Дослід № 3.
Припущення: Лід тоне у воді.
ХІД ДОСЛІДУ
Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні.Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.
Дослід № 4.Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.
Хід досліду
Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.
Дослід № 5.
Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.
Хід досліду
Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.
Робимо хмару Налийте в трилітрову банку гарячої води (приблизно 2,5 см.). Покладіть на лист кілька кубиків льоду і поставте його на банку. Повітря всередині банки, піднімаючись вгору, стане охолоджуватися. Що міститься в ньому водяна пара буде конденсуватися, утворюючи хмару.
Цей експеримент моделює процес формування хмар при охолодженні теплого повітря. А звідки ж береться дощ? Виявляється, краплі, нагрівшись на землі, піднімаються вгору. Там їм стає холодно, і вони туляться один до одного, утворюючи хмари. Зустрічаючись разом, вони збільшуються, стають важкими і падають на землю у вигляді дощу.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!